Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №127/24126/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24126/26

Провадження №3/127/4827/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р. м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковальчук Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від УПП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 року о 00:07 год. по вул. Стрілецька, 2-А в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом марки «Vevi», без номера, з ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився з невідомих суду причин. Про те, що ОСОБА_1 знав про час та місце розгляду справи свідчить присутність в судовому засіданні його захисника Старого М.М. При цьому, захисник вказав, що ОСОБА_1 не заперечує проти розгляду справи без його участі.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках, коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, зокрема, проводити судове засідання у відсутності особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В рішенні від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 268 КУпАП), однак розгляд справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою особа притягується до адміністративної відповідальності, не належить до цих випадків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за участю її захисника.

До суду надійшли заперечення захисника Старого М.М., в якому зазначено наступне. ОСОБА_1 свою вину у вчинення інкримінованого йому правопорушення не визнає. Відомості про час події зазначені у процесуальних документах не узгоджуються з часом початку відеофіксації, доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом суду не надано, підстав для проходження огляду на стан сп`яніння в ОСОБА_1 не було. Виходячи з наведеного, захисник вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому справа підлягає закриттю.

В судовому засіданні захисник Старий М.М. просив суд закрити справи відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Дослідивши докази, наявні у справі, заслухавши думку захисника, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують ї х увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що і мало місце в даному випадку.

Як слідує з протоколу серії ЕПР 1 № 711730 від 06.07.2026 року, складеного у м. Вінниці по вул. Стрілецька, 2-А, 06.07.2026 року о 00:07 год. по вул. Стрілецька, 2-А в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - електросамокатом марки «Vevi», без номера, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Велась відеофіскація на портативні відеореєстратори № 467728, 472965.

До протоколу надано рапорт поліцейського, капітана поліції В. Семіцкого, в якому зазначено, що під час несення служби в складі наряду Юнкер – 108 спільно з рядовим поліції В. Крищуком, 06.07.2026 року о 00:07 год. по вул. Стрілецька, 2А в м. Вінниця водій ОСОБА_1 керував електросамокатом марки «Vevi». Під час спілкування з ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки. На ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (ЕПР 1 № 711730). Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори 467728, 472965.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції слідує, що в ОСОБА_1 виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.

На відеозаписі, який долучено до протоколу, видно, що поліцейські підходять до ОСОБА_1 , який стоїть біля самокату. Під час розмови з поліцейськими ОСОБА_1 заперечує, що поліцейські зупинили його під час руху на самокаті. Поліцейський отримує відео з камер відеоспостереження вказаної ділянки дороги, де видно, що ОСОБА_1 їхав на самокаті, та пропонує ОСОБА_1 ознайомитися з вказаним відеозаписом, однак ОСОБА_1 відмовляється. В подальшому, поліцейські пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. На що ОСОБА_1 відповідає відмовою. Поліцейські попереджають ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Після цього, ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду.

Отже, вказаним відеозаписом повністю підтверджено, що ОСОБА_1 керував електросамокатом на момент його зупинки поліцейськими, жодних інших осіб, які могли б керувати самокатом поряд не було. Крім цього, ОСОБА_1 був зупинений правомірно, адже їхав по місту в комендантську годину, не маючи на це спеціального дозволу. В подальшому, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився.

Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейськими за допомогою портативного відеореєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Як зазначалося вище ст. 251 КУпАП визначено, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення, а також на підставі чого встановлюються такі дані, що надають можливість встановити обставини правопорушення, які мають значення для справи та можуть бути використані як доказ.

Суд не вбачає підстав для закриття справи про що в своїх запереченнях просив захисник, оскільки його заперечення, на думку суду, є необґрунтованими, викладені в них обставини спростовуються сукупністю доказів, дослідженими в судовому засіданні.

За наведених обставин суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними та ретельно перевіреними судом та описаними вище доказами, зокрема даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР 1 № 711730 від 06.07.2026 року, рапортом, направленням, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.

Дії ОСОБА_1 утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. А тому суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284, 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя :