Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №490/10027/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/10027/25

Провадження № 2/487/1127/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Марченко Л.В., відповідача – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (скорочена назва АТ «А-БАНК») до ОСОБА_1 , в якій просить Банк просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 20.09.2023 року у розмірі 75 425,24 грн (53 919,03 грн – заборгованість за кредитом, 21 506,21 грн – заборгованість за відсотками) та судові витрати у розмірі 2422,40 грн, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Проте умови договору відповідач не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою суду від 09 січня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

27 липня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність власноручного підпису кульковою ручкою на заяві, ненадання кредитного ліміту у день підписання документів. Кредитний ліміт було встановлено 09.11.2023 без підписання будь-яких документів. Також відповідач зазначає, що у анкеті-заяві та паспорті споживчого кредиту не зазначено розмір кредитного ліміту, тому не зрозуміло на яку дату виникли кредитні правовідносини. Також відсутні відомості коли були видані кредитні картки. Крім цього відповідач зазначає, що між сторонами відсутній кредитний договір від 20.09.2023, доказів підписання договору на момент видачі кредитного ліміту не надано. Ані кредитного ліміту, ані коштів від позивача відповідач 20.09.2023 не отримувала, про що можна пересвідчитись в довідках наданих банком. Відкритий був поточний рахунок з відсутнім кредитним лімітом. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту, відповідач зазначає, що у заяві зазначена процентна ставка 3,4% на місяць, тобто 40,8% річних, а не 44,40 % (3,7% на місяць), які застосовані до неї в односторонньому порядку. Платіжну картку відповідачу ніхто не видавав, а вона була придбана та активована в магазині «АТБ» 20.09.2023. Представник позивача, обґрунтовуючи вимоги посилався та Витяг з тарифів, з Умов та правил надання банківських послуг та надав їх, однак не надав доказів, що саме з ними ознайомився відповідач, підписуючи анкету-заяву. Роздруківка з сайту не може бути належним доказом. Відповідач вважає, що відсутні підстави для стягнення процентів за користування кредитом через відсутність обов`язку їх сплати позивачу у анкеті-заяві та невиконання умов договору з боку позивача, тобто ненадання кредитного ліміту та будь-якої кредитної картки з боку банку 20.09.2023. Також відповідач вважає, що позовна заява та додатки містять порушення: договір не відповідає умовам ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», процентна ставка в договорі не відповідає зазначеній у позові. Оскільки відповідач не отримувала картку в банку, не підписувала документів фізично, вважає, що відповідно до ст. 1055 ЦК України договір є нікчемним. Також Банк в односторонньому порядку змінив розмір фіксованої процентної ставки, тому застосована процентна ставка є нікчемною. Окрім цього відповідач посилається на незрозумілість розрахунку заборгованості, тоді як банк не надав коштів 20.09.2023, а старт рахунку відбувся 21.09.2023. Відповідач вважає, оскільки кредитний ліміт не встановлено 20.09.2023, то на дату підписання договору позивач не виконав істотних умов договору, тому відповідач нічого повертати не повинен і вимоги позивача невмотивовані. Відповідач не ухилявся від виконання законних вимог, але 20.09.2023 ніяких законних вимог у відповідача перед позивачем не існує, оскільки старт кредитного рахунку 20.09.2023 не відбувся. Тим паче, 03.12.2025 відповідач, не знаючи про звернення до суду, сплатила 1000 грн на свій рахунок в банку позивача. СМС-повідомлення та дзвінки відповідачу про наявну заборгованість надходили, але тільки шляхом залякування та погроз. Також відповідач зазначає, що позивач після звернення до суду продовжує нараховувати проценти, що суперечить рішенням Верховного Суду.

31 липня 2026 року надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, представник позивача зазначає, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами складають кредитний договір № б/н від 20.09.2023 року) в А-Банку підтвердила під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомилася з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодилася з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Банком, станом на час укладання договору, на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів», надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законом не встановлений обов`язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією та сплата періодичних платежів. Відповідач сам погодився як з Умовами та Правилами надання банківських послуг так і з необхідністю самостійного ознайомлення на сайті банку з їх оновленими версіями. Наявна у позивача заборгованість нарахована у відповідності до умов кредитування, які складаються із Анкети-Заяви, Тарифів та Умов і Правил. Щодо процентів, представник позивача зазначив, що до матеріалів справи додано Паспорт споживчого кредиту за програмою “Кредитна картка”, в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого. Договір підписано за допомогою електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису. На підтвердження вірності розрахунку в матеріалах справи наявна банківська виписка, де в тому числі відображено використання відповідачем кредитного ліміту. Також представник зазначив, що до позову було додано довідку про видачу картки та довідку про встановлення/зміну кредитного ліміту, та звертає увагу суду, що ініціатором встановлення/зміни кредитного ліміту може бути як Банк, так і сам клієнт, та заборгованість виникла в результаті витрачання кредитних коштів, а встановлення кредитного ліміту є лише можливістю їх використання (відповідно до всіх умов договору), а не обов`язком клієнта. Враховуючи наведене, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги та розглядати справу за відсутності представника АТ «А-Банк».

06 жовтня 2026 року надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких зазначено, що Банком було відмовлено відповідачу у прийнятті її пропозиції щодо врегулювання спору. Надає контрольні розрахунки погашення заборгованості. А саме зазначає, що тіло кредиту 50520,00 грн, відповідачем вирахувано безпідставно відсотки, до моменту відкриття провадження 09.01.2026 вона сплатила безпідставно нараховані відсотки 34749,91 грн і сума боргу, яку вона визнає склала 15 570,09 грн.

Відповідач в судовому засіданні пояснила, що оформила кредит за допомогою телефону. Спочатку, 09.11.2023, вона отримала кредит 20000,00 грн, а потім ліміт збільшився. Однак вона не погоджується з процентною ставкою, яку застосував Банк, оскільки договором узгоджено 3,4% на місяць, а Банк нараховував 3,7% на місяць. Вона повернула 34749,91 грн (незаконно списаних процентів) і залишок заборгованості складає 15 570,09 грн. Взагалі вона не погоджується з договором і хотіла б визнати його недійсним.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку:

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Частиною 1 статті 634 вказаного Кодексу встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установленні строки відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а згідно ст. 629 ЦК України - договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 20.09.2023 між Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір б/н у вигляді анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК».

Відповідно до Анкети-заяви, підписанням цієї анкети відповідач підтверджує, що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ "А-БАНК", що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, між нею та АТ "А-БАНК" становлять Договір про надання банківських послуг (далі – Договір), умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Погоджується із тим, що про зміну вартості послуги Банк повідомляє мене шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування. Засвідчує генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем , що буде використовуватися мною для вчинення правочинів та платіжних операцій. Я визнаю, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Ризики з відшкодування збитків, що можуть бути заподіяні Банку та/або Клієнту, а також третім особам у разі використання УЕП, покладаються на Клієнта.

Вказані анкета-заява підписана сторонами договору.

Також 20.09.2023 відповідачем ОСОБА_1 та позивачем підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, в якій відповідач просила відкрити їй поточний рахунок на умовах, визначених у заяві.

В заяві сторони погодили наступні умови: вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок, мета - отримання кредиту споживчі цілі, пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,00001%, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць, строк кредитування - 240 місяців. Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит.

Згідно довідок АТ «А-Банк» ОСОБА_1 :

1. Відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки:

№ НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року;

№ НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року;

№ НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року;

2. Встановлювались такі кредитні ліміти: 20.09.2023 - 0.00 UAH встановлення; 09.11.2023 – 20000,00 UAH збільшення; 09.02.2024 – 35000,00 UAH збільшення; 22.05.2024 – 42000,00 UAH збільшення; 31.05.2024 – 47000,00 UAH збільшення; 21.06.2024 – 52000,00 UAH збільшення; 01.07.2024 – 57000,00 UAH збільшення; 06.07.2024 – 51000,00 UAH зменшення; 06.07.2024 – 51000,00 UAH зменшення; 16.09.2024 – 50800,00 UAH зменшення; 16.09.2024 – 50800,00 UAH зменшення; 23.09.2024 – 50520,00 UAH зменшення; 23.09.2024 – 50520,00 UAH зменшення; 23.09.2024 - 54000 UAH збільшення.

За даними виписки по картці ОСОБА_1 за період з 20.09.2023 по 01.11.2025 та виписки по картці за період з 20.09.2023 по 25.07.2026 відповідач користувалася кредитними коштами, періодично погашаючи заборгованість.

Відповідно до наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по картці заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 20.09.2023 станом на 25.11.2025 становить 75 425,24 грн, з яких: 53 919,03 грн – заборгованість за кредитом, 21 506,21 грн – заборгованість за відсотками.

В обґрунтування позовних вимог позивач додав до позовної заяви, зокрема Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, Паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ», анкету-заяву, заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.

Проте наданий банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент Банк», який є складовою договору про надання банківських послуг, відповідно до Анкети-заяви, не містить ні особистого підпису відповідача, ні їх підписання у іншій спосіб, який можна було б ідентифікувати, як узгодження з позичальником умов кредитування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

За таких обставин, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, який міститься в матеріалах даної справи та не містить підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 20.09.2023 шляхом підписання Анкети-заяви.

Отже, договір кредитування, що укладався між сторонами та повинен складатися із узгоджених та підписаних анкети-заяви позичальника до договору про надання банківських послуг, підписаний позичальником лише в частині анкети-заяви.

Водночас, 20.09.2023 сторонами підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, якою визначено основні умови кредитуванні, зокрема пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,00001%, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,4% на місяць, строк кредитування - 240 місяців. Порядок погашення - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 4% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн й не більше повного розміру заборгованості за договором про споживчий кредит.

Отже заявою щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком узгоджено сторонами основні умови кредитування.

Таким чином, доводи відповідача щодо відсутності достатніх підтверджень узгодження умов договору, з огляду на відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, не відповідає обставинам справи, з огляду на підписану ОСОБА_1 . Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 20.09.2023, яка містить всі істотні умови кредитування.

Анкета-заява та Заява щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком підписано сторонами у спосіб, передбачений ст. 207, 639 ЦК України, ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" – електронним підписом.

Відсутність фізичного підпису відповідача, на що вона посилається, не свідчить про не укладення договору, оскільки договір, підписаний за допомогою електронного підпису, за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Укладення договору також підтверджується діями самого відповідача, яка отримала картку та фактично користувалася кредитними коштами, тим самим акцептувавши умови угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт укладення кредитного договору, отримання та користування відповідачем кредитними коштами.

Водночас, аналізуючи доводи відповідача в частині невідповідності нарахованих відсотків умовам договору, слід зазначити наступне.

Як встановлено матеріалами справи, підписаною сторонами Заявою щодо встановлення кредитного ліміту від 20.09.2023 року чітко визначено пільговий період користування кредитним лімітом - до 62 днів за ставкою 0,000001%. У разі виходу з пільгового періоду на тіло кредиту нараховується фіксована процентна ставка в розмірі 3,4% на місяць (що еквівалентно річній процентній ставці 40,8%).

Проте розрахунок заборгованості у період з 20.09.2023 по 01.03.2025 здійснено на підставі процентної ставки (44,4 % річних).

Оскільки в матеріалах справи повністю відсутні будь-які докази досягнення згоди між сторонами щодо збільшення процентної ставки з погоджених 40,8% до 44,4% річних у зазначений період, таке одностороннє підвищення ставки суперечить приписам ст. 1056-1 ЦК України та умовам укладеного договору.

За таких обставин, цей розрахунок є не допустимим доказом заборгованості.

Доводи відповідача у цій частині є обґрунтованими, у зв`язку з чим суд здійснює перерахунок заборгованості в межах погодженої сторонами ставки 40,8% річних (3,4% на місяць).

Відповідно до розрахунку, зробленого судом за правильною процентною ставкою 40,8% річних, шляхом щоденного нарахування відсотків залежно від суми фактичного залишку заборгованості за кожен календарний день використання кредитних коштів, за такою формулою - сума боргу*річна ставка і поділити на кількість днів у році (365 або 366), загальний борг становить 71 753,88 грн, з яких: тіло кредиту - 50 975,70 грн; відсотки - 20 778,18 грн.

Відповідно до виписки по карті, наданої відповідачем, нею сплачено 03.12.2025 1000,00 грн, а тому сума боргу підлягає зменшенню на цю суму.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 70 753,88 грн.

При цьому, враховуючи здійснений відповідачем платіж у розмірі 1 000,00 грн, який відповідно до вимог закону та умов договору зараховується в рахунок погашення процентів, остаточний розмір заборгованості розподіляється наступним чином:

заборгованість за тілом кредиту — 50 975,70 грн;

заборгованість за процентами — 19 778,18 грн.

З огляду викладене, позовні вимоги АТ «А-БАНК» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно до задоволених позовних вимог (94%), що становить 2 277,06 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 20.09.2023 станом на 25.11.2025 у розмірі 70 753,88 грн, з яких: 50 975,70 грн - заборгованість за тілом кредиту; 19 778,18 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 2 277,06 грн.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, ЄДРПОУ 14360080, МФО № 307770.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Суддя: З. М. Сухаревич