Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №160/26342/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 рокуСправа № 160/26342/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

26 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, яким просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо утримання 5% військового збору з суми виплаченої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 №160/19887/25;

- зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману грошову допомогу при звільненні у вигляду надмірно утриманого військового збору, з суми виплаченої одноразової грошової допомоги при звільнення з військової служби на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 №160/19887/25.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач з липня 1981 року по квітень 2025 року перебував на військовій службі в Збройних Сил України.

Наказом МО України № 600 від 19.10.1999 відряджений у розпорядження Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі.

Під час звільнення Відповідачем не було здійснено виплату всіх сум, що належали Позивачу, не була виплачена одноразова грошова допомога у разі звільнення передбачена ч. 2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 160/19887/25, залишеного без змін постановою Третього апеляційного суду від 21.05.2026, визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Зобов`язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

18 червня 2026 року відповідач за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 160/19887/25 здійснив виплату з оподаткуванням. військовий збору у розмірі 5%. Однак до такого доходу позивача згідно з положень Податкового кодексу повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка. Розрахунку виплати позивачу не надано. Тож і нема інформації про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі №160/19887/25.

Позивач звертався до відповідача але відповіді на час звернення до суду з цим позовом відповідачем не надано.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що 18.06.2026 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у адміністративній справі № 160/19887/25 Украерорух нарахував ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до ч. 2 ст. 15 закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в сумі 1 113 592,50 грн та перерахував:

- 857 466,22 грн - на рахунок ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» згідно платіжної інструкції № 1085;

- 55 679,63 грн - військовий збір 5% до відповідного бюджету згідно платіжної інструкції № 1087;

- 200 446,65 грн - податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету згідно платіжної інструкції № 1086, який згідно вимог п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України був повністю компенсований ОСОБА_1 на його рахунок в АТ КБ «Приватбанк» згідно платіжної інструкції № 1088. Таким чином, на день звернення 21.08.2026 Позивача з позовом у даній справі №160/26342/26 Відповідач в повному обсязі виконав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у адміністративній справі №160/19887/25.

Дійсно, за приписами абзацу п`ятого підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПУ України ставка збору становить для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту).

Так, діючим законодавством регламентовано структуру грошового забезпечення і визначено, що до складу грошового забезпечення входять: оклад, оклад за військовим званням; посадовий щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (п. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Зазначене кореспондується з приписами п. 2 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260: грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення; до щомісячних основних видів грошового забезпечення належать оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія; до одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту), а також додаткова винагорода на період дії воєнного стану; допомоги.

Підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби) (п. 3 наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018).

Так, військовослужбовцями, які звільняються з військової служби за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 15 закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислуги 10 календарних років і більше. Отже, підставою для нарахування та виплати зазначеної одноразової грошової допомоги є саме звільнення військовослужбовця із лав Збройних Сил України та втрата ним такого статусу. Натомість, абзац п`ятий підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПУ України встановлює ставку військового збору 1,5 % саме для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України.

Як вбачається з повідомлення від 11.04.2025 про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, підписаного Позивачем при звільненні без заперечень, з Позивачем при звільненні було проведено остаточний розрахунок по грошовому забезпеченню, компенсації невикористаних днів відпустки, допомозі на оздоровлення тощо. Виплата одноразової грошової допомоги на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у адміністративній справі №160/19887/25 з боку Украероруху була здійснена 18.06.2026 та підприємство в повному обсязі виконало вимоги податкового законодавства, дотрималось правового механізму оподаткування доходу та, як податковий агент, перерахувало до бюджету в дохід держави відповідні податки на доходи фізичних осіб і військовий збір за ставками, чинними на момент виплати такого доходу.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою від 28.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 перебував на військовій службі в Збройних Силах України.

Наказом Міністра оборони України №292 від 04.03.2025 року позивач звільнений з військової служби у відставку за підпунктом «а» (за віком) пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом №150/о від 10.04.2025 року директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху підполковника ОСОБА_1 , заступника начальника центру (центру організації повітряного руху) центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Дніпровського РСП Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, звільнено з займаної посади 11.04.2025.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 160/19887/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство оборони України, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерство розвитку громад та територій України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди – задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зобов`язано Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". В іншій частині позовних вимог відмовлено.

18.06.2026 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у адміністративній справі № 160/19887/25 Украерорух нарахував ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, відповідно до ч. 2 ст. 15 закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в сумі 1 113 592,50 грн та перерахував:

- 857 466,22 грн - на рахунок ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» згідно платіжної інструкції № 1085;

- 55 679,63 грн - військовий збір 5% до відповідного бюджету згідно платіжної інструкції № 1087;

- 200 446,65 грн - податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету згідно платіжної інструкції № 1086, який згідно вимог п.168.5 ст.168 Податкового кодексу України був повністю компенсований ОСОБА_1 на його рахунок в АТ КБ «Приватбанк» згідно платіжної інструкції № 1088.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо утримання військового збору за ставкою 5% замість 1,5 % із зазначених виплат, позивач звернувся з цим позовом до суду.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 162.1.1. пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 163.1.2 пункту 163.1 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з підпунктом 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Згідно з підпунктом 1 підпункту 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту.

Зокрема, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» №4015-IX від 10.10.2024 збільшено ставку військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб.

Між тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців до яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Кодексу) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Згідно п.2 ст.9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з п.2 ст.15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби за наявності вислугу 10 календарних років і більше.

Згідно зі статтею 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення, зокрема, входять одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Одноразова грошова допомога при звільненні зі служби військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу також є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення та згідно з Інструкцією щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, видатки на її виплату здійснюються за кодом 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців".

Суд зазначає, що пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.10.2024 № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України.

Як встановлено судом, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 160/19887/25 відповідач виплатив одноразову грошову допомогу при звільненні з утриманням з нарахованого доходу військового збору за ставкою 5%, що відповідачем не заперечується та підтверджується.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Суд зазначає, що день звільнення є останнім робочим днем, який відповідним чином обліковується та оплачується на рівні звичайного робочого дня (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 821/1226/16).

Оскільки рішенням суду від 02.10.2025 у справі № 160/19887/25 встановлено, що позивач мав право на одноразову грошову допомогу саме при звільненні і дана допомога підлягала виплаті в день звільнення позивача, а день звільнення є останнім робочим днем, тому на момент виникнення право на дану допомогу позивач вважався ще військовослужбовцем, а тому підлягає застосування підпункт 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

З урахуванням вищевикладеного, до такого доходу позивача в силу положень Податкового кодексу повинна застосовуватись ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка.

За таких обставин, дії відповідача щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми, виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 160/19887/25, є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 160/19887/25, не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям поведінки відповідача у спірних правовідносинах та чинному законодавству, тому такі дії потрібно визнати протиправними, задовольнивши першу позовну вимогу.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, друга позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору з суми виплаченого позивачу грошового забезпечення на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 160/19887/25.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити повністю з обранням належного способу захисту.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 90, 94, 133, 134, 139, 241-246, 250, 255, 257, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо утримання військового збору у розмірі 5% з суми виплаченої ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 160/19887/25.

Зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді надмірно утриманого військового збору (у розмірі 3,5%) з суми виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 160/19887/25.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова