Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №127/32768/26
Суддя: Гайду Г. В.
Справа № 127/32768/26
Провадження № 3/127/6240/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року місто Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області від 05.01.1996, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 02.09.2026 о 13:00 год. у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, що принизило її честь та гідність, а також штовхав.
У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, а саме за наявним у матеріалах справи номером телефону, що підтверджується довідкою про доставку СМС – повідомлення наявною у матеріалах справи.
Крім того, інформація щодо розгляду справ про притягнення до адміністративної відповідальності доступна для ознайомлення усім заінтересованим особам і може бути безперешкодно отримана особою, яка притягається до адміністративної відповідальності за її власним бажанням на офіційному веб-сайті суду,
Відтак, не проявлення належної заінтересованості у результатах розгляду справи протягом тривалого строку, не звернення до суду за інформацією щодо стану розгляду справи не може вважатись порушенням права на справедливий розгляд справи.
Враховуючи викладене, а також позицію Верховного Суду, викладену у справі № 910/9836/18 від 12.03.2019, де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі, з урахуванням того, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 .
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 повідомила, що її сусід протягом 20 років знущається із мешканців будинку своєю неадекватною поведінкою, 02.09.2026 почула крики ОСОБА_1 у дворі та вийшла глянути, що там відбувається, побачила ОСОБА_1 , його рідну сестру ОСОБА_4 та її цивільного чоловіка ОСОБА_5 , яких ОСОБА_1 ображав та виражався нецензурною лайкою, почав падати під автомобіль ОСОБА_5 щоб нібито створити наїзд на себе, в цей час почала робити ОСОБА_1 зауваження, однак останній почав також нецензурно виражатись в її сторону, образливо виражався до неї та погрожував.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_2 заяву та протокол підтримала, зазначила, що ОСОБА_1 ображав її нецензурною лайкою на підтвердження даних подій долучила до матеріалів справи відеозапис.
У судовому засіданні допитаний працівник поліції ОСОБА_6 , який повідомив, що прибувши на виклик ОСОБА_1 , було встановлено неадекватну поведінку останнього, який виражався нецензурною лайкою до своєї сестри ОСОБА_2 та її цивільного чоловіка, а також до сусідів, погрожував, викрикував, що його вбивають, в результаті чого було складено протокол про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні допитаний працівник поліції ОСОБА_7 повідомила, що прибувши на місце виклику виявили ОСОБА_1 , який при працівниках поліції ображав ОСОБА_2 , її цивільного чоловіка та сусідку ОСОБА_3 , від яких були прийняті заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, складено протоколи стосовно ОСОБА_1 . Зазначила, що не було спричинено ОСОБА_1 будь-яких тілесних ушкоджень, однак його поведінка була неадекватною, останній викрикував фрази «Що його вбивають!», кидався до перехожих, викликати та телефонував у різні служби, внаслідок чого було прийнято рішення викликати ШМД, які госпіталізували ОСОБА_1 до психіатричної лікарні та поклали у 4 відділення на стаціонар. Також стосовно ОСОБА_1 було складено постанову про адміністративне правопорушення за завідомо неправдивий виклик поліції.
Суд, дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду, вислухавши пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , працівників поліції Сторож Л.М. та Покотило О.М., приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Так, п. 4, 14, 17, ст. 1 Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 987135 від 02.09.2026 слідує, що ОСОБА_1 02.09.2026 о 13:00 год. у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, що принизило її честь та гідність, а також штовхав.
Із протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.09.2026, вбачається наступне, ОСОБА_2 повідомляє, що 02.09.2026 близько 13:00 год. за місцем проживання її брат ОСОБА_1 , вчинив відносно неї домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурними словами, що вплинуло на її здоров`я.
В матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_5 який зазначає, що з 2014 року спільно із ОСОБА_2 проживають у квартирі, яку її батьки подарували та яка була поділена на рівні частини. 02.09.2026 у нього відбувся конфлікт із братом його цивільної дружини, оскільки він служить у ЗСУ та приїхав додому у відпустку, в цей день він повинен був повертитись до військової частини, бо відпустка закінчилась, в той момент коли він почав виїжджати із двору будинку, ОСОБА_1 почав бігти до автомобіля та сів позаду авто, створивши ситуацію ніби він на нього наїхав. Після чого не розуміючи, що відбувається, вийшов із автомобіля та підійшов до ОСОБА_1 , який почав виражатись до нього нецензурною лайкою, виганяти із території, принижував його, як військового, викрикував, що автомобіль крадений. В чай час вибігла його дружина, яку ОСОБА_1 також ображав, штовхав та погрожував, після чого ОСОБА_1 викликав працівників поліції з приводу того, що він нібито на нього наїхав.
Із письмових пояснень ОСОБА_3 вбачається, що 02.09.2026 почула сильні крики у подвір`ї будинку близько 13:00 год. та побачила, як сусід ОСОБА_1 кричить та в цей час із двору виїжджає чоловік у військовій формі, який являється чоловіком ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою ОСОБА_1 . Далі спостерігала, як ОСОБА_1 швидко побіг і став позаду автомобіля та почав кричати, що автомобіль здійснив на нього наїзд, в цей час вона робила зауваження, але ОСОБА_1 почав нецензурно виражатись та ображати нецензурними словами, після чого викликав працівників поліції.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , 02.09.2026 близько 13:00 год. до її місця проживання прийшов її брат ОСОБА_1 та почав ображати її нецензурними словами, принижувати, а також здійснювати дзвінки до поліції та повідомляти про події яких не було.
Із форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, вбачається, що визначено рівень небезпечності ОСОБА_1 , як високий.
Крім того, стосовно ОСОБА_1 було винесено терміново заборонний припис від 02.09.2026.
Як вбачається із довідки КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» від 02.09.2026, ОСОБА_1 доставлено ЕМД у супроводі поліції із невизначеним діагнозом.
Із долученого відеозапису ОСОБА_2 вбачається, як ОСОБА_1 нецензурно виражається у її сторону та сторону її цивільного чоловіка, висловлює образи, погрожує та поводить себе неадекватно.
Суд звертає увагу, що із долучених у судовому засіданні працівниками поліції документів, слідує ряд неодноразових звернень та заяв стосовно ОСОБА_1 , в яких зазначено, що останній поводить себе неадекватно, створює нестерпні умови для проживання мешканцям будинку, які звертались із заявою до КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка ВОР» для госпіталізації ОСОБА_1 .
Проаналізувавши докази по справі, поведінку ОСОБА_1 на відеозаписах, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він умисно вчинив дії психологічного характеру щодо своєї сестри, внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю.
З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує всі обставини справи, а тому приходить до переконання, що з метою попередження вчинення ОСОБА_1 правопорушень у майбутньому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 283, 284, 307, 308 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред`явлення до виконання 3 місяці.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua