Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №156/1205/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1205/26

Провадження № 3/156/563/26

Рядок статзвіту 146

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І. Є., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції № 1 (м. Нововолинськ) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , з вищою освітою, заміжньої, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацевлаштованої, зареєстрованої за адресою та мешканки: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягалася,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),

учасники справи:

особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Соколов Микола Васильович,

потерпілий ОСОБА_2 ,

свідок – начальник відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 ,

про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст.ст. 10, 63 Конституції України особі роз`яснено,

відводів не заявлено,

в с т а н о в и в :

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 774908, 18.09.2026 року близько 09:10 год. в с. Литовеж на автодорозі Р-15 (км 18) водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Renault Trafic" д.н.з. НОМЕР_2 , за версією органу поліції, не виконала вимогу заборонного дорожнього знаку 3.24 (5 км), не вибрала безпечної швидкості руху та не врахувала дорожньої обстановки, не вжила заходів щодо своєчасної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустила зіткнення із автомобілем марки "Mercedes ML 270" д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням гр. ОСОБА_2 , внаслідок чого обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Працівниками територіального органу Національної поліції констатовано, що такими діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 2.3.б, 12.3 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена статтею 124 КУпАП.

ІІ. Пояснення учасників справи

В судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення, які за змістом відповідають її письмовим поясненням, наданим 18.09.2026. Вину в інкримінованому їй правопорушенні не визнала, наполягаючи на тому, що водій автомобіля Mercedes ML 270 ОСОБА_2 спочатку їхав, займаючи одночасно дві смуги, згодом повністю з`їхав на узбіччя і після знака, який скасовує всі заборони, вона продовжила рух, а ОСОБА_2 без увімкнення покажчика повороту, виїхав на проїзну частину дороги, внаслідок чого сталося зіткнення автомобілів. Просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП з підстав, вказаних у поданому її захисником відповідному клопотанні.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Соколов Микола Васильович в судовому засіданні подав та підтримав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Клопотання мотивоване тим, що з відеозапису з камери відеоспостереження, яка встановлена на трасі, схеми місця ДТП, складеної поліцейським, де зазначено місце розташування автомобілів, місце їх зіткнення та інше, водій автомобіля марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_4 , слідує, що ОСОБА_2 допустив наступні порушення Правил дорожнього руху:

- п. 1.4. кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила;

- п. 9.2. водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) передчатком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом;

- п. 9.4. подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить вчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо передчатком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути незрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів;

- п. 10.1. перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п. 10.3. у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобом, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися[2].

Усі вище перераховані порушення правил дорожнього руху, які допустив водій автомобіля марки Мерседес, д.н.з. НОМЕР_4 , ОСОБА_2 , на думку захисника, призвели до дорожньо-транспортної пригоди. Такі порушення ПДР, вчинені ОСОБА_2 , залишилися поза увагою інспектора відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Музики В.Р.

Наявні відеозаписи з місця ДТП та додані до протоколу матеріали підтверджують невинуватість ОСОБА_1 та підтверджують протиправність дій поліцейського ОСОБА_4 при складанні протоколу та інших матеріалів ДТП, і тим самим підтверджують винуватість водія ОСОБА_2 у скоєнні 18.09.2026 о 09:10 в с. Литовеж на трасі Р15 ДТП, а саме адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Крім того, стороною захисту долучено світлини, з яких видно пошкодження автомобіля яким керувала ОСОБА_1 , та те, що автомобіль Мерседес, яким керував ОСОБА_2 в`їхав у праве переднє крило та праві передні двері. Захисник припускає, що, якби ОСОБА_1 не пропустила автомобіль, яким керував ОСОБА_2 , то були б інші пошкодження, для прикладу розбита передня права фара.

Враховуючи такі обставини захисник вважає, що долучені до протоколу інші документи (докази) не містять жодних доказів вини ОСОБА_1 , а саме відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторони ст.124 КУпАП, за якою кваліфіковані дії останньої. А тому у даному випадку відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке інкриміноване ОСОБА_1 .

В судовому засіданні допитаний потерпілий ОСОБА_2 підтримав письмові пояснення, надані ним 18.09.2026 на місці ДТП, та наполягав на тому, що з узбіччя він виїжджав з увімкненим покажчиком повороту і саме дії ОСОБА_1 , яка не дотрималася вимог дорожнього знаку 3.24 (5 км) та не зменшила швидкість до дозволеної, призвели до ДТП. Так, ОСОБА_2 бачив у бічному (зовнішньому) лівому дзеркалі наближення автомобіля "Renault Trafic", і якби ОСОБА_1 зменшила швидкість до дозволеної на цій ділянці дороги, він встиг би «проскочити» і зробити розворот.

Додатково пояснив, що тілесних ушкоджень внаслідок ДТП ніхто не зазнав, а транспортний засіб під його керуванням – службовий.

В судовому засіданні допитаний як свідок начальник відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 показав, що вранці 18.09.2026 йому подзвонили і повідомили про те, що на блок-пості в с. Литовеж на автодорозі Р-15 (км 18) сталася ДТП за участю його підлеглих. Він негайно вирушив на місце ДТП, по дорозі уточнюючи, чи немає потерпілих з тілесними ушкодженнями. Після прибуття на блок-пост він пішов до свого підлеглого дивитися відеозапис моменту ДТП, де і встановив, що т/з "Renault Trafic" рухався з порушенням швидкісного режиму, встановленого на даній ділянці дороги.

ІІІ. Джерела права та застосоване судом законодавство

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено в частинах 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своечасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи было вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.3б) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п. 12.3. ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

ІV. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП працівниками територіального органу Національної поліції надано та досліджено судом такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 774008 від 18.09.2026), у якому зазначено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , не виконала вимогу дорожнього знака 3.24 (обмеження швидкості 5 км/год), порушила п.п. 2.3.б, 12.3 ПДР України, не врахувала дорожню обстановку та припустилася зіткнення з автомобілем Mercedes ML 270;

- рапорт працівників поліції ВП № 1 (м. Нововолинськ) від 18.09.2026 про реєстрацію повідомлення за номером 102 щодо виїзду на місце ДТП біля с. Литовеж;

- схема місця ДТП від 18.09.2026, на якій зафіксовано розміщення автомобілів, виміри дорожньої ділянки та перелік механічних пошкоджень обох ТЗ;

- письмові пояснення водія ОСОБА_1 , згідно з якими 18.09.2026 року приблизно о 09:00 год вона рухалася на власному автомобілі Renault Trafic по автодорозі Р-15 із с. Литовеж у напрямку Львівської області. Під`їжджаючи до контрольного поста (блокпоста) біля с. Заставне, вона завчасно зменшила швидкість руху. Попереду її автомобіля з правої сторони дороги по узбіччю рухався легковий автомобіль сірого кольору Mercedes ML 270. У момент, коли її автомобіль зрівнявся з вказаним транспортним засобом, водій Mercedes ML 270, раптово та без увімкнення покажчика повороту, виїхав на проїзну частину дороги й скоїв зіткнення з її автомобілем у праву сторону. Внаслідок удару в автомобілі Renault Trafic спрацювала подушка безпеки водія. Вона зупинила транспортний засіб через декілька метрів та викликала працівників поліції. Тілесних ушкоджень не отримала, медичної допомоги не потребувала.

- письмові пояснення водія службового автомобіля Mercedes ML 270, д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_5 , згідно з якими 18.09.2026 року приблизно о 09:00 год перебував на службі та керував службовим автомобілем Mercedes ML 270, перевозячи військовослужбовців прикордонного наряду «Контрольний пост». Напрямку руху передували знаки обмеження швидкості (30, 10, 5 км/год). Він зупинився на правому узбіччі біля знака обмеження швидкості 5 км/год за 30 метрів до блокпоста для виконання маневру розвороту. Перед виконанням розвороту він увімкнув лівий покажчик повороту та подивився в дзеркала заднього і бокового виду. У дзеркалі побачив білий автомобіль, який рухався позаду на великій відстані. Знаючи про наявність знаків обмеження швидкості, він розраховував, що встигне безпечно виконати розворот ліворуч. Виїжджаючи із заїзного кармана на праву смугу руху, відчув удар у передню ліву частину свого автомобіля від білого автомобіля Renault Trafic. ОСОБА_2 стверджував, що причиною ДТП стало перевищення водієм Renault Trafic встановленого обмеження швидкості руху (понад 5 км/год).

- пояснення свідка ОСОБА_3 (начальника ВІПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_5 ), відповідно до яких 18.09.2026 року близько 09:00 год від водія службового авто старшого солдата ОСОБА_2 йому стало відомо про те, що на місці несення служби наряду «Контрольний пост» на межі Волинської та Львівської областей сталася ДТП за участю службового автомобіля Mercedes ML 270. Свідок підтвердив факт наявних механічних пошкоджень у транспортних засобів. До своїх письмових пояснень ОСОБА_3 долучив відеозапис зі стаціонарної камери відеоспостереження контрольного поста, яка зафіксувала момент несення служби та сам процес ДТП;

- оптичний диск DVD-R з відеозаписами з місця події: відеозаписи з бодікамери поліцейського та зі стаціонарної камери спостереження контрольного поста, на яких зафіксовано момент ДТП транспортного засобу «Renault Trafic» під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіля марки «Mercedes ML 270» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2

- фотоматеріали: фототаблиця із зображенням дорожніх знаків обмеження швидкості (30, 10, 5 км/год) та пошкоджень автомобілів;

Також до матеріалів справи долучені і досліджені судом довідкові матеріали: довідка щодо посвідчення водія та реєстраційних даних «Renault Trafic», а також постанова серії ЕНА № 7903308 про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП за відсутність чинного страхового поліса.

Суд також дослідив долучені захисником до клопотання про закриття провадження світлини пошкодження правого переднього крила та правих передніх дверей автомобіля, яким керувала ОСОБА_1 .

Суд дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінив надані докази як окремо, так і у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 1.4. Правил дорожнього руху України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п. 1.5 ПДР).

Як слідує з відеозапису та письмових пояснень, водій Mercedes LM 270 ОСОБА_2 рухався в с. Литовеж по трасі Р-15 в напрямку Львівської області по смузі розгону та після її закінчення призупинився на правому узбіччі з метою виконання перед блокпостом маневру повороту та паркування на іншій стороні дороги.

Відповідно до п. 10.4 ПДР перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою. Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

Якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху (п. 10.6 ПДР). Тобто, якщо ширини проїзної частини недостатньо, щоб розвернутися «в один прийом» з лівої смуги (або габарити авто великі), водій має право прийняти праворуч і виконати розворот з правого узбіччя або від правого краю проїзної частини. Транспортний засіб «Mercedes LM 270» не є таким, який через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення.

Разом з тим, під час розвороту з узбіччя (тобто не з крайнього лівого положення) водій зобов`язаний дати дорогу як зустрічним, так і попутним транспортним засобам. Водій повинен розпочати рух лише тоді, коли переконаєтеся, що це абсолютно безпечно і нікому не створить перешкод.

Крім того, згідно з п. 9.2 Правилами дорожнього руху, водій зобов`язаний завчасно увімкнути покажчик повороту відповідного напрямку перед початком маневру: перед розворотом з узбіччя обов`язково вмикається лівий покажчик повороту. Однак, як слідує з дослідженого в судовому засіданні відеозапису, водій «Mercedes LM 270» ОСОБА_2 лівий покажчик повороту не увімкнув, чим порушив вказаний пункт ПДР. Таким чином, відеозапис спростовує пояснення водія «Mercedes LM 270» ОСОБА_2 та показання свідка ОСОБА_3 про те, що маневр розвороту з узбіччя дороги ОСОБА_2 виконував з увімкненим покажчиком повороту ліворуч.

Також суд відхиляє пояснення водія ОСОБА_2 та покази свідка ОСОБА_3 щодо невиконання водієм ОСОБА_1 вимог заборонного знаку 3.24 (5 км), яке проявилося у русі т/з з перевищенням дозволеної швидкості, у зв`язку із тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про швидкість автомобіля «Renault Trafic», з якою безпосередньо перед ДТП рухалася ОСОБА_1 , а з відеозапису неможливо достеменно встановити швидкість руху т/з «Renault Trafic».

Окремо слід зазначити, що орган поліції склав відносно ОСОБА_1 протокол за п.п. 2.3.б, 12.3 ПДР України та за невиконання вимог знака 3.24. Проте з досліджених матеріалів суд встановив, що вона рухалася у своїй смузі руху та мала беззаперечну перевагу в русі стосовно автомобіля, що виїжджав з узбіччя. Суд звертає увагу на те, що п. 1.4. ПДР встановлює, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Враховуючи, що водій «Mercedes LM 270» виїхав раптово та без попереджувального сигналу повороту, для ОСОБА_1 виникла неочікувана перешкода, яку вона не мала об`єктивної можливості виявити заздалегідь. У діях ОСОБА_1 відсутній причинно-наслідковий зв`язок із ДТП, оскільки сама подія виникла не внаслідок обраної нею швидкості чи дій, а внаслідок неправомірного маневру другого учасника.

Допитанийу судовому засіданні ОСОБА_2 зазначив, що бачив автомобіль "Renault Trafic" у дзеркалі заднього виду, проте розраховував, що водій ОСОБА_1 зменшить швидкість відповідно до дорожнього знаку 3.24, а він сам встигне «проскочити» та завершити розворот. На запитання суду щодо виконання вимог п.10.3 ПДР відповів зустрічним запитання, що якщо автомобіль знаходиться на відстані 150 метрів, то що він мав чекати, поки цей автомобіль проїде?

Суд критично оцінює зазначені твердження ОСОБА_2 та вважає їх свідомим створенням небезпеки для руху та ігнорування п. 1.4 ПДР. Висловлювання ОСОБА_2 про те, що він "не мав чекати" проїзду попутного транспорту, прямо суперечить обов`язку, покладеному на нього пунктами 10.1 та 10.3 ПДР України. Чинне законодавство у сфері дорожнього руху не пов`язує обов`язок водія "дати дорогу" із небажанням такого водія чекати безпечного моменту для маневру.

Відповідно до визначення терміну "дати дорогу" (п. 1.10 ПДР), водій не має права починати маневр, якщо це змусить інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, раптово змінити напрямок руху або швидкість. Своїми свідченнями ОСОБА_2 підтвердив, що він бачив транспортний засіб, який мав беззаперечну перевагу в русі, проте свідомо змусив водія ОСОБА_1 екстрено реагувати на його виїзд.

Також оцінюючи пояснення ОСОБА_2 , суд вважає, що він неправильно оцінив дорожню обстановку та переклав відповідальність на іншого учасника. Твердження ОСОБА_2 про те, що його візуальний аналіз відстані та швидкості автомобіля ОСОБА_1 є достатніми для маневру розвороту з узбіччя перед автомобілем, що рухається, є виключно його суб`єктивними припущеннями. Маневр розвороту є одним із найбільш небезпечних та тривалих у часі, оскільки потребує повної зупинки (або значного уповільнення) транспортного засобу на смузі руху попутного транспорту для перетину траєкторії.

Здійснюючи такий маневр, ОСОБА_2 не мав об`єктивної можливості точно визначити швидкість автомобіля "Renault Trafic" через дзеркало заднього виду, а тому, починаючи рух, діяв на власний ризик. Посилання на те, що інший водій мав зменшити швидкість до дозволеної знаком, не звільняє ОСОБА_2 від обов`язку не створювати аварійну обстановку. Навіть за умови ймовірного порушення швидкісного режиму водієм ОСОБА_1 , першопричиною ДТП став саме неправомірний виїзд ОСОБА_2 з узбіччя, який і створив перешкоду, що призвела до зіткнення.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 15 лютого 2024 року у справі № 640/14447/19, де зазначено: «Сама по собі вимога "дати дорогу" є абсолютною і не може бути нівельована припущеннями водія про те, що інший учасник руху встигне зорієнтуватися чи знизити швидкість». Водій, який виконує маневр з виїзду на головну дорогу або смугу руху з узбіччя, зобов`язаний переконатися в повній безпеці, незалежно від суб`єктивних чинників (поспіху чи небажання чекати).

Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок дій водія автомобіля "Mercedes ML 270" ОСОБА_2 , який здійснював маневр виїзду з узбіччя на проїзну частину без увімкнення покажчика повороту та не надав переваги в русі автомобілю "Renault Trafic" під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалася по головній дорозі у своїй смузі руху та мала беззаперечну перевагу.

Таким чином, у діях водія автомобіля "Mercedes ML 270" ОСОБА_2 суд вбачає порушення 9.2.б) (водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом), 9.4 (подавати сигнал покажчиками повороту належить вчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення), 10.1. (передчатком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) та 10.3. у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобом, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.

Отже, порушення водієм автомобіля "Mercedes ML 270" ОСОБА_2 п.п. 9.2б), 9.4, 10.1 та 10.3 ПДР створили аварійну обстановку, позбавили іншого водія можливості запобігти зіткненню та перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з настанням ДТП.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь. При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а обставини зазначені у протоколі «поза розумним сумнівом» не знайшли свого підтвердження.

Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративні правопорушення підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

V. Судові витрати

Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

В свою чергу, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 3 ст. 284 та ст. 247 КУпАП, суддя не вбачає підстав для звернення судового збору з ОСОБА_1 .

Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Соколова Миколи Васильовича про закриття на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП — закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.

Суддя І. Є. Малюшевська