Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №127/28439/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28439/26

Провадження № 3/127/5553/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року місто Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гайду Г.В., за участю прокурора Бугіра Є. розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий органом № 0512 від 19.05.2021, РНОКПП: НОМЕР_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучи звільненою з 08.05.2026 з посади головного спеціаліста відділу кадрової роботи та державної служби Вінницької обласної прокуратури (9 ранг державного службовця), являючись згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні за період 01.01.2026-08.05.2026), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що дійсно подала декларацію при звільненні із невеликим простроченням через власну необачність, зазначила, що наразі навчається на юридичному факультеті та планує надалі побудувати свою юридичну кар`єру, а тому просила обмежитись усним зауваженням.

Прокурор Бугір Є. у судовому засіданні підтримав протокол про адміністративне правопорушення, просив суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти мінімальне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Захисник Коваль О.С. зазначила, що ОСОБА_1 дійсно прострочила строк подачі декларації при звільненні на три дні, через необережність, що виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також те, що пропущений строк на подання декларації при звільнені ОСОБА_1 є незначним та жодної шкоди будь-якій особі не заподіяло, правопорушення не пов`язане з будь - якою протиправною поведінкою чи наміром приховати інформацію, а тому просила звільнити останню від адміністративної відповідальності, оголосивши усне зауваження.

Суд, вислухавши думку прокурора Бугіра Є., захисника Коваль О.С., пояснення ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, що надійшли до суду приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Наведені норми КУпАП є бланкетними та відсилають до Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - пункту 2 частини першої статті З цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

У ході судового розгляду та відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 479 від 04.08.2026, встановлено, що ОСОБА_1 будучи звільненою з 08.05.2026 з посади головного спеціаліста відділу кадрової роботи та державної служби Вінницької обласної прокуратури (9 ранг державного службовця), являючись згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні за період 01.01.2026-08.05.2026).

Відповідно до наказу Вінницької обласної прокуратури № 577-к від 03.06.2024, ОСОБА_1 було призначено на посаду головного спеціаліста відділу кадрової роботи та державної служби Вінницької обласної прокуратури з 04.06.2024.

Згідно наказу Вінницької обласної прокуратури № 526к від 06.05.2026 «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 08.05.2026.

Посада головного спеціаліста відділу кадрової роботи та державної служби Вінницької обласної прокуратури відноситься до категорії посад «В» державної служби. Згідно до пп.«в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб?єктом декларування та зобов?язана подавати декларації відповідно до цього Закону.

В примітці до ст. 172-6 КУпАП зазначено що суб?єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов?язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є також суб?єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.

Статтею 68 Конституції України, передбачено, що кожен зобов?язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

НАЗК надає роз?яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Таким чином, Законом передбачено три типи декларацій суб?єкта декларування, а саме:

1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону, або абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону в період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком.

Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та за загальним правилом містить інформацію станом на 31 грудня звітного року

2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб?єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності, яка передбачає обов?язок подання декларації, перебування на посаді, яка зумовлює здійснення такої діяльності.

3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону та охоплює звітний період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено.

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов?язок подати щорічну декларацію (при звільненні за період з 01.01.2026 по 08.05.2026) протягом 30 діб до 23:59 год. 07.06.2026.

За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 лише 10.06.2026 о 16:59 год. подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи (при звільненні за період з 01.01.2026 по 08.05.2026).

ОСОБА_1 , подавала наступні Е-декларації:

27.3.2025кандидата на посаду;

30.3.2026щорічна за 2024;

30.03.2026 щорічна за 2025;

10.06.2026 при звільненні.

У зв?язку із заповненням ОСОБА_1 вище вказаних декларацій, їй відомий порядок заповнення та подачі декларацій.

Згідно інформації наданої з Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_1 були доведені вимоги фінансового контролю.

Таким чином, враховуючи вищевикладені факти ОСОБА_1 , будучи звільненою з 08.05.2026 з посади головного спеціаліста відділу кадрової роботи та державної служби Вінницької обласної прокуратури (9 ранг державного службовця), являючись згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язані з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно, без поважних причин, 10.06.2026 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (при звільненні за період 01.01.2026 по 08.05.2026)

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зі змісту ст. 33 КУпАП слідує, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За змістом ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

При цьому, зазначена норма закону не містить будь-якого переліку умов або обставин, наявність яких дозволила би судити про малозначність правопорушення, а також застережень щодо неможливості її застосування до окремих складів адміністративних правопорушень, окрім як до тих, що визначенні в примітці до ст. 22 КУпАП (Положення цієї статті не застосовується до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу).

Тобто законодавець не ввів заборони на застосування ст. 22 КУпАП у справах, передбачених ст. 172-6 КУпАП.

Оцінюючи у сукупності дії, наслідки, характер правопорушення, данні про особу правопорушника, ставлення ОСОБА_1 до вказаних дій, відсутність шкоди правам інших осіб чи публічним інтересам, факту подання декларації, а також мети адміністративного впливу визначеної у ст. ст. 23, 33 КУпАП, суд вважає за можливе застосувати положення ст. 22 КУпАП та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю, обмежившись усним зауваженням.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 22, 172-6, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-6 КУпАП і обмежитись усним зауваженням та закрити провадження у справі.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: