Вирок від 14 жовтня 2026 р. у справі №152/1311/26 — Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 152/1311/26

1-кп/152/130/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого – ОСОБА_1 ,

секретаря

судового засідання – ОСОБА_2 ,

з участю:

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

захисника – ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020150000135 від 21 червня 2026 року,

за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тюмень Тюменської області російської федерації, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України , без освіти, вдівця, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, раніше не судимого,

- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

у с т а н о в и в:

ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він 19 червня 2026 року близько 20-00 години, в період дії воєнного стану на території України (введеного з 24.02.2022 на підставі указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, продовженого до 02.08.2026 на підставі Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.01.2026 № 40/2026, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» 4757-IX від 14.01.2026, він, перебуваючи на мийці самообслуговування, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , біля платіжного пульту побачив тактичну сумку, оливкового кольору, яка належить ОСОБА_7 , після чого в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, підбурюваний жагою до легкої наживи, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, ОСОБА_5 умисно, таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, узяв вищевказану сумку, з якої здійснив крадіжку грошових коштів в сумі 10000 гривень, а сумку поклав на місце.

Після цього, ОСОБА_5 покинув територію автомийки, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 10000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою винуватість у висунутому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, зокрема, що він вчинив інкриміновану йому крадіжку у вказаний в обвинувальному акті час та місці. Вину визнає, щиро кається, збитки, заподіяні потерплому, відшкодував у повному обсязі, просив суворо не карати.

Ураховуючи те, що учасники судового засідання, не оспорюють усі обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом установлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд цього провадження щодо усіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших обставин у кримінальному провадженні, обмежившись лише допитом обвинуваченого, дослідженням доказів, які характеризують його особу, доказів щодо речових доказів.

Отже, суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_5 своїми умисними діями вчинив крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану, а тому кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду та міри покарання, бере до уваги характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, конкретні обставини справи, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Суд не знаходить підстав для застосування до ОСОБА_5 статей 69, 69-1 КК України, а тому: з урахуванням усіх обставин у справі, ступеня тяжкості злочину, вчиненого обвинуваченим, особи винуватого, наявності обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, що обтяжують покарання, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Окрім того, з урахуванням обставин справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, відшкодування ним шкоди, думки прокурора та потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру не має, суд доходить висновку, що доцільним є застосування до ОСОБА_5 положень ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, строком на два роки, з покладенням на обвинуваченого обов`язків, визначених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, оскільки, на переконання суду, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

Призначаючи ОСОБА_5 зазначене вище покарання, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення передбачених ч. 2 ст. 50 КК України цілей покарання.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався та підстав для його застосування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 368-371, 373-376 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного судом за цим вироком покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 2 (два) роки не вчинить нового злочину.

На підставі пунктів 1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 протягом встановленого судом іспитового строку в 2 (два) роки обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку рахувати з моменту проголошення вироку.

Речові докази: CD-R диск з назвою відеофайлу «VID-202060620-WA0015» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не застосовувати.

Згідно зі статтями 392-395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

В умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Згідно зі статтею 376 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1