Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №380/5150/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 рокусправа № 380/5150/26

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_2 Військова частина НОМЕР_3 про визнання протиправними дій, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 1), Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач 2), Військової частини НОМЕР_2 (далі - відповідач 3), Військової частини НОМЕР_3 (далі - відповідач 4), в якому, з урахуванням уточнень, просить (мовою оригіналу):

" - Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 щодо незаконної мобілізації Позивача, проведення неналежного та неповного ВЛК, неврахування стану здоров`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН код НОМЕР_5 ). Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_4 що полягають у примусовій мобілізації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН код НОМЕР_5 ) скасувавши всі відповідні пов`язані документи (мобілізаційне розпорядження, наказ про мобілізацію, наказ про зарахування до особового складу ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА.

- Визнати протиправною дії та бездіяльність командування Військова частина (ВЧ) НОМЕР_1 код за ЄДРПОУ НОМЕР_6 Військова частина НОМЕР_7 Код ЄДРПОУ— НОМЕР_8 Військова частина (ВЧ) Військова частина НОМЕР_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_9 щодо ігнорування рапортів, звернень та скарг від ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН код НОМЕР_5 ) Зокрема рапорту щодо звільнення, рапортів щодо переведення, відпустки, рапортів щодо лікування та медичне обстеження, та щодо РАПОРТ ПОЗИВАЧА ПРО ПЕРЕВЕДЕННЯ ЙОГО НА ПОСАДУ У ВІЙСЬКОВУ ЧАСТИНУ ВІДПОВІДАНО ДО ЙОГО СТАНУ ЗДОРОВЯ ТА ВИСНОВКУ ВЛК, незважаючи на необхідність за станом здоровя, необхідність лікування, та реабілітацію ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН код НОМЕР_5 ) оскільки не було враховано стан здоровя ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН код НОМЕР_5 ).

- Зобов`язати командування Військова частина (ВЧ) НОМЕР_1 код за ЄДРПОУ НОМЕР_6 Військова частина НОМЕР_7 Код ЄДРПОУ— НОМЕР_8 Військова частина (ВЧ) Військова частина НОМЕР_3 код ЄДРПОУ НОМЕР_9 розглянути рапорти ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН код НОМЕР_5 ) Зокрема рапорту щодо звільнення, рапортів щодо переведення, відпустки, рапортів щодо лікування та медичне обстеження, та щодо РАПОРТ ПОЗИВАЧА ПРО ПЕРЕВЕДЕННЯ ЙОГО НА ПОСАДУ У ВІЙСЬКОВУ ЧАСТИНУ ВІДПОВІДАНО ДО ЙОГО СТАНУ ЗДОРОВЯ ТА ВИСНОВКУ ВЛК, незважаючи на необхідність за станом здоровя, необхідність лікування, та реабілітацію ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН код НОМЕР_5 ) оскільки не було враховано стан здоровя ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН код НОМЕР_5 ) та ДЕМОБІЛІЗУВАТИ, звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН код НОМЕР_5 ) з лав Збройних сил України".

Ухвалою від 26.03.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивач надав уточнену позовну заяву, у якій зазначив, що позивач обрав спосіб захисту відповідно до ч.1 ст.5 КАС України.

Ухвалою від 14.04.2026 відкрите спрощене провадження без виклику сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає протиправною його мобілізацію 27.10.2025, оскільки під час проходження ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 не був врахований реальний стан його здоров`я та зроблений хибний висновок про його повну придатність до військової служби. У подальшому позивач неодноразово звертався до військових частин, у яких проходив службу про переведення його за станом здоров`я для проходження служби у тилові частини, проте такі рапорти залишались без задоволення.

Стверджує: «…рапорти, скарги заяви позивача були проігноровані та його право на належний медогляд ВЛК було порушене. Відповідачем були проігноровані проблеми зі здоров`ям Позивача, та його стан здоров`я, який не дозволяє йому продовжувати військову службу! Більше того, керівництво командування військової частини змушує Позивача проходити військову службу не зважаючи на його неповну придатність - а саме визнано придатним до служби в підрозділах забезпечення, тцк та сп, медичних підрозділах, проте переведення не було здійснено! Лікування та реабілітацію не було забезпечено! Позивач військовослужбовець за станом здоров`я не може продовжувати військову службу...».

