Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №127/26284/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/26284/26

Провадження № 3/127/5165/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р.м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шидловський О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області об`єднані адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 22.07.2026 о 02 год. 23 хв., в м. Вінниці, вул. Привокзальна, 31, керував транспортним засобом «БМВ 530і», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку, яка була подана за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п. 2.4 ПДР України.

Крім того, ОСОБА_1 , 22.07.2026 о 02 год. 23 хв., в м. Вінниці, вул. Привокзальна, 31, керував транспортним засобом «БМВ 530і», номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості для руху, не обрав безпечної дистанції, унаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 , який за інерційним рухом здійснив наїзд на паркан. Внаслідок чого транспортні засоби та паркан отрмали механічні пошкодження з матеріальним збитком, чим порушив п. 2.3.б., п. 12.1, п. 13.1 ПДР України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії №725786 від 22.07.2026, вбачається, що 22.07.2026 о 02 год. 23 хв., в м. Вінниці, вул. Привокзальна, 31, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «БМВ 530і», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився розуміючи відповідальність у повному обсязі у визначеному законом порядку, при безперервній відеофіксації на портативний відеореєстратор №472969, №472971, №472973, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

У судовому засіданні захисник Глєбов С.Г. зазначив, що його підзахисний ОСОБА_1 визнає вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП. По суті справи суду пояснив, що дійсно ОСОБА_1 22.07.2026, у нічну пору доби, в м. Вінниці по вул. Привокзальна, керував транспортним засобом та не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку та продовжив рух. Після чого, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Nissan», чим вчинив дорожню-транспорту пригоду. ОСОБА_1 вину у вказаних діяннях визнає в повному обсязі в чому щиро розкаюється.

Щодо обставин справи, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії №725786 від 22.07.2026, захисник зазначив, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає. Оскільки, обставини справи, які зазначені в протоколі не відповідають дійсності. А саме, ОСОБА_1 22.07.2026 не вживав алкогольних напоїв, за кермом автомобіля перебував у тверезому стані. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 не відмовлявся.

Зокрема, під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження нижньої щелепи, так як, під час зіткнення транспортних засобів сильно вдарився обличчям об кермо автомобіля. А тому, пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального пристрою «Драгер» ОСОБА_1 не міг фізично пройти запропонований тест. Оскільки, для цього необхідно тісно обхопити мундштук (який під`єднано до спец. пристрою «Драгер») губами та наповнювати повітрям з легень на протязі деякого часу. Про вказані обставини ОСОБА_1 неодноразово повідомляв працівників поліції. Однак, працівники поліції залишили поза увагою зазначені вище обставини справи та одразу перейшли до складання протоколу. Крім того, ОСОБА_1 самостійно пропонував пройти медичний огляд на виявлення стану сп`яніння в медичному закладі, на що працівник поліції відповів відмовою. Про незгоду з протоколом ОСОБА_1 додатково зазначив у письмових поясненнях.

Захисник Глєбов С.Г. додатково зауважив, що відповідно до переглянутого відеозапису з нагрудних камер поліцейського, вбачається, що після дорожньо-транспортної пригоди, працівниками поліції в ході розмови та встановлення всіх обставин справи, не з`ясовано чому ОСОБА_1 не може пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального пристрою «Драгер» на місці зупинки. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки (згідно відеозапису) ОСОБА_1 неодноразово зазначив, що не відмовляється від проходження. Однак, працівник поліції всупереч вимог Інструкції не запропонував водію пройти такий огляд в медичному закладі. Натомість працівник поліції в ході розмови одразу повідомив, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Після чого, працівник поліції сів у службовий автомобіль та почав оформляти відповідний протокол. В подальшому, ОСОБА_1 повторно зазначив працівникам поліції, що не відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, на що працівники поліції, попередньо поспілкувавшись між собою щодо надання ОСОБА_1 такої можливості, в решті-решт відмовили в та кому проханні.

В подальшому, на місце події прибула швидка медична допомога. Після того, як ОСОБА_1 було поміщено до автомобіля швидкої медичної допомоги, працівник поліції зачитав ОСОБА_1 його права та повідомив, що відносно нього буде складено відповідні протоколи. Після чого, ОСОБА_1 було госпіталізовано до медичного закладу для надання невідкладної медичної допомоги.

Вказані порушення Інструкції та неповнота встановлення всіх обставин справи є суттєвими та порушує права ОСОБА_1 , а відтак згідно положень ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З огляду на наведене адвокат Глєбов С.Г. вважав, що в діях його підзахисного відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, просив суд закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши об`єднані матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП є доведеною та підтверджено протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №725788 та №725792 від 22.07.2026; схемою місця ДТП від 22.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 22.07.2026; рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 БУПП у Вінницькій області ДПП Владислава Семіцкого від 22.07.2026; відеозаписом з портативний камер поліцейського №472969, №472971, №472973.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог п. 2.4 ПДР України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Згідно вимог п. 2.4 ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до п. 2.3.б. ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Із протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №725788 та №725792 від 22.07.2026, вбачається, що ОСОБА_1 , 22.07.2026 о 02 год. 23 хв., в м. Вінниці, вул. Привокзальна, 31, керував транспортним засобом «БМВ 530і», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку, яка була подана за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольорів та спеціального звукового сигналу. Не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості для руху, не обрав безпечної дистанції, унаслідок чого здійснив наїзд на припаркований автомобіль «Nissan Leaf», номерний знак НОМЕР_2 , який за інерційним рухом здійснив наїзд на паркан. Внаслідок чого транспортні засоби та паркан отримали механічні пошкодження з матеріальним збитком, чим порушив п. 2.3.б., п. 2.4, п. 12.1, п. 13.1 ПДР України, що також підтверджується схемою місця ДТП від 22.07.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 22.07.2026; рапортом поліцейського взводу №2 роти №2 БУПП у Вінницькій області ДПП Владислава Семіцкого від 22.07.2026; відеозаписом з портативний камер поліцейського №472969, №472971, №472973.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-1, ст. 124 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_1 , а саме:

- ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, тобто невиконання водієм вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу;

- за ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд приходить до наступного.

Згідно положень п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під в впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під виливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичною чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як встановлено судом, працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №725786 від 22.07.2026, згідно якого – 22.07.2026 о 02 год. 23 хв., в м. Вінниці, вул. Привокзальна, 31, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «БМВ 530і», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння водій відмовився розуміючи відповідальність у повному обсязі у визначеному законом порядку, при безперервній відеофіксації на портативний відеореєстратор №472969, №472971, №472973, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України

Отже, об`єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану сп`яніння, а суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП передбачає умисну форму вини.

Так, у п. 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (частина перша статті 266 КУпАП).

Процедура та порядок огляду на стан сп`яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

Відповідно до п.п. 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння вбачається, що огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Разом з тим, зазначені вимоги порядку проходження огляду на виявлення стану сп`яніння відносно ОСОБА_1 працівниками поліції були порушені. Тобто, порушено процедуру зазначених в законі дій працівниками поліції, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ є порушенням права на захист.

Зокрема, сторона захисту в судовому засіданні зазначила, що в ході спілкування, працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану сп`яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 зазначив, що не може пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу, оскільки під час дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження та бажає пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Однак, в такому прохані (праві) ОСОБА_1 було відмовлено. Тобто, працівником поліції не було запропоновано та роз`яснено ОСОБА_1 право на проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

З наведених пояснень вбачається, що ОСОБА_1 висловив відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, у зв`язку з відсутністю фізичної можливості пройти такий огляд через отримані травмами під час ДТП. Однак, поліцейський не запропонував ОСОБА_1 пройти такий огляд в медичному закладі. Після чого, ОСОБА_1 було госпіталізовано швидкою медичною допомогою до медичного закладу.

В такому випадку (у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу), подальші дії працівників поліції, регламентовані вищезгаданим п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а саме: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Проте, вказану норму Інструкції працівником поліції не виконано.

Таким чином, з досліджених в ході судового розгляду доказів випливає, що поліцейським після отримання відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, не дотримано вимог п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та не роз`яснено останньому право на проведення відповідного огляду в найближчому закладі охорони здоров`я.

Доказів, які б могли спростувати версію ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, в процесі судового розгляду не встановлено. Долучені до матеріалів справи відеозаписи з нагрудних портативних боді камери поліцейських, узгоджуються з показами сторони захисту. А саме, працівниками поліції не пропонувалось ОСОБА_1 пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Інших доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять.

Згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Авшар проти Туреччини» в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, зазначене протоколі порушення ОСОБА_1 - п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає доведенню «поза розумним сумнівом».

Згідно положень ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи наведене та виходячи із вимог ст. 62 Конституції України, судом не встановлено достатньо доказів котрі б з достовірністю та об`єктивністю вказували на вчинення ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом» адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з вищенаведеним провадження в справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Зважаючи на вищевказані обставини справи з урахуванням особи порушника, обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність порушника, який вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП визнав в повному обсязі в чому щиро орзкаявся, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічне правопорушення, тому до ОСОБА_1 необхідно застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ст. 124 КУпАП, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 38, 40-1, 122-2, 124, 130, 221, 247, 268, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: