Суд: Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №274/7602/25
Суддя: Большакова Т. Б.
Справа № 274/7602/25 Провадження № 2/0274/955/26 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2026 р. м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т. Б. за участю секретаря судового засідання Гориніної Ю. О.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, у якому, з урахуванням уточнень від 12.04.2026, просить:
-визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права на повагу до честі та гідності, а також недоторканності ділової репутації інформацію: “Цікаво виходить, людина яку небезпідставно підозрюють в неодноразовому привласненні коштів товариства, закликає діяти в правовому полі?”, надруковану ОСОБА_2 , у групі у месенджері Viber під назвою ТОВ “Універмаг “Ювілейний”, до складу якої входить 34 особи, 18.09.2025, що стосується ОСОБА_4 ;
-зобов`язати ОСОБА_2 спростувати опубліковану нею недостовірну інформацію: “Цікаво виходить, людина яку небезпідставно підозрюють в неодноразовому привласненні коштів товариства, закликає діяти в правовому полі?”, надруковану ОСОБА_2 у групі у месенджері Viber під назвою ТОВ “Універмаг “Ювілейний”, до складу якої входить 34 особи, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стосується ОСОБА_4 , як таку, що порушує немайнові права ОСОБА_4 на повагу до честі та гідності, а також недоторканість ділової репутації, шляхом опублікування у групі у месенджері Viber під назвою ТОВ “Універмаг “Ювілейний”, під заголовком «СПРОСТУВАННЯ НЕДОСТОВІРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЩОДО ОСОБА_5 », із зазначенням вступної та резолютивної частини рішення суду, протягом 10 днів з дня набрання ним законної сили;
-стягнути з Відповідача на користь Позивача 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. у якості відшкодування завданої моральної шкоди;
-стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, що понесені в результаті розгляду справи.
Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є учасниками (засновниками) Товариства з обмеженою відповідальністю Універмаг “Ювілейний”. Задля діяльності Товариства та прийняття рішень стосовно його функціонування, учасниками Товариства було створено групу у месенджері Viber під назвою ТОВ “Універмаг “Ювілейний”, до складу якої входить 34 особи.
ОСОБА_2 неодноразово у зазначеній групі порушує права ОСОБА_4 шляхом розповсюдження недостовірної інформації, що шкодить честі, гідності та діловій репутації останньої. Зокрема йдеться про наступні твердження, надруковані 18.09.2025: 1. “Доброго дня, шановні учасники. Це повідомлення надіслала ОСОБА_6 в чат ТОВ УЮ в телеграмм. … Цікаво виходить, людина яку небезпідставно підозрюють в неодноразовому привласненні коштів товариства, закликає діяти в правовому полі?”.
Стосовно твердження про підозру ОСОБА_4 у привласненні коштів, зауважує, що їй не вручалося жодних підозр стосовно вчинення будь-якого з порушень, передбачених Кримінальним кодексом України, останній не відомо про внесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань будь-яких проваджень за участі останньої, оскільки жодних звернень від правоохоронних органів на адресу ОСОБА_4 не надходило.
Виходячи з зазначеного, випливає, що ОСОБА_2 перебрала на себе роль органів досудового слідства, звинувачуючи ОСОБА_4 у вчиненні злочинів та підозр останньої у їх скоєнні, таким чином паплюжачи честь та гідність позивача.
Першоджерелом висловленої інформації, яка порушує особисті честь, гідність, ділову репутацію позивача є ОСОБА_2 , яка опублікувала 18.09.2025 зазначену інформацію у месенджері Viber під назвою ТОВ “Універмаг “Ювілейний”, до складу якого входить 34 особи.
ОСОБА_4 є учасником (засновником) ТОВ Універмаг “Ювілейний” та фізичною особою-підприємцем, що здійснює свою діяльність у межах чинного законодавства, тому такі висловлювання в публічній площині, порушують її право на недоторканість ділової репутації, в тому числі на ринку банківської діяльності.
Неправомірні дії відповідача призвели до душевних страждань ОСОБА_4 , стану постійного стресу, порушення звичних комфортних умов проживання її та членів її сім`ї. Постійний стан стресу при виконанні своїх обов`язків та здійснення підприємницької діяльності у зв`язку з неправдиво поширеною інформацією, спричиняє їй не лише моральні страждання, але і змушує звертатись до суду за захистом своїх порушених прав.
За таких обставин, позивачем заявляються пропорційні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з відповідача у зв`язку із вчиненням нею неправомірних дій, що полягали у розповсюдженні неправдивої інформації та створення негативного образу ОСОБА_4 в суспільстві.
Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 25.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
31.03.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу строк не більше ніж десять днів для усунення недоліків позовної заяви.
