Суд: Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №300/5760/26
Суддя: Могила А.Б.
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" жовтня 2026 р. справа № 300/5760/26
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,?
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до довідки №149 від 03.04.2003 позивач визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку та 11.11.2004 знятий з військового обліку військовозобов`язаних, про що свідчить відповідна відмітка занесена до такої довідки. Проте, під час перевірки військовооблікового документа, позивач дізнався, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаний. Вказав, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів має відображатися повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов?язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов?язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов?язаних та резервістів, в тому числі інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни. При цьому, органи ведення Реєстру зобов`язані вносити зміни до персональних та службових даних на підставі отриманих відомостей, у тому числі поданих самими військовозобов?язаними. Таким чином, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру та до обов?язку яких належить, зокрема внесення змін до персональних та службових даних військовозобов?язаних на підставі відомостей, що подаються військовозобов?язаним. Вважав, що використане у довідці №149 від 03.04.2003 формулювання відповідало офіційній термінології військово-лікарської експертизи, яка застосовувалася та діяла на момент прийняття рішення щодо позивача, а отже він є непридатним до військової служби та більше не перебуває на військовому обліку. Отже, визнання його непридатним до проходження військової служби свідчить про те, що інформація щодо зняття (за новим зразком - виключення) з військового обліку є достовірною та підтвердженою інформацією, а також такою, що підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів. Таким чином, у відповідача фактично відсутні підстави для невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, а отже така бездіяльність є протиправною. Як наслідок, слід зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів відомості про його виключення з військового обліку відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХII (визнані військово- лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку), на підставі інформації, зазначеної у довідці №149 від 03.04.2003.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. Зазначив, що в довідці №149 від 03.04.2003 у п. 6 вказано, що призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_4 позивач зарахований у запас на підставі підпункту «г» п. 5 ст. 37 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції закону станом на 2003 рік), непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку. Повідомив, що жодних документів про проходження військово-лікарської комісії позивача у ІНФОРМАЦІЯ_5 за період перебування на військовому обліку з 01.06.2003 по 11.11.2004 з об`єктивних причин у відповідача немає, так як він її ніколи не проходив у ІНФОРМАЦІЯ_6 , щодо нього на той час здійснювалося виключно взяття та зняття з військового обліку без зміни статусу позивача. Крім того, відповідачем у відповідь на адвокатський запит від 12.07.2026 представнику позивача повідомлено, що ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 не знаходиться з 11.11.2004. Після 11.11.2004 року будь-які відомості про подальше проходження позивачем військового обліку, взяття на облік в іншому ТЦК та СП, проходження військово-лікарської комісії (ВЛК) чи зміну військово-облікової спеціальності відповідачу не відомі. Відповідач вважає, що у спірних правовідносинах ним не було допущено жодної протиправної бездіяльності, а права позивача не були порушені.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Згідно з довідкою №149 від 03.04.2003, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 з 29.05.2002 зарахований в запас на підставі підпункту «г» пункту 5 статті 37 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу». Позивач визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку (а.с.25).
При цьому, відповідно до відміток у довідці №149 від 03.04.2003 позивач у період з 03.06.2002 по 03.04.2003 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 . Надалі, з 01.06.2003 прийнятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 , а з 11.11.2004 знятий з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с.26).
Представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із запитом від 12.07.2026, в якому, серед іншого, просив повідомити про наявність в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов?язаних та резервістів запис щодо ОСОБА_1 та який саме військово-обліковий статус позивача зазначений у такому Реєстрі, а саме: чи перебуває він на військовому обліку; чи знятий він з військового обліку; чи виключений він з військового обліку; до якої категорії військового обліку його віднесено; який територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зазначений органом його військового обліку (а.с.29-33).
На вказаний запит відповідач у листі від 23.07.2026 №11665 повідомив, що ОСОБА_1 не знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач перебував з 01.06.2003 на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 , а з 11.11.2004 знятий з військового обліку з вибуттям на місце постійного проживання в м.Київ. Іншою інформацією ІНФОРМАЦІЯ_3 не володіє (а.с.48).
Позивач, не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо внесення відомостей в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов?язаних та резервістів про виключення його з військового обліку, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
За приписами статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Також статтею 65 Основного Закону передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який продовжено станом і на теперішній час.
Крім того, Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, оголошено проведення загальної мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює і визначає відповідно Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII від 25 березня 1992 року (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ).
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.
Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.
При цьому, приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022).
Згідно з пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 (далі Положення КМУ №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок КМУ №1487).
Відповідно до пункту 79 Порядку КМУ №1487 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
- організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
- здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
- проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
- організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
- організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; - забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів.
З системного аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку.
Відповідно до пункту 22 Порядку КМУ № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Так, частинами 4-5 статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції на момент визнання позивача не придатним до військової служби та на момент зняття з військового обліку у відповідача) визначено підстави зняття та виключення з військового обліку.
Суд враховує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21.05.2025 по справі №280/2880/24, відповідно до якої законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону №2232-XII висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.
Суд зазначає, що згідно з довідкою №149 від 03.04.2003, яка видана ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_1 з 29.05.2002 зарахований в запас на підставі підпункту «г» пункту 5 статті 37 Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу». Позивач визнаний непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку. При цьому, відповідно до відміток у довідці №149 від 03.04.2003 позивач у період з 03.06.2002 по 03.04.2003 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Надалі, позивач з 01.06.2003 прийнятий на облік у ІНФОРМАЦІЯ_9 , а з 11.11.2004 знятий з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 у зв`язку із зміною місця проживання (а.с.26).
У позовній заяві позивач не заперечує факту зміни місця проживання, яка слугувала підставою для вчинення відповідачем відповідних дій щодо взяття та зняття його з військового обліку. Однак, вказує, що як особа, яка за станом здоров`я визнана непридатною до військової служби, ІНФОРМАЦІЯ_3 безпідставно не вніс до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів відомості про виключення його з військового обліку відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», на підставі інформації, зазначеної у довідці №149 від 03.04.2003 .
Надаючи правову оцінку доводам позивача суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
За змістом пункту 2 частини 1 статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Положеннями частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до пунктів 1 і 2 частини 1 статті 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.
Отже, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних здійснюється, зокрема, на підставі відомостей, які подаються військовозобов`язаними.
За визначенням Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 559, який набрав чинності з 14.05.2024, (далі Порядок №559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа», а також громадянам України, звільненим з військової служби в СБУ у відставку, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби та не досягли граничного віку перебування в запасі (у разі, коли раніше військово-обліковий документ не видавався).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Отже, обов`язок щодо усунення розбіжностей між зазначеними у військовому квитку військовозобов`язаного відомостями про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку та зазначеними у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостями про перебування на військовому обліку, покладений на громадянина України. Такий громадянин зобов`язаний в порядку, визначеному пунктом 4 Порядку № 559, подати відповідну заяву у паперовій або електронній формі до районного (міського) територіального центру комплектування за місцем перебування на військовому обліку.
З системного аналізу норм Порядку №1487 та Порядку № 559 слідує, що районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки на обліку якого перебуває військовозобов`язаний має обов`язок внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зокрема, відомостей змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі документів, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.
З матеріалів справи слідує, що на запит представника позивача від 12.07.2026 відповідач у листі від 23.07.2026 №11665 повідомив, що ОСОБА_1 не знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Іншою інформацією відповідач не володіє (а.с.48).
Суд зазначає, що згідно з витягом з реєстру територіальної громади №2026/010782015 від 29.06.2026 адресою місця проживання позивача є м.Ржищів Обухівського району Київської області (а.с.24).
Докази перебування позивача на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент звернення представника позивача із запитом до відповідача в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_3 не є відповідальним органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача, і відповідно не повинен забезпечувати актуалізацію його даних.
Підсумовуючи вищезазначене, суд вважає, що відсутні підстави для зобов`язання відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку на підставі інформації, зазначеної у довідці №149 від 03.04.2003, оскільки в спірному випадку ІНФОРМАЦІЯ_3 не є відповідальним органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача.
Як наслідок, суд приходить до висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій та неупереджено.
Суд також зазначає, що інші наведені позивачем у позовній заяві аргументи, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто, мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи (рішення по справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року), «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 9 грудня 1994 року №18390/91)).
Про це також йдеться в пункті 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, зокрема обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
У підсумку суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії не підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua