Постанова від 14 жовтня 2026 р. у справі №485/1996/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/1996/26

Провадження № 3/485/471/26

ПОСТАНОВА

іменем України

15 жовтня 2026 року м. Снігурівка

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Соловйов О.В., секретар судового засідання Гусарова І.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції № 2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого сторожем УКРІ, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 51 КУпАП,

встановив:

07 жовтня 2026 року до Снігурівського районного суду Миколаївської області з відділення поліції № 2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.51 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №877325 від 02 жовтня 2026 року, складеногост. інспектором СВГ ВП №2 Баштанського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області Сироєжко М.В., ОСОБА_1 в період з квітня місяця 2026 року по 21 вересня 2026 року, перебуваючи за адресою насосна станція підкачки № 3 Явкинського магістрального каналу Широківської ОТГ, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу викрав з приміщення НСП № 3 ЯМК, яке належить УКРІ майно, а саме вугілля загальною вагою 291 кг на загальну суму 3918 грн 25 коп.

Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 51 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в дрібному викрадені чужого майна не визнав. Суду пояснив, що вугілля вони використовують для опалення приміщення НСП № 3. В період з квітня по вересень 2026 року він взяв лише чотири відра вугілля. Три відра він використав у квітні та травні для опалення приміщення НСП № 3, оскільки було холодно. При цьому пояснив, що йому ніхто не говорив, що після закінчення опалювального сезону не можна брати вугілля для опалення. Також пояснив, що одне відро вугілля 21 вересня 2026 року він взяв додому аби приготувати їсти котам та собакам, які проживають на території НСП № 3. Категорично заперечив свою причетність до зникнення 291 кг вугілля.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, враховую, що ч. 1 ст. 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 51 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З об`єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів/правопорушень з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов`язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю.

Визначення вартості викраденого майна має значення для розмежування діянь, передбачених ст. 51 КУпАП та ст. 185 КК України, а також ч. 1 та ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Отже, конструкція об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП, свідчить про обов`язковість належного встановлення вартості майна, яке було викрадене.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкриміновано викрадення з приміщення НСП № 3 ЯМК вугілля загальною вагою 291 кг на суму 3 918,25 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому обсязі не визнав та пояснив, що фактично виніс лише 4 відра вугілля. Будь-яких належних і допустимих доказів на спростування цих доводів та підтвердження викрадення ОСОБА_1 вугілля саме в обсязі 291 кг матеріали адміністративної справи не містять.

З дослідженого в судовому засіданні долученого до адміністративної справи ДВД-диску з відевідеозапису з місця події вчиненого адміністративного правопорушення, вбачається лише те, що 21 вересня 2026 року ОСОБА_1 виходить з приміщення з відром в руках, в якому, як підтвердив ОСОБА_1 , знаходилося вугілля.

Водночас, згідно з протоколом огляду місця події від 29 вересня 2026 року, зафіксовано зважування лише одного відра вугілля, загальна вага якого разом із ємністю становить 8,00 кг, при цьому вага самої ємності (відра) у протоколі не зазначена.

Наведена обставина унеможливлює визначення точної ваги викраденого вугілля, а відтак позбавляє суд можливості належним чином установити реальну вартість викраденого майна, перевірити правильність кваліфікації дій правопорушника за інкримінованою частиною статті та встановити наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Верховний Суд в постанові від 15 листопада 2023 року справа №336/10493/13-к зазначив, що: «З об`єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів з матеріальним складом, тому, крім діяння (таємного викрадення), обов`язкового її ознакою є матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також - причинний зв`язок між цією шкодою і таємним викраденням. Відповідно до усталеної судової практики, розмір майна, яким заволоділа винна особа в результаті вчинення відповідного злочину, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці. Вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків - за відповідними цінами на час вирішення справи в суді. За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи. Для встановлення розміру шкоди, завданої злочинними діями, передбаченимист.185 КК, обов`язковим є встановлення вартості не будь-якого майна, аналогічного предмету злочину, а конкретної речі, яка була предметом злочину. Вартість викраденого майна є вирішальною для відмежування таємного викрадення чужого майна (крадіжки) як кримінального проступку від дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, яке є адміністративним правопорушенням (ст. 51 КУпАП). Суд не погодився з твердженням сторони обвинувачення, що сума завданих збитків потерпілій становить 3700 грн, оскільки органом досудового розслідування будь-яких підтверджуючих доказів вартості викраденого майна не було надано, а жоден з досліджених в судовому засіданні доказів не підтверджує розмір завданої потерпілій матеріальної шкоди, і будь-які інші докази, якими визначається вартість викраденої коляски, матеріали кримінального провадження не містять».

Суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки в ході розгляду справи неможливо достовірно встановити обсяг та вартість викраденого майна, а суд позбавлений процесуальної можливості самостійно змінювати кваліфікацію правопорушення з ч. 2 на ч. 1 ст. 51 КУпАП, вважаю, що провадження по справі слід закрити за відсутністю складу правопорушення, оскільки наданими доказами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.51 КУпАП.

Суд не уповноважений збирати докази на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки це є обов`язком осіб, які відповідно складають протоколи. Так, ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачає, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.

За таких обставин провадження по справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП.

Керуючись ст. 9, 51, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст.51 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 15 жовтня 2026 року.

Суддя О. В. Соловйов