Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №154/3888/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/3888/26

3/154/1394/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Володимир

Суддя Володимирського міського суду Волинської області Вітер І.Р., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 209002 від 11 вересня 2026 року, ОСОБА_1 11 вересня 2026 року близько 20 год. 00 хв. за місцем проживання, у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї дочки ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурними словами, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.

Зазначені дії кваліфіковані органом поліції за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судові засідання двічі не з`явився, хоча про дату, час і місце їх проведення був належним чином повідомлений. Причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Разом із тим ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд, двічі не скористався можливістю взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, подати докази чи заявити клопотання. Відомостей про об`єктивні перешкоди для його участі у справі суду не надано.

Суд враховує необхідність забезпечення розгляду справи у розумний строк, завдання провадження, визначені ст. 245 КУпАП, а також те, що неодноразове відкладення розгляду справи виключно через неявку належним чином повідомленої особи може перешкоджати своєчасному вирішенню питання про адміністративну відповідальність.

З огляду на наведене, враховуючи повторну неявку ОСОБА_1 , належне повідомлення його про розгляд справи та відсутність будь-яких повідомлень про поважні причини неявки, суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення з таких підстав.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за умисне вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання, між родичами або іншими особами, визначеними цим Законом.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону психологічне насильство включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, якщо вони викликали в постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно довести не лише факт вчинення умисних дій психологічного характеру у сфері сімейних відносин, але й заподіяння такими діями шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи.

Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 209002 від 11 вересня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 за місцем спільних сімейно-побутових відносин ображав свою дочку ОСОБА_2 нецензурними словами, чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.

Рапортом працівника поліції щодо надходження повідомлення на спеціальну лінію «102» підтверджується факт звернення ОСОБА_2 із повідомленням про протиправну поведінку батька, який, за її словами, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, вчинив конфлікт та ображав її.

У письмових поясненнях ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтвердила обставини поведінки свого батька, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Крім того, потерпіла подала письмову заяву, в якій просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинені щодо неї дії та зазначила, що такими діями їй завдано шкоди психологічному здоров`ю.

Матеріали справи також містять терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 649839 та форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, складені працівниками поліції у зв`язку з повідомленою подією.

Зазначені документи підтверджують реагування уповноважених працівників поліції на повідомлення про домашнє насильство та застосування передбачених законом заходів реагування. Водночас суд оцінює їх не як самостійне підтвердження винуватості ОСОБА_1 , а у взаємозв`язку з іншими доказами.

Оцінюючи наведені докази, суд виходить із того, що відомості про обставини правопорушення походять передусім від безпосередньої потерпілої, яка повідомила про поведінку батька під час звернення до поліції, підтвердила ці обставини у письмових поясненнях та подала заяву про притягнення його до відповідальності.

Її повідомлення є послідовними щодо суті події, характеру протиправних дій та особи, яка їх вчинила. Істотних суперечностей між наведеними відомостями матеріали справи не містять.

Суд враховує, що словесні образи, висловлені батьком на адресу дочки в умовах сімейного конфлікту, не можуть оцінюватися виключно як звичайна побутова сварка, якщо такі дії мають характер психологічного насильства та спричиняють передбачені законом негативні наслідки.

У цій справі потерпіла не лише повідомила про образливу поведінку батька, але й безпосередньо вказала на заподіяння їй шкоди психологічному здоров`ю. Її твердження суд оцінює у сукупності з характером повідомлених дій, обставинами сімейного конфлікту та зверненням за допомогою до поліції.

Відсутність медичного висновку чи іншого документа про стан психічного здоров`я потерпілої сама собою не виключає можливості доведення психологічного насильства, оскільки ст. 251 КУпАП не встановлює виключного переліку засобів доказування такої шкоди.

Водночас суд виходить із необхідності встановлення фактично заподіяної шкоди, а не лише припущення про можливість її заподіяння.

Оцінивши сукупність доказів, суд встановив, що ОСОБА_1 умисно вчинив щодо своєї дочки дії психологічного характеру, які полягали у словесних образах нецензурними словами та спричинили шкоду її психічному здоров`ю, про що потерпіла безпосередньо повідомила у своїй заяві.

Таким чином, у діях ОСОБА_1 наявні всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а його вина доведена сукупністю належних, допустимих та достатніх доказів.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, його обставини, ступінь вини та наявні відомості про особу правопорушника.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують адміністративну відповідальність у розумінні статей 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Суд вважає, що адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є достатнім для досягнення мети адміністративної відповідальності, визначеної ст. 23 КУпАП.

Підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників відповідно до ст. 39-1 КУпАП суд не встановив, оскільки наявних матеріалів недостатньо для висновку про необхідність застосування такого додаткового заходу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році становить 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 173-2, 245, 251, 252, 268, 280, 283–285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок) за такими реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, а з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень, та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Володимирський міський суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, та потерпілій.

Суддя І.Р. Вітер