Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №320/13212/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року № 320/13212/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А.Б., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа – Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Бориспільського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Супрун Людмили Юріївни про відкриття виконавчого провадження ВП № 77454416 від 10.03.2025.

2. Зобов`язати Бориспільський відділ Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) підготувати та направити подання щодо повернення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 2234,00 грн, як помилково сплачених, до відповідного органу Казначейства України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова від 29.01.2025 серії ЕНА № 3960432 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесена Батальйоном патрульної поліції у місті Бориспіль, станом на дату відкриття виконавчого провадження № 77454416 перебувала на стадії оскарження в Переяслав-Хмельницькому міськрайонному суді Київської області, тому у державного виконавця не було підстав для примусового виконання зазначеної постанови, а Департамент патрульної поліції передчасно звернувся до виконавчої служби. Окрім того позивач зазначає, що постанова про відкриття ВП № 77454416 не надходила на його адресу, а в зазначеній постанові вказане невірне місце проживання боржника. Також звертає увагу на те, що з позивача двічі стягнено сплату штрафу, виконавчого збору і витрат виконавчого провадження.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачем було надано до суду матеріали виконавчого провадження.

Ухвалою суду було замінено назву відповідача по справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.01.2025 Батальйоном патрульної поліції у місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України винесено постанову серії ЕНА № 3960432 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, а саме штраф у розмірі 340,00 грн.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.02.2025 відкрито провадження у справі № 373/349/25 за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3960432.

Відповідно до ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.02.2025 у справі № 373/349/25 про відкриття провадження ОСОБА_1 звернувся до суду 06.02.2025 із позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3960432 та закриття провадження у справі.

Листом Батальйон патрульної поліції у місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України направив вищезазначену постанову про адміністративне правопорушення для стягнення з позивача штрафу у розмірі 680,00 грн для примусового виконання до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ).

10.03.2025 Бориспільським відділом державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77454416.

Також в цей день винесена постанова про розмір мінімальний витрат виконавчого провадження та постанова про арешт коштів боржника.

11.03.2025 позивачем сплачено 1117,00 грн витрат по виконавчому провадженню №77454416.

Постановою від 12.03.2025 виконавче провадження № 77454416 закінчене відповідно до пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Рішенням Переяславського міськрайонного суду Київської області від 20.05.2025 у справі № 373/349/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.06.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення було відмовлено.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем постанови від 10.03.2025 про відкриття ВП № 77454416, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що спірні відносини регулюються Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIIІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі – рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За приписами частин першої, другої статті 18 указаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У силу змісту пункту 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною п`ятою статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для оскарження спірної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 77454416 позивачем вказано, зокрема те, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене першою статті 122 КУпАП, станом на дату відкриття виконавчого провадження перебувала на стадії оскарження в суді, а тому не набрала законної сили.

Згідно зі статтею 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу,

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що саме постанова Батальйону патрульної поліції у місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України серії ЕНА № 3960432 про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, слугувала підставою для прийняття оскаржуваної постанови від 10.03.2025 № 77454416 про відкриття виконавчого провадження.

Разом із тим, суд зазначає, що 06.02.2025 позивач звернувся до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області із позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3960432 та закриття провадження у справі.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.02.2025 у справі № 373/349/25 відкрито провадження у справі.

В подальшому, після звернення позивача до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, Батальйон патрульної поліції у місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України направив до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) постанову про адміністративне правопорушення для стягнення з позивача штрафу у розмірі 680,00 грн для примусового виконання.

Так, за приписами частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

При цьому суд звертає увагу, що органи ДВС, в силу Закону № 1404-VIII, не наділені повноваженнями перевірки факту оскарження відповідної постанови (виконавчого документу) в судовому порядку.

Отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.

Відтак, станом на 10.03.2025, констатувавши відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону № 1404-VIII, у тому числі в частині настання строку набрання ним законної сили, державний виконавець не мав правових підстав для повернення постанови від 29.01.2025 серії ЕНА № 3960432 без прийняття до виконання та в силу вимог закону був зобов`язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

При цьому повідомлення про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до органу (посадової особи), що її виніс, жодним чином не впливає на стан виконавчого провадження та права і обов`язки виконавця.

За таких обставин відсутні підстави для висновку про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2025 № 77454416.

Разом з тим, у даному випадку, постанова Батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль від 29.01.2025 серії ЕНА № 3960432, відповідно до якої позивач мав право або сплатити суму штрафу в добровільному порядку, або оскаржити таку постанову в 15-денний строк, тобто по 13.02.2025 включно. Позивач скористався своїм правом на судове оскарження постанови від 29.01.2025 серії ЕНА № 3960432 та своєчасно, 06.02.2025, звернувся до суду, про що зазначено в ухвалі Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 24.02.2025 у справі № 373/349/25. Таким чином, строки сплати суми штрафу в силу приписів КУпАП було зупинено.

Отже, лише після набрання судовим рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області законної сили та несплати суми штрафу позивачем в добровільному порядку в Батальйону патрульної поліції у місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України є обов`язок направити до примусового виконання постанову від 29.01.2025 серії ЕНА № 3960432.

За правилами пунктів 2, 10 частини другої статті 245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, а також обрати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому належним способом захисту порушеного права є лише такий спосіб, який відповідає вимогам матеріального закону і призводить до поновлення прав позивача до такого стану, що існував до порушення права, а якщо відновлення такого стану є неможливим - компенсує позивачу шкоду, завдану неправомірним рішенням.

З огляду на відсутність у спірної постанови такої властивості, як протиправність, належним і достатнім способом захисту порушеного інтересу позивача буде саме скасування постанови державного виконавця Бориспільського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Супрун Людмили Юріївни від 10.03.2025 № 77454416 про відкриття виконавчого провадження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27.03.2019 № 826/15117/17, від 14.03.2024 № 591/4234/23.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача підготувати та направити подання щодо повернення ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 2234,00 грн, як помилково сплачених, до відповідного органу Казначейства України, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, відповідно до платіжної інструкції №25137PBNKI0109020001 11.03.2025 позивачем сплачено 1117,00 грн витрат по виконавчому провадженню № 77454416, a також відповідно до платіжної інструкції 2.105238477.1 13.03.2025 позивачем сплачено повторно 1117,00 грн витрат по виконавчому провадженню № 77454416.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначає Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі – Порядок № 787).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Суд зазначає, що Міністерство юстиції та його територіальні органи, до яких у тому числі відноситься відповідач, є органом, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» відноситься до органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, та які зобов`язані забезпечувати відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків, зборів, платежів та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Тобто, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, тобто органу державної виконавчої служби разом зі заявою про повернення коштів з бюджету.

Таким чином на Міністерство юстиції, територіальним органом якого є відповідач, чиним законодавством покладений обов`язок оформлення подання до органу Казначейства про повернення позивачу надмірно стягнутих сум грошових коштів.

При цьому обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про помилкове або надмірно зарахованих до бюджету платежів та інших доходів бюджеті.

З огляду на встановлені у справі обставини суд дійшов висновку, що відповідач у разі отримання звернення позивача про повернення коштів у сумі 2234,00 грн, зобов`язаний скласти та направити до органу казначейства подання про повернення позивачу з державного бюджету коштів у загальному розмірі 2234,00 грн.

Проте, станом на час розгляду цієї справи, доказів звернення позивача із зазначеною заявою до відповідача матеріали справи не містять.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про зобов`язання відповідача підготувати та направити подання щодо повернення позивачу грошових коштів у сумі 2234,00 грн, як помилково сплачених, до відповідного органу Казначейства України, не підлягають задоволенню з огляду на їх передчасність.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бориспільського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа – Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Бориспільського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва) Супрун Людмили Юріївни про відкриття виконавчого провадження від 10.03.2025 ВП № 77454416.

У задоволенні інших вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільського відділу Державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (08300, Київська обл., Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 63, код ЄДРПОУ 34977156).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Діска А.Б.