Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №296/8754/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8754/26

2/296/4595/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі головуючого судді Шкирі В.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х річного віку,-

ВСТАНОВИВ:

22.07.2026 до Корольовського районного суду м. Житомира, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів:

-на утримання двох неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття;

- на утримання ОСОБА_5 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення ОСОБА_4 трьох річного віку.

Позов обґрунтовано тим, що сторони під час перебування у шлюбі стали батьками двох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наразі сторони в процесі розлучення, бо фактично припинили спільне проживання з червня 2026 року. Діти проживають з матір`ю, а батько дітей не надає належного матеріального утримання, хоча є здоровим, працездатним чоловіком, що проходить військову службу та має постійне грошове забезпечення. Оскільки добровільно домовитися щодо матеріального утримання дітей не виходить, позивач звертається до суду з цим позовом, діючи в інтересах дітей. Також позивач вважає, що має право на утримання від відповідача, як мати його дитини, що не досягла трирічного віку, оскільки він має таку можливість, проте добровільної згоди з цього питання також не досягнуто.

Ухвалою від 23.07.2026 відкрито провадження у справі та визначено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

26.08.2026 суд задовільнив клопотання позивача про витребовування доказів- відомостей про доходи відповідача.

21.09.2026 Державна податкова служба України на виконання ухвали суду про витребовування доказів від 26.08.2026 надіслала відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів ОСОБА_2 , станом на 17.09.2026.

01.10.2026 від сторони відповідача надійшло клопотання про поновлення строку для подачі відзиву на позовну заяву оскільки її отримано відповідачем 25.08.2026. В клопотанні вказано, що відповідач є військовослужбовцем, він не мав реальної можливості самостійно подати відзив та залучив для цього адвоката, який ознайомився зі справою 16.09.2026

Вказане підтверджується матеріалами справи, з огляду на що суд вважав, що дійсно відзив стороною відповідача подано з пропущенням строку, проте для цього були поважні причини - служба відповідача в ЗСУ та ознайомлення зі справою його захисника -16.09.2026, з огляду на що строк на подачу відзиву поновлено судом. Відзив з додатками долучено до матеріалів справи.

У відзиві вказано, що сторона відповідача визнає позов частково, відповідач не заперечує свого батьківства щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та свого обов`язку їх утримувати. Разом з цим відповідач вважає, що з нього слід стягувати не 1/3 частини його доходів, а 1/4 частину, оскільки з ним проживає 1 дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . А оскільки найменша дитина проживає з ним, обов`язку утримувати матір дитини в нього не має.

13.10.2026 від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Відповідач 13.10.2026 подав заяву про долучення квитанцій про перерахування коштів відповідачу для утримання дітей та квитанцій про придбання речей для дітей.

Верховний Суд у постановах від 13 листопада 2020 року у справі№ 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19), від 08 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) зазначив, що якщо сторони чи їх представники, чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторони чи її представника, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів у цій справі, достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, та не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

06 червня 2020 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 про що складено актовий запис № 529. Прізвище подружжя після реєстрації шлюбу - ОСОБА_7 (а.с.10) який 16.09.2026 було розірвано рішенням Корольовського районного суду м. Житомира (а.39-40).

Під час шлюбу у подружжя ОСОБА_7 народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с.11,12)

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є капітаном військової служби за контрактом, мобілізований з 12.04.2022 року, що підтверджується військовим квитком виданим 30.07.2015 та наразі проходить службу у В/Ч НОМЕР_1 , що підтверджено довідкою Форми (а.с.13)

21.09.2026 Державна податкова служба України на виконання ухвали суду про витребовування доказів від 26.08.2026 надіслала відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів ОСОБА_2 , станом на 17.09.2026. Так протягом 1-3 кварталу 2026 року сума нарахованих доходів відповідача - 396585,12 грн. (а.с.36)

Згідно довідки ТОВ "Комфорт-"Плюс" станом на 08.09.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала з батьком - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

03.09.2026 головним спеціалістом служби у справах дітей Житомирської міської ради було обстежено умови проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 де він проживає з донькою та складено відповідний Акт та визначено потреби сім`ї.

16.09.2026 рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №1268 було визначено місце проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю - ОСОБА_1 (а.с.41)

На підтвердження матеріального утримання дітей відповідач надав квитанції про перерахування позивачу: 09.09.2026 - 703,52 грн на потреби Соломії в садочок; 21.08.2026 -3000,00 грн на святкування дня народження Соломії; Також відповідач долучив квитанцію від 22.08.2026 про придбання речей на 984,00 грн ( трикотажна сукня, комплект дитячий, шкарпетки) та квитанцію від 11.10.2026 про придбання речей на 2354,00 грн. (комплект дитячий, трикотажне боді, тріко пуловер, трикотажне боді)

Таким чином суд встановив, що між сторонами, що є батьками 2 малолітніх дітей існує спір з приводу утримання, як дітей до досягнення повноліття так і матері до досягнення найменшою дитиною 3-х років, що регулюється нормами СК України.

Розглянувши справу по суті суд виходить з наступного.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

При цьому, відповідно до ч.1,2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так ч.1,3 ст.13ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статі 76, 77, 79 ЦПК України).

Щодо аліментів на утримання двох дітей.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (стаття 141 СК України).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина третя статті 181 СК України).

Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Представник відповідача, заперечуючи проти позову вказує, що донька сторін ОСОБА_8 фактично проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Матеріали справи містять докази, що 03.09.2026 головним спеціалістом служби у справах дітей Житомирської міської ради було обстежено умови проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 де він проживає з донькою та складено відповідний Акт та визначено потреби сім`ї.

Також наявна довідка ТОВ "Комфорт-"Плюс" станом на 08.09.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживала з батьком - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з цим, 16.09.2026 рішенням Виконавчого комітету Житомирської міської ради №1268 було визначено місце проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з матір`ю - ОСОБА_1 (а.с.41)

Отже, суд встановив, що дійсно деякий період часу принаймні з 03.09.2026 по 08.09.2026 (включно) одна дитина сторін - дочка ОСОБА_9 , фактично проживала з батьком.

Суд зробив такий висновок з урахуванням доказів наданих відповідачем, оскільки 03.09.2026 складено акт про проживання ОСОБА_9 з батьком, 08.09.2026 відано довідкуТОВ "Комфорт-"Плюс", а вже 09.09.2026 відповідач перерахував матері дитини - 703,52 грн вказавши призначення переказу: "на потреби ОСОБА_8 в садочок".

Станом на день розгляду справи місцем проживання дітей визначено з матір`ю, та відповідач не заперечує, що двоє його дітей проживають з матір`ю.

З огляду на що, мати дітей має право на отримання аліментів від батька дітей, при цьому вона визначила, що бажає отримувати аліменти на утримання двох дітей в частці від доходів батька дітей, а саме в розмірі 1/3 частини усіх доходу відповідача, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня подачі позову і до досягнення дітьми повноліття , що відповідає нормам ч.3 ст.181 СК України.

Визначаючи частку від доходів відповідача, що підлягає стягненню на утримання дітей суд перш за все керується положеннями ч.1 ст. 182 СК України у редакції, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин, якою визначено коло обставин, які суд враховує при визначенні розміру аліментів:

- стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

-стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

-наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

- доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

- інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Доказів стану здоров`я ОСОБА_2 суду не надано, як і доказів того, що він має інших утриманців (непрацездатних батьків) чи дітей від іншого шлюбу чи має вади здоров`я та потребує лікування.

Суд же тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає, оскільки цивільне судочинство передбачає змагальність сторін.

Натомість належними та допустимими доказами, що є в матеріалах справи, підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є капітаном військової служби за контрактом, мобілізований з 12.04.2022 року, про що свідчить запис у військовому квитку виданому на ім`я відповідача 30.07.2015. Наразі відповідач проходить службу у В/Ч НОМЕР_1 , що підтверджено довідкою Форми (а.с.13)

21.09.2026 Державна податкова служба України на виконання ухвали суду про витребовування доказів від 26.08.2026 надіслала відомості з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів ОСОБА_2 , станом на 17.09.2026. Так протягом 1-3 кварталу 2026 року сума нарахованих та виплачених доходів відповідача - 396585,12 грн. що в середньому становить 44065,00 грн в місяць (а.с.36)

На підтвердження матеріального утримання своїх дітей відповідач надав квитанції про перерахування позивачу: 09.09.2026 - 703,52 грн на потреби Соломії в садочок; 21.08.2026 -3000,00 грн на святкування дня народження Соломії; Також долучив квитанцію від 22.08.2026 про придбання речей на 984,00 грн ( трикотажна сукня, комплект дитячий, шкарпетки) та квитанцію від 11.10.2026 про придбання речей на 2354,00 грн. (комплект дитячий, трикотажне боді, тріко пуловер, трикотажне боді), які на його думку спростовують твердження позивача, що він не утримує дітей.

Позивач не заперечувала отримання від відповідача вищевказаних грошових коштів, чи відмови від їх отримання. Наведене свідчить, що ОСОБА_2 , як батько двох неповнолітніх дітей, все ж таки в певний період судового розгляду цієї справи свідомо та добровільно виконував свої батьківські обов`язки та підтримував матеріально своїх дітей.

Проте, це не є підставою для відмови в позовних вимогах про стягнення аліментів ,оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Позов пред`явлено 22.07.2026 року.

Крім того, позивач ставить вимогу про отримання 1/3 частини усіх доходів відповідача але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (мінімально можливі аліменти)

Отже, під час примусового виконання рішення саме державний виконавець має визначити, чи в повній мірі сплачені аліменти за той чи інший період та визначити чи є заборгованість зі сплати аліментів з урахуванням вже сплачених сум.

Враховуючи наведене, аліменти на утримання двох дітей відповідача в розмірі 1/3 частини усіх його доходів але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є такими, що відповідають засадам справедливості, розумності, закону та є необхідними для забезпечення умов та рівня життя дітей, достатнього для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

При цьому за матеріалами справи підтверджено, що донька сторін ОСОБА_9 з 03.09.2026 по 08.09.2026 проживала з батьком (6 днів) , про це свідчить Акт та довідка про склад сім`ї, ( доведено стороною відповідача належними та допустимими доказами).

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

З 16.09.2026 місце проживання дітей визначено з матір`ю про свідчить рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №1268 (а.с.41)

Отже з 22.07.2026 (день подачі позову) до 02.09.2026 аліменти слід стягувати з відповідача на користь позивача в розмірі 1/3 частини доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання 2 дітей.

З 03.09.2026 по 08.09.2026 (включно) з відповідача слід стягувати 1/4 частини його доходів на користь відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання 1 дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки інша дитина - ОСОБА_4 в цей час фактично проживала з батьком та була на його утриманні.

Суд вважає доведеним, що вже 09.09.2026 ОСОБА_8 проживала з матір`ю, оскільки 09.09.2026 відповідач перерахував позивачу - 703,52 грн. вказавши призначення платежу: " на потреби ОСОБА_8 в садочок";

Отже, з 09.09.2026 з відповідача на користь позивача слід стягувати 1/3 частини його доходів , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання 2 дітей, оскільки діти проживали з матір`ю.

Щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х річного віку.

Згідно частини першої статті 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

За положеннями частин другої та четвертої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка, батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з частиною першою та другою статті 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення.

Аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (ч.1 ст. 79 СК України).

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Особливість такого утримання полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Позивач просить стягнути аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини доходів відповідача до досягнення найменшою дитиною трьох річного віку.

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , отже, ІНФОРМАЦІЯ_6 їй виповнилося 3 роки.

Позов пред`явлено 22.07.2026 року отже, суд має вирішити чи має право позивач на утримання від відповідача з 22.07.2026 по 23.08.2026 (фактично один лише місяць), оскільки на день розгляду справи дитина вже длосягла 3-х річного віку.

Суд встановив, що на день подачі позову дитина проживала з матір`ю.

Станом на 23.08.2026 ОСОБА_8 також проживала з матір`ю оскільки 21.08.2026 відповідач перерахував позивачу - 3000,00 грн. вказавши призначення платежу: "на святкування дня народження ОСОБА_8 ".

Також судом встановлено можливість відповідача надавати матері своєї дитини утримання оскільки він працездатний чоловік зі стабільним, постійним доходом. Так протягом 1-3 кварталу 2026 року сума нарахованих та виплачених доходів відповідача - 396585,12 грн. що в середньому становить 44065,00 грн в місяць (а.с.36).

Розмір частки від доходу позивача, про який просить позивач - 1/6 частина, що на переконання суду відповідає засадам розумності та справедливості.

Таке стягнення в сукупності з аліментами на дітей не створить надмірного тягаря для відповідача, отже в цій частині позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно п.3ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

При зверненні до суду з позовними вимогами позивачем не сплачено судовий збір, оскільки вона звільнена від його сплати відповідно до п.3. ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Таким чином, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2662,40 грн. (3328 грн х 0,4 =1331,20 грн х 2 вимоги =2662,40.

Керуючись ст.ст.75,84,180,181,182,183,191 СК України, ст.ст.2,12,13,18,76-81,141,259,263-265,268,354,430 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною 3-х річного віку- задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 22.07.2026 та до 02.09.2026 (включно).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 03.09.2026 по 08.09.2026 (включно).

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 09.09.2026, щомісячно і до досягнення дітьми повноліття.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення аліментів - за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 починаючи з дня подання позовної заяви до суду - 22.07.2026 і до досягнення ОСОБА_4 трьох річного віку - ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми стягнення аліментів - за один місяць.

Стягнути ОСОБА_2 на користь держави 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тест судового рішення складено 13.10.2026

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3

Cуддя В. М. Шкиря