Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №486/946/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/946/26

Провадження № 2/486/1271/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Грабовської А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитної заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ТОВ «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №2309571 від 29.05.2025 у розмірі 27809,99 грн. та судового збору у розмірі 2662,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що 29.05.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2309571 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно умов укладеного договору відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн. строком на 360 днів, які той у свою чергу зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування ними, виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за договором виконало, надавши позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника, вказану ним при оформленні кредиту. Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. 27.01.2026 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-4/26, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором. Відповідно до додатку №1 (реєстру боржників) до договору факторингу №01.02-4/26 від 27.01.2026 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2309571 складає 27809,99 грн. Станом на дату складання позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 27809,99 грн. та складається з: заборгованості за сумою кредиту в розмірі 5999,99 грн.; заборгованості по відсотках в розмірі 9810 грн.; пені, штрафу в розмірі 12000 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач через свого представника просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 27809,99 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відкрито позовне провадження, розгляд справи призначено на 02.07.2026 у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 02.07.2026 розгляд справи відкладено на 10.09.2026 у зв`язку з нез`явленням відповідача.

Ухвалою суду від 10.09.2026 розгляд справи відкладено на 15.10.2026 у зв`язку з нез`явленням відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до позову додав клопотання про розгляд справи без його участі, проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, також судом було здійснено виклик відповідача оголошенням, яке розміщено на сторінці веб-сайту суду офіційного веб-порталу "Судова влада України". Відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач не надав до суду відзив, не повідомив суд про причини неявки в судове засідання, та те, що представник позивача надав згоду на проведення судового засідання у відсутність відповідача, суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 29.05.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 2309571 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний».

За умовами вказаного договору товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Так, сторонами погоджено, що сума кредиту (загальний розмір) складає 6000 грн., яка надається та строк 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, первісна редакція якого наведена в додатку № 1 до цього договору.

Сторони також дійшли згоди, що за користування кредитом нараховуються проценти за: підвищеною процентною ставкою у розмірі 15% в день, яка застосовується за перший день користування кредитом; стандартною процентною ставкою у розмірі 3% в день, яка застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 27.06.2025 року включно; зниженою процентною ставкою у розмірі 1,95% в день, яка застосовується в період дії стандартної процентної ставки.

За умовами договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

Умовами договору також передбачено, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити товариству штраф у розмірі 600 грн. на 4 день такого невиконання та/або неналежного виконання, та у розмірі 120 грн. починаючи з 5 дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

Підписуючи цей договір, споживач, серед іншого, підтвердив, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», інформація вказана в ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», яка розміщена на веб-сайті; він ознайомлений з правилами, повністю їх розуміє і приймає (погоджується) з ними.

Додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2309571 від 29.05.2025 року містить графік платежів з зазначенням відомостей щодо кількості та періоду здійснення платежів, розмір таких платежів та її складових.

Крім того, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти викладено у паспорті споживчого кредиту.

Зазначений договір про надання споживчого кредиту з додатком до нього та паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором М383.

Судом також досліджено правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Слон Кредит» (нова редакція) затвердженні наказом директора ТОВ «Слон Кредит» № 10-КД від 19 квітня 2024 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що ОСОБА_1 при укладенні договору у відповідності до вимог закону поінформовано про умови кредитування, строк кредитування, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов договору, та такий прийняв умови запропонованого йому договору, шляхом його підписання.

Як вбачається з повідомлення ТОВ «Пейтек» від 29.01.2026 року, останнє на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №31102024-4 від 31 жовтня 2024 року, укладеного між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Слон Кредит», 29.05.2025 року здійснило переказ грошових коштів у розмірі 6000 грн. на картку № НОМЕР_2 .

В свою чергу, як слідує з розрахунку заборгованості за договором № 2309571 від 29.05.2025, здійсненого ТОВ «Слон Кредит», ОСОБА_1 погашення заборгованості за вказаним договором не здійснював, у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 року утворилась заборгованість за вказаним договором в розмірі 27809,99 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5999,99 грн.; заборгованості за процентами в розмірі 9810 грн.; штрафу в розмірі 12000 грн.

Судом також встановлено, що 27 січня 2026 року між ТОВ «Слон Кредит» (клієнт) та ТОВ «Свеа Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 01.02-4/26 за умовами якого клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановленні цим договором.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-4/26 від 27.01.2026 року встановлено, що ТОВ «Слон Кредит» відступило ТОВ «Свеа Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2309571 від 29.05.2025 року в сумі 27809,99 грн., яка складається з: суми основного боргу за кредитом в розмірі 5999,99 грн.; суми нарахованих процентів в розмірі 9810 грн.; суми штрафних санкцій в розмірі 12000 грн.

Умови договору факторингу були виконані обома сторонами про що суд робить висновок з наявної у матеріалах справи платіжної інструкції № 10288 від 27.01.2026 року.

Тим самим суд встановив, що ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 2309571 від 29.05.2025.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 638 ЦК України, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ч 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у договорі засвідчив, що погоджується з усіма без виключення умовами оферти, на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов позики та в подальшому прийняв надані кредитодавцем грошові кошти.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Договір №2309571 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.05.2025 підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «М383», а тому наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за договором №2309571 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 29.05.2025.

Як зазначає позивач, та вбачається з розрахунку заборгованості, боржник з моменту переходу прав вимоги не погашав заборгованість за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 27809,99 грн., з яких: 5999,99 грн. заборгованість за тілом кредиту; 9810,00 грн. заборгованість по процентам за користування; 12000 заборгованість за пенею.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом з тим, у порушення норм закону та умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно первісному кредитору, ТОВ «Слон Кредит», а згодом і ТОВ «Свеа Фінанс» грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору №2309571 від 29.05.2025.

Таким чином, суд дійшов висновку, що права позивача порушені відповідачем ОСОБА_1 , а тому вони підлягають захисту, та з відповідача на користь ТОВ «Свеа Фінанс» стягнути заборгованість за кредитним договором №2309571 від 29.05.2025 в частині заборгованості за тілом кредиту 5999,99 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом 9810 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, штрафу за кредитним договором слід зазначити наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанова від 29.06.2022 у справі №477/874/19 (п.69)).

Відповідно до ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене та те, що пеня, штраф за кредитним договором нарахована за період з 29.05.2025 по 27.01.2026, тобто під час дії воєнного стану, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Таким чином, у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), що встановлено пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України згідно із Законом №2120-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022.

З урахуванням вище зазначеного, заборгованість за пенею, штрафом, за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2309571 від 29.05.2025, нарахована позивачем у розмірі 12000 грн. стягненню не підлягає.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Таким чином, є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість по договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2309571 від 29.05.2025 у розмірі 15809,99 грн., з яких: тіло кредита – 5999,99 грн., проценти – 9810 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача згідно розміру задоволених вимог (56,9%) також підлягають стягненню 1514,9 грн. судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 77-80, 89, 141, 258, 259, 263-265, 277-279, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8) заборгованість за кредитним договором №2309571 від 29.05.2025 у розмірі 15809 (п`ятнадцять тисяч вісімсот дев`ять) гривень 99 копійок, яка складається з: 5999,99 грн. заборгованості за тілом кредиту; 9810 грн. заборгованості за відсотками.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження: 04070, м.Київ, вул.Іллінська, буд.8) судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 90 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя О.О. Волощук