Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №260/4760/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2026 року м. Ужгород№ 260/4760/26

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Іванчулинець Д.В.,

при секретарі судового засідання – Грига Н.В.,

за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача – Лукачко І.Й.,

представник відповідача – Сливка Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Мега Авто» (вул. Л. Українки, буд. 24А, с. Іза, Хустський район, Закарпатська область, 90436, код ЄДРПОУ 35355572) до Закарпатської митниці Державної митної служби України (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 жовтня 2026 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 15 жовтня 2026 року.

Приватне підприємство «Мега Авто» (далі - позивач) в особі представника – адвоката Лукачка Івана Йосиповича (далі – представник позивача) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач), в якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Закарпатської митниці №UA3050002026254 від 26.06.2026 року;

2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Закарпатської митниці №UA3050002026255 від 26.06.2026 року;

3) стягнути із Закарпатської митниці на користь ПП «Мега Авто» судовий збір та інші понесені судові витрати.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17 січня 2024 року ПП «Мега Авто» здійснило митне оформлення транспортного засобу із застосуванням преференційного режиму відповідно до сертифіката походження товару EUR.1 № С.ТУ 0623362. Закарпатською митницею 29 січня 2026 року складено протокол про порушення митних правил №0081/UA305000/26 за статтею 485 Митного кодексу України відносно директора підприємства ОСОБА_1 . Підставою для складання протоколу стало повідомлення митних органів Чеської Республіки, отримане Держмитслужбою України листом від 08.09.2025 року, згідно з яким підприємство, зазначене у декларації постачальника, повідомило, що декларацію постачальника не видавало, а сама декларація є імовірно підробленою. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2026 року у справі №308/2673/26 провадження щодо ОСОБА_1 керівника ПП «Мега Авто» закрито на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Закарпатська митниця не погодившись з даною постановою подала апеляційну скаргу. Постановою Закарпатського апеляційного суду від 04 червня 2026 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Таким чином судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено відсутність у діях директора ПП «Мега Авто» будь-якого умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів та відсутність складу порушення митних правил. Однак, Закарпатською митницею проведено документальну невиїзну перевірку, за результатами якої складено акт №0103/26/7.7-19/35355572 від 29.05.2026 року. В акті перевірки зроблено висновок про неправомірне застосування преференційної ставки ввізного мита та визначено: ввізне мито - 40 840,40 грн та ПДВ - 8 168,08 грн. 08 червня 2026 року ПП «Мега Авто» подало заперечення на вказаний акт перевірки з підстав відсутності вини ОСОБА_1 що доводиться відповідними рішеннями суду. Незважаючи на викладені заперечення, Закарпатською митницею прийнято податкове повідомлення-рішення №UA3050002026254 від 26.06.2026 року, яким визначено грошове зобов`язання зі сплати ввізного мита у сумі 40 840,40 грн., та штрафні санкції 20 420,20 грн., всього 61 260,60 грн., та податкове повідомлення-рішення №UA3050002026255 від 26.06.2026 року, яким визначено грошове зобов`язання з ПДВ у сумі 8 168,08 грн., та штрафні санкції 4 084,04 грн., всього 12 252,12 грн.

Вважаючи вищевказані рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07 липня 2026 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

16 липня 2026 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, із якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову вказує, що відповідно до наказу Закарпатської митниці від 01.05.2026 року №419, проведена документальна невиїзна перевірка дотримання приватним підприємством «МЕГА АВТО» вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування згідно митної декларацій типу ІМ 40 ДЕ від 22.01.2024 року №24UA305120000087U7, за результатами якої встановлено відсутність підстав для застосування преференційної ставки ввізного мита, встановленої Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27.06.2014 року, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII (далі – Угода). Так, позивачем ввозились товари з поданням, в якості підстави для застосування преференційної ставки ввізного мита, сертифікатів з перевезення (походження) товарів форми EUR.1 за вказаною митною декларацією (МД), від 22.01.2024 року №24UA305120000087U7 з поданням до митного оформлення сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 17.01.2024 року № Ty 0623362. Застосована преференційна ставка ввізного мита 0% Експортером (продавцем) вказаного товару є «Truck Centre Praha s.r.o.» 14800 Praha-Kunratice, Dobronicka, 892. Чехія. Отримувачем (покупцем) товару та особою відповідальною за фінансове врегулювання за вказаною МД є ПП «МЕГА АВТО» (гр. 8 та гр.9 вказаної МД). Керуючись статтею 31 та 32 Доповнення I до Конвенції уповноваженим митний орган Чеської Республіки провів самостійну перевірку сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 (в тому числі сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 13.02.2024 № Ty 0648704, від 21.03.2024 № Ty 0648785, поданих до митного оформлення позивачем за вказаними МД. Відповідно до результатів самостійно проведених митними органами Чеської Республіки, (лист від 04.09.2025 №35185-2/2025-900000-22020/ZD) перевірочних заходів та відповідей компаній які зазначені постачальниками в деклараціях постачальників, доведеного листом Державної митної служби України від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270, встановлено, що вищевказані сертифікати з перевезення товару EUR.1 видані митним органом Чеської Республіки на підставі фальсифікованої декларації постачальника. У зв`язку з цим, товари/продукція, на які поширюються вищевказані сертифікати EUR.1, не підпадає під преференційний режим відповідно до положень Додатку І Конвенції в рамках Угоди , а саме уповноваженим органом Чеської Республіки повідомлено наступне: «Митниця Центральночеського краю в рамках своєї інспекційної діяльності виявила, що митний представник експортера подає митниці явно підроблені декларації постачальника під час подання заявки на підтвердження сертифікатів перевезення EUR.1 до України - різні експортери, різні одержувачі. Митниця надіслала запрошення для перевірки справжності декларацій постачальника компаніям, зазначеним у цих деклараціях постачальників. На остові відповідей цих компаній ми надсилаємо вам список сертифікатів перевезення EUR.1, до яких стосуються підроблені декларації постачальника, у додатку. Генеральне управління митної служби цим передає цей висновок до Митної адміністрації України для подальшої обробки. З повагою… Перелік сертифікатів перевезення EUR.1 .. Ty 0623362. Таким чином, з урахуванням отриманої інформації від уповноважених митних органів Чеської Республіки, перевіркою встановлено безпідставне застосування позивачем пільги передбаченою Угодою, та відповідно відсутність підстав для преференційного оподаткування ввезених товарів при здійсненні їх митного оформлення в Україні за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита за преференцією « 410». Зазначене, не підтвердження преференційного походження товарів в контексті Угоди, стало підставою для визначення податкового зобов`язання на загальну суму 49008,48 грн., у тому числі - 40840,40 грн., ввізного мита, - 8168,08 грн., податку на додану вартість. Вказані результати документальної перевірки стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень від 26.06.2026 року №UA3050002026254 за ввізним митом (податкове зобов`язання на 40840,40 грн., та з штрафними санкціями у розмірі 20420,20 грн.). від 26.06.2026 року №UA3050002026255 за податком на додану вартість з товарів, ввезених на територію України (податкове зобов`язання на 8168,08 грн. та з штрафними санкціями у розмірі 4084,04 грн.).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити, з мотивів наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Закарпатською митницею направлено лист-повідомлення №7.7-1/19-03/13/4194 від 04.05.2026 до ПП «МЕГА АВТО» про проведення невиїзної документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності подання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митною декларацією ти ІМ 40 ДЕ від 22.01.2024 №24UA305120000087U7 відповідно до Наказу Закарпатської митниці №419 від 01.05.2026 року.

Перевірка проводилась з 14.05.2026 року по 22.05.2026 року.

29 травня 2026 року за результатами документальної невиїзної перевірки складено акт № 0103/26/7.7-19/35355572.

Документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення ПП «МЕГА АВТО»:

- пункту 1 статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, ратифікованої Законом України від 08 листопада 2017 року № 2187-УШ, частини першої статті 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 22.01.2024 № 24UА305120000087U7, на загальну суму 40 840,40 гривень;

- пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 22.01.2024 №24UА305120000087U7, на загальну суму 8 168,08 гривень..

26 червня 2026 року, на підставі акту від 29 травня 2026 року № 0103/26/7.7-19/35355572 Закарпатською митницею прийнято податкові повідомлення рішення:

- № UA3050002026254, яким збільшили ПП «МЕГА АВТО» суму грошового зобов`язання за платежем - 15010100 в розмірі 40840.40 грн.;

- № UA3050002026255, яким збільшили ПП «МЕГА АВТО» суму грошового зобов`язання за платежем - 14070100 в розмірі 8168,08 грн..

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 2 частини другої статті 351 Митного кодексу визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

У відповідності до частини п`ятої статті 352 Митного кодексу, матеріалами, які можуть бути використані для підготовки висновків за результатами перевірок є отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення.

Згідно з положенням пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Частиною другою статті 345 Митного кодексу визначено, що документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводиться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Стаття 102 Податкового кодексу визначає строки давності та їх застосування, зокрема, щодо проведення перевірок та визначення сум грошових зобов`язань платника податків. Так, згідно з абзацом першим пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 Податкового кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених Податковим кодексом, не пізніше закінчення 1095 днів, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визнає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податків.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (який набув чинності 17.03.2022) статтю 102 Податкового кодексу було доповнено пунктом 102.9, яким передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених Податковим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 102.9 статті 102 Податкового кодексу був виключений відповідно до Закону України від 30.06.2023 №3219-ІХ).

Законом України від 24.03.2022 №2142-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (який набрав чинності 05.04.2022), з урахуванням норм Закону України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», внесено зміни до перехідних положень Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-УІ із змінами та доповненнями (далі - Митний кодекс), а саме розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу доповнено пунктом 912.

Приписами підпункту 1 пункту 912 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу (в редакції, що діяла до набрання чинності Закону України від 20 березня 2024 року №3613-IX) передбачено, що тимчасово, до припинення скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ (крім випадків, передбачених підпунктом 2 цього пункту) документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

Відповідно до підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.

Враховуючи вищевикладене, після введення в Україні воєнного стану згідно із пунктом 102.9 статті 102 Податкового кодексу з 17.03.2022 було зупинено перебіг строків, визначених Податковим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи, а у зв`язку з мораторієм на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи на підставі приписів підпункту 102.3.2 пункту 102.3 статті 102 Податкового кодексу з 05.04.2022, до моменту поновлення повноважень митних органів на проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, був зупинений відлік строку давності.

згідно з прийнятим Верховною Радою України Закону України від 20.03.2024 №3613-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу та інших законів України щодо особливостей здійснення митного контролю та митного оформлення окремих категорій товарів». З 1 травня 2024 року (дата набрання чинності вказаного Закону 16 травня 2024 року) поновлено на невикористаний строк документальні перевірки, зустрічні звірки, розпочаті та незавершені до 24 лютого 2022 року, крім документальних перевірок, зустрічних звірок, на які пунктом 934 цього розділу встановлено мораторій (пункт 912 розділ XXI «Прикінцеві та перехідні положення») з відповідними особливостями передбаченими пунктом 934 цього розділу.

ПП «МЕГА АВТО» за МД типу ІМ 40 ДЕ від 22.01.2024 № 24UA305120000087U7, що підлягала перевірці, ввозився товар «Тягач сідельний, для перевезення напівпричепів, двохвісний = 1шт: марки: МАN, модель: ТGX 18.440 4x2 ВLSідент.№(VIN): НОМЕР_1 , тип двигуна: дизельний, номер двигуна - НЕМА ДАНИХ робочий об`єм циліндрів: 10518 см. куб, потужність: 324 кВт.Колір - білий, колісна формула: 4x2, календарний рік виготовлення: 2012 модельний рік виготовлення: 2012, маса в разі максимального завантаження 18000кг, Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія: 2, що використовувався, призначення: для використання по дорогах загального користування, категорія: №3, відповідає стандартам: Євро 5» за кодом УКТ ЗЕД 8701219000 із застосуванням пільгового (преференційного) рівня ставок ввізного мита (0%), країна походження «ЕU» Європейський Союз (гр. 34 МД), фактурна вартість даного товару становить 9800,00 євро (гр.42 МД), митна вартість 408404,00 гривень (гр.45 МД) з поданням до митного оформлення сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 17.01.2024 №Ту0623362, із застосуванням преференційної (зниженої) ставки ввізного мита щодо товарів, які імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита, передбачених пунктом 1 статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони, від 27.06.2014, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, (далі - Угода).

Експортером (продавцем) вказаного товару є «Тruck Сentre Рraha s.г.о.» 14800 Praha-Kunratice, Dobronicka, 892. Чехія.

Отримувачем (покупцем) товару та особою відповідальною за фінансове врегулювання за вказаною МД є ПП «МЕГА АВТО» (гр. 8 та гр.9 вказаної МД).

Згідно даних графи 14 вказаної МД, декларантом вказаного товару є ПП «МЕГА АВТО» (код ЄДРПОУ 35355572) місцезнаходження підприємства: 90436 Закарпатська обл., Хустський район., с. Іза, вул. Лесі Українки, буд. 24, корпус А.

Визначення митної вартості товарів здійснено за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Торгівельна країна та країна відправлення - Чехія (гр. 11 та гр.15 вказаної МД).

До витрат, понесених по доставці товару на митну територію України згідно документу що підтверджує вартість перевезення товару від 22.01.2024 №2201-1 включено вартість транспортування у сумі 200,00 євро, що становить в еквіваленті 8168,08 гривень на дату митного оформлення.

Транспортний засіб слідував у складі консолідованого вантажу, навантаження та страхування не відбувалося.

При доставці товару на митну територію України застосовувались умови поставок згідно з ІНКОТЕРМС – EXW-CZ-Praha.

До митного оформлення за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 22.01.2024 №24UA305120000087U7 ПП «МЕГА АВТО» подавався зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів, зазначений у митній декларації під кодом документа 4100 від 11.01.2024 № 24КН-1.

Предметом зовнішньоекономічного договору, укладеному між ПП «МЕГА АВТО» (покупець) та чеською фірмою «Тruck Сentre Рraha s.г.о.» (продавець), є купівля-продаж: сідельний тягач для перевезення напівпричепів, двохвісний марки: МАN, модель: ТGХ 18.440 4x2 ВLSідент.№(VIN): НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення 2012. Валютою контракту встановлюється євро. Загальна вартість даного контракту складає 9 800,00 євро. Форма оплати - оплата повної вартості товару на розрахунковий рахунок.

При проведенні перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита під час митного оформлення, встановлено наступне.

У період, за який проводилась перевірка ПП «МЕГА АВТО» за МД типу ІМ 40 ДЕ від 22.01.2024 №24UA305120000087U7 здійснено митне оформлення товару «Тягач сідельний, для перевезення напівпричепів, двохвісний = 1шт: марки: МАN, модель: ТGХ 18.440 4x2 ВLSідент.№(VIN): НОМЕР_1 , тип двигуна: дизельний, номер двигуна - НЕМА ДАНИХ робочий об`єм циліндрів: 10518 см.куб, потужність: 324 кВт колір - білий, колісна формула: 4x2, календарний рік виготовлення: 2012 модельний рік виготовлення: 2012, маса в разі максимального завантаження 18000кг. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія: 2, що використовувався призначення: для використання по дорогах загального користування ,категорія: №3, відповідає стандартам: Євро 5» код УКТ ЗЕД 8701219000, країна походження товару - визначена: Європейський Союз (гр. 34 МД), загальна сума наданої пільги по ввізному миту (сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими імпорту (випуск у вільний обіг), експорту) становить 40 840,40 гривень.

Документальною невиїзною перевіркою встановлено, що ПП «Мега Авто» за вищевказаною митною декларацією до митного оформлення заявлено товар за зниженим рівнем ставок ввізного мита, передбачених Угодою для товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, із зазначенням у графі 36 МД тарифної пільги (преференції) по сплаті ввізного мита 410 «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами- членами, з іншої сторони]».

В якості доказів права на преференційний режим відповідно до Конвенції в рамках Угоди у графі 44 вказаної митної декларації під кодом « 0954» декларантом зазначено преференційний документ - сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 17.01.2024 № Ту0623362 виданий митним органом Чеської Республіки за письмовою заявкою компанії «Тruck Сentre Рraha s.г.о.».

Частиною п`ятою статті 280 Митного кодексу визначено, що ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита встановлені Митним тарифом України (далі - Митний тариф України): Законом України «Про Митний тариф України» від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про Митний тариф України» (далі - Митний тариф України) (в редакції, чинній на дату митного оформлення товару за вказаною МД).

Згідно зі статтею 281 Митного кодексу допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 (далі - Угода), яка ратифікована Законом України від 16.09.2014 № 1678-УП «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони та набула чинності з 01.01.2016 року, до товарів, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄЄ, застосовується режим вільної торгівлі (код тарифної пільги (тарифної преференції) « 410»).

Пунктом 2 статті 26 Угоди, визначено, що термін «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І «Щодо визначення концепції «товарів, що походять з певної країни» і методів адміністративного співробітництва» до цієї Угоди (далі - Протокол І), який встановлює правила походження.

Пунктом 2 статті 36 Протоколу І Угоди передбачено, що після приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження від 08.11.2017 (далі - Конвенція), Підкомітет з питань митного співробітництва може також вирішити замінити правила визначення походження, наведені в цьому Протоколі, тим, що містяться в додатку до Конвенції.

Законом України від 08 листопада 2017 року №2187-VIII «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила Україна приєдналася до Конвенції, яка набрала чинності з 01 лютого 2018 року. походження».

21 листопада 2018 року Підкомітетом Україна - ЄС з питань митного співробітництва прийнято Рішення № 1/2018 (далі - Рішення), про заміну Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», яке опубліковано в Офіційному віснику України від 07.12.2018 №94 та набрало чинності з 01 січня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Рішення, Протокол І замінено текстом, викладеним у додатку до цього Рішення, зокрема з урахуванням статті 1 цього додатку у торгівлі з ЄС застосовуються правила походження Конвенції, викладені у Доповненні І та у відповідних положеннях Доповнення II до Конвенції.

Статтею 36 Митного кодексу (в редакції, чинній на дату митного оформлення товару за вказаною МД) визначено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданій достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених митним Кодексом.

Зокрема, у відповідності до пункту 1 статті 15 Розділу V Доповнення І до Угоди, товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:

(а) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а;

(Ь) сертифікат з перевезення товару EUR-МЕD, зразок якого наведений у Додатку III b;

(с) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-МЕD»), надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації походження наведений у Додатку IV а І b.

Відповідно пункту 1 статті 16 Доповнення І визначено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Пунктом 3 статті 16 Доповнення І визначено, що експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD, надати всі належні документи на підтвердження статусу погодження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.

Відповідно до статті 27 Доповнення І до Конвенції визначено, що документи, зазначені в Статтях 16 (3) та 21 (5), що використовуються для підтвердження того, що товари, вказані в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD, або декларації про походження або декларації про походження EUR-МЕD можуть бути визнані такими, що походять з Договірної Сторони й відповідають іншим вимогам цієї Конвенції, можуть включати, серед іншого, наступне:

(1) прямі посвідчення процесів, виконаних експортером чи постачальником для отримання розглядуваного майна, що містяться, наприклад, у його обліковій документації чи у внутрішній системі обліку;

(2) документи, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені у відповідній Договірній Стороні, якщо застосування таких документів відповідає національному законодавству;

(3) документи, що підтверджують обробку матеріалів у відповідній Договірній Стороні, видані чи складені у відповідній Договірній Стороні, якщо застосування таких документів відповідає національному законодавству;

(4) сертифікати з перевезення товару EUR.1 або EUR-МЕD, або декларації про походження або декларації про походження EUR-МЕD, що підтверджують статус походження використаних матеріалів, видані чи складені у відповідній Договірній Стороні згідно з цією Конвенцією;

(5) належні свідчення про обробку або переробку, виконані за межами відповідної Договірної Сторони згідно з положеннями Статті 11, які підтверджують, що вимоги цієї статті були виконані.

З метою належного застосування Конвенції Договірні Сторони допомагають одна одній через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1, декларацій про походження та правильності інформації, що міститься в цих документах (пункт 2 статті 31 Доповнення І до Конвенції).

Згідно з пунктом 1 статті 32 Доповнення І до Конвенції в рамках Угоди визначено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

Зокрема, відповідно до пункту 6 статті 32 Доповнення І до Конвенції, якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференцію.

Таким чином, Угода передбачає перевірку підтверджень походження товарів як у довільному порядку (вибіркова перевірка), так і при наявності обґрунтованих сумнівів.

Керуючись статтею 31 та 32 Доповнення І до Конвенції уповноваженим митний орган Чеської Республіки провів самостійну перевірку сертифікатів з перевезення товарів EUR.1 (в тому числі сертифіката з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 17.01.2024 № Ту0623362 поданого до митного оформлення ПП «МЕГА АВТО» за МД від 22.01.2024 №24UA305120000087U7.

Відповідно до результатів самостійно проведених митними органами Чеської Республіки лист від 04.09.2025 року за №35185-2/2025-900000-22020/20, перевірочних заходів та відповідей компаній які зазначені постачальниками в деклараціях постачальників, в т.ч. сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 17.01.2024 № Ту0623362, доведеного листом Державної митної служби України від 08.09.2025 №15/15-03-01/7/5270, встановлено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 17.01.2024 № Ту0623362 виданий митним органом Чеської Республіки на підставі фальсифікованої декларації постачальника.

У зв`язку з цим, товари/продукція, на які поширюються вищевказані сертифікати EUR.1, не підпадає під преференційний режим відповідно до положень Додатку І Конвенції в рамках Угоди , а саме уповноваженим органом Чеської Республіки повідомлено наступне: «Митниця Центральночеського краю в рамках своєї інспекційної діяльності виявила, що митний представник експортера подає митниці явно підроблені декларації постачальника під час подання заявки на підтвердження сертифікатів перевезення EUR.1 до України – різні експортери, різні одержувачі. Митниця надіслала запрошення для перевірки справжності декларацій постачальника компаніям, зазначеним у цих деклараціях постачальників. На остові відповідей цих компаній ми надсилаємо вам список сертифікатів перевезення EUR.1, до яких стосуються підроблені декларації постачальника, у додатку. Генеральне управління митної служби цим передає цей висновок до Митної адміністрації України для подальшої обробки. З повагою… Перелік сертифікатів перевезення EUR.1 .. Ty 0623362..».

Відповідності до частини третьої статті 32 Доповнення І до Конвенції в рамках Угоди перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Пунктом 5 статті 32 Доповнення І визначено, що митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомленні про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Угоди.

З огляду на вищевказане, з урахуванням офіційно отриманої інформації від уповноваженого органу Чеської Республіки, встановлено безпідставне застосування ПП «МЕГА АВТО» вказаної пільги, передбаченою Угодою для товару, що імпортується з території ЄС та має преференційне європейське походження, при митному оформленні вищевказаного товару за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ від 22.01.2024 №24UA305120000087U7, отже статус походження сертифікату з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 17.01.2024 № Ту0623362 не підтверджено у відповідності до вимог Доповнення І до Угоди, тобто до вказаного товару не може бути застосовано умови преференційного режиму оподаткування товару в рамках Угоди та відповідно відсутні підстави для преференційного оподаткування ввезеного такого товару при здійсненні його митного оформлення в Україні за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита за преференцією « 410».

Перевіркою встановлено порушення ПП «МЕГА АВТО» вимог пункту 1 статті 15 Доповнення І до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження (далі - Доповнення І) в рамках Угоди, частини першої статті 257 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату митного оформлення товару за вказаною МД) внаслідок неправомірного застосування до такого товару за вищевказаною митною декларацією умов преференційного режиму оподаткування товарів в рамках Угоди та відсутності підстав для преференційного оподаткування ввезеного товару при здійсненні його митного оформлення в Україні за зниженим рівнем ставок ввізного мита, передбаченого Угодою для товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, митом, крім особливих видів мита, встановлюється цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 270 цього Кодексу).

Частиною першою статті 257 Митного кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 278 Митного кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань зі сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Частиною четвертою статті 280 Митного кодексу визначено, що ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється у порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

За результатами перевірки встановлено, що до товару за вищевказаною митною декларацією визначено ставку ввізного мита згідно з Митним тарифом України без застосування преференційного режиму, що зазначено в додатку 1, який є невід`ємною частиною акту.

Таким чином, відповідно до встановленого Закарпатською митницею документального не підтвердження преференційного походження товару в рамках Доповнення І до Конвенції, оформленого ПП «МЕГА АВТО» у митному режимі імпорту за вищевказаною митною декларацією, до такого товару застосовуються пільгова ставка ввізного мита (10%) у рамках режиму найбільшого сприяння, встановлена Законом України від 19.10.2022 № 2697- IX «Про Митний тариф України».

Частиною другою статті 270 Митного кодексу визначено, що правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом з урахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Відповідно до підпункту в пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з ввезення товарів на митну територію Україну.

Пунктом 187.8 статті 187 Податкового кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Разом з цим, пунктом 190.1 статті 190 Податкового кодексу визначено, що базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включають до ціни товарів.

За результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням встановлених обставин з не підтвердження преференційного походження вищевказаного товару, та офіційно отриманої інформації (документів) від уповноваженого органу Чеської Республіки, відповідно до частини дванадцятої статті 354 Митного кодексу України під час перевірки правильності визначення країни походження, Закарпатською митницею прийнято рішення про неправомірність зазначених підстав для звільнення від оподаткування за преференцією « 410» та сплати ввізного мита за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставки ввізного мита (0%) передбаченим Угодою для товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, при здійсненні ПП «МЕГА АВТО» митного оформлення імпортованого товару «Тягач сідельний, для перевезення напівпричепів, двохвісний = 1шт: марки: МАN, модель: ТGХ 18.440 4x2 BLSідент.№(VIN): НОМЕР_2 .... » за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 22.01.2024 № 24UA305120000087U7.

У відповідності до пункту 4 частини першої статті 289 Митного кодексу, обов`язок із сплати митних платежів виникає після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання.

Відповідно до частини другої статті 293 Митного кодексу, особою на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків, в даному випадку ПП «Мега Авто».

Згідно пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Положення статей 109 та 112 ПК України, характеризуючи діяння (бездіяльність) платника податків на вчинення податкового правопорушення як умисного, визначає умови які можуть свідчити про дані обставини, а саме цілеспрямоване створення умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, встановлених законодавством України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Діяння платника податків щодо неправомірного заявлення преференційного режиму здійснені на підставі документу митного органу, який видав сертифікати з перевезення товару EUR.1 на заяву та під відповідальність експортера, який відповідно до частини третьої статті 16 Доповнення І до Конвенції зобов`язаний надавати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваного товару.

Тобто надання належних документів встановлених міжнародним договором є обов`язком експортера.

Разом з цим формальна наявність поданого до митного оформлення Закарпатській митниці сертифікату з перевезення товарів форми EUR.1 від 17.01.2024 № Ту0623362, за видачу якого несе відповідальність експортер, не є достатньою підставою для висновку про вчинення ПП «МЕГА АВТО» всіх необхідних та залежних від нього дій для здійснення декларування преференційного походження товарів.

Діючи добросовісно та застосовуючи тарифну преференцію по сплаті ввізного мита за зниженим рівнем ставки ввізного мита (0%), ПП «МЕГА АВТО» безсумнівно повинен був переконатися, що поставлені експортером товари дійсно є товарами «преференційного походження» відповідно до положень Угоди, а не покладатися лише на відповідальність експортера за видачу відповідних документів «преференційного походження» товарів.

ПП «МЕГА АВТО» в обґрунтування мотивів вибору контрагента, в ході проведення перевірки не надав достатніх доказів обставин укладання і виконання зовнішньоекономічних договорів, та можливості і необхідності проведення перевірки ділової репутації контрагентів, а також повноважень осіб, які діють від імені таких підприємств.

У зазначених зовнішньоекономічних відносинах обов`язок з декларування та визначення і сплати мита та податків, згідно вимог українського законодавства і ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів України, має саме ПП «МЕГА АВТО», а тому саме український учасник, а не продавець товару, несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку.

Таким чином ПП «МЕГА АВТО» мав можливість дотриматись норм чинного законодавства, зокрема здійснити декларування ввезеного товару із застосуванням пільгової ставки ввізного мита у рамках режиму найбільшого сприяння та дотримання зазначених вище норм законодавства, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що діяв недобросовісно та без належної обачності з метою зменшення бази оподаткування.

Відповідно до пункту 112.6 статті 112 Податкового кодексу України притягнення або звільнення особи від фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення не звільняє його від виконання податкового обов`язку.

Згідно із підпунктом 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суми податкових та грошових зобов`язань платника податків, якщо результатами митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань визначених платником податків у митних деклараціях.

Встановлені порушення призвели до заниження податкових зобов`язань зі сплати митних платежів на загальну суму 49 008,48 грн., в тому числі ввізне мито на суму 40 840,40 грн. та податок на додану вартість на суму 8 168,08 гривень.

Отже, уповноваженим органом Чеської Республіки повідомлено Державну митну службу України, що статус походження товарів, зазначених у сертифікаті переміщення EUR.1, не може бути підтверджено постфактум, оскільки необхідні підтверджуючі документи не були надані експортером. Товари, на які поширюється цей документ, не можуть вважатися товарами за походженням, у розумінні відповідних положень щодо статусу походження товарів. Крім того, звертають увагу, що надана інформація має використовуватися виключно з метою перевірки походження відповідно до Регіональної конвенції пан-євро-середземноморських преференційних правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 МКУ предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Пунктом 2 ч. 2 цієї норми передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України

Отже, приписами ст.33 Протоколу І Угоди та вимогами статті 345, 351 МК України, визначено законодавче право суб`єкта владних повноважень адміністративного розсуду при вчиненні дій чи прийнятті рішення. В даному випадку суд виходить із суті самого права, де держава через контролюючий (митний) орган переслідує законні цілі державної політики, в тому числі щодо сприяння торгівлі, безпеці і запобіганню шахрайству, а також збалансованому підходу до них.

Крім того, стаття 32 Протоколу 1 визначає, що метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача про те, що оскільки експортером не підтверджено преференційне походження товару, вказаного у сертифікаті відповідно до Угоди, то відповідно товар не може вважатися таким, що походить з Європейського Союзу та не підлягає митному оформленню із застосуванням преференційної ставки ввізного мита.

У даному випадку формальна наявність сертифікату походження товару, за видачу якого несе відповідальність експортер, не є достатньою підставою для висновку про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій для отримання спірних преференцій. Діючи добросовісно та застосовуючи пільгові тарифи, позивач мав безсумнівно переконатися, що поставлений ним товар дійсно є товаром відповідного походження згідно з положеннями вищезазначеної Угоди, а не покладатися лише на відповідальність експортера за видачу відповідного сертифікату.

У спірних правовідносинах обов`язок з декларування, визначення і сплати мита та податку має саме позивач, а тому саме він, а не продавець товару, несе відповідальність за повноту виконання цього обов`язку.

Отже, оскільки відомості про опис товару, країну походження, код преференції та відомості про нарахування митних платежів заповнюються у митній декларації декларантом самостійно, то з моменту прийняття митної декларації до митного оформлення саме декларант несе юридичну відповідальність за недостовірність таких відомостей.

Враховуючи вищезазначене, так як позивачем самостійно у митній декларації зазначено код пільги « 410» (звільнення від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України), водночас, сертифікатом з перевезення товару EUR.1, країна походження товару не підтверджена, як наслідок, суд вважає, що позивач не має права на застосування преференційного режиму і повинен при митному оформленні сплатити митні платежі у повному обсязі.

Отже, Закарпатською митницею правомірно прийнято спірні податкові повідомлення-рішення про донарахування ПП «МЕГА АВТО» грошових зобов`язань зі сплати ввізного мита і податку на додану вартість.

Суд також зазначає, що решта доводів позовної заяви не мають визначального впливу на правильне вирішення судом позовних вимог у спірних правовідносинах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно з частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Мега Авто» (вул. Л. Українки, буд. 24А, с. Іза, Хустський район, Закарпатська область, 90436, код ЄДРПОУ 35355572) до Закарпатської митниці Державної митної служби України (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяД.В. Іванчулинець