Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №486/1720/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа № 486/1720/26

Провадження № 2/486/1810/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Далматової Г.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, встановленого рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 січня 2019 року у справі № 486/1915/18. Просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що з 14 вересня 2002 року вона перебувала з відповідачем ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області було розірвано у 2016 році. Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 січня 2019 року з відповідача стягувались аліменти на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 28 грудня 2018 року та до повноліття дітей.

04 березня 2021 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_5 , у зв?язку з цим було змінено її прізвище на « ОСОБА_6 ». Також, неповнолітня донька змінила своє прізвище та по батькові 03 грудня 2025 року на прізвище « ОСОБА_6 », по батькові « ОСОБА_7 », що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені.

Після досягнення сином повноліття, з лютого 2026 року з відповідача стягуються аліменти на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 16 % від доходу. У зв?язку з тим, що за чинним законодавством розмір аліментів на одну дитину становить 1/4 частину від доходу платника, розмір аліментів у 16 % суперечить нормам СК України.

Ухвалою суду від 21 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

07 вересня 2026 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що повністю не погоджується з позовними вимогами. Зазначає, що він сумлінно сплачує аліменти у розмірі 16,67%, що в грошовому еквіваленті становить: за січень 2026 року – 15133,02 грн; за лютий 2026 року – 13854,48 грн; за березень 2026 року – 22531,31 грн; за квітень 2026 року – 18766,14 грн; за травень 2026 року – 14703,25 грн; за червень 2026 року – 11455,38 грн; за липень 2026 року – 14166,15 грн; за серпень 2026 року – 15285,45 грн. Ця сума в рази перевищує законодавчо встановлений прожитковий мінімум для дитини в Україні та повністю задовольняє всі її базові, культурні та духовні потреби. Відповідно до ст. 141 СК України, батьки мають рівні обов?язки щодо утримання дитини. Якщо поточної суми сплачених ним аліментів недостатньо, то позивач має додати таку ж суму зі свого боку, що буде більше ніж достатньо. Позивачем не надано жодних належних доказів (медичних довідок, договорів про платне навчання тощо), які б свідчили про виникнення додаткових екстрених витрат на дитину, що перевищували б суму аліментів, які позивач отримує.

Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року відкладено розгляд справи на 14 жовтня 2026 року.

29 вересня 2026 року позивач надала до суду відповідь на відзив, у якій зазначила, що нормами ст. 183 СК України передбачено право отримувача аліментів заявляти вимогу про зміну розміру аліментів у разі досягнення повноліття одним із дітей, на утримання яких стягнуто такі аліменти. Їхня неповнолітня донька ОСОБА_3 наразі навчається у 11 класі, який є випускним, планує вступати до вищого закладу освіти, готується до здачі НМТ, а тому для цього відвідує репетиторів з математики та англійської мови, послуги яких є затратними. Окрім цього вона з 2021 року лікується у ендокринолога, що також тягне за собою витрати на саме лікування, на регулярні лабораторні дослідження, а також на здорове харчування пов`язане з даним захворюванням. Відповідач окрім аліментів жодної матеріальної допомоги не надавав. У відповідача інших дітей немає, він працює у філії «ВП «Південноукраїнська атомна електростанція», має стабільний високий дохід, а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини від свого заробітку. Просить задовольнити позовні вимоги.

07 жовтня 2026 року відповідач надав суду заперечення на відповідь на відзив, згідно яких не погоджується з доводами позивача, викладеними у відповіді на відзив. Вказує, що позивач не надала договору з репетиторами та чеків про оплату, сам факт медичного нагляду у лікаря ендокринолога не доводить постійних фінансових витрат. Крім того, більшість базових обстежень та консультацій в Україні є доступними на безоплатній основі за направленням сімейного лікаря. Позивач не надала належних медичних доказів, які б підтверджували необхідність лікування саме у ендокринолога та відповідні витрати. Позивач теж працює, має високий заробіток. У відповідача теж є свої витрати, його житло знаходиться в іпотеці, оскільки частину свого житла він залишив дітям. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог про збільшення розміру аліментів у повному обсязі.

Дослідивши докази у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у шлюбі з 14 вересня 2002 року, який розірвано рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 грудня 2016 року /а.с. 7/.

Сторони по справі є батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження /а.с. 4/.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 січня 2019 року у справі № 486/1915/18 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожні дитину, щомісяця, починаючи з 28 грудня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття.

05 березня 2019 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області по даній справі видано виконавчий лист /а.с. 8/.

15 лютого 2021 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , досяг повноліття /а.с. 5/.

Як зазначає позивач, після досягнення сином повноліття, з лютого 2026 року з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 16% від доходу.

У зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_5 , позивач змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_6 » /а.с. 6/.

Відповідно до свідоцтва про зміну імені, серії НОМЕР_1 /а.с. 9/, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила ім`я, про що 03 грудня 2025 року складено відповідний актовий запис № 14. Прізвище, власне ім`я, по батькові після державної реєстрації зміни імені: ОСОБА_12 .

Дитина проживає разом зі своєю матір`ю.

До відповіді на відзив позивач додала копії консультативних висновків спеціаліста – фізичної особи-підприємця ОСОБА_13 щодо ОСОБА_14 від 01 травня 2026 року та 15 вересня 2026 року, відповідно до яких встановлено діагноз – метаболічний синдром, та копію на замовлення досліджень у медичній лабораторії Сінево на суму 1840 грн.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX, Южноукраїнський міський суд Миколаївської області перейменовано на Південноукраїнський міський суд Миколаївської області.

Статтею 51 Конституції України, частиною другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 27 частинами 1 та 2 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789Х11 від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В частині 1 ст. 3 Конвенції, наголошується, що в усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Частинами 7, 8 ст. 7 Сімейного кодексу України встановлено, що при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 182 СК України, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно з ч.ч 1, 2, 3 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Вказана норма напряму визначає порядок дій сторін у справі та органів і осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень за умови досягнення найстаршою дитиною повноліття. Зокрема, якщо старшій дитині виповнилося 18 років, виплата аліментів на неї припиняється, а аліменти на утримання іншої дитини (дітей) повинні стягуватися щомісячно без урахування рівної частини, яка припадала на дитину, що досягла повноліття.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом 21 березня 2023 року по справі № 591/3056/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Ця норма права, з огляду на приписи ч. 1 ст. 10 СК України, може бути застосована через аналогію закону і до стягнення аліментів у позовному провадженні, оскільки вказана норма права міститься у главі 15 розділу III СК України, тобто у тому ж розділі вказаного кодифікованого закону, яким регламентовано стягнення аліментів на утримання малолітньої/неповнолітньої дитини та обставин, що мають бути враховані судом для визначення їх розміру.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01 січня 2026 року на дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.

Станом на 2026 рік мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей віком від 6 до 18 років становить 1756,00 грн (50% від 3512,00 грн), а мінімальний рекомендований розмір 3512 грн.

Десять прожиткових мінімумів на дитину віком від 6 до 18 років становить -35120 грн.

Конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків (постанова Верховного Суду від 15 жовтня 2025 року у справі №686/28590/23).

Так, судом встановлено, що відповідно до рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 січня 2019 року у справі № 486/1915/18 з відповідача на користь позивача на утримання двох неповнолітніх дітей були стягнуті аліменти у єдиній частці (в розмірі 1/3 частини) від заробітку доходу батька дітей, яка стягувалася до досягнення старшою дитиною повноліття.

Після досягнення повноліття старшою дитиною, аліменти на утримання молодшої дочки стягуються з боржника на користь стягувача за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, тобто в розмірі 1/6 частки доходів відповідача.

Частиною 1 статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з позовною заявою про зміну розміру аліментів, позивач зазначила, що має право заявляти вимогу про зміну розміру аліментів у разі досягнення повноліття одним із дітей та розмір аліментів на одну дитину становить 1/4 частку від заробітку (доходу) платника аліментів згідно чинного законодавства. У відповідача інших дітей немає, він працює у філії «ВП «Південноукраїнська атомна електростанція», має стабільний високий дохід, а тому спроможний сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від його заробітку.

Відповідачем не було подано спростувань щодо зазначених позивачем фактів, а також не надано доказів наявності на його утриманні інших осіб, або ж погіршення стану здоров`я чи майнового стану.

Судом встановлено, що підстави для виплати аліментів на утримання спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідача припинені у зв`язку з досягненням останнім повноліття, а за такого суд приходить до висновку про можливість збільшення розміру аліментів на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на наявність у нього зобов`язань за договором іпотеки, оскільки останні ніяк не впливають на обов`язок утримувати неповнолітню дитину.

Крім того, ані позивачем, ані відповідачем не надані докази, що підтверджують розмір їх доходів. Відповідні клопотання сторони не заявляли.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути змінений шляхом їх збільшення з 1/6 частки до 1/4 частки доходів платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки позивач, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору за подання позовної заяви, на підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів.

Змінити розмір аліментів, встановлений рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 січня 2019 року у справі № 486/1915/18 за позовною заявою ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати з виконання виконавчий лист Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, виданий у справі №486/1915/18 за позовною заявою ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Г. А. Далматова