Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №127/16001/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16001/26

Провадження № 2/127/4599/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

14 жовтня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 21811-09/2023 від 16 вересня 2023 року в розмірі 48 250 грн, а також судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16 вересня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 21811-09/2023.

За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 грн строком на 360 днів, із кінцевою датою повернення кредиту 09 вересня 2024 року. Договором передбачено сплату процентів за користування кредитом за процентною ставкою 2,5 % на день.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора W3804, надісланого відповідачу за допомогою SMS-повідомлення. На думку позивача, укладення договору в такий спосіб відповідає вимогам законодавства України та підтверджує волевиявлення відповідача на прийняття його умов.

Відповідно до умов кредитного договору кредитні кошти в розмірі 10 000 грн перераховано на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , відкриту в АТ КБ «ПриватБанк».

Позивач указує, що відповідач належним чином не виконував зобов`язань за кредитним договором, не повернув отримані кошти та не сплатив проценти за користування кредитом.

15 лютого 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 15022024, на підставі якого до ТОВ «Діджи Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 21811-09/2023 від 16 вересня 2023 року.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 15 лютого 2024 року заборгованість відповідача становить 48 250 грн, з яких 10 000 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 38 250 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області Сичука М.М. від 15 травня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ КБ «ПриватБанк», змінено порядок розгляду справи та призначено її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судом витребувано інформацію щодо належності відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 та виписку про рух коштів за відповідним рахунком за період з 16 вересня 2023 року по 15 лютого 2024 року.

28 вересня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надало суду відповідь, у якій підтвердило, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 , та надало виписку про рух грошових коштів за відповідним рахунком за період з 16 вересня 2023 року по 15 лютого 2024 року. Зазначена виписка підтверджує зарахування на картковий рахунок відповідача коштів у розмірі 10 000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Судова кореспонденція, надіслана на адресу відповідача, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведеного, за наявності підтвердження направлення судової повістки за належною адресою відповідача, його повторної неявки, неподання відзиву та відсутності заперечень позивача суд вважає можливим провести заочний розгляд справи відповідно до статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд доходить таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Згідно зі статтями 76–81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, або якщо воля сторін виражена за допомогою електронних чи інших технічних засобів зв`язку.

Частиною другою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття іншою стороною. Електронний договір, укладений у передбаченому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Підписання електронного правочину може здійснюватися шляхом використання одноразового ідентифікатора.

З наданих матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 21811-09/2023 від 16 вересня 2023 року укладений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. Умовами договору визначено суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку та порядок виконання зобов`язань.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк», наданою на виконання ухвали суду від 18 серпня 2026 року. Виписка містить відомості про картковий рахунок відповідача та зарахування на нього коштів у розмірі 10 000 грн, що узгоджується із сумою кредиту, визначеною в договорі.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтями 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором чи законом.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом установлюється договором залежно від погоджених сторонами умов кредитування з урахуванням вимог закону.

Укладеним між сторонами кредитним договором передбачено надання кредиту в розмірі 10 000 грн строком на 360 днів та сплату процентів за користування кредитом за ставкою 2,5 % на день.

Позивач надав розрахунок заборгованості за період з 16 вересня 2023 року по 15 лютого 2024 року, згідно з яким сума заборгованості відповідача становить 48 250 грн, з яких 10 000 грн — основна сума кредиту та 38 250 грн — проценти за користування кредитом.

Зазначений розмір процентів відповідає нарахуванню за ставкою 2,5 % на суму основного боргу 10 000 грн протягом 153 днів. Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредиту або сплати нарахованих процентів.

Суд ураховує, що Закон України «Про споживче кредитування» встановлює вимоги до умов договору про споживчий кредит та розкриття інформації про процентну ставку й загальні витрати за кредитом. Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX внесено зміни до правового регулювання денної процентної ставки за споживчими кредитами та визначено перехідний порядок застосування відповідних обмежень.

У цій справі кредитний договір укладено 16 вересня 2023 року, а заявлена до стягнення заборгованість нарахована станом на 15 лютого 2024 року. Позивач просить стягнути проценти, нараховані за період до передання права вимоги за договором факторингу. За наданими матеріалами позивач заявив до стягнення саме визначену суму заборгованості, що складається з основного боргу та процентів, без додаткових штрафних санкцій.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Як убачається з матеріалів справи, 15 лютого 2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 15022024. На підтвердження переходу права вимоги позивач надав договір факторингу, реєстр боржників та документи щодо передання відповідних вимог.

Надані документи підтверджують перехід до ТОВ «Діджи Фінанс» права грошової вимоги за кредитним договором № 21811-09/2023 від 16 вересня 2023 року до ОСОБА_1 у заявленому розмірі. Відтак позивач є належним кредитором за спірним зобов`язанням та має право вимагати від відповідача виконання грошового зобов`язання.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач отримав кредитні кошти, взяв на себе договірні зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів, однак належним чином цих зобов`язань не виконав. Доказів на спростування розрахунку заборгованості або підтвердження її погашення відповідач суду не надав.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає доведеними позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 48 250 грн, з яких 10 000 грн — заборгованість за основною сумою кредиту та 38 250 грн — заборгованість за процентами за користування кредитом. Тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. З огляду на задоволення позову в повному обсязі зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за умови підтвердження їх сплати відповідним платіжним документом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження цих витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року, додаткову угоду, детальний опис виконаних робіт, акт наданих послуг та документи щодо оплати правничої допомоги.

Відповідно до статей 133, 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат та підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. При визначенні їх розміру суд ураховує умови договору, обсяг наданих послуг, складність справи, час, витрачений на виконання робіт, та співмірність заявленої суми.

З огляду на надані позивачем документи, характер спірних правовідносин, обсяг підготовлених процесуальних документів та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 128, 133, 137, 141, 247, 259, 263–265, 280–282 ЦПК України, статтями 202, 205, 207, 512, 514, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 629, 639, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 21811-09/2023 від 16 вересня 2023 року в розмірі 48 250 (сорок вісім тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок, з яких 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок — заборгованість за основною сумою кредиту; 38 250 (тридцять вісім тисяч двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок — заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 (шість тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умови подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1.

Відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 15.10.2026.

Суддя