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач 1 ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслав суду витребувані документи, проте не скористався правом подання відзиву.

Відповідач 1 Військова частина НОМЕР_1 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що Солдат ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 27.10.2025 по 19.02.2026. За час проходження військової службі ОСОБА_3 видавалось направлення на повторний медичний огляд ВЛК за Вих.№23928 від 23.12.2025. Також від ОСОБА_4 надходили рапорти про виїзд за межі гарнізону для проходження ВЛК Вх.№30338 від 24.12.2025, Вх.№459 від 07.01.2026 , Вх.№1294 від 19.01.2026, Вх.№3632 від 13.02.2026, Вх.№ 3815 від 16.02.2026. Інших рапортів від ОСОБА_4 (в тому числі про переміщення на іншу посаду, надання відпустки, направлення на лікування, переведення до іншої військової частини) до стройової частини не надходило (в тому числі засобами СЕДО чи засобами поштового зв`язку), що підтверджується відсутністю записів в журналі вхідних документів.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 №52 від 19.02.2026 солдат ОСОБА_5 на виконання розпорядження Генерального штабу Збройних Сил України №3907/дск від 14.02.2026 та №300/ПУ/499/П/дск, виключений із списків особового складу військової частини та направлений для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2

Стверджує, що інших звернень, скарг, запитів в інтересах ОСОБА_4 щодо не розгляду чи не приймання рапортів на адресу військової частини НОМЕР_1 не надходило та позивачем до позовної заяви не долучено. У зв`язку з викладеним підстав вважати, що військовою частиною НОМЕР_1 допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду рапортів відсутні

Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов.

Відповідач 3 Військова частина НОМЕР_2 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №52 від 21.02.2026 солдат ОСОБА_1 зарахований до списків частини та призначений на посаду старшого майстра ремонтного відділення бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Стверджує: «… військовою частиною НОМЕР_2 під час розгляду даної справи у позасудовому порядку було розглянуто по суті адвокатський запит адвоката Винниченка Михайла Петровича від 10.03.2026 в інтересах гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з питань переміщення військовослужбовця до іншої військової частини за станом здоров`я (копія додається). Як вбачається із змісту адвокатського запиту від 10.03.2026 (вх. №8809 від 24.03.2026), представником Позивача, з посиланням на норми ст.ст. 20, 24 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012р. № 5076-VI (з наступними змінами та доповненнями), в обґрунтування підстав звернення було наголошено на тому, що “ ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН код НОМЕР_5 ) відповідно до довідки ВЛК від 25.02.2026 року № 2026-0225-1155-2151-0 на підставі ст. 61 б, 78 в, 76б та 43в графи II Розкладу хвороб, визнаний “Придатним до служби у військових частинах забезпечення, РТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони...”. Тому ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН код НОМЕР_5 ) вимагав і вимагає переведення його на тилову посаду в тилову військову частину відповідно до його стану здоров`я та висновку ВЛК”. Поряд із зазначеним, до адвокатського запиту від 10.03.2026 (вх. №8809 від 24.03.2026) був доданий рапорт ОСОБА_1 від 10.03.2026 “на переведення на посаду та військову частину (місце служби) відповідно до стану здоров`я (копія додається). За результатами розгляду поданих матеріалів командуванням військової частини НОМЕР_2 було здійснено всебічний, повний та об`єктивний розгляд звернення по суті, з урахуванням наведених у ньому доводів та доданих документів. Водночас, за результатами перевірки вхідної кореспонденції військової частини НОМЕР_2 встановлено відсутність будь-яких інших звернень ОСОБА_1 до командування зазначеної військової частини НОМЕР_2 з аналогічних чи суміжних питань, що свідчить про одноразовий характер відповідного звернення та належне реагування на нього з боку відповідача наявний рапорт лише про прийняття посади…».

