Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №156/1030/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1030/26

Провадження № 2/156/735/26

Рядок статзвіту № 9

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/1030/26 за позовом

ОСОБА_1 , представник позивача – адвокат Білецька Інна Миколаївна,

до Нововолинської міської ради Волинської області,

про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна у порядку спадкування,

учасники справи – не з`явилися,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Позивач звернувся в суд з позовом до Нововолинської міської ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка — ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 заповіту не залишила. До складу спадщини після її смерті увійшло майно, яке за життя належало її чоловікові — ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ). За життя ОСОБА_3 володів житловим будинком садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, збудованим у 1974 році, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельною ділянкою площею 1,3136 га (кадастровий номер 0721180900:02:000:0024).

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_2 , як спадкоємець першої черги за законом, прийняла спадщину та 06 травня 2015 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,3136 га. Проте право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ОСОБА_2 за життя нотаріально не оформила у зв`язку з відсутністю первинної державної реєстрації права власності за померлим чоловіком у електронному Реєстрі. При цьому вона фактично вступила у володіння та користування усім спадковим майном, постійно проживала у вказаному будинку до дня своєї смерті, утримувала його та сплачувала комунальні послуги.

Позивач ОСОБА_1 є рідним племінником померлої ОСОБА_2 та спадкоємцем за законом. Інших спадкоємців, які б заявили права на спадщину, чи осіб, що мають право на обов`язкову частку, немає.

У передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті тітки ОСОБА_2 , подавши 02 червня 2026 року відповідну заяву нотаріусу (зареєстровано в реєстрі за № 1096, заведено спадкову справу № 14/2026).

11 серпня 2026 року приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Лобас А.С. видано позивачу Свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а саме на земельну ділянку площею 1,3136 га (зареєстровано в реєстрі за № 223). Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами позивачу було відмовлено листом-роз`ясненням нотаріуса від 11.08.2026 № 37/01-16 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок, оформленого безпосередньо на ім`я спадкодавця, та запропоновано звернутися до суду.

З метою оформлення спадкових прав позивач виготовив технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна від 11.03.2026 та висновок про оціночну вартість майна від 17.08.2026, за яким вартість будинку з господарськими будівлями становить 132 452,00 грн.

Враховуючи, що відсутність правовстановлюючих документів унеможливлює оформлення спадщини у нотаріальному порядку, позивач вважає, що його право підлягає судовому захисту, у зв`язку з чим просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

ІІ. Позиція учасників справи

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача, в якій просить суд справу розглянути без його участі та участі позивача за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Судові витрати позивач залишає за собою.

У матеріалах справи міститься заява представника відповідача Нововолинської міської ради Волинської області про проведення розгляду справи без участі представника та відсутність заперчень щодо задоволення позову.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 24.08.2026 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 23.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд справи по суті. Цією ж ухвалою витребувано з Іваничівської державної нотаріальної контори Волинської області та у приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Волинської області докази у справі.

Сторони скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Грибовиця Іваничівського району Волинської області (актовий запис № 17 від 26.09.1991, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).

Батьком позивача є ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 03.03.2026 № 00056872643.

ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 та була рідною сестрою батька позивача — ОСОБА_4 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 03.03.2026 № 00056872914. Таким чином, позивач ОСОБА_1 є рідним племінником померлої ОСОБА_2

28 серпня 1982 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було зареєстровано шлюб, після укладення якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_7 » (витяг з ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу від 03.03.2026 № 00056873213).

Згідно з Витягом з погосподарської книги № 3 за 2011–2015 роки від 05.03.2026 № 19-15/86, виданим Грибовицьким старостинським округом Нововолинської міської територіальної громади, житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 (об`єкт погосподарського обліку № 0235-1) належить до погосподарського обліку за померлим ОСОБА_3 . Рік побудови будівлі — 1974 рік.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , а.с. 29).

Із спадкової справи № 111/2015 слідує, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_2 , як спадкоємець за законом першої черги, якій 06 травня 2015 року державним нотаріусом Іваничівської ДНК Кононенко Л.С. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за № 940) на земельну ділянку площею 1,3136 га (кадастровий номер 0721180900:02:000:0024). Будь-які інші спадкоємці відсутні.

За життя ОСОБА_2 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , утримувала майно та користувалася ним, однак окремого свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок не отримала через відсутність первинної державної реєстрації права власності за померлим чоловіком у електронному Реєстрі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , а.с. 27).

Згідно з довідками Грибовицького старостинського округу Нововолинської міської територіальної громади від 04.03.2026 № 19-15/85 та від 01.06.2026 № 19-15/130, ОСОБА_2 на час смерті була зареєстрована і проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 . Заповіт від її імені у Грибовицькій сільській раді не посвідчувався.

За життя ОСОБА_2 заповіту не складала, після її смерті спадщина відкрилась за законом. До складу спадщини увійшли всі права та обов`язки померлої, що належали їй на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, в тому числі і на спірний об`єкт.

02 червня 2026 року позивач ОСОБА_1 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернувся до приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Пасюк Л. О. із заявою про прийняття спадщини за законом після померлої тітки ОСОБА_2 (зареєстровано в реєстрі за № 1096). В нотаріальній конторі заведено спадкову справу № 14/2026 до майна померлої ОСОБА_2

11 серпня 2026 року приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Лобас А. С. видано позивачу ОСОБА_1 . Свідоцтво про право на спадщину за законом (зареєстровано в реєстрі за № 223) на земельну ділянку площею 1,3136 га (кадастровий номер 0721180900:02:000:0024). Будь-які інші спадкоємці відсутні.

Оскільки правовстановлюючий документ на спірний об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 за життя первинного спадкодавця не виготовлявся та право власності у Реєстрі не реєструвалося, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок. Дана обставина підтверджується листом-роз`ясненням приватного нотаріуса Володимирського районного нотаріального округу Лобас А.С. від 11.08.2026 № 37/01-16.

Відсутність правовстановлюючих документів на спірне майно унеможливлює оформлення спадщини в нотаріальній конторі, тому позивач змушений звернутись із позовом до суду.

Згідно з технічним паспортом від 11.03.2026 (виконавець ТОВ «НІК-ЕКСПЕРТ», реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності TI01:0535-5680-8981-0163), спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами складається з: житлового будинку садибного типу літ. «А-1» загальною площею 91,0 кв.м, житловою площею 58,9 кв.м, літньої кухні літ. «Б», хліва літ. «В», вбиральні літ. «Г», погребу літ. «Д», огорожі № 1, воріт № 2.

Згідно з висновком про вартість майна № 260817-3 від 17.08.2026, виготовленим ФОП ОСОБА_8 , оціночна (ринкова) вартість об`єкта нерухомого майна становить 132 452,00 грн.

Відповідач не заперечує щодо задоволення позову.

V. Застосоване судом законодавство

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Так, відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1268 ЦК України та ч. 5 ст. 1268 ЦК України прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державную реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними за відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Практика Верховного Суду (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

VI. Висновки суду

З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_2 ; у передбачений законом спосіб та строк прийняв спадщину після померлої тітки; інших спадкоємців, які б у встановлені законом строки вчинили дії щодо прийняття спадщини чи мали право на обов`язкову частку, судом не встановлено; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_2 увійшов спірний житловий будинок з надвірними господарсько-побутовими будівлями та спорудами, однак право власності на такий не було зареєстровано у встановленому законом порядку за первинним спадкодавцем, внаслідок чого відсутні оригінали правовстановлюючих документів на вказане майно, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав, як визнання за ним права власності на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.

З огляду на наведені положення закону, виходячи із меж заявлених позовних вимог та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову в повному обсязі та визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

VIІ. Судові витрати

Виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає, що судові витрати у справі потрібно віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 321, 328, 386, 392, 1216, 1218, 1268, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Нововолинської міської ради Волинської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація щодо сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Іваничівським РВ УМВС України у Волинській області 02.10.2007 року; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Представник позивача: адвокат Білецька Інна Миколаївна, ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Нововолинська міська рада Волинської області, код ЄДРПОУ 135055268, місцезнаходження: проспект Дружби, 27, м. Нововолинськ, Володимирський р-н, Волинська обл., 45400.

Суддя І. Є. Малюшевська