Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №484/4742/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4742/26

Провадження № 2/484/3391/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого – судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ціна позову 1 422 грн. 63 к., -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2026 року ФОП ОСОБА_1 в особі представниці Кравченко А.Е. звернувся до суду з наданим позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, ціна позову 1 422 грн. 63 к., мотивуючи тим, що ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 року до споживачів боржників КП «Первомайськводоканал» за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026р зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 . За адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість у розмірі 1 049,97 грн., що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026р. M. Відповідно до нарахування за надані послуги, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , кількість споживачів: два, відкритий на ОСОБА_3 . Нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , підтверджують, що за період з грудня 2019 року до лютого 2020 року (включно) розмір заборгованості за надані послуги Відповідачу становить на суму 1 049,97 грн. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 484324447 від 02.07.2026р.) за адресою: АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 . Тож, беручи до уваги, що Відповідач не погасив заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступником КП «Первомайськводоканал», Позивач має законне право вимагати відшкодування інфляційних втрат, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості. Загальний розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з Відповідачів складає 293,35 грн. Загальний розмір 3% річних, що підлягає стягненню з Відповідачів складає 79,31 грн. Виходячи із вказаного вище, загальний розмір заборгованості Відповідача перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», становить 1 422,63 грн., з яких: -1 049,97 грн. заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з грудня 2019 року до лютого 2020 року (включно); - 293,35 грн. інфляційні втрати; 79,31 грн. 3 % річних. Відповідач добровільно заборгованість не погашає. За таких обставин позивач просив стягнути вказану суму з відповідачки та витрати на правову допомогу в сумі 7 000 грн., докази на підтвердження яких подасть протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Ухвалою суду від 16.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі; відповідачу копію позовної заяви з додатками.

05.08.2026 року від відповідачки надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

06.08.2026 року відповідачка ОСОБА_2 надіслала відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що з пред`явленим позовом не погоджується вважає його безпідставним та незаконним з огляду на наступне. ОСОБА_2 є власницею будинку за адресою АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 02.12.2019 року. 3 03.12.2019 року у будинку фактично прописана 1 особа, мій син ОСОБА_4 , який наразі є військовослужбовцем ЗСУ та захищає нашу країну. Проте, він жодного дня з 02.12.2019 року та по даний момент не проживав за місцем приписки, фактичне місце проживання мого сина і моє за адресою АДРЕСА_2 ., що підтверджується довідками квартальної. На момент купівлі будинку лічильник води (№ 6679338, пломба № 14817140) мав поточні показники 17 куб.м (попередні – 7 куб.м).

З моменту купівлі будинку (02.12.2019) і по теперішній час (липень 2026) на господарчі потреби було використано всього 4,96(5) куб.м води, за даною адресою про що свідчить фотофіксація лічильника води (№ 6679338, пломба № 14817140)-21,96 (22) куб.м та запис представника КП «ПУВКГ» показників старого лічильника (№ 6679338, пломба № 14817140) – 21,96 (22) куб.м в Акті від 28.07.2026 в день його заміни на новий (повірка). Вищевказані використані 4,96(5) куб.м води оплачені, що підтверджується квитанцією. У роздруківці нарахувань за лютий 2020 року вказують вже кінцеві показники лічильника у розмірі 87 куб.м та нарахування до оплати - 61,433 куб.м води. Відповідачка зазнаяає, що ці нарахування здійснено розрахунковим (вигаданим) шляхом, які не співпадають з показниками на момент заміни лічильника - 21,96(22)куб.м 28.07.2026 року. Вказані показники є набагато завищеними, а це вказує про внесення до розрахунків недостовірних даних, що представником КП «ПУВКГ» 27.07.2026 року і зазначено в Акті розпломбування та зафіксовано, що кінцеві фактичні показники на лічильнику води № 6679338, пломба № 148170140 становлять 22 куб.м, а 87 куб.м води зняті та внесені в базу даних КП «Первомайськводоканал» є помилковими. Вважає, що позивачем не доведена наявність боргу, а також просить застосувати позовну давність відповідно до ст.257 ЦК України. Також відповідачка не погоджується з заявленою позивачем сумою судових витрат, вважає її завищеною та яка не відповідає принципам розумності, оскільки в перевищує суму боргу майже в шість разів. З огляду на вищезазначене, відповідачка просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

11.08.2026 року відповідачка ОСОБА_2 подала заяву про участь в судовому засіданні та фіксування судового процесу технічними засобами.

11.08.2026 року ОСОБА_2 подала клопотання про витребування доказів.

11.08.2026 року відповідачка подала додаткові пояснення щодо обставин справи в яких зазначила, що позивач намагається стягнути вигаданий борг у розмірі 87 кубічних метрів води з грудня 2019 року по лютий 2020 року включно. Проте, доданим до Відзиву офіційним Актом контролера від 27.07.2026 року про розпломбування лічильника чітко зафіксовано такі факти: номер та цілісність пломби, та фактичні показники лічильника залишилися незмінними, що є беззаперечним доказом того, що жодного стороннього втручання в роботу приладу обліку мною, як Відповідачем, не здійснювалось. Пломба залишалась цілісною протягом усього часу.

Ухвалою від 12.08.2026 року клопотання відповідачки про витребування доказів задоволено.

Ухвалою суду від 12.08.2026 року відповідачці відмовлено в задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та фін кування судового процесу технічними засобами.

13.08.2026 року від представника позивача ОСОБА_5 .О Заболотної І.Є. надійшла відповідь на відзив в якій вона зазначає. Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що у житловому будинку з 02.12.2019 року, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ніхто не проживав і не проживає на сьогоднішній момент. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 484324447 від 02.07.2026р.) за адресою: АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 . У вищевикладеному договорі купівлі-продажу, ч.1 п. 4 “ЗАЯВИ ТА ГАРАНТІЇ” вказано: ПРОДАВЕЦЬ заявляє та гарантує про відсутність заборгованості по комунальним та іншим платежам”. З огляду на це, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що станом на день укладення даного договору-купівлі продажу (02.12.2019р.) відсутня заборгованість за житлово-комунальні послуги, що є також чітко підтверджено зі сторони позивача у нарахуваннях за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Тож, посилання відповідача на те, що даний борг за житлово-комунальні послуги є штучним та здійснений вигаданим шляхом є повністю безпідставним, адже на підтвердження існування боргу за житлово-комунальні послуги позивач разом з позовною заявою було надано до суду: - Копію нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 - містить чіткий та повний розмір нарахувань за кожен місяць по зазначеним видам послуг, в тому числі і обсяг споживання, та підтверджує суму заборгованості за надані послуги з водопостачання, відображає всі проведені оплати за особовим рахунком та підтверджує факт надання послуг КП ”Первомайськводоканал” за адресою: вул. Польова, буд. 67, м. Первомайськ, Миколаївська область. Нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , завірена печаткою підприємства КП «Первомайськводоканал», а також підписом ліквідатора Лозової О.М. та містить повний і чіткий розмір нарахувань за кожен місяць по зазначеним видам послуг, та підтверджує суму заборгованості за надані послуги водопостачання з грудня 2019 року до лютого 2020 року (включно). Викладене вище підтверджує, що між КП «Первомайськводоканал» та Відповідачем існують фактичні договірні відносини на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , про що також свідчать часткові оплати, тож, Відповідачем були вчинені конклюдентні дії, які засвідчують факт отримання послуг з воодопостачання за адресою: АДРЕСА_1 . Щодо пропуску строку позовної давності: Главою 19 ЦК України встановлено строки, протягом яких особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто строки позовної давності. Згідно з статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Порядок обчислення строку позовної давності визначено статтею 261 ЦК України, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями) у період з 12 березня 2020 року по 22 травня 2020 року встановлений карантин на всій території України. Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, від 22 липня 2020 року №641, від 09 грудня 2020 року №1236 встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 карантин продовжений на всій території України з 22 травня 2020 року по 30 червня 2023 року. 30.03.2020р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ (далі за текстом – «Закон №540-ІХ»). Відповідно до Закону №540-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.12 в наступній редакції: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину» Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; та від 22.07.2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року до 31.08.2020 року в Україні запроваджено карантин, та введено в дію відповідні карантинні обмеження. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. 15.03.2022р. прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ (далі за текстом – «Закон №2120-ІХ»). Відповідно до Закону №2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.19 в наступній редакції: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». В подальшому 08.11.2023р. прийнято Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» №3450-ІХ (далі за текстом – «Закон №3450-ІХ»). Згідно з Законом №3450-ІХ пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Отже, згідно з п.19. розділу «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. З аналізу вищенаведених норм Закону №540-ІХ, Закону №2120-ІХ, Закону №3450-ІХ вбачається, що строк позовної давності для звернення до суду щодо стягнення заборгованості не завершився, оскільки його перебіг був продовжений на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та зупинений на час дії воєнного стану в Україні. 04.09.2025р. набрав чинності Закон України №4434-IX “Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності” від 14.05.2025р., норми якого виключають пункт 19 з розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України. А тобто, спершу перебіг позовної давності зупинено у зв`язку із запровадженням карантину, а з 24.02.2022р. і до 04.09.2025р., перебіг строку позовної давності зупинено у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні. З аналізу вищенаведених норм, строк позовної давності у даній справі не пропущений, тому не підлягають до застосування наслідки спливу такого строку. Відтак, Позивач, як новий кредитор до Відповідача на підставі передання права вимоги, має повне і законне право звертатися з вимогами про стягнення: основної суми боргу; інфляційних втрат за весь період прострочення; трьох процентів річних від суми боргу за час прострочення. Відповідач у відзиві на позовну заяву спирається на те, що Позивач не надав особисто, не присилав із пошти та іншими засобами зв`язку, сповіщення про наявність заборгованості по житлово-комунальній послузі за будь-який період та не зверталась з позовом до суду раніше. Згідно висновку Верховного Суду в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц, матеріали справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Відповідно до вимог статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15. Керуючись вищевикладеним, Відповідачу надані докази переходу права вимоги від КП “Первомайськводоканал” до ФОП ОСОБА_1 , які є в матеріалах справи і це не звільняє Відповідача від виконання свого зобов`язання перед новим кредитором. Відповідач у відзиві на позовну заяву спирається на те, що на момент купівлі будинку лічильник води мав поточні показники 17 куб.м, що підтверджується відповідною квитанцією від 02.12.2019р. Окрім того, у додаткових поясненнях від 11.08.2026р. зазначено про те, що на момент розпломбування (липень 2026) загальний накопичувальний показник лічильника за весь період його експлуатації становить усього 22 кубічних метри. У відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях, відповідач посилається на документи, які нібито підтверджують факт відсутності боргу за надані житловокомунальні послуги перед ФОП ОСОБА_1 , а саме: - копія квитанції від 02.12.2019р. (показання 17 куб.м) - дана оплата чітко відображена у нарахуваннях за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , тож безпосередньо є врахованою КП “Первомайськводоканал”; - копія акту розпломбування лічильника від 27.07.2026 (показання 22 куб.м), який, по-перше, стосується іншого підприємства - КП “ПУВКГ. По друге, відповідач у відзиві на позовну заяву та у своїх додаткових поясненнях заявляє, що позивач та КП “Первомайськводоканал” штучно створили борг, оскільки показники лічильника є набагато завищеними, а акт розпломбування від КП “ПУВКГ” від 27.07.2026р. вказує, що кінцеві фактичні показники на лічильнику води становлять 22 куб.м., але хочемо звернути увагу суду, що у вищевикладеному акті розпломбування від КП “ПУВКГ”від 27.07.2026р. чітко вказана інформація, про те, що станом на 27.07.2026р. КП “ПУВКГ” по базі знято показники лічильника 87 м?, а фактичними показниками є 22 м?, як помилково визначені. Дана розбіжність між показниками лічильника на яку спирається відповідач, як доказ відсутності існування боргу, не можна вважати штучним та неправомірним нарахуванням боргу КП “Первомайськводоканал”. Навіть після початку діяльності КП «ПУВКГ» відповідач не звернувся до попереднього виконавця із заявою про виправлення облікових даних, не ініціював проведення звірки розрахунків. Така тривала бездіяльність свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків як споживача та виключає можливість покладення негативних наслідків виключно на виконавця послуг. Таким чином, повідомляємо суд, що зазначена розбіжність між показниками лічильника виникла не через неправомірність нарахувань КП “Первомайськводоканал”, а внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного та достовірного передання показників лічильника у встановленому порядку, тим більше, відповідач протягом спірного періоду не оскаржував здійснені нарахування та ніяким чином не повідомляв про їх невідповідність фактичним показникам. Також, у додаткових поясненнях від 11.08.2026р., відповідач спирається на офіційні розслідування місцевих ЗМІ у Первомайську, зокрема Гард. City, підтвердили, що під час ліквідації КП «Первомайськводоканал» та продажу боргів жодної звірки абонентських баз та реальних показань лічильників не проводилось. Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. послана відповідача на інформацію, яка розміщена на веб-сайті, а саме: Гард. City, що нібито підтверджує факт того, що під час ліквідації КП «Первомайськводоканал» та продажу боргів жодної звірки абонентських баз та реальних показань лічильників не проводилось - жодним чином не можна вважати достовірним та належним доказом, адже згідно чинного цивільного законодавства України, достовірні є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Зі сторони позивача було надано всі належні та достовірні докази, зокрема копії первинних документів, які чітко підтверджують законність відступлення права вимоги боргу за житлово-комунальні послуги, які надавалися КП “Первомайськводоканал” конкретно до відповідача по справі №484/4742/26.

19.08.2026 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення в яких додатково долучила до матеріалів справи письмовий доказ, який повністю спростовує позивні вимоги. Відповідачем було отримано офіційну відповідь від Директора КП «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» на відповідну заяву-запит. y вказаній офіційній відповіді керівник діючого комунального підприємства письмово підтверджує, що: 27.07.2026 уповноваженими особами підприємства було проведено офіційне розпломбування приладу обліку (лічильника) за адресою АДРЕСА_1 . Під час розпломбування було офіційно зафіксовано кінцеві показники лічильника - 22 куб.м. Нараховані у старих електронних базах ліквідатора 87 куб.м води є технічною помилкою, яка не відповідає фактичному споживанню. Даний документ є первинним бухгалтерським та технічним документом, який повністю підтверджує правову позицію відповідача, викладену у Відзиві, та доводить, що: - на момент купівлі будинку (02.12.2019) показник становив 17 куб.м (сплачено попереднім власником ОСОБА_6 ). Станом на момент розпломбування показник становить 22 куб.м Фактичне споживання за весь період склало лише 5 куб.м, які в повному обсязі оплачені Відповідачем (квитанція у справі). Будь-які інші цифри та електронні таблиці ФОП ОСОБА_1 на суму 1049,50 грн є штучно створеними та повністю спростовуються цією відповіддю балансоутримувача мереж.

19.08.2026 відповідачка ОСОБА_2 подало до суду заяву в якій зазаначила. ОСОБА_1 викупив борг особи ОСОБА_3 , до позовної заяви Позивач додав Договір відступлення права вимоги з Додатком №1 (Перелік боржників) та копію картки особового рахунку. У цих документах, які начебто підтверджують борг, власником будинку та боржником зазначено зовсім іншу особу - ОСОБА_3 .. Отже, ОСОБА_1 став новим кредитором виключно для ОСОБА_3 . Проте, Відповідач ( ОСОБА_2 ), набула право власності на будинок 02.12.2019 року шляхом купівлі його у громадянки ОСОБА_6 , а не у ОСОБА_3 . Громадянка ОСОБА_3 була офіційно знята з реєстраційного обліку (виписана) з цього будинку ще 29.07.2000 року (26 років тому) і не була стороною нашого договору купівліпродажу. Відповідач ( ОСОБА_2 ) не має жодного відношення до громадянки ОСОБА_3 , не є її правонаступником і спадкоємцем і не приймала на себе її приватні борги, а Позивач не купував на аукціоні жодних прав вимоги доо громадянки ОСОБА_7 .. ОСОБА_1 викупив на аукціоні застарілі зобов`язання сторонньої особи та самовільно, без жодних правових підстав пред`явив вимоги до ОСОБА_2 , що свідчить про повну відсутність у нього права вимоги до Відповідача. Позивач намагається безпідставно стягнути чужі зобов`язання з ОСОБА_2 . Відповідно до ст. 322 ЦК України новий власник не несе відповідальності за борги попередніх власників, а тим більше - за борги осіб виписаних у 2000 році. Навіть якщо ліквідатор КП «Первомайськводоканал» помилково вважав, що борг за адресою «висить за будинком», закон захищає покупця (ст.322 ЦК України). Фальсифікація даних щодо кількості споживачів у розрахунках. У наданій Позивачем копії особового рахунку вказано вигадану кількість споживачів -2 особи. Проте в будинку офіційно зареєстрована (прописана) лише 1 особа, яка там ніколи не проживала (довідка від квартальної), що підтверджує довідка квартальної та свідчить про повну недостовірність розрахунку позову. Документальне підтвердження нульового балансу та хронологічний абсурд. Відповідач набула право власності на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , лише 02.12.2019 року, що підтверджується долученим Позивачем Витягом з Державного реєстру речових прав. У доданій Позивачем копії картки особового рахунку зафіксовано, що у грудні 2019 року проведено оплату у розмірі 175,00 грн. Доданий платіж повністю відповідає наявній У відповідача первинній квитанції від 02.12.2019 року, якою попередня власниця ( ОСОБА_6 ) прямо в день продажу будинку закрила фактичний показник лічильника - 17 куб.м. Це доводить, що на момент переходу права власності до мене, ОСОБА_2 (Відповідача), будь-яка заборгованість за адресою була відсутня, а баланс дорівнював нулю, що підтверджує і сам Позивач у позові. Позивач не надав Суду довідку про дебіторську заборгованість станом на 01.01.2021 року, яка б підтверджувала фіксацію мого боргу у бухгалтерському балансі за той період, що ще раз підтверджує штучність позовних вимог та відсутність первинного обліку. Первомайська міська рада на офіційному порталі міста публікувала Перелік боржників КП «Первомайськводоканал» станом на 01.06.2021. Зазначаю, що в цьому переліку у боржниках відсутня адреса АДРЕСА_1 та прізвища ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 .. Згідно з даними державного аукціону Prozorro. Продажі, єдиним офіційним документом, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 взагалі отримав право вимоги боргів, є «Довідка про дебіторську заборгованість КП «Первомайськводоканал» станом на 31.03.2025 року» в якій адреса АДРЕСА_1 та прізвища ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 у боржниках відсутні. Та ліквідатор офіційно зазначила на торгах, що інші фінансові документи, реєстри за попередні роки, включаючи 2019 - 2020 роки, у неї відсутні. Що підтверджує, що ліквідатор КП «Первомайськводоканал» передала ФОП ОСОБА_1 «борги» просто по внесеним в базу вигаданим показникам та відсутність будь-якого боргу та підтверджуючих документів цього боргу. Повне спростування обсягів споживання Актом розпломбування та математичний і фактичний абсурд нарахувань. Позивач у позові стверджує, що заборгованість виникла у період з грудня 2019 по лютий 2020 року, і вказує в електронній роздруківці обсяг споживання 87 куб.м на лютий 2020 року (нараховано до сплати 61,433 куб.м). При цьому у жовтні 2019 року (коли Відповідач ще не була власницею) вказано кінцевий показник 25,57 куб.м, що є абсурдним, адже у грудні він становив 17 куб.м. Зменшення показників лічильника у часі назад є фізично неможливим. Вказані нарахування повністю спростовуються Актом розпломбування лічильника від 27.07.2026 року, у якому зафіксовано, що кінцевий показник лічильника через 7 років становить лише 22 куб.м, а 87 куб.м визнані контролером як помилка занесення до бази. Різниця 17 куб.м (на момент купівлі) та 22 куб.м становить 5 куб.м, які використані на господарчі потреби (в будинку ніхто не живе за довідкою квартальної) та повністю оплачені Відповідачем. Математично неможливо спожити 87 куб.м, якщо лічильник за всі 7 років накрутив лише 5. Крім того Позивач не виконав ухвалу Суду, не надав жодного первинного бухгалтерського документа з підписом ОСОБА_2 , оскільки їх не існує в природі.

19.08.2026 року від представника позивача ОСОБА_9 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

20.08.2026 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшло заперечення на клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.08.2026 року відкладено розгляд справи на 15 жовтня 2026 року.

21.08.2026 на виконання вимог ухвали про витребування доказів долучено оригінал нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 .

26.08.2026 року від представника позивача ОСОБА_9 надійшли додаткові пояснення. Позивач вважає за потрібне надати суду додаткові пояснення, а саме: 19.08.2026р. позивачем через підсистему “Електронний суд” було отримано заяву про невиконанням позивачем ухвали суду, повну відсутність права вимоги до відповідача та штучність позову, яка була надіслана від відповідача до суду. У вищевказаній заяві відповідач спирається на те, що ФОП ОСОБА_1 став новим кредитором виключно для ОСОБА_3 , а не до ОСОБА_2 . Позивач вже зазначав у відповіді на відзив на позовну заяву про те, що ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 є власником нерухомого майна, відповідно до якого обліковується борг за надані житлово-комунальні послуги у період з грудня 2019 року до лютого 2020 року (включно). Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Згідно з положенням ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносити оплату за надані житлово-комунальні послуги згідно з ст. 66-68 Житлового кодексу України. Крім того, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні (постанова Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20). Тому будь-які твердження відповідачки, що ніби-то вона не має жодного відношення до громадянки ОСОБА_3 , а ФОП ОСОБА_1 викупив застарілі зобов`язання зовсім сторонньої особи, є зовсім безпідставними, оскільки відповідач є власником житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , якій Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради надавало послуги, тому саме з відповідача, як з власника нерухомого майна, який зобов`язаний утримувати своє майно, підлягає до стягнення заборгованість за надані послуги. Окрім того, відповідач у своїй заяві вказує, що у копії по особовому рахунку вказано кількість споживачів - 2. Хоча в будику зареєстрована лише 1 особа, яка там ніколи не проживала. З цього приводу, зазначаємо, що відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг. З цього випливає, що споживач для уникнення додаткових нарахувань за надані житлово-комунальні послуги повинен безпосередньо звернутися до виконавця послуги та надати докази відсутності у житловому приміщенні додаткових споживачів. Таким чином, посилання Відповідача на те, що нарахування за надані житловокомунальні послуги є неправомірними, оскільки останні здійснювалися відповідно до “двох” споживачів, є повністю безпідставними, у зв`язку з тим, що Відповідач не звертався до КП «Первомайськводоканал» з доказами підтвердження відсутності у житловому приміщенні інших споживачів вищевказаних послуг, а документи, у яких містяться інформація щодо кількості споживачів були надані Позивачу безпосередньо ліквідатором збанкрутілого підприємства, що є належним підтвердженням того, що Відповідач, жодним чином, не звертався до виконавця послуг, у період коли такі послуги надавалися, та не надав ніяких доказів того, що Відповідач, був єдиним споживачем наданих житлово-комунальних послуг. Окрім того, відповідач вказує на те, що Первомайська міська рада на офіційному порталі міста публікувала Перелік боржників КП «Первомайськводоканал» станом на 01.06.2021. Відповідач зазначає, що в цьому переліку у боржниках відсутня адреса АДРЕСА_1 та прізвища ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 . Зі сторони позивача були надані всі відповідні докази, які були витребувані судом у встановлений законом термін, які вже містяться в матеріалах даної справи, тому посилання відповідача на те, що позивач нібито приховав докази, які мають вирішальне значення для справи є повністю безпідставним та необґрунтованим.

14.09.2026 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначає, що позивачем на виконання ухвали Суду Позивач надав оригінал особового рахунку. Відповідач категорично заперечує проти прийняття даного документа як доказу та вважає його неналежним і недопустимим доказами (ст. 77, 78 ЦПК України) з огляду на таке:

Особовий рахунок не є первинним бухгалтерським документом. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію. Особовий рахунок, наданий Суду Позивачем, є лише внутрішнім технічним документом бухгалтерського обліку підприємства (одностороннім регістром обліку), який фіксує лише внутрішні нарахування, але жодним чином не доводить факт реального споживання води в зазначеному об`ємі. Позивач не надав жодного Акту звірки, відомостей обліку чи актів фіксації показників контролером, які б містили підпис Відповідача. Тому, надані Позивачем документи без мого підпису є штучними, не виконують ухвалу Суду, а тому, згідно з ч. 10 ст. 84 ЦПК України, Суд має всі підстави визнати факт відсутності боргу доведеним та відсутності правового зв`язку між власником ( ОСОБА_3 ) вказаним у особовому рахунку наданому Позивачем та відповідачем ОСОБА_2 .

Судова практика Верховного Суду. Верховний Суд неодноразово наголошував, зокрема, у постановах від 07.07.2021 у справі №459/2301/17 та від 16.12.2020 у справі №361/4651/15, що сам по собі особовий рахунок не є беззаперечним доказом наявності боргу, якщо він спростовується іншими матеріалами справи та не підтверджений первинними документами. Натомість матеріалами справи (Акт розпломбування КП «ПУВКН» від 27.07.2026 та офіційна відповідь директора міськводоканалу) беззаперечно доведено, що показники 87 куб.м були внесені до бази даних штучно (помилково) а фактичний кінцевий показник було зафіксовано на рівні 22.куб м, що повністю спростовує штучно створений Позивачем борг.

Невідповідність суб`єктного складу та штучність боргуЯк Відповідачем було вже зазначено, Позивачем наданий особовий рахунок оформлений на громадянку ОСОБА_3 , яка була виписана з будинку ще у 2000 році. Відповідач набула право власності 02.12.2019 року шляхом купівлі майна у ОСОБА_6 , а не у ОСОБА_3 . Відповідач не є правонаступником особи, зазначеної в особовому рахунку Позивача. Абсурдність у доводах Позивача у тому, що, як він стверджує, борг виник коли Відповідач набув право власності проте, у жовтні 2019 року вже вказує в особовому рахунку 25.52 куб.м води тоді, як на момент купівлі будинку, він складав 17 куб.м води. Позивач позивається до ОСОБА_2 , а в особовому рахунку вказана власником ОСОБА_3 .. На лютий 2020 Позивач виставляє борг 87 куб.м. води, а Акт контролера від 27.07.2026 доводить, що реальний показник 22 куб.м води. Наполягаю, що ФОП ОСОБА_1 є неналежним позивачем щодо ОСОБА_2 , а ОСОБА_2 є неналежним відповідачем щодо боргу ОСОБА_3 .

Позивач у своєму запереченні вказує на те, що Відповідач повинен був повідомити про кількість зареєстрованих осіб в будинку проте, це ніяким чином не впливає на нарахування тому, що вони повністю залежать від показників на лічильнику, а не від кількості прописаних в будинку осіб.

Та звертаю увагу Суду на те, що стаття 322 ЦК України, на яку опирається Позивач (тягар утримання майна), у сфері комунальних послуг деталізується спеціальним законом – Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Згідно з п.5 ч. 1 ст .7 цього Закону, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично надавались, що Позивачем не доведено. Оскільки при заміні лічильника води КП «ПУВКГ» офіційно визнано, що 87 куб.м – це помилка в базі, то фактично послуга постачання цих 87 кубів води Відповідачу ніколи не надавалась. Позивачем не доведено зворотне (ст. 81 ЦПК України). Відповідач не може нести тягар утримання за те, чого не існувало.

Відповідачем дотриманий принцип лінійності. Власність зобов`язує, і Відповідач, як відповідальний власник виконав свій обов`язок: зберіг лічильник та пломбу в цілісності, що підтверджено актом контролера від 27.07.2026. Оскільки пломба не пошкоджена, а надавач послуг офіційно зафіксував кінцевий показник 22 куб.м, цей прилад обліку є єдиним законним джерелом інформації про об`єм споживання. Виконання обов`язку з утримання майна доводиться тим, що Відповідач повністю оплатив фактично спожиті за 7 років 5 кубів води (показник з 17 до 22 куб.м). Вимагати оплату за 87 кубів за наявності цілісної пломби та показника 22 куб.м – це спроба безпідставного збагачення з боку Позивача (ст.1212 ЦК України).

Борг виник до настання права власності Відповідача. ОСОБА_1 стверджує, що цей борг «тягнеться» з жовтня 2019 року, вказуючи вже у жовтні 25.52 куб. м води. Відповідач набув право власності у грудні 2019 року. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, зокрема у постанові від 01.09.2020 у справі №686/13000/19, новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо інше прямо не передбачено договором купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу створює обов`язки лише для його сторін. Борги за комунальні послуги прив`язані до особи споживача, а не до стін чи земельної ділянки.

09.10.2026 року від представника позивача Заболотної І.Є. надійшло клопотання про розгляд страви у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 12.10.2026 року в задоволенні клопотання представника позивача відмовлено.

Сторони про місце, день та час розгляду справи були повідомлені завчасно і належним чином.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв по суті справи, клопотань і доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2025 року у справі №915/28/24 Комунальне підприємство «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

02.02.2026р. відбувся електронний аукціон №BRD001-UA-20260121-20415 з продажу майна банкрута по лоту №4, а саме: право вимоги грошової (дебіторської) заборгованості ЄДРПОУ Комунального 42700456) підприємства станом «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код на 31.03.2025р.

Відповідно до протоколу про результати аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026р. переможцем аукціону є ФОП ОСОБА_1 , ПН/РНОКПП (ФОП): НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

Згідно з протоколом про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026р.: - ціна або частина ціни, сплачена переможцем за лот (що становить залишок гарантійного внеску за вирахуванням винагороди оператора): 666 963,13 грн без ПДВ; сума залишку від ціни продажу лота, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону (за вирахуванням залишку сплаченого гарантійного внеску): 0,00 грн.; сума, яка підлягає поверненню переможцю електронного аукціону, у разі, коли сума гарантійного внеску, сплаченого таким переможцем аукціону більша за суму ціни продажу лота та винагороди оператора: 532 494,76 грн.; винагорода оператора авторизованого електронного майданчика, через який переможцем аукціону придбано майно: 5 378,73 грн. у т.ч. ПДВ 896,46 грн.;

Платіжна інструкція №2557 від 05.02.2026р. підтверджує оплату за лот №4 аукціону № BRD001-UA-20260121-20415, а саме: 134 468,37 грн.

Таким чином, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 85 КУЗПБ, в повному обсязі сплачено запропоновану ціну під час проведення аукціону з продажу майна банкрута Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради.

Частиною 1 ст. 87 КУЗПБ визначено, що придбане на аукціоні майно, майнове право передається, а право вимоги відступається покупцю після повної сплати запропонованої ним ціни. Про передачу майна складається акт про придбання майна на аукціоні.

09.02.2026р. на підставі електронного аукціону №BRD001-UA-20260121-20415, між Комунальним підприємством «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (далі за текстом - «Продавець», «Первісний кредитор» та/або «КП «Первомайськводоканал») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі за текстом – «Покупець», «Новий кредитор», «Позивач» та/або «ФОП ОСОБА_1 ») укладено акт про придбання майна на аукціоні, згідно з яким Покупець сплатив Продавцю усі необхідні до сплати кошти, Продавець передав (відступив) Покупцю право вимоги дебіторської заборгованості, а саме: право вимоги дебіторської заборгованості Комунального підприємства «Первомайськводоканал» Первомайської міської ради (код ЄДРПОУ 42700456) на загальну суму 11 205 697,58 грн., в тому числі, заборгованість фізичних осіб (населення) на суму 8 294 061,14 грн., заборгованість фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на суму 2 911,636,44 грн.

09.02.2026р. КП «Первомайськводоканал» та ФОП ОСОБА_1 керуючись ст.ст. 82, 87 Кодексу України з процедур банкрутства, уклали Договір відступлення права вимоги банкрута на аукціоні (далі за текстом — «Договір»).

Згідно з пунктом 1 Договору, на умовах даного Договору та на підставі Протоколу про проведення аукціону №BRD001-UA-20260121-20415 від 02.02.2026 року, надалі Протокол, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги дебіторської заборгованості Первісного кредитора до контрагентів (боржників/солідарних боржників) за надані послуги, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - Боржники.

Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Загальна сума вимог (дебіторської заборгованості) за цим Договором складає: 11 205 697,58 грн., обтяження відсутні.

Пунктом 2 Договору передбачено, що за цим Договором Новий кредитор в день укладання цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Первісним кредитором у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань та сплати Боржниками грошових коштів. Розмір Права вимоги, які переходять до Нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору. Права Первісного кредитора переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги.

Пункт 5 Договору зазначає, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.

Відповідно до електронної системи закупівель Prozorro щодо аукціону BRD001-UA- 20260121-20415 за посиланням: https://prozorro.sale/auction/BRD001-UA-20260121-20415/, можна переглянути інформацію лоту, зокрема публічні документи, щодо яких було згадано вище.

Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у від 20.03.2020 справі №906/703/16.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Тож, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України, передача права вимоги може здійснюватися шляхом відступлення права вимоги. У даному випадку ФОП ОСОБА_1 набув право вимоги до споживачів за комунальними платежами.

Придбавши це майно на аукціоні, ФОП ОСОБА_1 отримав право вимоги, яке раніше належало КП «Первомайськводоканал», що надає статус правонаступника, згідно з приписів ЦК України.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є новим кредитором на підставі Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року та акту про придбання майна на аукціоні від 09.02.2026 року споживачів боржників за комунальними платежами згідно з Додатком №1 до Договору від 09.02.2026р., зокрема до боржників за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з п. 13 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач житлово-комунальних послуг – індивідуальний або колективний споживач.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком); комунальні послуги (послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами).

Згідно з п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Аналогічний обов`язок споживача закріплено в ст. 68 Житлового кодексу України, згідно з якою зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов`язує. Згідно з положенням ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Власник або наймач житлового приміщення та повнолітні члени його сім`ї, що мешкають разом з ним, зобов`язані своєчасно та у повному обсязі вносити оплату за надані житлово-комунальні послуги згідно з ст. 66-68 Житлового кодексу України.

Статтями 64, 156 Житлового кодексу України, передбачено, що повнолітні члени сім`ї несуть з наймачем (власником) солідарну відповідальність.

За адресою: АДРЕСА_1 , обліковується заборгованість у розмірі 1 049,97 грн., що підтверджується копією витягу з Додатка №1 до Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026р.

Відповідно до нарахування за надані послуги, за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , кількість споживачів: два, відкритий на ОСОБА_3 .

Нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , підтверджують, що за період з грудня 2019 року до лютого 2020 року (включно) розмір заборгованості за надані послуги Відповідачу становить на суму 1 049,97 грн.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 484324447 від 02.07.2026р.) за адресою: АДРЕСА_1 , власником є ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

У зв`язку з отриманою інформацію, адвокатом Біжко Ю.О. здійснено пошук у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна та відповідно до інформаційної довідки (№484324447 від 02.07.2026р..) з метою встановлення особи, що відповідальна за сформовану заборгованість за адресою - АДРЕСА_1 . (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1975106748104).

Внаслідок пошуку було виявлено: Копія договору купівлі-продажу №5528 від 02.12.2019 року. 02 грудня 2019 року був укладений договір купівлі-продажу за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого право власності на нерухоме майно перейшло від ОСОБА_10 до ОСОБА_2 .

На момент відчуження нерухомого майна за ОСОБА_10 заборгованість за послуги централізованого водопостачання та водовідведення була відсутня.

Після переходу права власності до ОСОБА_2 утворилась заборгованість з грудня 2019 року.

Отже, заборгованість виникла після набуття ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно та стосується періоду її володіння і користування ним.

Щодо достовірності нарахувань заборгованості суд зазначає.

Копію нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 - містить чіткий та повний розмір нарахувань за кожен місяць по зазначеним видам послуг, в тому числі і обсяг споживання, та підтверджує суму заборгованості за надані послуги з водопостачання, відображає всі проведені оплати за особовим рахунком та підтверджує факт надання послуг КП ”Первомайськводоканал” за адресою: АДРЕСА_1 . Нарахування за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , завірена печаткою підприємства КП «Первомайськводоканал», а також підписом ліквідатора Лозової О.М. та містить повний і чіткий розмір нарахувань за кожен місяць по зазначеним видам послуг, та підтверджує суму заборгованості за надані послуги водопостачання з грудня 2019 року до лютого 2020 року (включно).

А отже, у матеріалах справи містяться належні докази, що підтверджують коректність нарахувань, факт існування заборгованості, а також і той факт, що особовий рахунок № НОМЕР_1 обліковується конкретно за адресою АДРЕСА_1 .

Отже, між КП «Первомайськводоканал» та Відповідачем склались правовідносини з надання послуг, в яких одна сторона зобов`язана надавати другій стороні житлово-комунальні послуги, а друга - зобов`язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування такими послугами.

Крім того, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні (постанова Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20).

Отже, з урахуванням правових висновків викладених в постановах Верховного Суду від 17.11.2021 справа № 229/3118/20, якщо відповідачі не проживають у квартирі та не зареєстровані у ній, не звільняє від обов`язку сплачувати житлово-комунальні послуги.

Отже, якщо відповідачі не проживають у квартирі та не зареєстровані у ній, не звільняє від обов`язку сплачувати житлово-комунальні послуги.

З огляду на приписи статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.322 ЦК України, Відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг та несуть солідарний обов`язок щодо сплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У відповідності до змісту ч. 3 ст. 6, ч. 1 ст. 630 ЦК України, ст.ст. 19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору.

Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.

Главою 19 ЦК України встановлено строки, протягом яких особа має право звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто строки позовної давності. Згідно з статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Порядок обчислення строку позовної давності визначено статтею 261 ЦК України, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями) у період з 12 березня 2020 року по 22 травня 2020 року встановлений карантин на всій території України. Постановами Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року №392, від 22 липня 2020 року №641, від 09 грудня 2020 року №1236 встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 карантин продовжений на всій території України з 22 травня 2020 року по 30 червня 2023 року. 30.03.2020р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ (далі за текстом – «Закон №540-ІХ»). Відповідно до Закону №540-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.12 в наступній редакції: «12. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину» Постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; від 20.05.2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»; та від 22.07.2020 року №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 року до 31.08.2020 року в Україні запроваджено карантин, та введено в дію відповідні карантинні обмеження. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV2 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року. 15.03.2022р. прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ (далі за текстом – «Закон №2120-ІХ»). Відповідно до Закону №2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п.19 в наступній редакції: «19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії». В подальшому 08.11.2023р. прийнято Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» №3450-ІХ (далі за текстом – «Закон №3450-ІХ»). Згідно з Законом №3450-ІХ пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено у наступній редакції: «19. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Отже, згідно з п.19. розділу «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. З аналізу вищенаведених норм Закону №540-ІХ, Закону №2120-ІХ, Закону №3450-ІХ вбачається, що строк позовної давності для звернення до суду щодо стягнення заборгованості не завершився, оскільки його перебіг був продовжений на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та зупинений на час дії воєнного стану в Україні. 04.09.2025р. набрав чинності Закон України №4434-IX “Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності” від 14.05.2025р., норми якого виключають пункт 19 з розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України. А тобто, спершу перебіг позовної давності зупинено у зв`язку із запровадженням карантину, а з 24.02.2022р. і до 04.09.2025р., перебіг строку позовної давності зупинено у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні. З аналізу вищенаведених норм, строк позовної давності у даній справі не пропущений, тому не підлягають до застосування наслідки спливу такого строку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву спирається на те, що на момент купівлі будинку лічильник води мав поточні показники 17 куб.м, що підтверджується відповідною квитанцією від 02.12.2019р. Окрім того, у додаткових поясненнях від 11.08.2026р. зазначено про те, що на момент розпломбування (липень 2026) загальний накопичувальний показник лічильника за весь період його експлуатації становить усього 22 кубічних метри. У відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях, відповідач посилається на документи, які нібито підтверджують факт відсутності боргу за надані житловокомунальні послуги перед ФОП ОСОБА_1 , а саме: - копія квитанції від 02.12.2019р. (показання 17 куб.м) - дана оплата чітко відображена у нарахуваннях за надані послуги за особовим рахунком № НОМЕР_1 , тож безпосередньо є врахованою КП “Первомайськводоканал”; - копія акту розпломбування лічильника від 27.07.2026 (показання 22 куб.м), який, по-перше, стосується іншого підприємства - КП “ПУВКГ. По друге, відповідач у відзиві на позовну заяву та у своїх додаткових поясненнях заявляє, що позивач та КП “Первомайськводоканал” штучно створили борг, оскільки показники лічильника є набагато завищеними, а акт розпломбування від КП “ПУВКГ” від 27.07.2026р. вказує, що кінцеві фактичні показники на лічильнику води становлять 22 куб.м., але хочемо звернути увагу суду, що у вищевикладеному акті розпломбування від КП “ПУВКГ” від 27.07.2026р. чітко вказана інформація, про те, що станом на 27.07.2026р. КП “ПУВКГ” по базі знято показники лічильника 87 м.куб., а фактичними показниками є 22 м.куб, як помилково визначені. Дана розбіжність між показниками лічильника на яку спирається відповідач, як доказ відсутності існування боргу, не можна вважати штучним та неправомірним нарахуванням боргу КП “Первомайськводоканал”

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або в стороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області №205 від 12.06.2020 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал» які введені в дію з 01.07.2020 року, на послуги з централізованого водопостачання для населення, бюджетних установ і організацій, інших споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері центрального водопостачання 27,30 грн. за один кубічний метр, з податком на додану вартість, що підтверджено у відомостях про послуги за особовим рахунком № НОМЕР_4 , а саме відображено, що 1 кубічний метр води за лічильником обраховується за ціною 27,30 грн.

Рішення Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області №205 від 12.06.2020 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення комунальному підприємству «Первомайськводоканал» розміщено на сайті Первомайської міської ради та виконкому за посиланням http://akts.pervomaisk.mk.ua/showdoc/12329/, та знаходиться в публічному доступі для всіх користувачів послуг.

Щодо наданих відповідачем доказів суд зазначає наступне.

Комунальне підприємство “Первомайськводоканал” надавало послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у період з 2019 року до 2023 року, опісля надавачем таких послуг стало Комунальне підприємство «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства», а отже акт опломбування від 27.07.2026р. від КП «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» Первомайської міської ради самі по собі не стосуються спірної заборгованості та не підтверджують того, що у період з грудня 2019 року до лютого 2020 року технічні умови були ідентичні і послуги не надавались.

Отже надані Відповідачем копія акт опломбування від 27.07.2026р від КП «Первомайське управління водопровідно-каналізаційного господарства» Первомайської міської ради є неналежними доказами, так як не стосуються предмету спору.

Додатково слід зазначити, що у разі тимчасового непроживання, зміни кількості зареєстрованих/проживаючих осіб, або ж повного припинення користування послугами, Відповідач мав би своєчасно повідомити про це КП «Первомайськводоканал» для здійснення коригування нарахувань або ж у разі припинення користування взагалі ініціювати розірвання правовідносин з надавачем житлово-комунальних послуг. У зв`язку з тим, що Відповідачкою таких доказів звернення до КП “Первомайськводоканал” не надано – наявна заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення підлягає стягненню з Відповідачки.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором, і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідачка добровільно заборгованість не погашає.

З будь-якими заявами відповідачка до позивача не зверталася, причин прострочення зобов`язання не пояснювала.

Також згідно п. 5 Договору відступлення права вимоги банкрута на аукціоні від 09.02.2026 року, зазначено, що продаж дебіторської заборгованості здійснюється разом з усіма пов`язаними та похідними правами вимоги, у тому числі правом на стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат, 3% річних, а також процесуальними правами кредитора.

Тож, беручи до уваги, що Відповідач не погасив заборгованість перед ФОП ОСОБА_1 , як правонаступника КП «Первомайськводоканал», Позивач має законне право вимагати відшкодування інфляційних втрат, а також нарахування 3% річних на суму заборгованості.

Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір інфляційних втрат наступний:

За період з грудня 2019 року до лютого 2020 року (включно) за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за надані послуги на суму 1 049,97 грн.

Сума боргу становить: 1 049,97 грн.

Період, за який нараховуються інфляційні втрати: з 01.01.2024 р. до 08.07.2026р.

Розмір інфляційних втрат за визначений період, з урахуванням індексів інфляції, визначених Державною службою статистики України, становить: Інф.в. = 1 049,97 грн ? 100,5 % ? 100,2 % ? 100,6% ? 102,2 % ? 100,0 % ? 100,6 % х 101,5 % ? 101,8 % ? 101,9 % ? 101,4 % ? 101,2 % ? 100,8% ? 101,5 % ? 100,7 % ? 101,3% ? 100,8% ? 99,8 % ? 99,8 % ? 100,3 % ? 100,9 % ? 100,4 % ? 100,2 % ? 100,7% ? 101,0%? 101,7% ? 101,4 %? 101,9 %= 1 343,32 - 1 049,97 = 293,35 грн. 293,35 грн.

Загальна сума інфляційних втрат: 293,35 грн.

З урахуванням вищезазначеного підрахунку, з ОСОБА_2 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають стягненню інфляційні втрати розмірі 293,35 грн.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і процентів річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення (постанова Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №917/1421/18).

Розмір 3% річних наступний:

За період з грудня 2019 року до лютого 2020 року (включно) за особовим рахунком № НОМЕР_1 обліковується заборгованість за надані послуги на суму 1 049,97 грн.

Період заборгованості: 01.01.2024р. - 31.12.2024р.

Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання: 366 днів

Кількість днів у році: 366 днів

Сума заборгованості: 1 049,97 грн. 3% p. = 1 049,97 грн ? 3% / 100% ? 366 / 366 = 31,50 грн.

Період заборгованості: 01.01.2025р. - 31.12.2025р.

Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання:365 днів

Кількість днів у році: 365 днів

Сума заборгованості: 1 049,97 грн 3% p. = 1 049,97 грн ? 3% / 100% ? 365/ 365 = 31,50 грн.

Період заборгованості: 01.01.2026р. - 08.07.2026р.

Кількість днів прострочення виконання грошового зобов`язання:189 днів

Кількість днів у році: 365 днів

Сума заборгованості: 1 049,97 грн 3% p. = 1 049,97 грн ? 3% / 100% ? 189/365 = 16,31 грн.

Загальна сума 3 (трьох) відсотків річних: 31,50 грн. + 31,50 грн. + 16,31 грн. = 79,31 грн.

З урахуванням вищезазначеного підрахунку, з ОСОБА_2 , на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають стягненню 3 (три) відсотки річних у розмірі 79,31 грн.

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448 цс 19) та постановах Верховного Суду: від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61- 11107 св 18), від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16 (провадження № 61-26204 св 18), від 04 вересня 2022 року у справі № 201/1807/21 (провадження № 61-2572 св 22), від 07 листопада 2023 року у справі № 643/17352/20 (провадження № 61-9449 св 22), від 22 грудня 2023 року у справі № 607/2611/22 (провадження № 61-9399 св 23).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 зазначено, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування вимог позивача.

Таким чином, враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд визнає, що внаслідок невиконання відповідачем зобов`язання порушено майнові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 1 422 грн. 63 коп.

Крім того, представником позивача заявлено клопотання про стягнення витрат понесених ним на професійну правничу допомогу, та документально підтверджені судові витрати, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 331 грн. 20 к.

За змістом ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 року по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року у справі № 199/3939/18-ц аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Позаяк склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Крім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Тому суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

На підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р.; копію додатка №1 від 19.03.2026р. до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р.; копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018р. за №3976 на підставі Рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018р., що підтверджує статус адвоката, копію акта №705 від 06.07.2026р. приймання-передачі документів до договору про надання професійної правничої допомогу №01 від 19.03.2026р., що підтверджує факт передачі повного списку документів, а тобто позову і всіх додатків що були подані, складених Адвокатським бюро «Юлії Біжко» для звернення фізичної особи підприємця до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області для захисту своїх прав з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, Копію довіреності від 19.03.2026р., в котрій встановлено, що Адвокатське бюро «Юлії Біжко» надає право Заболотній Інні Євгенівні, що є представником Позивача у даній справі, від свого імені здійснювати подання документів, що попередньо були складені Адвокатським бюро «Юлії Біжко», а також право підписувати такі документи, копію акта №705 від 14.10.2026р. здачі - приймання до договору про надання професійної правничої допомоги №01 від 19.03.2026р., що є доказами на підтвердження розміру витрат, які фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має сплатити у зв`язку з розглядом справи. - Ордер на надання правничої допомоги серія АЕ №1551819 - Доказ отримання процесуальних документів від Адвокатського бюро “Юлії Біжко” на електронну адресу ФОП ОСОБА_1 що є доказами на підтвердження розміру витрат, які фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має сплатити у зв`язку з розглядом справи., що є доказами на підтвердження розміру витрат, які фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, ціну позову, тривалість витраченого представником позивача часу, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, з урахуванням вимог ч.3 ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що розмір витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, в сумі 3 284 грн.53 коп., слід зменшити до 1 000 грн., а тому зазначену суму слід стягнути з відповідачки на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , заборгованість у сумі 1 422 (одна тисяча чотириста двадцять дві) грн. 63 коп., яка складається з заборгованості в сумі 1 049 (одна тисяча сорок дев`ять)грн. 97 коп. за житлово-комунальні послуги в період з грудня 2019 року до лютого 2020 року (включно), інфляційні втрати у сумі 293 (двісті дев`яносто три) грн. 35 коп., 3% річних у сумі 73 (сімдесят три) грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 к., та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1 000 (одна тисяча) грн., а всього 2 331 (дві тисячі триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 15 жовтня 2026 року.

СУДДЯ: