Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №487/6936/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №487/6936/26

Суддя: Щербина С. В.

Справа № 487/6936/26

Провадження № 3/487/1144/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Щербини С.В., за участю секретаря: Домніцької Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали, які надійшли від МРУП ГУ НП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, офіційно не працевлаштовану, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.184 КпроАП України,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2026 до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 877406 від 19.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КпАП України.

Разом з цим, 27.08.2026 до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 877407 від 19.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КпАП України.

Постановою суду від 12.10.2026, зазначені адміністративні справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 184 КпАП України, об`єднані в одне провадження.

Так, 07.08.2026 за адресою: м.Миколаїв пр. Центральний 27-б, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 51 КУпАП, а саме знаходячись у приміщенні магазину "ЄВА", таємно, шляхом вільного доступу заволоділа парфумами "Versace 100 мл.", чим спричинила матеріальну шкоду у розмірі 2319,20 грн.

Крім того, 14.08.2026 за адресою: м.Миколаїв пр. Центральний 24/5, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 51 КУпАП, а саме знаходячись у приміщенні магазину "ЄВА", таємно, шляхом вільного доступу заволоділа парфумами "Dolce & Gabbana 125 мл.", чим спричинила матеріальну шкоду у розмірі 3899,00 грн.

До судового засідання ОСОБА_1 не з`явилась, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, провину у вчиненні адміністративного правопорушення визнає.

Дослідивши матеріали справи,суд приходить до наступних висновків.

Положеннями ст.280 КпроАП України передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.251 КпроАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ст.252 КпроАП України встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною першою статті 184 КпроАП України передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Положеннями ст. 150 СК України передбачено, що Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; Батьки зобов`язані поважати дитину; Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КпроАП України є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх. А об`єктивна сторона за ч. 1 ст. 184 КпроАП України, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Аналіз приписів Закону України «Про освіту» та Закону України «Про охорону дитинства» дозволяє дійти висновку, що під невиконанням обов`язків по вихованню і навчанню дітей варто розуміти різні форми бездіяльності, у результаті яких відсутня належна турбота про виховання і навчання дітей. Ухилення батьків і осіб, що їх заміняють, від виконання своїх обов`язків може виражатися в тому, що вони не піклуються про моральне виховання, фізичний розвиток дітей і зміцнення їхнього здоров`я, створення необхідних умов для своєчасного одержання ними освіти, успішного навчання, підготовки до трудової діяльності.

Як орієнтує Пленум Верховного Суду України у своїй постанові «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 №3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (ч. 2 п. 16 постанови).

Вина ОСОБА_1 у вчинені вказаного правопорушення підтверджується наступними матеріалами: Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 877407 від 19.08.2026; Протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 877406 від 19.08.2026, Рапортами; Заявами про вчинення кримінального правопорушення від 07.08.2026, 14.08.2026; Протоколами допиту свідків; Протоколом огляду місця події; Письмовими поясненнями.

Таким чином, суд приходить до висновків, що ОСОБА_1 своїми діями скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.

При вирішенні питання про міру адміністративного стягнення суд приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, відомості про особу порушниці, та приходить до переконання, що для досягнення мети адміністративного стягнення необхідною та достатньою мірою відповідальності є штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн.

Також, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 221, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення, відповідно до ст. 36 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 850 грн. (Отримувач Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/21081100 ЄДРПОУ 37992030 Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.) Номер рахунку (IBAN)UA698999980313030106000014480 Код класифікації доходів бюджету 21081100 ).

Стягнути з ОСОБА_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106; Призначення платежу: 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя С.В. Щербина

Оригінал: reyestr.court.gov.ua