Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №473/2728/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2728/26

РІШЕННЯ

іменем України

"14" жовтня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ракуленко Є.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ

у травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що вона є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 (до зміни найменування АДРЕСА_2 ), відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07 лютого 2020 року державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори Миколаївської області Бойченком В.А., який виконував обов`язки державного нотаріуса Першої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області.

Вказаний будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0529 га, призначеній для його обслуговування. Між тим право власності щодо ділянки зареєстроване за попереднім власником будинку ОСОБА_2 .

Посилаючись на те, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на належну відчужувачу земельну ділянку, на якій вони розташовані та яка необхідна для їх обслуговування, позивачка просила визнати її власником земельної ділянки, площею 0,0529 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вирішення справи залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що позивачка ОСОБА_1 є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 (до зміни найменування АДРЕСА_2 ), відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 07 лютого 2020 року державним нотаріусом Арбузинської державної нотаріальної контори Миколаївської області Бойченком В.А., який виконував обов`язки державного нотаріуса Першої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області, після смерті її чоловіка ОСОБА_3 .

Проте, позивачка ОСОБА_1 позбавлена можливості оформити спадкові права відносно земельної ділянки, яка була надана для обслуговування вищевказаного житлового будинку, в зв`язку з відсутністю належних документів, що підтверджували право власності спадкодавця на спірну земельну ділянку.

Водночас, як убачається з матеріалів справи, житловий будинок АДРЕСА_1 , належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладеного та зареєстрованого 29 березня 2002 року на Універсальній товарно-сировинній біржі, за яким ОСОБА_3 купив обумовлений житловий будинок у ОСОБА_4 . Останній успадкував будинок після смерті матері, ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 29 березня 2002 року державним нотаріусом Першої Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області Нехимчуком К.Б.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до повідомлення Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області № 1215/01-09 від 16 вересня 2026 року спадкова справа після його смерті не заведена.

Вказаний житловий будинок розташований на земельній ділянці, площею 0,0529 га, призначеній для його обслуговування.

Право власності на вказану земельну зареєстровано за ОСОБА_2 , відповідно до державного акта на право приватної власності на землю, виданого 25 грудня 1993 року року виконавчим комітетом Вознесенської міської ради Миколаївської області на підставі рішення виконкому за №282 від 16 листопада 1993 року. Обумовлений правовстановлюючий документ зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2343.

Відповідно до ст. 30 ЗК України 1990 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком,будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Аналогічні роз`яснення надав й Пленум Верховного Суду України в своїй постанові №7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»(п. 18ґ).

Виходячи з наведеного, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

За таких обставин, до ОСОБА_3 перейшло право власності на спірну земельну ділянку, отже остання ввійшла до складу спадщини.

Згідно положень Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк у порядку, передбаченому законом.

В силу ч.ч.2,3 ст.1225 ЦК України до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Правило вказаної статті про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності (п.10 постанови пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7).

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, виходячи з того, що позивачка ОСОБА_1 не має іншої можливості захистити своє право на земельну ділянку, суд вважає, що право останньої підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на спірну земельну ділянку.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83, 259, 263-265, 272, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги ОСОБА_1 до Вознесенської міської ради Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,0529 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та надана для обслуговування житлового будинку.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Л.В.Лузан