13.04.2026 представником позивача усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 31.03.2026.
28.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_2 просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
18.09.2025 відповідачка твердження, зазначене у позовній заяві не публікувала у групі в месенджері Viber під назвою «ТОВ «Універмаг «Ювілейний». Надруковане раніше, 17.09.2025, у вказаній групі, яка є закритою для сторонніх осіб, відповідачкою висловлення власної думки щодо обговорення розміщеного повідомлення позивачки у зазначеній групі не містить жодних звинувачень, а лише є міркуваннями з приводу дій позивачки щодо розпорядження виділених їй коштів учасників ТОВ Універмаг «ЮВІЛЕЙНИЙ», виявлених ревізійною комісією та зафіксовані в акті від 22.07.2025, оприлюдненому у групі 23.07.2025. Вказане, в подальшому, було підставою розгляду на засіданні Наглядової ради 18.09.2025 та Загальних зборах учасників Товариства 30.09.2025, та підставою звернення 20.11.2025 із заявою до прокурора міста Бердичева, підписану посадовими особами Товариства та його учасниками, які в сукупності володіють 58,47% Статутного капіталу. Висловлення обставин вже винесених на загал, визначених в офіційних документах не може вважатися розповсюдженням недостовірної інформації, її першоджерелом, що шкодить честі, гідності та діловій репутації позивачки, тим паче, що фраза «людина яку небезпідставно підозрюють в неодноразовому привласненні коштів товариства...» не можна вважати "твердженням про підозру ОСОБА_4 у привласненні коштів» в контексті кримінального законодавства, як вважає позивачка.
Згідно Витягу з Протоколу № 44 Загальних зборів учасників ТОВ Універмаг «ЮВІЛЕЙНИЙ» від 11.11.2024 позивачку обрали членом наглядової ради Товариства. Згідно Витягу з протоколу № 48 Загальних зборів учасників ТОВ Універмаг «ЮВІЛЕЙНИЙ» від 15.08.2025 повноваження позивачки як члена Наглядової ради Товариства достроково припинені. Тобто, у спірний період часу позивачка відповідно до ст.42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» була посадовою особою Товариства. Відповідно до частин 2 та 3 ст.40 цього Закону - член наглядової ради несе відповідальність перед товариством за збитки, заподіяні товариству його винними діями або бездіяльністю, та звільняється від відповідальності, якщо доведе, що шкоду заподіяно не з його вини. Саме це і пропонувала відповідачка зробити позивачці - довести Ревізійній комісії, Наглядовій раді чи Загальним зборам, що зазначені кошти витрачені в інтересах Товариства, чого позивачка так і не зробила, ігноруючи вимоги Закону, Статуту та переважної більшості учасників Товариства.
Щодо письмової заяви ОСОБА_7 , то такі твердження не відповідають обставинам, фрази вилучені з контекстів фактичних висловлювань відповідачки відносно позивачки та підзвітних коштів з метою вгодити позивачці. Її висловлювання, ані на засіданнях Наглядової ради 18.09.2025, ані на Загальних зборах 30.09.2025, ані будь-де не містили ствердження «Гладько вкрала кошти товариства у сумі близько 300 000 грн..», хоча схожі фрази і більш різкі звинувачення і звучали на адресу позивачки від учасників Товариства, і під час сварок та словесних перепалок з ними. Відповідачка, з метою припинення галасу, пропонувала позивачці «прийди і посварися, доведи, що не вкрала». В протоколах засідання Наглядової ради від 18.09.2025 та Загальних зборах від 30.09.2025 відсутні будь-які її висловлення на адресу позивачки; Загальні збори відмовилися затвердити звіт використання коштів позивачкою як такий, що не підтверджений первинними документами.
Заявлена моральна шкода в розмірі 10 000 грн. нічим не обґрунтовується, не доведено, в чому саме спричинена моральна шкода. Позивачка не зазначила тривалість нанесеної моральної шкоди та не долучила жодного належного та допустимого доказу, що доводить в чому саме полягали її душевні страждання та чому саме таку суму вона вважає достатньою для задоволення моральної шкоди.
Представник позивача - Климчук А. В. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні заперечили проти задоволенні позовних вимог з мотивів, наведених у відзиві.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 28 Конституції України регламентовано, що кожен має право на повагу до його гідності.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Частиною 2 зазначеної статті Закону передбачено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведеності їх правдивості.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.
Згідно із статтями 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.
Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у п. 4 своєї постанови від 27 лютого 2009 року № 1, чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
У відповідності до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ за № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
Способи судового захисту гідності та честі передбачені ст. ст. 16, 277 Цивільного кодексу України.
У п. 19 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1, вказано, що таким чином, відповідно до статті 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.
При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є учасниками (засновниками) Товариства з обмеженою відповідальністю «Універмаг «Ювілейний», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань, сформованим 28.10.2025.
На підтвердження обставин поширення спірної інформації позивачкою подано акт огляду та фіксації цифрових даних (скриншотів повідомлень у додатку Viber) від 20.10.2025, складений адвокатом Климчук А. В., до якого долучено матеріали листування у групі месенджера Viber під назвою ТОВ «Універмаг «Ювілейний», а саме: “Цікаво виходить, людина яку небезпідставно підозрюють в неодноразовому привласненні коштів товариства, закликає діяти в правовому полі?”
Також до матеріалів справи долучено акт огляду та фіксації цифрових даних (скриншотів повідомлень у додатках TikTok та Telegram) від 18.03.2026, складений адвокатом Климчук А. В., а також матеріали листування.
Зазначені докази підлягають оцінці судом у сукупності з іншими матеріалами справи з урахуванням їх належності, допустимості та достовірності, зокрема щодо підтвердження факту поширення відповідачкою саме тієї інформації, яка є предметом спору.
В судовому засіданні були допитані свідки.
Так, свідок ОСОБА_8 , директор ТОВ «Універмаг «Ювілейний», повідомила, що позивач одна з членів ТОВ, була в наглядовій раді ТОВ. Інші члени ТОВ просили позивача надати звіт по використаним коштам, однак вона відмовлялась його надати, вела скандально себе. Підтвердила, що неодноразово були обговорення цієї ситуації у групі Viber , ще з березня 2025.
Свідок ОСОБА_9 , голова ревізійної комісії ТОВ «Універмаг «Ювілейний», пояснила, що у минулому році була перевірка витрачених коштів ТОВ, не вистачало чеків на підтвердження усіх сум. Позивач не надавала їх, і у групі Viber з цього приводу було обговорення. Підтвердила, що бачила допис, який є предметом розгляду цієї справи. Пояснила, що саме з цими подіями він був написаний.
Свідок ОСОБА_10 , член наглядової ради ТОВ «Універмаг «Ювілейний», пояснила, що не тільки у відповідача, а й у всіх були питання до дій позивача щодо ненадання пояснень по витраченим коштам, які надавались їй для проведення реконструкції ТОВ. Учасники вимагали звіт по витрачених коштах і це питання обговорювалось у групі Viber . Відповідач не першою посчала обговорювати цю ситуацію, а сказала те, що говорили всі. Саму цитату у групі не бачила.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Вирішуючи спір про визнання поширеної інформації недостовірною, суд має дотримати баланс необхідності втручання в процес реалізації особою права на свободу вираження поглядів.
Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення, не може бути зобов`язана доводити їхню правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору.
Судом встановлено, що позивач визначив предметом спростування інформації, викладеної 18.09.2025 відповідачем у месенджері Viber під назвою ТОВ "Універмаг "Ювілейний", до складу якого входить 34 особи, щодо неї.
Предметом доказування у цій справі є наявність/відсутність оціночних суджень, думок, переконань, критичної оцінки певних фактів і недоліків та/або фактичних тверджень у поширеній інформації.
Матеріалами справи встановлено наявність між сторонами відносин, пов`язаних з діяльністю ТОВ "Універмаг "Ювілейний".
Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.
Оцінюючи зміст й направленість оспорюваних висловлювань відповідача, суд вважає, що останні носять саме оціночний, а не стверджувальний характер суджень і не свідчать про приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.
Під час судового розгляду не знайшли свого підтвердження обставини, які підтверджують, що відповідач вчинив дії, які принижують ділову репутацію позивача.
Зокрема зазначені висловлювання є суб`єктивними оцінками та відображають ставлення відповідача до дій позивача, а не конкретні перевірювані факти.
Сам по собі факт наявності конфлікту між сторонами та висловлення відповідачем критичних зауважень щодо діяльності позивача не свідчить про порушення особистих немайнових прав позивача та не є безумовною підставою для судового захисту.
Таким чином, суд дійшов висновку, що спірні висловлювання були зроблені в межах тривалого конфлікту між сторонами. За таких обставин позивач не довів наявності передбачених законом підстав для захисту честі, гідності та ділової репутації, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити щодо частини позовних вимог з цих підстав.
Позовні вимоги про зобов`язання відповідача спростувати недостовірну інформацію стосовно неї, яка була поширена, задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від позовних вимог про визнання інформації стосовно позивача недостовірною і такою, що принижує його гідність і честь, у задоволенні яких судом відмовлено.
Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд вважає, що оскільки не доведено протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні, то в її задоволенні слід відмовити.
Таким чином суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди у повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 12.10.2026.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА
Оригінал: reyestr.court.gov.ua