Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №486/914/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 486/914/26

Провадження № 2-о/467/25/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 року с-ще Арбузинка

Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.

за участі:

секретарів судового засідання Скорнякової С.В.,

заявниці ОСОБА_1

представника заявниці Іськова В.О.

представника заінтересованої особи Миськів С.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Державна установа «Південноукраїнська виправна колонія (№83)», Південноукраїнська міська рада, ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

в с т а н о в и в :

30.04.2026 ОСОБА_1 , діючи через свого представника Іськова В.О. , звернулась до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області із заявою про встановлення факту проживання факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, зазначивши заінтересованою особою Державну установу «Південноукраїнська виправна колонія (№83)». Просила встановити факт, що вона, ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як чоловік та дружина з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування заяви вказує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали спільно без реєстрації шлюбу з 2013 року по день смерті ОСОБА_6 . Вели спільне господарство, мали спільний бюджет та взаємні права і обов`язки як чоловік та дружина, виховували та утримували спільну дитину - ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Станом на дату смерті ОСОБА_5 за місцем його роботи у ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» залишилась невиплаченою заробітна плата. Встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю як чоловік та дружина є необхідним для реалізації права заявника як члена сім`ї на отримання невиплаченої заробітної плати ОСОБА_5 відповідно до ст. 1227 ЦК України. Іншим способом підтвердити зазначений факт у позасудовому порядку не видається можливим, оскільки шлюб між ними зареєстрований не був.

Ухвалою судді Південноукраїнського міського суду Миколаївської області від 21.05.2026 справу передано до Арбузинського районного суду Миколаївської області для розгляду за підсудністю.

Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 22.06.2026 провадження у справі відкрито, до участі у справі у якості заінтересованої особи залучено Південноукраїнську міську раду.

07.09.2026 від представника Південноукраїнської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника міської ради, де представник заперечив проти задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів відмови заявниці у виплаті їй заробітної плати померлого ОСОБА_5 , та на даний час зазначені кошти увійшли до складу спадщини і право на їх отримання мають в першу чергу спадкоємці. Крім того, звернуто увагу суду на те, що свідоцтво про смерть ОСОБА_5 видане виконавчим комітетом Мигіївської сільської ради Первомайського району, в той час як місце смерті в ньому зазначене с-ще Костянтинівка Вознесенського району Миколаївської області. І заявниця не додає до своєї заяви жодного підтвердження щодо здійснення нею поховання ОСОБА_5 . Враховуючи викладене, ОСОБА_1 не додано до заяви жодного доказу на підтвердження спільного проживання заявниці з померлим ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 07.09.2026 витребувано у приватного нотаріуса Лобової О.М. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 18.06.2026 до участі у справі у якості заінтересованої особи залучено ОСОБА_4 .

Заявниця ОСОБА_1 , та її представник, адвокат Іськов В.О. в судовому засіданні заяву про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у заяві. Просили встановити факт, що ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як чоловік та дружина з 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Представник заінтересованої особи Південноукраїнської міської ради Миськів С.О., після дослідження доказів у справі, проти задоволення заяви не заперечував.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про дату, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином. Звернулася із клопотанням про розгляд справи без її участі на підставі наявних у матеріалах справи доказів та документів.

Представник заінтересованої особи ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)» в судове засідання не з`явився, про дату, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що є мешканкою с-ща Костянтинівка , проживає по АДРЕСА_1 з 1994 року та знайома з родиною ОСОБА_5 , які є її сусідами та проживають в одному з нею будинку у квартирі АДРЕСА_2 , її чоловік служив разом з ОСОБА_5 у ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)». ОСОБА_5 проживав за вказаною адресою з дитинства, квартиру отримали його батьки як багатодітна родина, а з 2013 року з ним постійно проживає ОСОБА_1 . ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мають спільну дитину, сина ОСОБА_7 . Свідок підтвердила, що відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 носили характер сімейних, ОСОБА_5 піклувався про спільну дитину, ОСОБА_7 , деякий час з ними проживав онук ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , та ОСОБА_5 піклувався і про цю дитину також, обох дітей водив до садочка. Після розлучення колишня дружина ОСОБА_5 забрала з квартири усі речі, та коли ОСОБА_1 прийшла до нього жити, у квартирі з меблів був один диван, навіть крани були зламані. Усі меблі та обстановку, які зараз є у квартирі придбали ОСОБА_5 та ОСОБА_1 разом, зробили ремонт. Разом вони також побудували гараж, купили автомобіль. Разом вони проживали до моменту смерті ОСОБА_5 в квітні 2026 року.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що є мешканкою с-ща Костянтинівка , проживає по АДРЕСА_3 з 2011 року, знайома з родиною ОСОБА_5 , які є її сусідами та проживають в одному з нею будинку у квартирі АДРЕСА_2 , свідок працює у ДУ «Південноукраїнська виправна колонія (№83)», де до часу смерті працював і ОСОБА_5 . ОСОБА_5 проживав за вказаною адресою весь час, а з 2013 року з ним постійно проживає ОСОБА_1 . ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мають спільну дитину, сина ОСОБА_7 , віком близько 12 років. Свідок підтвердила, що відносини між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 носили характер сімейних, вони разом проживали, виховували дитину, робили ремонти, купували меблі та техніку у квартиру, їздили на відпочинок. Деякий час з ними проживала дочка ОСОБА_1 та онук, ОСОБА_5 ставився до них також як до членів родини. Свідок приятелювала з родиною ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ходила до них в гості на свята, а вони ходили до неї.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 49 років у с-щі Костянтинівка Вознесенського району Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 06.04.2026.

З копії витягу з реєстру територіальної громади 2026/005462124 від 06.04.2026, убачається, що ОСОБА_1 зареєстрована по АДРЕСА_4 з 03.02.2020.

Квартира по АДРЕСА_4 згідно рішення виконавчого комітету Костянтинівської селищної ради №24 від 22.03.2018 передана у власність ОСОБА_5 .

Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 11.02.2015, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 мають спільну дитину, сина - ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З копії спадкової справи №37/2026 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , встановлено, що із заявами про прийняття спадщини після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 звернулась ОСОБА_1 від імені малолітнього сина ОСОБА_7 та від власного імені, повідомивши при цьому нотаріуса про ще одного спадкоємця, дочку ОСОБА_5 - ОСОБА_4 .

Інші особи з приводу прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не звертались.

Відповідно до наявних в матеріалах спадкової справи відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 13.02.2026 №256, виданих Центром надання адміністративних послуг м. Південноукраїнська, у квартирі по АДРЕСА_4 зареєстровані: ОСОБА_1 - з 03.02.2020, ОСОБА_5 - з 31.01.2018, ОСОБА_7 - з 11.02.2015.

Згідно копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 НОМЕР_3 , виданого 03.03.2000 Южноукраїнським МВ УМВС України в Миколаївській області, шлюб, укладений між заявницею та ОСОБА_17 26.08.1991, розірвано, про що 13.08.2012 ВРАЦС Арбузинського РУП складено актовий запис №12.

Згідно рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 11.02.2013 у справі №467/158/13-ц, розірвано шлюб, укладений 13.09.2002 між ОСОБА_5 та ОСОБА_18 . Рішення набрало законної сили 22.02.2013.

Крім того, на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю, наявності спільних прав та обов`язків, заявницею надано довідку школи англійської мови «EnGard» якою підтверджено, що з вересня 2024 року її син ОСОБА_7 навчається у зазначеному закладі та оплату за навчання дитини за період вересень 2024- травень 2026 вносив батько дитини, ОСОБА_5 . Крім того, надано квитанції про перерахування грошових коштів ОСОБА_5 на картку ОСОБА_1 , квитанції про оплату ОСОБА_5 за навчання дитини ОСОБА_7 , про оплату комунальних послуг за адресою спільного проживання.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

В свою чергу, за положеннями ч. 1, 2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має встановити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як

батько, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю, заяви, анкети, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що подружжя вважали себе чоловіком та дружиною.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема, щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи /служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання. Спільний побут передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком І жінкою та реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо.

Наведені висновки узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, висловленими у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 15 липня 2020 року (справа №524/10054/16), від 30 листопада 2022 року (справа №757/23617/15-ц), 7 червня 2023 року (справа№509/3416/18), від 17 серпня 2023 року (справа №348/1829/16), 4 грудня 2023 року (справа №543/563/22) та інших.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 грудня 2020 року в справі № 295/14208/18-ц, від 03 березня 2021 року в справі № 127/28507/15 належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Пунктом 5 частини першої статті 256 ЦПК України передбачено встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Встановлення цього факту судом можливе у випадку, коли потрібно вирішити питання про виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з вимогами ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбі. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ЕСН-1986-8-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною, визначеною законом, законною підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства, закріпленому у ст. 1 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» від 19 жовтня 2000 року. Цим законом визначено, що домогосподарство - сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Зазначені висновки є сталими в судовій практиці та підтверджується позицією, викладеною, зокрема, в Постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року у справі №643/6799/17 та Постанові Верховного Суду від 03.11.2020 року у справі №369/7524/19.

Положеннями статті 74 СК України визначено, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

При застосуванні статті 74 СК України слід виходити з того, що вказана норма поширюється на випадки, коли чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі та між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, як член сім`ї спадкодавця заявник має право претендувати на отримання заробітної плати ОСОБА_5 , що не була отримана ним за життя. Таким чином, факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 має для неї юридичне значення.

Дослідженими в судовому засіданні доказами підтверджено, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживали однією сім`єю як чоловік та дружина до моменту смерті ОСОБА_5 .. Даний факт підтверджений показаннями свідків, свідоцтвом про народження їх спільної дитини, відомостями про реєстрацію їх постійного місця проживання за однією адресою. Заявниця та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , мали спільний побут та спільні права та обов`язки, спільно несли витрати на утримання житла, виховання дитини, тощо.

Отже, встановлені у цій справі обставини у своїй сукупності свідчать про доведеність факту проживання заявниці ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім`єю без реєстрації. Щодо визначення часу спільного проживання слід врахувати, що рішення суду про розірвання попереднього шлюбу ОСОБА_5 набрало законної сили 22.02.2013, тож час спільного проживання слід відраховувати від цієї дати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 259, 315 - 319 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи Державна установа «Південноукраїнська виправна колонія (№83)», Південноукраїнська міська рада, ОСОБА_4 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Нова Одеса Миколаївської області, з ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 у с. Центральному Снігурівського району Миколаївської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_9 у с-щі Костянтинівка Вознесенського району Миколаївської області, однією сім`єю без шлюбу у період з 22 лютого 2013 року до 02 квітня 2026 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Догарєва