Суд: Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 14 жовтня 2026 р.
Справа: №484/4728/26
Суддя: Маржина Т. В.
Справа № 484/4728/26
Провадження № 2/484/3379/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого – судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ціна позову 2 383 грн. 81 к., -
ВСТАНОВИВ:
14.07.2026 року ФОП ОСОБА_1 в особі представниці Кравченко А.Е. звернувся до суду з наданим позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ціна позову 2 383 грн. 81 к., мотивуючи тим, що ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 року до споживачів боржників КП «Первомайськводоканал» за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026р зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . За адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість у розмірі 1 761,03 грн., що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026р. Відповідно до нарахування за надані послуги, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , кількість споживачів: один відкритий на ОСОБА_3 . Нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , підтверджують, що за період з вересня 2021 року до грудня 2023 року (включно) розмір заборгованості за надані послуги Відповідачу становить на суму 1 761,03 грн. Крім того, у нарахуваннях за надані послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 відображено коригування, що було здійснене у зв`язку з порушенням споживачем за вищезазначеною адресою Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення. Факт такого порушення зафіксований у акті №1075 від 01.12.2022р. (що підписаний Відповідачем) та протоколі до такого акту від 20.12.2022р. у котрому визначено розмір відшкодування збитків понесених у результаті порушення попередньо згаданих правил. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 479661298 від 31.05.2026р.) за адресою: АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 . Тож, беручи до уваги, що Відповідач не погасив заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступником КП «Первомайськводоканал», Позивач має законне право вимагати відшкодування інфляційних втрат, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості. Загальний розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з Відповідачів складає 489,76 грн. Виходячи із вказаного вище, загальний розмір заборгованості Відповідачів перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», становить 2 383,81 грн., з яких: -1 761,03 грн. заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з вересня 2021 року до грудня 2023 року (включно); - 489,76 грн. інфляційні втрати; 133,02 грн. 3 % річних. Відповідач добровільно заборгованість не погашає. За таких обставин позивач просив стягнути вказану суму з відповідачки та витрати на правову допомогу в сумі 7 000 грн., докази на підтвердження яких подасть протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Ухвалою суду від 17.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі; відповідачу копію позовної заяви з додатками.
05.08.2026 року від представниці ОСОБА_1 ОСОБА_4 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
14.08.2026 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому вона зазначає, що позов не визнає з наступних підстав. Щодо пред`явлення позову до неналежного відповідача (ст. 51 ЦПК України): В обґрунтування позовних вимог Позивачем надано Типовий договір про реструктуризацію заборгованості від 03 січня 2023 року, Заяву про реструктуризацію від 01.03.2023 р. та Витяг з протоколу комісії КП «Первомайськводоканал» № 222 від 20.12.2022 р. Як вбачається з наданих Позивачем матеріалів справи: Договір про реструктуризацію заборгованості від 03.01.2023 р. укладено безпосередньо між КП «Первомайськводоканал» та громадянкою ОСОБА_5 , яка особисто його підписала та взяла на себе зобов`язання щодо сплати боргу. Заява від 01.03.2023 р. та протокол комісії № 222 від 20.12.2022 р. також складені стосовно ОСОБА_3 . Відповідач ( ОСОБА_2 ) даного договору не укладала та жодних зобов`язань за ним на себе не бере. Той факт, що на момент підписання договору право власності на квартиру вже було переоформлене, не змінює того юридичного факту, що Позивач здійснює стягнення на підставі конкретного договору реструктуризації, стороною якого Відповідач не є. Згідно з ч. 1 ст. 51 ЦПК України, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд здійснює заміну неналежного відповідача. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-н). пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позову. Крім того відповідачка просила засовувати до позову строки позовної давності. Позивач звернувся до суду з даним позовом у липні 2026 року, просячи стягнути заборгованість за період з вересня 2021 року по грудень 2023 року включно у розмірі 1 761,03 грн, а також 489,76 грн інфляційних втрат та 133,02 грн 3% річних. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Правочин з відступлення права вимоги (цесія) від 09.02.2026 р. не змінює порядку обчислення та перебігу строку позовної давності. Таким чином, позовні вимоги за період з вересня 2021 року по червень 2023 року включно заявлені Позивачем поза межами передбаченого законом 3-річного строку позовної давності. У зв`язку з цим вимоги про стягнення основного боргу за вказаний період, а також нараховані на цей борг інфляційні втрати та 3% річних підлягають повній відмові у задоволенні. Щодо необґрунтованості додаткових нарахувань за Актом № 1075: Позивач безпідставно включає до суми боргу перераховані нарахування за Актом № 1075 від 01.12.2022 р. Даний Акт складено за відсутності Власника, без його належного повідомлення. Крім того, до Позивача (ФОП ОСОБА_1 ) за договором відступлення права вимоги перейшли виключно договірні зобов`язання зі сплати спожитих послуг, а не штрафні чи адміністративні санкції за імовірні порушення. Також відповідачка вважає заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу неспівмірними зі складністю справи та ціною позову та просить її зменшити.
14.08.2026 року відповідачка подала клопотання про розгляд справи в загальному позовному провадженні та її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року в задоволенні клопотання відповідачки про розгляд справи в загальному позовному провадженні та її участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року зобов`язано Державну прикордонну службу України надати суду інформацію (відомості) щодо перетину кордону України ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Республіки Казахстан, паспорт НОМЕР_3 виданий 22.12.2025, із зазначенням наступної інформації: дата та місце перетину державного кордону України, напрямок перетину державного кордону України (кінцевий пункт прибуття), у разі наявності – мета перетину державного кордону України, а також дата в`їзду в Україну, та зобов`язано Державну міграційну службу України (вул. Володимирська, 9, м. Київ, 01001) в строк до 15.04.2024 року надати суду інформацію про правові підстави і період перебування на території України, а також інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) в Україні ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка Республіки Казахстан, паспорт НОМЕР_3 виданий 22.12.2025.
20.08.2026 року представницею позивача Заболотною І.Є., подано клопотання про відкладення розгляду справи, задля можливості позивача подати клопотання про витребування доказів.
21.08.2026 року від Державної прикордонної служби надійшла витребувана судом інформація про перетин кордону ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 21 серпня 2026 року клопотання представника позивача задоволено, справу відкладено на 15 жовтня 2026 року.
04.09.2026 року на виконання вимог ухвали про витребування до суду від Державної міграційної служби надійшла витребувана судом інформація
14.10.2026 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення у справі. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що ОСОБА_2 нібито немає жодного відношення до відповідного грошового зобов`язання щодо оплати боргу за житлово-комунальні послуги. З огляду на це, повідомляємо суд, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки №479661298 від 31.05.2026р.) за адресою: АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 . Також, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає про те, що ОСОБА_2 є громадянкою Республіки Казахстан та постійно проживає в м. Петропавловськ (Казахстан). Зазначені доводи не можуть бути підставою для звільнення Відповідача від виконання обов`язків, встановлених чинним законодавством. Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Крім того, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні (постанова Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20). Тож, оскільки ОСОБА_2 (як відповідач по справі №484/4728/26 ) є належним власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тим більше, звертаємо увагу суду, що будь-яких спростовуючих доказів щодо недійсності існування заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, які безпосередньо надавалися КП «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради, до суду не були долучені зовсім, тому саме вона зобов`язана належним чином утримувати своє майно та здійснювати оплату за надані житлово-комунальні послуги згідно нормам чинного законодавства, що регулють подібні правовідносини. Законодавство не містить винятків із цього обов`язку у зв`язку з перебуванням особи за межами України, введенням воєнного стану або фактичним не проживанням у житловому приміщенні.
Також, хочемо звернути увагу суду на наступне: Відповідач у відзиві на позовну заяву також зазначає, що даний акт №1075 від 01.12.2022р. та протокол до нього, складено за відсутності власника, без його належного повідомлення. Однак, повідомляємо суд, якщо відповідач (як власник належного йому майна) не проживає у квартирі та не зареєстрований у ній, це не звільняє останнього від обов`язку сплачувати житлово-комунальні послуги, а акт №1075 про порушення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення від 01.12.2022р. та протокол до нього був підписаний уповноваженою на те особою. Тож, коригування, що відображені у нарахуванні по особовому рахунку № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , що було здійснене у зв`язку з порушенням споживачем за вищезазначеною адресою Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення є повністю правомірними. Відповідач у відзиві на позовну заяву також посилається на те, що за договором відступлення права вимоги перейшли виключно договірні зобов`язання зі сплати спожитих послуг, а не штрафні чи адміністративні санкції за імовірні порушення. З огляду на це, зазначаємо, що згідно п. 5 Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року, зазначено, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тож, право вимоги за основним зобов`язанням включає не лише право на отримання основної суми боргу, але й усі додаткові вимоги, що випливають із порушення боржником своїх обов`язків. Такими вимогами є, зокрема, право на стягнення інфляційних втрат та процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
15.10.2026 року представницею позивача Заболотної І.Є. було подано клопотання про долучення доказів в частині стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати в сумі 3 476 грн. 76 коп.
Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.
До початку розгляду справи будь-яких інших заяв по суті справи, клопотань і доказів сторонами не подано.
Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі №915/28/24 Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.
02.02.2026р. відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту №4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості ЄДРПОУ Комунального 42700456) підприємства станом «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код на 31.03.2025р.
Відповідно до протоколу про результати аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026р. переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 , ПН/РНОКПП (ФОП): НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .
Згідно з протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026р.: - ціна або частина ціни, сплачена переможцем за лот (що становить залишок гарантійного внеску за вирахуванням винагороди оператора): 666 963,13 грн без ПДВ; сума залишку від ціни продажу лота, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону (за вирахуванням залишку сплаченого гарантійного внеску): 0,00 грн.; сума, яка підлягає поверненню переможцю електронного аукціону, у разі, коли сума гарантійного внеску, сплаченого таким переможцем аукціону більша за суму ціни продажу лота та винагороди оператора: 532 494,76 грн.; винагорода оператора авторизованого електронного майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно: 5 378,73 грн. у т.ч. ПДВ 896,46 грн.;
Платіжна інструкція №2557 від 05.02.2026р. підтверджує оплату за лот №4 аукціону № BRD001-UA-20260121-20415, а саме: 134 468,37 грн.
Таким чином, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 85 КУЗПБ, в повному обсязі сплачено запропоновану ціну під час проведення аукціону з продажу майна банкрута Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради.
Частиною 1 ст. 87 КУЗПБ визначено, що придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні.
09.02.2026р. на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415, між Комунальним підприємством «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (далі за текстом - «Продавець», «Первісний кредитор» та/або «КП «Первомайськводоканал») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі за текстом – «Покупець», «Новий кредитор», «Позивач» та/або «ФОП ОСОБА_1 ») укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, Продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) на загальну суму 11 205 697,58 грн., в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн., заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911,636,44 грн.
09.02.2026р. КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_1 керуючись ст.ст. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства, уклали Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні (далі за текстом — «Договір»).
Згідно з пунктом 1 Договору, на умовах даного Договору та на підставі Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026 року, надалі Протокол, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості Первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники.
Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Загальна сума вимог (дебіторської заборгованості) за цим Договором складає: 11 205 697,58 грн., обтяження відсутні.
Пунктом 2 Договору передбачено, що за цим Договором Новий кредитор в день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань та сплати Боржниками грошових коштів. Розмір Права вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права Первісного кредитора переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.
Пункт 5 Договору зазначає, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.
Відповідно до електронної системи закупівель Prozorro щодо аукціону BRD001-UA- 20260121-20415 за посиланням: https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20260121-20415/, можна переглянути інформацію лоту, зокрема публічні документи, щодо яких було згадано вище.
Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у від 20.03.2020 справі №906/703/16.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Тож, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.
Згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України, передача права вимоги може здійснюватися шляхом відступлення права вимоги. У даному випадку ФОП ОСОБА_1 набув право вимоги до споживачів за комунальними платежами.
Придбавши це майно на аукціоні, ФОП ОСОБА_1 отримав право вимоги, яке раніше належало КП «Первомайськводоканал», що надає статус правонаступника, згідно з приписів ЦК України.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 року споживачів боржників за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026р., зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з п. 13 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг – індивідуальний або колективний споживач.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком); комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).
Згідно з п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Аналогічний обов`язок споживача закріплено в ст. 68 Житлового кодексу України, згідно з якою зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Згідно з положенням ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносити оплату за надані житлово-комунальні послуги згідно з ст. 66-68 Житлового кодексу України.
Статтями 64, 156 Житлового кодексу України, передбачено, що повнолітні члени сім`ї несуть з наймачем (власником) солідарну відповідальність.
За адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість у розмірі 1 761,03 грн., що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026р. Відповідно до нарахування за надані послуги, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , кількість споживачів: один відкритий на ОСОБА_3 .
Нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , підтверджують, що за період з вересня 2021 року до грудня 2023 року (включно) розмір заборгованості за надані послуги Відповідачу становить на суму 1 761,03 грн.
Крім того, у нарахуваннях за надані послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 відображено коригування, що було здійснене у зв`язку з порушенням споживачем за вищезазначеною адресою Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення. Факт такого порушення зафіксований у акті №1075 від 01.12.2022р. (що підписаний Відповідачем) та протоколі до такого акту від 20.12.2022р. у котрому визначено розмір відшкодування збитків понесених у результаті порушення попередньо згаданих правил.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 479661298 від 31.05.2026р.) за адресою: АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 .
Крім того, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні (постанова Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20).
Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.
Главою 19 ЦК України встановлено строки, протягом яких особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто строки позовної давності. Згідно з статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Порядок обчислення строку позовної давності визначено статтею 261 ЦК України, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями) у період з 12 березня 2020 року по 22 травня 2020 року встановлений карантин на всій території України. Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, від 22 липня 2020 року №641, від 09 грудня 2020 року №1236 встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 карантин продовжений на всій території України з 22 травня 2020 року по 30 червня 2023 року. 30.03.2020р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ (далі за текстом – «Закон №540-ІХ»). Відповідно до Закону №540-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.12 в наступній редакції: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину» Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; та від 22.07.2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року до 31.08.2020 року в Україні запроваджено карантин, та введено в дію відповідні карантинні обмеження. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. 15.03.2022р. прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ (далі за текстом – «Закон №2120-ІХ»). Відповідно до Закону №2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.19 в наступній редакції: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». В подальшому 08.11.2023р. прийнято Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» №3450-ІХ (далі за текстом – «Закон №3450-ІХ»). Згідно з Законом №3450-ІХ пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Отже, згідно з п.19. розділу «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. З аналізу вищенаведених норм Закону №540-ІХ, Закону №2120-ІХ, Закону №3450-ІХ вбачається, що строк позовної давності для звернення до суду щодо стягнення заборгованості не завершився, оскільки його перебіг був продовжений на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та зупинений на час дії воєнного стану в Україні. 04.09.2025р. набрав чинності Закон України №4434-IX “Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності” від 14.05.2025р., норми якого виключають пункт 19 з розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України. А тобто, спершу перебіг позовної давності зупинено у зв`язку із запровадженням карантину, а з 24.02.2022р. і до 04.09.2025р., перебіг строку позовної давності зупинено у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні. З аналізу вищенаведених норм, строк позовної давності у даній справі не пропущений, тому не підлягають до застосування наслідки спливу такого строку.
Твердження Відповідача у відзиві на позовну, що акт №1075 від 01.12.2022р. та протокол до нього, складено за відсутності власника, без його належного повідомлення. Однак, якщо відповідач (як власник належного йому майна) не проживає у квартирі та не зареєстрований у ній, це не звільняє останнього від обов`язку сплачувати житлово-комунальні послуги, а акт №1075 про порушення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення від 01.12.2022р. та протокол до нього був підписаний уповноваженою на те особою. Тож, коригування, що відображені у нарахуванні по особовому рахунку № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , що було здійснене у зв`язку з порушенням споживачем за вищезазначеною адресою Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення є повністю правомірними.
Отже, з урахуванням правових висновків викладених в постановах Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20, якщо відповідачі не проживають у квартирі та не зареєстровані у ній, не звільняє від обов`язку сплачувати житлово-комунальні послуги.
Отже, якщо відповідачі не проживають у квартирі та не зареєстровані у ній, не звільняє від обов`язку сплачувати житлово-комунальні послуги.
З огляду на приписи статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.322 ЦК України, Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг та несуть солідарний обов`язок щодо сплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або в стороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області №205 від 12.06.2020 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал» які введені в дію з 01.07.2020 року, на послуги з централізованого водопостачання для населення, бюджетних установ і організацій, інших споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері центрального водопостачання 27,30 грн. за один кубічний метр, з податком на додану вартість, що підтверджено у відомостях про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_5 , а саме відображено, що 1 кубічний метр води за лічильником обраховується за ціною 27,30 грн.
Рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області №205 від 12.06.2020 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал» розміщено на сайті Первомайської міської ради та виконкому за посиланням http://akts.pervomaisk.mk.ua/showdoc/12329/, та знаходиться в публічному доступі для всіх користувачів послуг.
Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором, і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач добровільно заборгованість не погашає.
З будь-якими заявами відповідачка до позивача не зверталася, причин прострочення зобов`язання не пояснювала.
Також згідно п. 5 Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року, зазначено, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.
Тож, беручи до уваги, що Відповідач не погасив заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», Позивач має законне право вимагати відшкодування інфляційних втрат, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості.
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір інфляційних втрат наступний:
За період з вересня 2021 року до грудня 2023 року (включно) за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за надані послуги на суму 1 761,03 грн.
Сума боргу становить: 1 761,03 грн.
Період, за який нараховуються інфляційні втрати: з 01.01.2024 р. до 08.07.2026р.
Розмір інфляційних втрат за визначений період, з урахуванням індексів інфляції, визначених Державною службою статистики України, становить: Інф.в. = 1 761,03 грн х 100,5 % ? 100,2 % ? 100,6 % ? 102,2 % ? 100,0% ? 100,6 % х 101,5% ? 101,8% ? 101,9 % ? 101,4% ? 101,2 % ? 100,8 % ? 101,5 % ? 100,7 % ? 101,3% ? 100,8% ? 99,8 % ? 99,8 % ? 100,3 % ? 100,9% ? 100,4 % ? 100,2% ? 100,7 % ? 101,0 %? 101,7 % х 101,4 % 101,9 % 99.9 % %= 2 250,79 - 1 761,03 = 489,76 грн.
Загальна сума інфляційних втрат: 489,76 грн.
З урахуванням вищезазначеного підрахунку, з ОСОБА_2 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 489,76 грн.
Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (постанова Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №917/1421/18).
Розмір 3% річних наступний: За період з вересня 2021 року до грудня 2023 року (включно) за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за надані послуги на суму 1 761,03 грн.
Період заборгованості: 01.01.2024р. - 31.12.2024р.
Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання:366 днів
Кількість днів у році: 366 днів
Сума заборгованості: 1 761,03 грн. 3% p. = 1 761,03 грн ? 3% / 100% ? 366 / 366 = 52,83 грн.
Період заборгованості: 01.01.2025р. - 31.12.2025р.
Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання:365 днів
Кількість днів у році: 365 днів
Сума заборгованості: 1 761,03 грн 3% p. = 1 761,03 грн ? 3% / 100% ? 365/365 = 52,83 грн.
Період заборгованості: 01.01.2026р. - 08.07.2026р.
Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання:189 днів
Кількість днів у році: 365 днів
Сума заборгованості: 1 761,03 грн 3% p. = 1 761,03 грн ? 3% / 100% ? 189/365 = 27,36 грн.
Загальна сума 3 (трьох) відсотків річних: 31,50 грн. +52,83 грн. + 27,36 грн. 133,02 грн.
З урахуванням вищезазначеного підрахунку, з ОСОБА_2 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають стягненню 3 (три) відсотки річних у розмірі 133,02 грн.
Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.
Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61- 11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування вимог позивача.
Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд визнає, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання порушено майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 2 383 грн. 81 коп.
Крім того, представником позивача заявлено клопотання про стягнення витрат понесених ним на професійну правничу допомогу, та документально підтверджені судові витрати, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331 грн. 20 к.
За змістом ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
На підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано: Копією договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р. - Копією додатка №1 від 19.03.2026р. до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р. - Копією довіреності від 19.03.2026р., в котрій встановлено, що Адвокатське бюро «Юлії Біжко» надає право Заболотній Інні Євгенівні, що є представником Позивача у даній справі, від свого імені здійснювати подання документів, що попередньо були складені Адвокатським бюро «Юлії Біжко», а також право підписувати такі документи. - Копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018р. за №3976 на підставі Рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018р., що підтверджує статус адвоката, - Копію акта №707 від 06 липня 2026р. приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026р., що підтверджує факт передачі повного списку документів, а тобто позову і всіх додатків що були подані, складених Адвокатським бюро «Юлії Біжко» для звернення фізичної особипідприємця до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області для захисту своїх прав з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ордер, доказ отримання процесуальних документів від Адвокатського бюро «Юлії Біжко», на електронну адресу ФОП Галкіна Геннадія Олеговича. - Копію акта №707 від 14 жовтня 2026р. здачі - приймання наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р., що є доказами на підтвердження розміру витрат, які фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має сплатити у зв`язку з розглядом даної справи.
Враховуючи вищевикладене, складність справи, ціну позову, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 3 476 грн. 76 коп., слід зменшити до 1 000 грн., а тому зазначену суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , заборгованість у сумі 2 383 (дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 81 коп., яка складається з заборгованості в сумі 1 7 61 (одна тисяча сімсот шістдесят три) грн. 03 коп. за житлово-комунальні послуги в період з вересня 2021 року до грудня 2023 року (включно), інфляційні втрати у сумі 489 (чотириста вісімдесят дев`ять) грн. 76 коп., 3% річних у сумі 133 (сто тридцять три) грн. 02 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 к., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 (одна тисяча) грн., а всього 2 331 (дві тисячі триста тридцять одна) грн. 20 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення виготовлено 15 жовтня 2026 року.
СУДДЯ:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua