Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №473/4229/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 13 жовтня 2026 р.

Справа: №473/4229/26

Суддя: Вуїв О. В.

Справа № 473/4229/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"14" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2026 року ТОВ «ФК «Смарт Пей» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому вказувало, що 21 січня 2020 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» уклало з відповідачем Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001529845301, відповідно до якого зобов`язалося відкрити на ім`я відповідача поточний рахунок з наданням кредитної картки та встановленням кредитної лінії з лімітом у 25 000 грн, який в подальшому збільшило до 50 000 грн (максимальний розмір ліміту), зі строком користування коштами протягом 12 місяців (який продовжується необмежену кількість разів за відсутності заперечень сторін), а відповідач зобов`язався щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 47,88 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

26 червня 2026 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» уклало з ТОВ «ФК «Смарт Пей» Договір факторингу №1, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №2001529845301 від 21 січня 2020 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 25 червня 2026 року виникла заборгованість у загальному розмірі 85 927,03 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом – 46 750,31 грн;

-заборгованість за процентами – 39 176,72 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача у повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, проте в матеріалах справи (позові) міститься заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в окремій заяві (позові) не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, суд встановив, що 21 січня 2020 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» уклало з відповідачем Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001529845301, відповідно до якого зобов`язалося відкрити на ім`я відповідача поточний рахунок з наданням кредитної картки та встановленням кредитної лінії з лімітом у 25 000 грн, який в подальшому збільшило до 50 000 грн (максимальний розмір ліміту), зі строком користування коштами протягом 12 місяців (який продовжується необмежену кількість разів за відсутності заперечень сторін), а відповідач зобов`язався щомісячно частинами повертати кредит, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 47,88 % річних від суми залишку заборгованості за кредитом.

26 червня 2026 року АТ «Перший Український Міжнародний Банк» уклало з ТОВ «ФК «Смарт Пей» Договір факторингу №1, за яким первісний кредитор відступив позивачу право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з кредитного договору №2001529845301 від 21 січня 2020 року.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України (в редакції на час укладення правочину) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач погодився з умовами кредитного договору, підписавши відповідний правочин (що складається із Заяви №2001529845301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб), тим самим набувши права та обов`язки позичальника.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема, повинен повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, з укладенням договору факторингу до ТОВ «ФК «Смарт Пей» перейшли усі права та обов`язки первісного кредитора за договором.

Наявною в матеріалах справи випискою з банківського рахунку позичальника підтверджується факт виконання кредитодавцем умов кредитного договору.

У той же час, матеріали справи не містять доказів належного виконання позичальником своїх зобов`язань на користь первісного кредитора або його правонаступника.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором (що підтверджується копією виписки з банківського рахунку позичальника) заборгованість станом на 25 червня 2026 року становить 85 927,03 грн, у тому числі:

-заборгованість за кредитом – 46 750,31 грн;

-заборгованість за процентами – 39 176,72 грн.

Вказана заборгованість нарахована у повній відповідності до умов кредитного договору, а тому підлягає стягненню у нарахованому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2 662,40 грн судового збору.

Що стосується вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, то в цій частині суд виходить з наступного.

Дійсно, відповідно до вимог ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України суд в залежності від результату розгляду справи зобов`язаний розподілити між сторонами витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію Договору про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року б/н, укладеного між ТОВ «ФК «Смарт Пей» та адвокатом Рудзей Ю.В. з додатками, що містять перелік, опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, всього на суму 10 000 грн: правовий аналіз та консультація, вартість послуги – 2 000 грн; підготовка позовної заяви, вартість послуги – 6 000 грн; супровід справи під час судового розгляду, вартість послуги – 2 000 грн.

Проте у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодуванню підлягають лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, справа не передбачає необхідності виконання значного обсягу дій та робіт, необхідних для її підготовки та розгляду.

При цьому, розмір витрат за підготовку позовної заяви є завищеним, а послуги адвоката щодо супроводу справи є недоведеними (зазначені у цьому переліку послуги фактично не надавалися).

Отже, зважаючи на категорію даної справи, яка є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними обсягу здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, частково не доведені, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 4 500 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 282, 284, 289 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Пей» (м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, офіс 303; код ЄДРПОУ 43696954) заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001529845301 від 21 січня 2020 року, що утворилася станом на 25 червня 2026 року, а саме: заборгованість за кредитом у розмірі 46 750 (сорок шість тисяч сімсот п`ятдесят) гривень 31 копійка; заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 39 176 (тридцять дев`ять тисяч сто сімдесят шість) гривень 72 копійки, а всього в загальному розмірі 85 927 (вісімдесят п`ять тисяч дев`ятсот двадцять сім) гривень 03 копійки, а також 7 162 (сім тисяч сто шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В. Вуїв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua