Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №320/1707/23 — Київський окружний адміністративний суд

Суд: Київський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №320/1707/23

Суддя: Головенко О.Д.

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м.Київ № 320/1707/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про визнання протиправною бездіяльність та зобов"язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва та просить суд:

визнати неправомірними дії начальника управління ДКС України у Печерському районі м. Києва Данілової Вікторії Володимирівни щодо повернення виконавчого листа № 757/61362/18-ц від 18.12.2020 та Ухвали від 28.02.2019, що видав Печерський районний суд м. Києва без прийняття до виконання;

зобов`язати управління ДКС України у Печерському районі м. Києва прийняти до виконання виконавчий лист № 757/61362/18-ц від 18.12.2020 та ухвалу від 28.02.2019, що видав Печерський районний суд м. Києва та вчинити всі необхідні дії з їх примусового виконання, що передбачені законом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження).

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач безпідставно повернув виконавчий документ щодо звернення стягнення на грошові кошти, що є переплатою боржника у зведеному виконавчому провадженні на користь позивача, як приватного виконавця.

Представник відповідача направляв відзив на дану позовну заяву, де вказує, що проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволені, оскільки Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі – Порядок № 845) не передбачено повноважень органів Казначейства виконання рішень суду про звернення коштів до стягнення.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані сторонами, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича перебуває зведене виконавче провадження № 56066190, до якого входять виконавчі провадження по стягненню з боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» заборгованості на загальну суму коштів, які підлягають стягненню з боржника за зведеним виконавчим провадженням № 56066190, складає 1 472 824,75 грн.

Листом № 2496/к/26-5512-02 від 23.04.2018 ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві підтвердили, що станом на 23.04.2018 по ТОВ «Лізингова компанія «Ваш Авто» (ЄДРПОУ 39733392) наявна переплата у розмірі 228,60 грн. (код платежу 14010100) та в сумі 573 200,00 грн (код платежу 11021000) щодо заборгованості/переплати з податків, зборів платежів, що контролюються органами доходів і зборів ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Ухвалою № 757/61362/18-ц від 28.02.2019 Печерський районний суд м. Києва за розглядом заяви № 1625 від 04.12.2018 приватного виконавця Корольова В.В. про звернення стягнення на грошові кошти боржника у ВП № 57747735 Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ваш авто" ухвалив заборонити Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві вчиняти будь-які дії щодо погашення заборгованості в сумі 228,60 грн та 573 200,00 грн перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто», а також звернути стягнення на грошові кошти, що є переплатою боржника у зведеному виконавчому провадженні № 56066190 Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто», зокрема 228,60 грн та 573 200,00 грн шляхом перерахування зазначених коштів з рахунків, що знаходяться в Управлінні державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва на депозитний рахунок приватного виконавця Корольова Вадима Вячеславовича для задоволення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні № 56066190 за наступними реквізитами: Отримувач: Приватний виконавець Корольов Вадим Вячеславович;

Ухвала № 757/61362/18-ц від 28.02.2019 Печерського районного суд м. Києва набрала законної сили 16.03.2019.

На виконання вищезазначеної ухвали Печерський районний суд м. Києва видав виконавчий лист № 757/61362/18-ц від 18.12.2020.

Листом №625 від 07.10.2022 приватним виконавцем було направлено до Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва заяву про примусове виконання судового рішення та надано оригінал ухвали Печерського районного суду міста Києва № 757/61362/18-ц від 28.02.2019 та оригінал виконавчого листа № 757/61362/18-ц від 18.12.2020.

Однак листом № 07-07/2082 від 14.10.2022 Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва повернуло ухвалу Печерського районного суду міста Києва №757/61362/18-ц від 28.02.2019 та виконавчий лист № 757/61362/18-ц від 18.12.2020 без виконання на підставі п.п.1 п.9 Порядку № 845, як такий що не підлягає виконанню органом Казначейства.

Не погоджуючись з такими діями Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Порядок звернення стягнення з державного бюджету у випадках, коли боржником є державний орган чи сама Державна казначейська служба України (ДКСУ), регулюється Бюджетним кодексом України, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядком № 845.

Безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (п. 2 Порядку № 845).

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з резолютивної частини ухвали Печерський районний суд м. Києва № 757/61362/18-ц від 28.02.2019:

«Звернути стягнення на грошові кошти, що є переплатою боржника у зведеному виконавчому провадженні №56066190 Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» (01601, м. Київ, вул. Шовковична, буд 42-44, код ЄДРПОУ 39733392), зокрема 228,60 грн. (код платежу 14010100) та 573 200,00 грн. (код платежу 11021000) шляхом перерахування зазначених коштів з рахунків, що знаходяться в Управлінні державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва (01133, м. Київ, вул. Л.Первомайського, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 38004897) на депозитний рахунок приватного виконавця Корольова Вадима Вячеславовича для задоволення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні № 56066190 за наступними реквізитами: Отримувач: Приватний виконавець Корольов Вадим Вячеславович; Код ДРФО 2869903375; Рахунок № НОМЕР_1 ; Банк Харківська філія ПАТ КБ Приватбанк; МФО 35153».

Тобто, виконавчий лист видано саме в частині звернення стягнення на грошові кошти, що є заходом примусового виконання рішення.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в ч. 1 – 3 цієї статті. Не є органами примусового виконання.

Виконання рішення суду здійснюється органами казначейства відповідно до Порядку № 845.

Порядком № 845 не передбачено повноважень органів Казначейства виконання рішення суду щодо звернення коштів до стягнення.

Отже, з аналізу зазначених вище норм вбачається, що органи Казначейства не є органами примусового виконання судових рішень, ані учасником, ані стороною виконавчого провадження, і відповідно не здійснюють заходів з примусового виконання судових рішень у порядку, визначеного Законом України «Про виконавче провадження», а є органами, що, зокрема, здійснюють безспірне списання коштів за рішенням суду про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.

Таким чином, позивач безпідставно ототожнює органи державної виконавчої служби з органами Казначейства.

Механізм виконання рішення про стягнення коштів, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону визначено Порядком № 845, а процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої не поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі – Порядок № 787).

Повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (п. 5 Порядку № 787).

Слід звернути увагу, що Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва не є та не було учасником будь яких спірних правовідносин з позивачем, а також не є стороною зведеного виконавчого провадження № 56066190.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернуті стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти що належать боржнику від інших осіб.

Частиною 4 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підстав ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державні регулювання ринків фінансових послуг», фінансова установа - це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуг (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Щодо виконання судового рішення шляхом звернення стягнення, суд зазначає таке.

Частиною 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному ст. 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26-1 Закону України "Про теплопостачання", ст. 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Пунктом 35-1.1 ст. 35-1 Податкового кодексу України визначено, що єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених цим Кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Водночас, суд звертає увагу, що у виконавчому листі, який видано Печерським районним судом м. Києва у справі № 757/61362/18-ц, боржником зазначено Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва.

На думку суду, якщо управління Казначейства виступає боржником як самостійна бюджетна установа - документи подаються до органу Казначейства, в якому у цього управління відкриті рахунки, а саме Головне управління Казначейства у відповідній області або центральний апарат Державної казначейської служби України.

Враховуючи наведене, суд не вбачає в діях Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва порушення встановлених вимог закону України «Про виконавче провадження» та Порядку № 845, оскільки позивачем не вірно обрано спосіб для реалізації рішення суду у вигляді ухвали Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/61362/18-ц. Печерським районним судом м. Києва у справі № 757/61362/18-ц

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб`єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua