Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №280/6827/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 рокуСправа № 280/6827/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

07 липня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 щодо: невнесення (не включення) УСІХ періодів участі ОСОБА_1 в зоні активних бойових дій до Довідки (додаток 6 згідно з Постановою КМ №1193 від 21.10.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №685 від 07.07.2023; в редакції Постанови КМУ №887 від 22.08.2023), не видачі, невнесення (не включення) УСІХ періодів участі ОСОБА_1 у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації до довідки щодо підтвердження факту безпосередньої участі військовослужбовця у здійсненні таких заходів — форма 12, додаток 28 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 , внести (включити) УСІ періоди безпосередньої участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та заходах, необхідних для забезпечення оборони України до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток 6 згідно з Постановою КМ №1193 від 21.10.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №685 від 07.07.2023; в редакції Постанови КМ №887 від 22.08.2023), із повним зазначенням усіх періодів такої участі, та видати позивачу відповідну Довідку;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , як правонаступника Військової частини НОМЕР_2 , внести (включити) усі періоди безпосередньої участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації до довідки щодо підтвердження факту безпосередньої участі військовослужбовця у здійсненні таких заходів - форма 12, додаток 28 до Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, із повним зазначенням усіх періодів такої участі, та видати позивачу відповідну довідку.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивач у період з 20.06.2022 року по 22.10.2024 року проходив військову у Збройних Силах України у складі Військової частини НОМЕР_2 , а станом на дату складання адміністративного позову, позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 . Зазначено, що Військова частина НОМЕР_2 розформована, а її правонаступником є Військова частина НОМЕР_1 . Представник позивача вказує на те, що у Довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 22.06.2023 року №453 щодо позивача, зазначено період «з 12 травня 2022 по теперішний час», тобто з 12 травня 2022 року по дату видачу довідки. Разом з тим, у зазначеній довідці не конкретизовано повний період безпосередньої участі позивача у відповідних заходах із зазначенням точних дат такої участі, що унеможливлює належне підтвердження періоду виконання ним бойових завдань та, як наслідок, перешкоджає реалізації його права на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої абзацом другим п. 4 Постанови КМУ №153 від 11.02.2025 року. Представник позивача зазначає, що внаслідок протиправної бездіяльності посадових осіб військової частини НОМЕР_2 , а у подальшому і посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , періоди безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, а також у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, не були належним чином встановлені, оформлені та відображені у Довідці про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток 6 згідно з Постановою КМ №1193 від 21.10.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №685 від 07.07.2023; в редакції Постанови КМ №887 від 22.08.2023), у зв`язку з чим позивач фактично позбавлений можливості підтвердити тривалість проходження служби в бойових умовах та реалізувати право на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої абзацом другим п. 4 Постанови КМУ №153 від 11.02.2025 року. З урахуванням викладеного представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Від відповідача до суду надійшла заява, в якій відповідач просив суд відстрочити військовій частині НОМЕР_1 подачу відзиву на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року у справі № 280/6827/26 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до надходження вказаних документів з СВ Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області.

Відзив відповідачем подано не було.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 20.06.2022 по 22.10.2024 року проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_2 , а станом на дату виникнення спірних правовідносин - у ВЧ НОМЕР_1 , яка є правонаступником ВЧ НОМЕР_2 .

Судом встановлено, що 22.06.2023 ВЧ НОМЕР_2 солдату ОСОБА_1 була видана Довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №453, в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 дійсно в період з 12 травня 2022 року по теперішній час бере участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій та Херсонській областях.

Підстава: Витяг з наказу (по стройовій частині) №52 від 12.05.2022 року, №21 від 21.01.2023 року, витяг з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_2 (р.н.№1дск від 24.02.2022 року; р.н.№104 дск від 25.05.2022 року; р.н.№146дск від 20.08.2022 року; р.н.№65дск від 20.01.2023).

У травні 2026 року представник позивача звернувся до ВЧ НОМЕР_1 з заявою, в якій просив видати надати інформацію, належним чином засвідчені копії документів:

1. Довідку про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (Додаток до окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд) щодо ОСОБА_1 ;

2. Довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток форми №6), із повним зазначенням усіх періодів такої участі;

3. Бойові розпорядження, витяги з журналів бойових дій в частині, що стосуються участі у бойових діях ОСОБА_1 на виконання таких розпоряджень;

4. Довідку про проходження військової служби (трудової діяльності) щодо ОСОБА_1 ;

5. Послужну картку щодо ОСОБА_1 .

Листом ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2026 №2606/48/6147 позивача повідомлено про неможливість надання запитуваних документів.

Позивач, не погодившись з відмовою наданні запитуваних довідок, звернувся з даним позовом до суду.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, під час розгляду справи судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що не видача належних довідок перешкоджає позивачу реалізації права на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану».

Відповідач обґрунтовуючи власну позицію вказував на те, що 30.09.2025 старшим слідчим СВ Генічеського РВП ГУНП в Херсонській області майором поліції ОСОБА_2 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва Бобрової І.В. від 10.09.2025 про тимчасовий доступ до речей і документів під час проведення тимчасового доступу вилучено справи військової частини НОМЕР_2 , серед яких можливо наявна інформація стосовно ОСОБА_1 про його участь в бойових діях на території Херсонської міської територіальної громади Херсонського району Херсонської області в періоди:

за відсутності вказаних вище вилучених документів ВЧ НОМЕР_1 не має можливості надати інформацію щодо участі позивача у бойових діях відповідно до позовних вимог та внести данні до довідки;

у разі надходження вказаних документів від зазначеного вище органу досудового розслідування до ВЧ НОМЕР_1 , суду буде надана вказана в ухвалі інформація та звіт за позовом ОСОБА_1 до ВЧ НОМЕР_1 про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» вирішено погодитись з пропозицією Міністерства оборони стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану (далі - експериментальний проект) далі – Постанова №153).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови №153, установлено, що: учасниками експериментального проекту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.

Згідно пункту 4 Постанови №153 установлено, що

громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень;

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, винагорода виплачується пропорційно часу проходження військової служби із розрахунку 1/6 від 1 млн. гривень за кожні 30 днів безпосередньої участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій (сумарно обчислених);

військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі;

військовослужбовцям, зазначеним в абзацах другому та третьому цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився, винагорода не виплачується;

виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абзаці другому цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці другому цього пункту, та:

були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу;

проходили військову службу і були атестовані до присвоєння первинного офіцерського звання офіцерського складу «молодший лейтенант»;

проходили військову службу, мали спеціальні звання або класні чини та були переатестовані до присвоєння офіцерського звання.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин, приписи постанови КМУ №153 встановлюють 5 (п`ять) обов`язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень (диспозиція правової норми), а саме:

1. приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення;

2. вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою №153 (11 лютого 2025 року): до 25 років;

3. факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. №64;

4. фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою;

5. безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних бойових дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року) (абз.2 п.4); або безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою №153 (11 лютого 2025 року) у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) (абз.4 п.4).

Отже, для звернення за отримання одноразової грошової допомоги за Постановою №153 військовослужбовець має підтвердити безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних бойових дій.

Суд зазначає, що Довідка від 22.06.2023 №453, яка видана ВЧ НОМЕР_2 , містить загальне формулювання є загальним визначенням щодо осіб, які відповідно до п.19 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають право на статус учасника бойових дій.

У зазначеній довідці зазначено про те, що ця довідка є підставою для надання статусу учасника бойових дій.

Суд зазначає, що безпосередня участь має військовослужбовця у бойових діях має підтверджуватися належними та допустимими доказами, а саме Довідкою про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин, яка є додатком до Окремого Доручення Міністра оборони України №5601/уд від 26 вересня 2025 року.

При цьому, суд зауважує, що обов`язок складання відповідної довідки покладено на відповідача.

Суд зазначає, що позивач через представника звернувся до відповідача за отриманням двох довідок, а саме: Довідку про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (Додаток до окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд) та Довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (додаток форми №6), із повним зазначенням усіх періодів такої участі.

Відповідачем відповідні довідки складено не було, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності з боку відповідача в частині не видачі позивачу довідок.

Посилання відповідача викладені у листі від 04.06.2026 на те, що процес передавання документації від ВЧ НОМЕР_2 триває, не може бути правовою підставою для відмови у видачі довідок. Суд зазначає, що після отримання заяви про видачу довідок, відповідач мав обов`язок запитати відповідні документи необхідні для складання довідок у відповідальних за припинення ВЧ НОМЕР_2 осіб, звернутися до архівних відділів, у разі знаходження таких документів в архівах, тощо.

Відповідачем зазначених дій вчинено не було, а лише повідомлено позивача про неможливість видачі відповідних довідок. При цьому, суд звертає увагу і на те, що навіть станом на дату розгляду справи відповідачем відповідні довідки виготовлено та надано позивачу не було.

Посилання відповідача на вилучення документів в рамках кримінального провадження, суд вважає необґрунтованими, оскільки по-перше не доведено, що документи, які необхідні для складання довідок позивачу також були вилучені, а по-друге не надано доказів на підтвердження того, що відповідач звертався до Слідчого управління ГУНП в Херсонській області з метою отримання доступу до документів та/або отримання їх копій.

При цьому, суд зазначає, що на даний час спору щодо періодів участі позивача у бойових діях між сторонами не існує, оскільки позивачу в цілому відмовлено у наданні відповідних довідок.

Остання довідка позивачу була видана ВЧ НОМЕР_2 , а відповідач не може нести відповідальність за правомірність складання довідки іншою військовою частиною.

На даний час у суду відсутні підстави для висновків про те, що у разі видачі довідок позивачу до таких довідок будуть включені не всі відомості та/або не всі періоди безпосередньої участі позивача у бойових діях.

Суд зазначає, що з огляду на фактичні обставини справи належним способом захисту порушених прав позивача буде досягнуто шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не видачі позивачу довідок та зобов`язання відповідача скласти та видати позивачу довідки про які судом було зазначено вище.

В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що позивачем у зв`язку з розглядом справи понесено витрати на правову допомогу в розмірі 23000,00 грн., що підтверджується Актом №1 надання послуг до Договору №27/04 від 27.04.2026 про надання професійної правничої допомоги від 02.07.2026.

Разом з тим, з урахуванням обсягу наданих представником послуг, складності адміністративної справи та часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що витрати на правову допомогу в розмірі 23000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, у зв`язку з чим підлягають зменшенню до 5000,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не видачі ОСОБА_1 Довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (Додаток до окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд) та Довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, із повним зазначенням усіх періодів такої участі.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 скласти та видати ОСОБА_1 Довідку про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, відсутність (наявність) випадків притягнення до відповідальності та інших особливих обставин (Додаток до окремого доручення Міністра оборони України №5601/уд) та Довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, із повним зазначенням усіх періодів такої участі.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова