Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №487/5961/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5961/26

Провадження № 2/487/3766/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

15.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т. А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р. Ш.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2026 року ТОВ «Факторинг партнерс» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього на користь позивача заборгованість за договором № 4774312 від 02.12.2021 в суму 12 556,39 грн; вирішити питання щодо розподілу судових витрат, стягнувши з відповідача 2662,40 грн судового збору та 9000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтований тим, що 02.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 4774312, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язувався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язувався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Умовами договору також визначено, що сума кредиту становить 5000 грн. Проценти за користування кредитом 14.0 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсоток від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Позикодавець на виконання умов договору кредиту надав позичальнику грошові кошти у сумі 5000 грн. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав.

26.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 4774312.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору утворилась заборгованість в сумі 12 556,39 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 4336,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги – 8220,39 грн, та яку слід стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 18.08.2026 цивільну справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився, подав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, ухваливши заочне рішення.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав.

Відповідно до ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Із прийняттям Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII "Про електронну комерцію" (далі - Закон № 675-VIII) на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів у мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Положеннями статті 3 Закону № 675-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на час укладення договору кредиту) передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).

Судом встановлено, що 02.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 4774312, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язувався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти в сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язувався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором (пункт 1. 1 договору).

Відповідно до пунктів 1. 2, 1. 3 договору сума кредиту становить 5000 грн, який надається на строк 28 днів з 02.12.2021.

Термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту, процентів за користування кредитом: 30.12.2021.

Умовами договору також визначено проценти, які сплачує позичальник за користування кредитом. Проценти за користування кредитом – 14.0 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору). Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.6 договору).

Пунктом 2.3 договору передбаченні умови пролонгації договору та розмір процентів.

Крім того, сторонами погоджено та підписано графік платежів за договором, який є додатком 1 до договору, а також паспорт споживчого кредиту.

Позикодавець на виконання умов договору 02.12.2021 надав ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок, який надано останнім, та міститься в реквізитах договору, що підтверджується квитанцією № а1016с66-39с1-46с5-bc96-86558b1890ее_637740757897579526 від 02.12.2021.

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «Мілоан», підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦІ у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор – Z16798, час відправки ідентифікатора позичальнику 02.12.2021, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +3806666125364.

26 липня 2024 року між ТОВ «Факторинг Партнерс» та ТОВ «Мілоан» укладено договір факторингу № 26-07/2024, за умовами якого фактор набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників.

Відповідно до Реєстру боржників (витяг з додатку № 3 до договору факторингу № 26-07/2024від 26.07.2024) ТОВ «ФК «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 4774312 в сумі 12 556,39 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором № 4774312 від 02.12.2021 в сумі 12 556,39 грн.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 4774312 від 02.12.2021 слідує, що загальна сума боргу за вказаним договором становить 12 556,39 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 4336,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги – 8220,39 грн.

Відповідач заперечень щодо існування заборгованості та її розміру, свого розрахунку не подав.

Отже, суд вважає, що позов необхідно задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача нараховану заборгованість за кредитним договором.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, при зверненні до суду з позовною заявою ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило 2 662,40 грн судового збору, а оскільки позовні вимоги задовольняються, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, у вказаній сумі.

За правилами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

Позивач просив стягнути з відповідача 9 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підтвердження вказаних витрат позивачем надані договір про надання правової допомоги від 02.07.2024, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «ЛІГАС АССІСТАНС», прайс-лист АО «Лігас Ассістанс», заявка на надання юридичної допомоги № 707 від 01.06.2026, витяг з акту № 38 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.

Відповідач про зменшення витрат на професійну правничу допомогу не заявляв.

Отже, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-5, 76-81, 89, 137, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» заборгованість за договором № 4774312 від 02.12.2021 в сумі 12556,39 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту – 4336,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення прав вимоги – 8220,39 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» судові витрати, що складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн, а всього 11 662,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Т. А. Карташева