Стосовно демобілізації/звільнення ОСОБА_1 з військової служби позовні вимоги вважає безпідставними , оскільки відсутня така підстава.

Просить суд відмовити у задоволенні позову та закрити провадження в частині вимог про розгляд рапорту.

Відповідач 4 Військова частина НОМЕР_3 надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.02.2026 № 52 рядового ОСОБА_6 з 19 лютого 2026 року виключено зі списків особового складу частини та направлено до військової частини НОМЕР_3 . Проте ОСОБА_1 і ОСОБА_6 – це дві різні фізичні особи. ОСОБА_6 дійсно проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , однак він не є позивачем по даній справі.

Із вказаних підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України відповідно до довідки позаштатної постійно діючої районної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.10.2025 № 2025-1027-1134-5584-3 визнаний «Придатним до військової служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах цивільного призначення».

На підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.10.2025 № 2449 ОСОБА_1 призваний на військову службу під час мобілізації та направлений до військової частини.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.10.2025 №314 ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу ВЧ.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.02.2026 №52 ОСОБА_1 виключений із списків особового складу.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.02.2026 №52 ОСОБА_1 призначений розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України від 14.02.2026 № 300/ПУ/499/дск на посаду старшого майстра ремонтного відділення бронетанкової техніки взводу технічного забезпечення третього механізованого батальйону , вважати , що справи і посаду прийняв із 21.02.2026 виконує обов`язки за посадою.

Відповідно до довідки Гарнізонної ВЛК № 2 Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 25.02.2026 № 2026-0225-1155-2151-0 солдат ОСОБА_5 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Позивач стверджує, що неодноразово подавав рапорти про переведення його на посаду у відповідну військову частину, що відповідає його стану здоров`я, проте такі рапорти не були розглянуті.

У зв`язку із цим позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.

Надаючи оцінку позиціям сторін у цій справі , суд застосовує наступні правові норми.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України» на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

На момент розгляду цієї адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжений.

Згідно із статтею 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Положеннями ч. 2 ст. 2 Закону № 2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

За змістом ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі - Закон № 3543-ХІІ).

За визначенням ст. 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Щодо проведення огляду ВЛК позивача, суд зазначає наступне.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), можуть бути направлені на медичний огляд шляхом вручення їм повісток за наявності підстав для проходження медичного огляду відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (зокрема у разі відсутності дійсного рішення військово-лікарської комісії про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та/або під час дії правового режиму воєнного стану та/або наявності інших підстав, передбачених законодавством), а також направлені на такий огляд у разі, коли такі громадяни самостійно виявили бажання пройти медичний огляд (п. 69 Порядку№ 560)

Рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

У разі незгоди громадянина з рішенням військово-лікарської комісії при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на підставі його заяви громадянин направляється для проходження військово-лікарської комісії при обласному (Київському та ІНФОРМАЦІЯ_5 (п. 72 Порядку№ 560) .

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).

Відповідно до п. 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

За правилами п.1.2 розділу І Положення № 402 Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;…

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до п. 2.2 розділу І Положення № 402 Штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Відповідно до п. 2.4.4 п. 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

Згідно з п. 2.4.5 розділу І Положення № 402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів; залучати для вирішення питань військово-лікарської експертизи головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд (п. 2.4.6. розділу І Положення № 402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. розділу І Положення № 402).

ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП (п. 2.8.1. розділу І Положення № 402).

ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону (п. 2.8.3. розділу І Положення № 402).

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян (п. 2.8.4. розділу І Положення № 402).

Таким чином, із наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК. До штатних ВЛК належать, зокрема, ВЛК регіону, до повноважень яких належить розгляд скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ВЛК регіону також мають право оглядати військовослужбовців, скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Постанови регіональних ВЛК можуть бути оскаржені до ЦВЛК або до суду.

Судом встановлено, що відповідно до довідки позаштатної постійно діючої районної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.10.2025 № 2025-1027-1134-5584-3 ОСОБА_1 визнаний «Придатним до військової служби на підводних човнах, на надводних кораблях, у морській піхоті, Десантно-штурмових військах, спеціальних спорудах, підрозділах цивільного призначення».

Разом із тим позивачу після мобілізації проведений огляд вищестоящою ВЛК.

Так відповідно до довідки Гарнізонної ВЛК № 2 Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 25.02.2026 № 2026-0225-1155-2151-0 солдат ОСОБА_5 визнаний придатним «…до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони…».

Відтак відсутні підстави стверджувати про непридатність позивача до військової служби.

Матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем довідки Гарнізонної ВЛК № 2 Військово-медичного клінічного центру Західного регіону від 25.02.2026 № 2026-0225-1155-2151-0 до ЦВЛК .

Так само позивачем не надано суду доказів, що на момент проведення мобілізації позивач мав відстрочку або був заброньованим.

Враховуючи наведене, відсутні підстави для задоволення позову в частині позовних вимог до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Щодо позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

Так позивач зазначає, що Військова частина (ВЧ) НОМЕР_1 ігнорувала його рапорти, звернення та скарги, зокрема щодо звільнення, щодо переведення, відпустки, щодо лікування та медичне обстеження.

Оскільки до позовної заяви позивачем не доданий жодний рапорт адресований ВЧ НОМЕР_1 , суд ухвалою зобов`язав ВЧ НОМЕР_1 надати копії усіх рапортів, з якими звертався ОСОБА_1 (щодо переведення його на іншу посаду, надання відпустки, направлення на проходження ВЛК, направлення на лікування, тощо) та результати розгляду таких рапортів.

На виконання ухвали суду ВЧ НОМЕР_1 повідомила: «… Солдат ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 27.10.2025 по 19.02.2026. За час проходження військової службі ОСОБА_3 видавалось направлення на повторний медичний огляд ВЛК за Вих.№23928 від 23.12.2025 Також від ОСОБА_4 надходили рапорти про виїзд за межі гарнізону для проходження ВЛК Вх.№30338 від 24.12.2025, Вх.№459 від 07.01.2026 , Вх.№1294 від 19.01.2026, Вх.№3632 від 13.02.2026, Вх.№ 3815 від 16.02.2026. Інших рапортів від ОСОБА_4 (в тому числі про переміщення на іншу посаду, надання відпустки, направлення на лікування, переведення до іншої військової частини) до стройової частини не надходило (в тому числі засобами СЕДО чи засобами поштового зв`язку), що підтверджується відсутністю записів в журналі вхідних документів….».

Матеріали справи містять пояснювальну записку начальника стройової частини відділення персоналу та стройового штабу ВЧ НОМЕР_1 про надходження від позивача рапортів, а також рапорти позивача, із клопотаннями його безпосередніх керівників і результати їх розгляду.

Так матеріали справи містять рапорти позивача від 24.12.2025 про дозвіл виїзд на консультацію до травматолога, від 07.01.2026, від 19.01.2026, від 13.02.2026, від 16.02.2026 про дозвіл на виїзд для проходження ВЛК.

Усі рапорти зареєстровані, опрацьовані та задоволені.

До рапортів ВЧ НОМЕР_1 додана копія медичної книжки позивача про відвідування лікарів у визначені дати.

За правилами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як встановлено ст. 73 – 76 КАС України докази, що подаються до суду мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом із тим, стверджуючи, що ВЧ НОМЕР_1 не розглянула його рапорти, позивач не надає доказів звернення до відповідача із іншими рапортами, ніж ті, які надані відповідачем 2, містяться в матеріалах справи та розглянуті у становлений законом спосіб.

Відтак суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог до ВЧ НОМЕР_1 .

Щодо позовних вимог до Військової частини НОМЕР_2 , суд зазначає наступне.

Так позивач зазначає, що Військова частина НОМЕР_2 ігнорувала його рапорти, звернення та скарги, зокрема щодо звільнення, щодо переведення, відпустки, щодо лікування та медичного обстеження.

Оскільки до позовної заяви позивачем не доданий жодний рапорт адресований ВЧ НОМЕР_2 , суд ухвалою зобов`язав ВЧ НОМЕР_2 надати копії усіх рапортів, з якими звертався ОСОБА_1 (щодо переведення його на іншу посаду, надання відпустки, направлення на проходження ВЛК, направлення на лікування, тощо) та результати розгляду таких рапортів.

На виконання ухвали суду ВЧ НОМЕР_2 повідомила, що за результатами перевірки вхідної кореспонденції військової частини НОМЕР_2 наявний рапорт ОСОБА_1 лише про прийняття посади, та встановлено відсутність будь-яких інших звернень позивача до командування зазначеної військової частини НОМЕР_2 з аналогічних чи суміжних питань, що свідчить про одноразовий характер відповідного звернення та належне реагування на нього з боку відповідача .

Відповідач ВЧ НОМЕР_2 стверджує, що позивач не звертався до нього із рапортом про переведення до іншої військової частини, такий рапорт не зареєстрований, про нього ВЧ НОМЕР_2 дізналася із адвокатського запиту представника позивача від 10.03.2026.

Наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2024 року за № 1214/42559) затверджено Порядок організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України (далі Порядок № 531), який визначає механізм оформлення, подання, реєстрації, розгляду, прийняття та повідомлення рішення за результатами розгляду рапортів військовослужбовців у Міністерстві оборони України (далі - Міноборони), Збройних Силах України (далі Збройні Сили) та Державній спеціальній службі транспорту (пункт 1 розділу І Порядку № 531).

З питань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання,- до наступного прямого командира (начальника) (пункт 2 розділу І Порядку № 531).

Рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 531).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку № 531 у паперовому рапорті військовослужбовець вказує: найменування посади командира (начальника), якому адресується рапорт; заголовок « ІНФОРМАЦІЯ_7 »; суть порушеного питання; перелік доданих до рапорту документів або їх копій (за потреби); найменування займаної посади; військове звання, власне ім`я та прізвище; дату; особистий підпис. Командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції. Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 531).

Пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 531 передбачено, що початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства. Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу. У разі направлення рапорту засобами поштового зв`язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу. Розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється: 1) невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов`язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров`я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; 2) у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту. Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов`язково реєструються службою діловодства (пункту 6 розділу ІІІ Порядку №531).

Суд зауважує, що до адвокатського запиту адвоката Винниченка М.П., адресованого ВЧ НОМЕР_10 в інтересах ОСОБА_1 додана копія ордера про правову допомогу та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Разом із тим відповідач ВЧ НОМЕР_2 надає до суду копію рапорта ОСОБА_1 від 10.03.2026 та додану до нього довідку ВЛК від 25.02.2026.

Відтак суд відхиляє доводи відповідача ВЧ НОМЕР_2 про відсутність звернення до нього позивача із рапортом про переведення, оскільки копія такого рапорта надана самим відповідачем ВЧ НОМЕР_2 до суду, а відсутність реєстрації цього рапорта свідчить не про відсутність самого рапорта, а про неналежну організацію документообігу.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку про наявність протиправної бездіяльності ВЧ НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорта позивача віл 10.03.2026 про переведення його в іншу військову частину відповідно до стану його здоров`я.

Відповідно належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ВЧ НОМЕР_2 розглянути такий рапорт.

Крім цього суд відмічає, що у задоволенні позову в частині вимог до відповідача ВЧ НОМЕР_3 належить відмовити, оскільки доказів проходження військової служби у вказаній військовій частині позивач не надав, а суд не встановив.

Із урахуванням наведеного суд задовольняє позов частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не розгляду рапорта ОСОБА_1 від 10.03.2026 про переведення в іншу військову частину.

Зобовязати Військову частину НОМЕР_2 (ЄДОПОУ НОМЕР_8 ) розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) від 10.03.2026 про переведення в іншу військову частину.

У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Галина Михайлівна