Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №484/4749/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4749/26

Провадження № 2/484/3398/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого – судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ціна позову 71 340 грн. 48 к., -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2026 року ФОП ОСОБА_1 в особі представниці ОСОБА_4 звернувся до суду з наданим позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ціна позову 12 203 грн. 16 к., мотивуючи тим, що ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 року до споживачів боржників КП «Первомайськводоканал» за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026р, зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . За адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість у розмірі 66 501,60 грн., що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026р. Відповідно до нарахування за надані послуги, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_3 . Крім того, у нарахуваннях за надані послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 відображено коригування, що було здійснене у зв`язку з порушенням споживачем за вищезазначеною адресою Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення. Факт такого порушення зафіксований у акті №916 від 18.08.2022р. (що підписаний Відповідачем) та протоколі до такого акту від 08.02.2023р. у котрому визначено розмір відшкодування збитків понесених у результаті порушення попередньо згаданих правил. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки №470353189 від 28.03.2026) за адресою: АДРЕСА_1 , власником в період з жовтня 2019 року до лютого 2020 року (включно) є ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , а ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 стала власником на підставі договору купівлі-продажу №2016 від 23.06.2021 року, тобто набула відповідальність за заборгованість, що сформувалась за решту періоду, а саме з серпня 2022 року по листопад 2023 року ( включно). У зв`язку з отриманою інформацію, адвокатом Біжко Ю.О. здійснено пошук у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та відповідно до інформаційної довідки (№470353189 від 28.03.2026) з метою отримання документів, що підтверджують право власності відповідача за вищевказаною адресою (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1945794248104), а саме договору купівлі-продажу №2016 від 23.06.2021 року. Тому відповідно до інформації з договору купівлі-продажу 2016 від 23.06.2021 р., послідовності переходу права власності свідчить про те, що у спірний період з жовтня 2019 року до лютого 2020 рок житловим приміщенням почергово володіли ОСОБА_2 , а після нього з серпня 2022 року по листопад 2023 року ОСОБА_3 . Таким чином, так як фактично право вимоги за дебіторською заборгованістю до власників та споживачів було у первісного кредитора (КП «Первомайськводоканал») та не обмежувалось тільки особою на яку було відкрито особовий рахунок, то таке право перейшло і до нового кредитора – ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі, у відповідності до чинного законодавства. Тож, беручи до уваги, що Відповідачі не погасили заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», Позивач має законне право вимагати відшкодування інфляційних втрат, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості. Загальний розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з Відповідача-1 складає 217,92 грн. Загальний розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з Відповідача-2 складає 18 276,95 грн. Загальний розмір 3% річних, що підлягає стягненню з Відповідача-1 складає 59,19 грн. Загальний розмір 3% річних, що підлягає стягненню з Відповідача-2 складає 4 963,96 грн. Виходячи із вказаного вище, загальний розмір заборгованості Відповідача-1 перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», становить 1 060,67 грн., з яких: - 783,56 грн. заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2019 року до лютого 2020 року (включно); - 217,92 грн. інфляційні втрати; - 59,19 грн. 3% річних. В свою чергу загальний розмір заборгованості Відповідача-2 перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», становить 88 958,95 грн., з яких: - 65 718,04 грн. заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з серпня 2022 року по листопад 2023 року (включно); - 18 276,95 грн. інфляційні втрати; - 4 963,96 грн. 3 % річних. Відповідачі добровільно заборгованість не погасили. За таких обставин позивач просив стягнути вказану суму з відповідачів та витрати на правову допомогу в сумі 36 331,20 грн., з яких 1 331,20 грн. на судовий збір; 35 000 грн. на професійну правничу допомогу, докази на підтвердження яких подасть протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Ухвалою суду від 16.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі; відповідачу копію позовної заяви з додатками.

05.08.2026 року представником позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи, та внесення її як додаткового учасника.

10.08.2026 року від представника відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 адвоката Бабкової О.С. подано відзив на позовну заяву в якому Відповідачі категорично заперечують проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважають їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на недопустимих доказах, з огляду на таке: Так, ОСОБА_3 (Відповідач-2) є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , з 23 червня 2021 року на підставі договору дарування від 23.06.2021 року (попередній власник - ОСОБА_2 ). Позивач просить стягнути з Відповідача-2 заборгованість у розмірі 88 958,95 грн, яка, за його твердженням, складається за основного боргу в сумі 65 718,04 грн (нарахованого за період з серпня 2022 року по листопад 2023 року), інфляційних втрат у сумі 18 276,95 грн та 3% річних у сумі 4 963,96 грн . Однак аналіз доданої до позову довідки про нарахування за надання послуг за період з 01.10.2019 р. по 09.02.2026 р. за особовим рахунком № НОМЕР_1 спростовує такі вимоги. Таблиця підтверджує, що за період жовтня 2019 року -лютого 2020 року борг становить 783,56 грн (який сформувався у лютому 2020 року) - це період одноосібної відповідальності Відповідача-1 ( ОСОБА_2 ). З березня 2020 року по липень 2022 року щомісячно у графі «Нараховано» зазначено 0,00 грн, у фінальній графі «Кінцеве сальдо» (борг) на кінець кожного місяця дублюється сума 783,56 грн. У серпні 2022 нараховано, згідно таблиці 23,78 (період Відповідача 2), однак у фінальній графі «кінцевий залишок» 807,34 грн. (сума боргу включає борг Відповідача 1). У лютому 2023 року в графі «Водовідведення» за цей місяць з`являється нарахування за 1 куб. м послуги та коригування на суму 90 000,00 грн. У цій же графі «Оплата» зазначено 2 500,00 грн, а кінцевий залишок виводиться у розмірі 88 354,90 грн. Разом із поточним споживанням кінцевий борг на кінець листопада 2023 року, згідно з наданою Позивачем таблицею, становить 66 501,60 грн. З вирахуванням позовних вимог до Відповідача-1 (783,56 грн), позовні вимоги до Відповідача-2 виведені у розмірі 65 718,04 грн. Однак із сумою заборгованості Відповідач-2 не погоджується з таких підстав. 18 серпня 2022 року Комунальним підприємством «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради було складено Акт №916 про порушення Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України за адресою: АДРЕСА_1 . a Згідно з цим Актом, під час огляду було виявлено відсутність (або пошкодження) пломби, також зазначено про необхідність проведення ремонту у встановлений термін. У частині технічного стану приладу обліку вказано, що він має сліди втручання та потребує повірки або ремонту через порушення цілісності опломбування. На момент перевірки у таблиці зафіксовано фактичні показники лічильника - 101 куб. м. Крім того, в Акті містився виклик споживача на засідання комісії, за рішенням якої й мало бути виконано перерахунок або нараховано збитки за об`ємом використаної води. Надалі, на підставі заяви ОСОБА_3 від 08.02.2023 року, між КП «Первомайськводоканал» в особі директора Онуфрієнка М.В. та громадянкою ОСОБА_3 було укладено Договір № 14 від 08.02.2023 р. про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги (водопостачання та водовідведення). Із вказаного Договору вбачаються такі фінансові умови: загальна сума боргу: 90 000,00 грн (станом на 08.02.2023 р.); перший внесок: 2 500,00 грн (сплачено); сума до реструктуризації: 87 500,00 грн; період виплати: з 01 березня 2023 року до 01 квітня 2024 року; щомісячний платіж: 7 291,66 грн (додатково до поточних нарахувань за водопостачання). Пунктом договору також передбачено, що у разі якщо доходів громадянина не вистачає для повної виплати боргу в строк до 01 квітня 2024 року, строк дії договору може бути продовжено за його письмовою заявою. На виконання укладеного Договору Відповідач-2 здійснив такі платежі: - на погашення вартості 102 куб. м води 08.02.2023 року сплачено 2 500,00 грн, що підтверджується фіскальним чеком про отримання КП «Первомайськводоканал» зазначеної суми. Ця сума відображена у таблиці нарахувань за надані послуги за період з 01.10.2019 р. по 09.02.2026 р. у графі «Оплата», внаслідок чого у фінальному рядку сума заборгованості станом на лютий 2023 року складає 88 354,90 грн (вказана сума включає на цей період і заборгованість Відповідача-1) (копія фіскального чека додається). - на погашення реструктуризованої заборгованості 08.03.2023 року було переказано готівкові кошти через касу банку на рахунок підприємства в сумі 7 291,70 грн із призначенням платежу «погашення заборгованості» (заява на переказ готівки № 25 від 08.03.2023 року додається). Також цього дня було здійснено поточний платіж у сумі 141,00 грн. Однак у наданій Позивачем таблиці нарахувань за надані послуги у графі «Оплата» за березень 2023 року відображено лише суму 141,00 грн, а платіж у розмірі 7 291,70 грн повністю відсутній. Внаслідок приховування (неврахування) Позивачем цього платежу у фінальному рядку таблиці сума заборгованості станом на березень 2023 року помилково складає 88 356,55 грн. хоча фактично вона має становити 81 064,85 грн (сума включає на цей період і заборгованість Відповідача-1) на погашення реструктуризованої заборгованості 27.04.2023 року було переказано готівкові кошти через касу банку на рахунок підприємства в сумі 7 291,70 грн із призначенням платежу «погашення заборгованості» (заява на переказ готівки № 26 від 27.04.2023 року додається). Також цього дня було здійснено поточний платіж у сумі 188,00 грн. У наданій Позивачем таблиці нарахувань за надані послуги у графі «Оплата» за квітень 2023 року відображено суму 7 479,70 грн, що повністю збігається зі сплаченою Відповідачем2 сумою (7 291,70 + 188,00). Однак внаслідок попереднього неврахування Позивачем платежу за березень 2023 року у фінальному рядку таблиці сума заборгованості станом на квітень 2023 року помилково вказана як 81 067,05 грн, хоча фактично вона має становити 73 585,15 грн (сума включає на цей період і заборгованість Відповідача-1) на погашення реструктуризованої заборгованості 31.05.2023 року було переказано готівкові кошти через касу банку на рахунок підприємства в сумі 7 291,70 грн із призначенням платежу «погашення заборгованості» (заява на переказ готівки № 2 від 31.05.2023 року додається). Також цього дня було здійснено поточний платіж у сумі 94,00 грн. У наданій Позивачем таблиці нарахувань за надані послуги у графі «Оплата» за травень 2023 року відображено лише суму 94,00 грн, а платіж у розмірі 7 291,70 грн повністю відсутній. Таким чином, внаслідок неврахування Позивачем платежу за березень 2023 року та за травень 2023 року, у фінальному рядку таблиці сума заборгованості станом на травень 2023 року помилково вказана як 81 068,15 грн, хоча фактично вона має становити 66 484,75 грн (сума включає на цей період і заборгованість Відповідача-1) На погашення реструктуризованої заборгованості 15.06.2023 року було переказано готівкові кошти через касу банку на рахунок підприємства в сумі 7 291,70 грн (заява на переказ готівки № 28 від 15.06.2023 року додається). У наданій Позивачем таблиці нарахувань за надані послуги у графі «Оплата» за червень 2023 року відображено платіж у розмірі 7 291,70 грн. Однак внаслідок попереднього неврахування Позивачем платежів за березень 2023 року та за травень 2023 року, у фінальному рядку таблиці сума заборгованості станом на червень 2023 року помилково вказана як 73 776,45 грн, хоча фактично вона має становити 59 193,05 грн (сума включає на цей період і заборгованість Відповідача-1). на погашення реструктуризованої заборгованості 31.07.2023 року було переказано готівкові кошти через касу банку на рахунок підприємства в сумі 7 291,60 грн (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 68 від 31.07.2023 року додається). Також цього дня було здійснено поточний платіж у сумі 232,00 грн. У наданій Позивачем таблиці нарахувань за надані послуги у графі «Оплата» за липень 2023 року відображено платіж у розмірі 7 523,60 грн, що повністю збігається зі сплаченою Відповідачем-2 сумою (7 291,60 + 232,00). Однак внаслідок попереднього неврахування Позивачем платежів за березень 2023 року та за травень 2023 року, у фінальному рядку таблиці сума заборгованості станом на липень 2023 року помилково вказана як 66 490,60 грн, хоча фактично вона має становити 51 907,40 грн (сума включає на цей період і заборгованість Відповідача-1) - на погашення поточної заборгованості Відповідачем-2 було здійснено платіж 23.11.2023 року в сумі 940,00 грн (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки № 36 від 23.11.2023 року додається). У наданій Позивачем таблиці нарахувань за надані послуги у графі «Оплата» за листопад 2023 року відображено цей поточний платіж. Однак внаслідок попереднього неврахування Позивачем платежів за березень 2023 року та за травень 2023 року, у фінальному рядку таблиці сума заборгованості станом на листопад 2023 року помилково вказана як 66 501,60 грн, хоча фактично вона має становити 51 918,20 грн (сума включає на той період і заборгованість Відповідача-1). З урахуванням того, що Позивач заявляє вимогу до Відповідача-1 у сумі 783,56 грн (основний борг), реальна та обгрунтована сума заборгованості Відповідача-2 за послуги водопостачання та водовідведення може становити максимум 51 134,64 грн (51 918,20 грн - 783,56 грн), а не 65 718,04 грн, як безпідставно вказано в позові. Відповідач ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, інфляційних витрат та 3% річних у загальному розмірі 1 060,67 грн за період з жовтня 2019 року до лютого 2020 року визнав повністю. Щодо стягенння 3% річних та інфляційних вит Згідно зі статтями 525, 526 та 611 ЦК України, умови договору є обов`язковими для виконання і не допускається одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов. Новий кредитор (ФОП ОСОБА_1 ) у зв`язку з відступленням права вимоги повністю перейняв на себе умови цього Договору реструктуризації. Відтак він не має жодного правового права в односторонньому порядку ігнорувати погоджену сторонами санкцію (пеню 0,01%) та замінювати її на інфляційні витрати і 3% річних за ст. 625 ЦК України, які в договорі взагалі не згадуються. Позивач же, діючи всупереч умовам укладеного правочину та вимогам цивільного законодавства, безпідставно вимагає стягнути з Відповідача-2 інфляційні витрати у сумі 18 276,95 грн та 3% річних у сумі 4 963,96 грн за період з 01.01.2024 р. по 08.07.2026 р. на підставі ст. 625 ЦК України, що свідчить про повну незаконність позовних вимог у цій частині Слід звернути увагу, що первинна сума заборгованості за особовим рахунком виникла не як плата за стандартно спожиті житлово-комунальні послуги, а як нарахування збитків за Актом про порушення Правил № 916 від 18.08.2022 р., які за своєю правовою природою мають штрафний характер. Чинне законодавство України не допускає односторонньої зміни умов зобов`язання (ст. 525 ЦК України). Оскільки первісний кредитор погодив виключно стягнення пені у розмірі 0,01%, новий кредитор (ФОП ОСОБА_1 ) не має жодного правового підгрунтя самовільно ігнорувати договір і застосовувати статтю 625 ЦК України. Навіть якби ст. 625 ЦК України теоретично могла бути застосована до цих правовідносин, Позивач здійснював нарахування інфляційних втрат на викривлену суму 65 718,04 грн. Як доведено вище, ця сума взагалі не враховує реальні оплати Відповідача-2 від 08.03.2023 р. та 31.05.2023 р. на загальну суму 14 583,40 грн. Нарахування будь-яких відсотків чи інфляційних збитків на гроші, які споживач фактично вже сплатив, є грубим порушенням закону, що повністю нівелює та робить недопустимим увесь наданий Позивачем розрахунок. У разі спроби Позивача обґрунтувати свої вимоги нарахуванням пені у розмірі 0,01% згідно з умовами Договору реструктуризації № 14, Відповідач-2 просить суд врахувати такі імперативні норми закону. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік. Строк дії Договору реструктуризації закінчився 01.04.2024 року, а Позивач звернувся до суду лише у 2026 році. Таким чином, право на стягнення пені повністю втрачено Позивачем у зв`язку зі спливом позовної давності, наслідки якої (на підставі ч. 4 ст. 267 ЦК України) Відповідач-2 просить суд застосувати. Крім того, Позивач придбав право вимоги заборгованості, яка сформувалася станом по листопад 2023 року включно. Оскільки первісний кредитор (КП «Первомайськводоканал») не здійснював нарахування пені у вказаний період, новий кредитор не має жодних правових підстав самостійно створювати та нараховувати нові штрафні санкції «заднім числом». На підставі вищевикладеного, правові підстави для застосування ст. 625 ЦК України до Відповідача-2 повністю відсутні, а тому в задоволенні вимог про стягнення 18 276,95 грн інфляційних втрат та 4 963,96 грн (3% річних) слід відмовити у повному обсязі. Щодо заявлених позивачем вимог стягнення витрат на правничу допомогу представник відповідачів зазначає наступне чинне законодавство України (ст. 141 ЦПК України) не передбачає солідарного стягнення судових витрат із кількох відповідачів. Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог до кожного з них окремо. Спроба солідарно стягнути 36 331,20 грн (куди включено судовий збір 1 331,20 грн та витрати на правову допомогу 35 000,00 грн) є незаконною, оскільки вимоги до ОСОБА_2 становлять лише 1,2% від загальної суми позову, а Позивач намагається безпідставно покласти на нього солідарний тягар оплати всіх витрат у справі. підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи). Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору. Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності; розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін). З огляду на вищезазначене, Відповідачі просять суд повністю відмовити у стягненні витрат правничу допомогу Позивача або зменшити їхній розмір до символічної та мінімальної суми.

18.08.2026 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_6 надійшла заява про уточнення позовних вимог в якій зазаначає, що при складанні тексту позовної заяви, було допущено технічну помилку у прохальній частині позову, а саме: некоректно вказаний період формування заборгованості за надані житлово-комунальні послуги у ОСОБА_3 (Відповідач-2) - “з жовтня 2019 року до лютого 2020 року”, замість правильного визначеного періоду виникнення заборгованості - “з серпня 2022 року до листопада 2023 року (включно)” як і правильно зазначено у мотивувальній частині позову. Тож, ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 стала власником житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі продажу №2016 від 23.06.2021 року, тобто набула відповідальність за заборгованість, що сформувалась у спірний період, а саме: з серпня 2022 року по листопад 2023 року ( включно).

18.08.2026 року від представника позивача ОСОБА_6 надійшла відповідь на відзив. Ознайомившись з відзивом на позовну заяву, вважаємо, що вимоги викладені представником відповідачів є необґрунтованими та безпідставними. 1.Представник відповідачів у відзиві на позовну заяву посилається на те, що між відповідачем було укладено Договір про реструктуризацію заборгованості №14 від 08.02.2023 року, відповідно до якого сторони добровільною згодою визначили спеціальну відповідальність за порушення графіка оплати. В умові розділу “Відповідальність сторін” чітко зазначено: “у разі несвоєчасного внесення оплати за договором нараховується пеня 0,01 відсотка за кожен день прострочення але не більше ніж 100% загальної суми боргу”. Також представник відповідачів зазначає, що позивач не має жодного правового права в односторонньому порядку ігнорувати погоджену сторонами санкцію та змінювати її на інфляційні втрати і 3% річних. З цього приводу зазначаємо, що ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 року до споживачів боржників за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026р., зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . Згідно п. 5 Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року, зазначено, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов?язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 у справі №910/24266/16 вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Тож, право вимоги за основним зобов`язанням включає не лише право на отримання основної суми боргу, але й усі додаткові вимоги, що випливають із порушення боржником своїх обов`язків. Такими вимогами є, зокрема, право на стягнення інфляційних втрат та процентів річних за прострочення виконання грошового зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України). Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних полягає у захисті майнових інтересів кредитора у випадку прострочення виконання зобов`язання, ці права є невід`ємними від основного зобов`язання. Таким чином, передача права вимоги за основним зобов`язанням автоматично тягне за собою передачу права на стягнення додаткових платежів, що є похідними від основного зобов`язання. При переході права вимоги до нового кредитора останній має право на стягнення не лише суми основного боргу, але й на стягнення інфляційних втрат та процентів річних відповідно до вимог частини другої статті 625 ЦК України. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його заборгованість складає: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми. Окремо звертаємо увагу суду на те, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №530-ІХ від 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (Соvid-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Зазначаємо, що Позивачем не було нараховано та не заявлено вимог до Відповідачів щодо стягнення неустойки у вигляді штрафу та пені. Окрім того, представник відповідачів у відзиві на позовну заяву заявляє, що право на стягнення пені позивачем повністю втрачено позивачем у зв`язку зі спливом позовної давності. Аналіз змісту статей 256, 257 та 261 Цивільного кодексу України в їх сукупності і взаємозв`язку дозволяє зробити висновок, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. адреса Відповідачів не включена до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, які є тимчасово окупованими тощо. Тож, у період з 24.02.2022 до 31.12.2023 року нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних не здійснювались у зв`язку з редакцією Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року. Починаючи з 01.01.2024 року – інфляційні втрати та три відсотки річних були нараховані з огляду на те, що об`єкт нерухомості Відповідачів не підпадає під дію обмежень, встановлених відповідно до оновленої редакції Постанови КМУ №206 від 30.12.2023 року, щодо заборони нарахування таких платежів у період воєнного стану. Нова редакція зазначеної постанови закріплює, що норми щодо заборони нарахування інфляційних втрат і трьох відсотків річних застосовуються лише до територіальних громад, розташованих на територіях, де ведуться бойові дії, можливі бойові дії або які є тимчасово окупованими Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Також заборона застосовується у випадках, якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних дій, за умови повідомлення про це виконавця послуг Таким чином, нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат здійснене виключно в межах, передбачених чинним законодавством, із дотриманням положень постанови КМУ №206 в усіх її редакціях. З огляду на вищевикладене позов просили задовольнити.

20.08.2026 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника та позивача, позов підтримали та просили задовольнити.

Ухвалою суду від 20.08.2026 року справу відкладено задля надання можливості відповідачу на ознайомлення з відповіддю на відзив та можливості подання заперечень проти відповіді на відзив.

Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв по суті справи, клопотань і доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі №915/28/24 Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

02.02.2026р. відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту №4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості ЄДРПОУ Комунального 42700456) підприємства станом «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код на 31.03.2025р.

Відповідно до протоколу про результати аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026р. переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 , ПН/РНОКПП (ФОП): НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Згідно з протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026р.: - ціна або частина ціни, сплачена переможцем за лот (що становить залишок гарантійного внеску за вирахуванням винагороди оператора): 666 963,13 грн без ПДВ; сума залишку від ціни продажу лота, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону (за вирахуванням залишку сплаченого гарантійного внеску): 0,00 грн.; сума, яка підлягає поверненню переможцю електронного аукціону, у разі, коли сума гарантійного внеску, сплаченого таким переможцем аукціону більша за суму ціни продажу лота та винагороди оператора: 532 494,76 грн.; винагорода оператора авторизованого електронного майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно: 5 378,73 грн. у т.ч. ПДВ 896,46 грн.;

Платіжна інструкція №2557 від 05.02.2026р. підтверджує оплату за лот №4 аукціону № BRD001-UA-20260121-20415, а саме: 134 468,37 грн.

Таким чином, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 85 КУЗПБ, в повному обсязі сплачено запропоновану ціну під час проведення аукціону з продажу майна банкрута Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради.

Частиною 1 ст. 87 КУЗПБ визначено, що придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні.

09.02.2026р. на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415, між Комунальним підприємством «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (далі за текстом - «Продавець», «Первісний кредитор» та/або «КП «Первомайськводоканал») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі за текстом – «Покупець», «Новий кредитор», «Позивач» та/або «ФОП ОСОБА_1 ») укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, Продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) на загальну суму 11 205 697,58 грн., в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн., заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911,636,44 грн.

09.02.2026р. КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_1 керуючись ст.ст. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства, уклали Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні (далі за текстом — «Договір»).

Згідно з пунктом 1 Договору, на умовах даного Договору та на підставі Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026 року, надалі Протокол, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості Первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники.

Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Загальна сума вимог (дебіторської заборгованості) за цим Договором складає: 11 205 697,58 грн., обтяження відсутні.

Пунктом 2 Договору передбачено, що за цим Договором Новий кредитор в день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань та сплати Боржниками грошових коштів. Розмір Права вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права Первісного кредитора переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.

Пункт 5 Договору зазначає, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.

Відповідно до електронної системи закупівель Prozorro щодо аукціону BRD001-UA- 20260121-20415 за посиланням: https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20260121-20415/, можна переглянути інформацію лоту, зокрема публічні документи, щодо яких було згадано вище.

Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у від 20.03.2020 справі №906/703/16.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Тож, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України, передача права вимоги може здійснюватися шляхом відступлення права вимоги. У даному випадку ФОП ОСОБА_1 набув право вимоги до споживачів за комунальними платежами.

Придбавши це майно на аукціоні, ФОП ОСОБА_1 отримав право вимоги, яке раніше належало КП «Первомайськводоканал», що надає статус правонаступника, згідно з приписів ЦК України.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 року споживачів боржників за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026р., зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з п. 13 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг – індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком); комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).

Згідно з п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Аналогічний обов`язок споживача закріплено в ст. 68 Житлового кодексу України, згідно з якою зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Згідно з положенням ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносити оплату за надані житлово-комунальні послуги згідно з ст. 66-68 Житлового кодексу України.

Статтями 64, 156 Житлового кодексу України, передбачено, що повнолітні члени сім`ї несуть з наймачем (власником) солідарну відповідальність.

За адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість у розмірі 66 501,60 грн., що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026р. Відповідно до нарахування за надані послуги, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 відкритий на ОСОБА_3 .

Крім того, у нарахуваннях за надані послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 відображено коригування, що було здійснене у зв`язку з порушенням споживачем за вищезазначеною адресою Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення.

Факт такого порушення зафіксований у акті №916 від 18.08.2022р. (що підписаний Відповідачем) та протоколі до такого акту від 08.02.2023р. у котрому визначено розмір відшкодування збитків понесених у результаті порушення попередньо згаданих правил.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки №470353189 від 28.03.2026) за адресою: АДРЕСА_1 , власником в період з жовтня 2019 року до лютого 2020 року (включно) є ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , а ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 стала власником на підставі договіру купівлі-продажу №2016 від 23.06.2021 року, тобто набула відповідальність за заборгованість, що сформувалась за решту періоду, а саме з серпня 2022 року по листопад 2023 року (включно).

У зв`язку з отриманою інформацію, адвокатом Біжко Ю.О. здійснено пошук у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та відповідно до інформаційної довідки (№470353189 від 28.03.2026) з метою отримання документів, що підтверджують право власності відповідача за вищевказаною адресою (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1945794248104), а саме договору купівлі-продажу №2016 від 23.06.2021 року. Тому відповідно до інфрмації з договору купівлі-продажу 2016 від 23.06.2021 р., послідовності переходу права власності свідчить про те, що у спірний період з жовтня 2019 року до лютого 2020 рок житловим приміщенням почергово володіли ОСОБА_2 , а після нього з серпня 2022 року по листопад 2023 року ОСОБА_3 .

Таким чином, так як фактично право вимоги за дебіторською заборгованістю до власників та споживачів було у первісного кредитора (КП «Первомайськводоканал») та не обмежувалось тільки особою на яку було відкрито особовий рахунок, то таке право перейшло і до нового кредитора – ФОП ОСОБА_1 у повному обсязі, у відповідності до чинного законодавства. Відповідно до частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, у разі виникнення заборгованості за житлово-комунальні послуги кредитор має право пред`явити вимогу про стягнення заборгованості як до всіх зобов`язаних осіб одночасно, так і до будь-кого з них окремо — на власний розсуд. Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача.

Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження (аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц і № 372/51/16-ц).

З огляду на те, що саме ці особи були власниками майна у період виникнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, вони є належними відповідачами у даній справі, оскільки саме на них покладаються відповідні права та обов`язки, пов`язані з володінням і користуванням зазначеним нерухомим майном у вказаний проміжок часу.

Крім того, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні (постанова Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20).

Отже, з урахуванням правових висновків викладених в постановах Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20, якщо відповідачі не проживають у квартирі та не зареєстровані у ній, не звільняє від обов`язку сплачувати житлово-комунальні послуги. Отже, якщо відповідачі не проживають у квартирі та не зареєстровані у ній, не звільняються від обов`язку сплачувати житлово-комунальні послуги З огляду на приписи статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.322 ЦК України, Відповідачі є споживачами житлово-комунальних послуг та несуть солідарний обов`язок щодо сплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У відповідності до змісту ч. 3 ст. 6,ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або в стороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області №205 від 12.06.2020 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал» які введені в дію з 01.07.2020 року, на послуги з централізованого водопостачання для населення, бюджетних установ і організацій, інших споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері центрального водопостачання 27,30 грн. за один кубічний метр, з податком на додану вартість, що підтверджено у відомостях про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , а саме відображено, що 1 кубічний метр води за лічильником обраховується за ціною 27,30 грн.

Рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області №205 від 12.06.2020 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал» розміщено на сайті Первомайської міської ради та виконкому за посиланням http://akts.pervomaisk.mk.ua/showdoc/12329/, та знаходиться в публічному доступі для всіх користувачів послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором, і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування інфляційних витрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14- 591цс18), від 13 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12- 105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19). Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15, а також аналогічного правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року по справі № 712/8916/17, встановлено, що за відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

З огляду на те, що Відповідачами прострочено виконання грошового зобов`язання, Позивач має право вимагати відшкодування інфляційних втрати та трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником зобов`язання, його заборгованість складає: основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов`язання та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» №530-ІХ від 17.03.2020, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (Соvid-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Також згідно п. 5 Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року, зазначено, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.

Тож, беручи до уваги, що Відповідачі не погасили заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», Позивач має законне право вимагати відшкодування інфляційних втрат, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості.

Розмір 3% річних наступний:

За період з жовтня 2019 року до лютого 2020 року (включно) за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за надані послуги на суму 783,56грн.

Період заборгованості: 01.01.2024р. - 31.12.2024 р.

Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання:366 днів

Кількість днів у році: 366 днів

Сума заборгованості: 783,56 грн. 3% р. = 783,56 грн ? 3 % / 100% ? 366 / 366 = 23,51 грн.

Період заборгованості: 01.01.2025р. - 31.12.2025р.

Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання:365 днів.

Кількість днів у році: 365 днів.

Сума заборгованості: 783,56 грн 3% р. = 783,56 грн ? 3 % / 100% ? 365/ 365 = 23,51 грн.

Період заборгованості: 01.01.2026р. - 08.07.2026р.

Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання:189 днів.

Кількість днів у році: 365 днів.

Сума заборгованості: 783,56 грн 3% р. = 783,56 грн ? 3 % / 100% ? 189/ 365 =12,17 грн

Загальна сума 3 (трьох) відсотків річних: 23,51 грн. + 23,51 грн.+ 12,17грн. = 59,19грн.

З урахуванням вищезазначеного підрахунку з ОСОБА_2 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягаютьстягненню3(три) відсотки річних у розмірі 59,19 грн.

За період з серпня 2022 року по листопад 2023 року (включно) за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за надані послуги на суму 51918,90грн.

Період заборгованості: 01.01.2024р. - 31.12.2024 р.

Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання:366 днів.

Кількість днів у році: 366 днів.

Сума заборгованості: 51 918,90 грн. 3% р. = 51 918,90 грн ? 3 % / 100% ? 366 / 366 = 1 557,57 грн.

Період заборгованості: 01.01.2025р. - 31.12.2025р.

Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання:365 днів.

Кількість днів у році: 365 днів.

Сума заборгованості: 51 918,90 грн 3% р. = 51 918,90 грн ? 3 % / 100% ? 365/ 365 = 1 557,57 грн.

Період заборгованості: 01.01.2026р. - 08.07.2026р.

Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання:189 днів.

Кількість днів у році: 365 днів.

Сума заборгованості: 51 918,90 грн 3% р. = 51 918,90 грн ? 3 % / 100% ? 189/ 365 = 806,52 грн.

Загальна сума 3 (трьох) відсотків річних: 1 557,57 грн. + 1 557,57 грн. + 806,52 грн.= 3 921,66 грн.

З урахуванням вищезазначеного підрахунку з ОСОБА_3 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягаютьстягненню3(три) відсотки річних у розмірі 3 921,66 грн.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (постанова Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №917/1421/18).

Розмір інфляційних втрат наступний:

За період з жовтня 2019 року до лютого 2020 року (включно) за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за надані послуги на суму 783,56грн.

Сума боргу становить: 783,56 грн.

Період, за який нараховуються інфляційні втрати: з 01.01.2024 р. до 08.07.2026р.

Розмір інфляційних втрат за визначений період, з урахуванням індексів інфляції, визначених Державною службою статистики України, становить: Інф.в. = 783,56 грн ? 100,3% 100,5 % ? 100,2 % ? 100,6 %? 102,2%?100,0%? 100,6 % ? 101,5 % ? 101,8 % ? 101,9 % ? 101,4 % ? 101,2 %? 100,8 %?101,5%?100,7%? 101,3 % ? 100,8 % ? 99,8 % ? 99,8 % ? 100,3 % ? 100,9 % ? 100,4 %? 100,2%?100,7%?101,0 % ? 101,7 %? 101,4 % ? 99.9 % = 1 001,48- 783,56 = 217,92 грн.

Загальна сума інфляційних втрат: 217,92 грн.

З урахуванням вищезазначеного підрахунку, з ОСОБА_2 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 217,92 грн.

За період з серпня 2022 року по листопад 2023 року (включно) за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за надані послуги на суму 51 918,90 грн.

Сума боргу становить: 51 918,90 грн.

Період, за який нараховуються інфляційні втрати: з 01.01.2024 р. до 08.07.2026р.

Розмір інфляційних втрат за визначений період, з урахуванням індексів інфляції, визначених Державною службою статистики України, становить: Інф.в. = 51 918,90 грн. ? 100,4 % ? 100,3 % ? 100,5 % ? 100,2 %? 100,6%?102,2%?100,0 % ? 100,6 % ? 101,5 % ? 101,8 % ? 101,9 % ? 101,4 % ? 101,2 %? 100,8%?101,5%?100,7 % ? 101,3 % ? 100,8 % ? 99,8 % ? 99,8 % ? 100,3 % ? 100,9 %? 100,4%?100,2%?100,7 % ? 101,0 % ? 101,7 % ? 101,4 % ? 100,9 % ? 99,9 % = 66 358,15 - 51 918,90=14439,25грн.

Загальна сума інфляційних втрат: 14 439,25 грн.

З урахуванням вищезазначеного підрахунку, з ОСОБА_3 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 14 439,25 грн.

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Щодо строків позовної давності суд зазначає наступне.

Аналіз змісту статей 256, 257 та 261 Цивільного кодексу України в їх сукупності і взаємозв`язку дозволяє зробити висновок, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Як указала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19),невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті?625 Цивільного кодексу України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Постановою КМУ № 206 від 05.03.2022 року в редакції від 05.03.2022р. встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/ зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі.

Ця редакція постанови набрала чинності з дня її офіційного опублікування та застосовується із 24.02.2022 року.

Разом з тим, згідно з новою редакцією Постанови КМУ № 206 від 30.12.2023 року встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

Тобто, нова редакція зазначеної постанови закріплює, що норми щодо заборони нарахування інфляційних втрат і трьох відсотків річних застосовуються лише до територіальних громад, розташованих на територіях, де ведуться бойові дії, можливі бойові дії або які є тимчасово окупованими Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Також заборона застосовується у випадках, якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних дій, за умови повідомлення про це виконавця послуг. У даному випадку, адреса Відповідачів не включена до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, які є тимчасово окупованими тощо.

Тож, у період з 24.02.2022 до 31.12.2023 року нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних не здійснювались у зв`язку з редакцією Постанови КМУ №206 від 05.03.2022 року. Починаючи з 01.01.2024 року – інфляційні втрати та три відсотки річних були нараховані з огляду на те, що об`єкт нерухомості Відповідачів не підпадає під дію обмежень, встановлених відповідно до оновленої редакції Постанови КМУ №206 від 30.12.2023 року, щодо заборони нарахування таких платежів у період воєнного стану.

Таким чином, нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат здійснене виключно в межах, передбачених чинним законодавством, із дотриманням положень постанови КМУ №206 в усіх її редакціях.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61- 11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд визнає, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання порушено майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Крім того, представником позивача заявлено клопотання про стягнення витрат понесених ним на професійну правничу допомогу, та документально підтверджені судові витрати, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331 грн. 20 к.

За змістом ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

На підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р., копію додатка №1 від 19.03.2026р. до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р., копію довіреності від 19.03.2026р., в котрій встановлено, що Адвокатське бюро «Юлії Біжко» надає право Заболотній Інні Євгенівні, що є представником Позивача у даній справі, від свого імені здійснювати подання документів, що попередньо були складені Адвокатським бюро «Юлії Біжко», а також право підписувати такі документи, копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018р. за №3976 на підставі Рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018р., що підтверджує статус адвоката, копію акта №709 від 06 липня 2026р. приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026р., що підтверджує факт передачі повного списку документів, а тобто позову і всіх додатків що були подані, складених Адвокатським бюро «Юлії Біжко» для звернення фізичної особи-підприємця до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області для захисту своїх прав з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, доказ отримання процесуальних документів від Адвокатського бюро «Юлії Біжко» на електронну адресу ФОП ОСОБА_1 від 06 липня 2026р., копію акта №709/01 від 17 серпня 2026р. приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026р., що підтверджує факт передачі відповіді на відзив по справі №484/4749/26, складеного Адвокатським бюро «Юлії Біжко». - доказ отримання процесуальних документів від Адвокатського бюро «Юлії Біжко» на електронну адресу ФОП ОСОБА_1 від 17 серпня 2026р., копію акта №709/02 від 18 серпня 2026р. приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026р., що підтверджує факт передачі заяви про зменшення розміру позовних вимог по справі №484/4749/26, складеного Адвокатським бюро «Юлії Біжко»., ордер, доказ отримання процесуальних документів від Адвокатського бюро «Юлії Біжко» на електронну адресу ФОП ОСОБА_1 від 18 серпня 2026р. -Копію акта №709 від 15 жовтня 2026р. здачі - приймання наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р., що є доказами на підтвердження розміру витрат, які фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, ціну позову, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 22 503 грн.92 коп., слід зменшити до 1 000 грн., а тому зазначену суму слід стягнути з відповідачів на користь позивача, пропорційно до частки стягнутої заборгованості з відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , заборгованість в сумі 1 060 (одна тисяча шістдесят) грн. 67 коп., яка складається з заборгованості в сумі 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 56 коп. за житлово-комунальні послуги в період з жовтня 2019 року до лютого 2020 року (включно), інфляційні втрати у розмірі 217 (двісті сімнадцять) грн. 92 коп., 3% річних у розмірі 59 (п`ятдесят дев`ять) грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , заборгованість в сумі 70 279 (сімдесят тисяч двісті сімдесят дев`ять) грн. 81коп., яка складається з заборгованості в сумі 51 918(п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) грн. 90 коп. боргу за житлово-комунальні послуги в період з серпня 2022 року до листопада 2023 (включно), інфляційні втрати у розмірі 14 439(чотирнадцять тисяч чотириста тридцять дев`ять )грн. 25 коп., 3% річних у розмірі 3 921(три тисячі дев`ятсот двадцять одна) грн. 66 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , судовий збір в сумі 19 (дев`ятнадцять) грн. 83 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 (чотирнадцять) грн. 90 коп., а разом 34 (тридцять чотири) грн. 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , судовий збір в сумі 1311 (одна тисяча триста одинадцять) грн. 37 коп., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 985 (дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 10 коп., а разом 2 296 (дві тисячі двісті дев`яносто шість) грн. 47 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення виготовлено 15 жовтня 2026 року.

СУДДЯ: