Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №487/934/20 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/934/20

Провадження №2-др/487/28/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді - Щербини С.В.,

за участі секретаря судового засідання – Брижатої А.С.,

за відсутності учасників справи, належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Сафронова Юрія Івановича подану в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про знесення самочинно збудованого нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року ОСОБА_1 , діючи через адвоката Сафронова Ю.І., звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якому просила вирішити питання про розподіл судових витрат.

Мотивуючи заяву вказувала, що рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва по справі №487/934/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про знесення самочинно збудованого нерухомого майна – задоволено частково.

В той же час в резолютивній частині рішення суд не вирішив питання щодо судових витрат, які складаються з суми судового збору та вартості проведеної по справі експертизи.

Враховуючи викладене, просила вирішити питання про розподіл судових витрат.

Суд, у відповідності до ч.4 ст. 270 ЦПК України вважає за можливе розглянути заяву без виклику в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 259 ЦПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до положень ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Звертаючись до суду з позовом позивач сплатила 840, 80 грн судового збору на підтвердження чого надала квитанцію №0.0.1550199390.1 від 12 грудня 2019 року на суму 768,40 грн та квитанцію №0.0.1612570310.1 від 12 лютого 2020 року на суму 72,40 грн.

В подальшому позивачкою було збільшено позовні вимоги та доплачено 908 грн судового збору, що підтверджується квитанцією №0.0.2139905333.1 від 25 травня 2021 року.

Рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 05 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа: Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про знесення самочинно збудованого нерухомого майна – задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 здійснити перебудову балкону квартири АДРЕСА_1 шляхом приведення його параметрів в первісний стан (до реконструкції).

В задоволенні позовних вимог про визнання реконструкції балкону самочинним будівництвом та знесення балкону – відмовлено.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково то з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути 840, 80 грн судового збору, тобто за задоволенні позовні вимоги.

Щодо стягнення витрат пов`язаних з проведенням експертизи.

Так, ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 27 травня 2021 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

14 вересня 2023 року на адресу суду надійшов висновок експерта №21-426 судової будівельно-технічної експертизи.

Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного здійснення ОСОБА_1 оплати за проведення експертизи, зокрема квитанцій, платіжних інструкцій, чеків, тощо.

За такого, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу та стягнення з відповідача. Сама лише вказівка на наявність таких витрат або надання рахунків без первинних платіжних документів не є підтвердженням понесення таких витрат у розумінні цивільного процесуального законодавства України.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 270, 273, 352-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Сафронова Юрія Івановича подану в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про знесення самочинно збудованого нерухомого майна – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про знесення самочинно збудованого нерухомого майна.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 по 210 (двісті десять) грн 20 коп судового збору з кожного.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

На додаткове рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя С.В. Щербина