Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №486/716/24 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/716/24

Провадження № 2/486/151/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 27.03.2023 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 969085 про надання споживчого кредиту. Згідно договору відповідач отримав кредит у розмірі 9900 грн для власних потреб, строком до 21.03.2024, зі сплатою відсотків у розмірі 726,35 % річних. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання щодо видачі відповідних сум кредиту виконало повністю, перерахувавши 9900 грн на банківську картку відповідача. Проте, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 26.01.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» укладено договір факторингу №2601-24-1, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором № 969085 про надання споживчого кредиту від 27.03.2023 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 68608,98 грн.

Посилаючись на вищевикладене, ТОВ «Укрглобал Фінанс» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором № 969085 про надання споживчого кредиту від 27.03.2023 року у розмірі 68608,98 грн, з яких: 9900 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 58708,98 грн. борг за відсотками користування кредитом. Також позивач просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2024 дану справу розподілено судді Савіну О.І.

Ухвалою суду від 07.05.2024 прийнято та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам надавалось право подати заяви по суті справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Волощук О.О.

Ухвалою Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29.06.2026 року справу прийнято до провадження та постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено до розгляду на 14.09.2026 року.

Ухвалою суду від 14.09.2026 розгляд справи відкладено на 14.10.2026 у зв`язку з нез`явленням відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, також судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу "Судова влада України". Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач не надав до суду відзив, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, та те, що представник позивача надав згоду на проведення судового засідання у відсутність відповідача, суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27.03.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» та ОСОБА_1 уклали договір № 969085 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п.1.2, 1.4 договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Строк кредиту 360 днів.

Згідно з п.1.5 договору тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка за користування коштами кредиту 1,99% в день та застосовується у межах строку договору.

Пунктом 1.8 договору визначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору, складає 80823,60 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування:

- у розмірі 9900 гривень на поточного рахунку споживача уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Листом АТ «Універсал банк» від 26.05.2025 року підтверджено, що на ім`я відповідача ОСОБА_1 емітовано фізичну платіжну картку № НОМЕР_2 , яка вказана в договорі, а випискою банку за період з 27.03.2023 по 01.04.2023 року встановлено отримання 27.03.2023 року грошових коштів в розмірі 9900 грн згідно кредитного договору.

26.01.2024 року кредитором ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» укладено договір факторингу № 2601-24-1, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договір № 969085 про надання споживчого кредиту від 27.03.2023 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників за вищевказаним договором факторингу №2601-24-1 від 26.01.2024, ТОВ «ФК «Укрглобал Фінанс» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договір № 969085 про надання споживчого кредиту від 27.03.2023 року у загальному розмірі вимог на суму 68608,98 грн.

Згідно надано позивачем розрахунку суми заборгованості станом на день пред`явлення позову до суду, борг ОСОБА_1 за кредитним договором № 969085 від 27.03.2023 року становить 68608,98 грн, з яких: 9900 грн сума основного боргу, 58708,98 грн сума нарахованих відсотків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти, на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняв надані кредитодавцем грошові кошти.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір №969085 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.03.2023 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Х034», а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за договором №969085 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 27.03.2023.

Як зазначає позивач, та вбачається з розрахунку заборгованості, боржник з моменту переходу прав вимоги не погашав заборгованість за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 68608,98 грн., з яких: 9900 грн. заборгованість за тілом кредиту; 58708,98 грн. заборгованість по процентам за користування.

Відповідачем у відповідності до ст. 81 ЦПК України не спростовано розрахунки заборгованості надані позивачем до суду.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом з тим, у порушення норм закону та умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно первісному кредитору, ТОВ «Слон Кредит», а згодом і ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору №969085 від 27.03.2023.

Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача порушені відповідачем ОСОБА_1 , а тому вони підлягають захисту та з відповідача на користь ТОВ «ФК «Укрглобал-Фінанс» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №969085 від 27.03.2023 у розмірі 68608,98 грн.

При розподілі судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та адвокатом Руденком К.В. укладено договір про надання юридичних послуг №03/07/2023 від 03.07.2023. Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг №32 від 06.02.2024 загальна вартість послуг, наданих позивачу становить 5000 грн., відповідно до Витягу з Реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №32 від 06.02.2024 вартість послуг, наданих позивачу про стягнення заборгованості за договором №969085 від 27.03.2023 становить 5000 грн.

Отже, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 гривень.

Частинами першою та другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. ст. 247, 263-265, 273, 279, 280-281 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 аб) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: 03124, м.Київ, б-р. Вацлава Гавела, буд.4) заборгованість за кредитним договором №969085 від 27.03.2023 у розмірі 68608 (шістдесят вісім тисяч шістсот вісім) гривень 98 копійок, яка складається з: 9900 грн. заборгованості за тілом кредиту; 58708,98 грн. заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 аб) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» (код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: 03124, м.Київ, б-р. Вацлава Гавела, буд.4) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук