Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №484/1659/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1659/26

Провадження № 1-кп/484/296/26

Кримінальне провадження № 12026150000000101

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2026 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

за участю прокурора – ОСОБА_3

представника потерпілих – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську Миколаївської області кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, раніше не судимого, призваного 26.09.2024 на військову службу за мобілізацією на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 за №64/2022, який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді водія-електрика ремонтної майстерні військової частини НОМЕР_1 , в званні солдата, працює на посаді охоронця СЕС, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

УСТАНОВИВ:

29.01.2026 близько 17:30 год. (темний час доби), в умовах туману, водій ОСОБА_6 керуючи автомобілем «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по мокрій асфальтованій проїзній частині автодороги Р-75 «Тимкове - Балта - Криве Озеро – Первомайськ – Доманівка - Олександрівка», із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному з напрямків, з боку с. Генівка у напрямку м. Первомайськ.

В цей час, при наближенні до 131 км. вищевказаної автодороги, назустріч ОСОБА_6 , в межах своєї смуги, у напрямку с. Генівка рухався автомобіль «Audi-80», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_7 .

Водій ОСОБА_6 під час руху грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 10.1, 11.3 Правил Дорожнього руху України, а саме: будучи зобов`язаним знати і неухильно виконувати вимоги цих правил, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, перед зміною напрямку руху на зустрічну смугу руху не переконався, що це буде безпечним та проігнорував вимогу, що на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу, здійснив виїзд на смугу для зустрічного руху, де допустив зіткнення передньою лівою частиною керованого ним автомобіля з передньою лівою частиною зустрічного автомобіля «Audi-80», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Неправомірними діями водія ОСОБА_6 пасажиру автомобіля «Audi-80», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді політравми, перелому I, IV,V,Vl,VIl.VIll,IХ рeбеp зліва, лівобічного гемотораксу, закритого перелому правої плечової кістки і двох кісток правого передпліччя, водію автомобіля «Audi-80», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми: травматичного субарахноїдального крововиливу, уламкового перелому лівої лобно-тім`яно-скроневої області, переломи 1-7 ребер зліва та 1-6 ребер справа, забійної рани лівої лобно-тім`яної області, рваної рани лівого ліктьового суглоба, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_6 вимог, п.п. 2.3 «б», 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху.

Таким чином, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілій ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження, та спричинило смерть потерпілого ОСОБА_7 .

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, у вчиненому розкаявся та надав суду пояснення, які повністю узгоджуються із викладеним у обвинувальному акті.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, у справі їх інтереси представляв адвокат ОСОБА_4 .

Потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , відповідно потерпіла від ДТП дружина, донька та онук загиблого ОСОБА_7 , заявили цивільний позов в якому просили стягнути:

стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 1 000 000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення;

стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 500 000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення;

стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 500 000 грн моральної шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення;

стягнути з ПАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь позивачів 1 та 2 - 216 175 грн страхової (регламентної) виплати у зв`язку із смертю потерпілої фізичної особи рівними частинами;

стягнути з ОСОБА_6 та ПАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь позивачів понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн.

В судове засідання від потерпілого ОСОБА_10 надійшла заява про відмову від позовних вимог у зв`язку з добровільним відшкодуванням обвинуваченим. У заяві потерпілий просив суд не позбавляти обвинуваченого волі.

Від потерпілої ОСОБА_8 надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог. Потерпіла зазначила, що зменшує свої вимоги до обвинуваченого до суми у 800000 грн та просить врахувати добровільну сплату обвинуваченим 130000 грн, а тому просить стягнути з обвинуваченого на її користь 670000 грн моральної шкоди. У заяві потерпіла також просила суд не позбавляти обвинуваченого волі.

Представник потерпілих в судовому засіданні заявив, що потерпіла ОСОБА_9 також відмовляється від позовних вимог, а також уточнив, що просить витрати на правничу допомогу стягнути на користь ОСОБА_9 , оскільки саме вона сплатила ці витрати.

Від ПАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому цивільний відповідач просить відмовити у задоволенні вимог, які пред`явлені до страхової компанії з огляду на те, що страховик зобов`язаний сплатити відшкодування лише у разі настання страхового випадку, тобто єдиною підставою для виплати страхового відшкодування (страхової (регламентної) виплати у зв`язку із смертю потерпілої фізичної особи) є страховий випадок, а він настає лише після встановлення вини обвинуваченого, тож поки вина не встановлена, підстав для здійснення виплати страхового відшкодування немає.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження та дослідивши письмові матеріали справи, суд знаходить доведеною вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_6 ґрунтується на його особистих поясненнях, відомостях, внесених до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, висновках судово-медичної експертизи та матеріалах проведених по справі судових автотехнічних та транспортно-трасологічної експертиз.

Обставини, що пом`якшують покарання підсудного – щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування шкоди.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Обираючи підсудному вид та міру покарання, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, його тяжкість, дані про особу підсудного, не судимого, за місцем служби характеризується виключно позитивно, має відзнаки Президента України «За оборону України» та Міністра Оборони України за поранення, отримав інвалідність під час військової служби пов`язаної з безпосереднім захистом Батьківщини, щиро розкаявся у вчиненому, добровільно відшкодовує шкоду потерпілим, суд вважає, що відносно підсудного необхідно обрати покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, але зважаючи на вищевикладені пом`якшуючі покарання обставини, з урахуванням думок потерпілих, можливо застосувати до обвинуваченого ст. 75 КК України звільнивши його від відбування покарання з іспитовим строком.

Вирішуючи цивільний позов суд виходить з наступного.

Статтею 128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 62 КПК України, цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

За загальним правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Щодо реального розміру заподіяної потерпілій ОСОБА_8 шкоди, яка підлягає стягненню з цивільного відповідача ОСОБА_6 , то виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає заявлений потерпілою розмір завищеним та вважає, що з урахуванням належних до виплати від страхової компанії коштів, загальний розмір завданої моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої, слід зменшити з 800000 до 500000 грн та стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_6 370 000 грн (500000 – 130000 виплачених обвинуваченим добровільно).

Щодо вимог про стягнення із страхової компанії 216 175 грн. страхової (регламентної) виплати у зв`язку із смертю потерпілої фізичної особи, то в даному випадку суд виходить з наступного.

Постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2025 року у справі № 686/15809/24 сформовано певні висновки.

Зокрема зазначено, що згідно з положеннями ст. 127 ч. 2 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Як зазначено в ст. 128 ч. 1 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями, зокрема, підозрюваного або обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ст. 128 ч. 5 КПК України).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 червня 2019 року в справі № 465/4621/16-к, для розгляду в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV, не є обов`язковим.

Порядок звернення потерпілого чи іншої особи до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним обов`язковим у розумінні ст. 124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.

Обов`язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст. 286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов`язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров`ю та життю людини.

Оскільки судом встановлено, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини обвинуваченого ОСОБА_11 , загинув водій ОСОБА_7 , тому настав страховий випадок за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 229115965 від 08.05.2025 року, яким була застрахована цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 у ПАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП».

За розрахунками страхового відшкодування, доданими до відзиву ПАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» (а.с. 118, 119), відшкодуванню підлягає моральна шкода у зв`язку зі смертю ОСОБА_7 завдана його дружині ОСОБА_8 та доньці ОСОБА_9 кожній по 108087 грн 50 коп.

Отже в частині стягнення з цивільного відповідача (страхової компанії) на користь ОСОБА_8 та ОСОБА_9 страхової (регламентної) виплати у зв`язку із смертю потерпілої фізичної особи позов слід задовольнити.

Щодо витрат на правничу допомогу в розмірі 20000 грн, то ці витрати слід стягнути з обвинуваченого, як з особи винної в ДТП, на користь ОСОБА_9 , оскільки такі витрати понесені не з вини страхової компанії.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України слід покласти на підсудного судові витрати по справі, які складаються із вартості проведених під час досудового розслідування експертиз та вирішити питання щодо долі речових доказів.

Керуючись ст.ст. 368, 369, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Скасувати застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави в рахунок відшкодування судових витрат з вартості проведених по справі експертиз 17 200 (сімнадцять тисяч двісті) грн 80 коп.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої загибеллю чоловіка внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 370000 (триста сімдесят тисяч) грн.

Стягнути з ПАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_8 страхову (регламентну) виплату моральної шкоди у зв`язку із смертю потерпілої фізичної особи за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 229115965 від 08.05.2025 року в розмірі 108087 (сто вісім тисяч вісімдесят сім) грн 50 коп.

Стягнути з ПАТ «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» на користь ОСОБА_9 страхову (регламентну) виплату моральної шкоди у зв`язку із смертю потерпілої фізичної особи за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР № 229115965 від 08.05.2025 року в розмірі 108087 (сто вісім тисяч вісімдесят сім) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Скасувати арешт, накладений на автомобілі «Toyota Corolla» та «Audi-80» ухвалами слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.02.2026 року у справі № 490/639/26, провадження 1-кс/490/647/26, 1-кс/490/646/26.

Речові докази:

автомобіль «Toyota Corolla», реєстраційний номер НОМЕР_2 , поміщений на зберігання на територію спецмайданчику Первомайського РВП ГУ НП в Миколаївській області, розташованого за адресою: м. Первомайськ, вул. Михайла Грушевського, 29 – повернути обвинуваченому ОСОБА_6 ;

автомобіль «Audi-80», реєстраційний номер НОМЕР_3 , поміщений на зберігання на територію спецмайданчику Первомайського РВП ГУ НП в Миколаївській області, розташованого за адресою: м. Первомайськ, вул. Михайла Грушевського, 29 – повернути потерпілій ОСОБА_8 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту отримання копії.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: