Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №285/3747/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Суд: Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Домашнє насильство

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №285/3747/26

Суддя: Сташків Т. Б.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер № 285/3747/26

Провадження № 1-кп/0285/681/26

13 жовтня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 285/3747/26 (12026060530000327 від 08.06.2026) по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільно проживає разом із дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю у приміщенні будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де ведуть спільний побут та мають взаємні права і обов`язки, та відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України вважаються сім`єю, на яку, окрім іншого, поширюються вимоги п. 5 ч, 2 ст. З Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Однак, не дивлячись на це, ОСОБА_4 у порушення вимог положень ст. 28 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» безпричинно на протязі тривалого проміжку часу, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, систематично вчиняє психологічне насильство щодо дружини ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_4 , повторно протягом року, 19.02.2025 близько 17 год 40 хв, перебуваючи за місцем проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_5 , під час якого висловлювався в її адресу словами нецензурної лійки, погрожував фізичною розправою, що спричинило погіршення стану здоров`я потерпілої.

За вказаними фактом Звягельським міськрайонним судом Житомирської області 13.03.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_5 та піддано адмінстративному стягненню у виді штрафу в сумі 1 360 гривень.

В подальшому, 03.08.2026 близько 18 год 30 хв ОСОБА_4 , у п`яному вигляді по АДРЕСА_3 , вчинив сварку з дружиною, висловлював образи та погрози фізичною розправою, вчинив сутичку та штовханину, що завдало шкоди фізичному та психологічному здоров`ю ОСОБА_5 .

За вказаними фактом Звягельським міськрайонним судом Житомирської області 19.08.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_5 , та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 1020 гривень.

Окрім того, ОСОБА_4 , повторно протягом року, а саме 29.10.2025 близько 02 год 30 хв, перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_5 , під час якого ображав її грубою нецензурною лайкою, висловлював слова погроз, намагався вдарити по голові, що завдало шкоди її' психологічному та фізичному здоров`ю.

За вказаними фактом Звягельським міськрайонним судом Житомирської області 18.11.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_5 , та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 1 360 гривень.

В подальшому, 30.11.2025 близько 22 год 40 хв ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_5 , чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю.

За вказаними фактом Звягельським міськрайонним судом Житомирської області 09.12.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, за фактом вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно ОСОБА_5 , та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 1 020 гривень.

Зазначеними діяннями ОСОБА_4 вчинив відносно потерпілої психологічне насильство, внаслідок чого остання зазнала погіршення якості життя, а також психологічних страждань через його словесні образи, погрози, приниження, та викликало побоювання за свою безпеку, емоційну невпевненість та нездатність захистити себе.

Окрім того, працівниками уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України в порядку ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 19.02.2025, 03.08.2025, 29.10.2025 та 30.11.2025 виносилися термінові заборонні приписи відносно ОСОБА_4 як кривдника за результатами реагування на факти вчиненого ним домашнього насильства та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Незважаючи на притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_4 на шлях виправлення не став та грубо ігноруючи норми законів, якими закріплено обов`язок не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, продовжив свою злочинну діяльність, що виразилося у вчиненні ним домашнього насильства за таких обставин.

Так, 07.06.2026 близько 17 год 20 хв, ОСОБА_4 , маючи на меті самоствердитися за рахунок своєї дружини ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, діючи умисно з мотивів явної неповаги до існуючих норм моралі, перебуваючи в п`яному вигляді за адресою: АДРЕСА_4 , вчинив психологічне насильство відносно останньої, що виразилося у ображанні грубою нецензурною лайкою та висловлюванні словесних образ, що призвело до психологічних страждань із погіршенням якості життя потерпілої особи.

За викладених обставин ОСОБА_4 , порушуючи вимоги ст. ст, 28, 68 Конституції України, ст. ст. 288, 289 та 297 Цивільного кодексу України, будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності та відносно якого виносились термінові заборонні приписи, 19.02.2025, 03.08.2025, 29.10.2025 та 30.11.2025, маючи на меті самоствердитися за рахунок своєї дружини ОСОБА_5 , з якою перебуває у сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, діючи умисно з мотивів явної неповаги до існуючих норм моралі, перебуваючи з адресою: АДРЕСА_4 , вчинив психологічне насильство відносно останньої, що виразилося у висловлюванні на її адресу словесних образ, нецензурної лексики та погроз, що призвело до психологічних страждань із погіршенням якості життя потерпілої особи.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразилися у вчиненні домашнього насильства, а саме - умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Не заперечив щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку без дослідження письмових доказів.

Від потерпілої надійшла заява, у якій вона просить проводити судовий розгляд за її відсутності. У разі визнання судом винним ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, щодо призначення покарання покладається на розсуд суду.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв`язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Виходячи з вищевикладеного та на підставі допиту обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

При вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого діяння, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання і слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого згідно п. 12 ч. 1 ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, раніше судимий, характеризується задовільно, а також думку потерпілої, яка просила його суворо покарати, суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_4 нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді пробаційного нагляду, бо вважає, що це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Крім того, враховуючи особу кривдника, суд вважає за необхідне застосувати до нього обмежувальні заходи передбачені ст. 91-1 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов`язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв`язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв`язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, дане кримінальне правопорушення також пов`язане з домашнім насильством, оскільки вчинене обвинуваченим відносно своєї дружини, а тому суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов`язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки.

Покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на органи пробації за місцем його проживання.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити стороні захисту та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua