Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №522/8354/26-Е — Тульчинський районний суд Вінницької області

Суд: Тульчинський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №522/8354/26-Е

Суддя: Штифурко Л. А.

Справа № 522/8354/26-Е

Провадження №2/148/1852/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

В травні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 30.11.2019 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем у електронній формі був укладений кредитний договір №8512389, згідно з умовами якого відповідач отримав 6000 грн., а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначені Договором.?Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору.

Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена.

05.03.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №48-МЛ.

Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №8512389 від 30.11.2019.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 17610 грн., а саме: заборгованість за сумою кредиту - 6000 грн.; заборгованість за відсотками – 8010 грн., заборгованість за комісією – 600 грн., заборгованість за штрафом — 3000 грн.

В зв`язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь вказану вище заборгованість та понесені судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з`явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. В позовній заяві просить розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою судді від 07.08.2026 позовну заяву ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В судове засідання відповідач не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, про причину своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив не подав.

У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 30.11.2019 відповідач ОСОБА_1 заповнив на сайті miloan.ua анкету - заяву №8512389 на отримання кредиту, вказавши необхідні для цього дані, а саме: персональні та паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону. В результаті перевірки даних відповідача та отримання від останнього погоджених умов кредитування було прийнято позитивне рішення по його заявві, про що свідчить копія анкети-заяви №8512389 від 30.11.2019 (а.с. 25 зв.бік-26).

Відповідно до копії довідки за підписом представника ТОВ "Мілоан" вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №8512389 від 30.11.2019, ідентифікований ТОВ "Мілоан". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор V55629, час відправки ідентифікатора позичальнику 30.11.2019, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор +380938448967 (а.с. 25).

30.11.2019 між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №8512389, про що свідчить його копія (а.с. 22-24). За умовами даного договору сторони погодили, що:

- сума кредиту - 6000 грн;

- кредит надається строком на 30 днів з 30.11.2019;

- термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 30.12.2019;

- комісія за надання кредиту: 600 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово;

- проценти за користування кредитом: 2700 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована;

- стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору;

- кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти Позичальника, зареєстрованої Позичальником для цієї мети в особистому кабінеті на сайгі miloan.ua.

- проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6, цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом Позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п.1.4, якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків, коли визначена в и. 1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6 Договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо).

Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання Позичальником умов цього Договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодилися, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання позичальником зобов`язань за договором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

Пунктом 3.2.6. вищезазначеного кредитного договору передбачено, що відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника.

Також 23.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 було підписано Додаток №1 до договору про споживчий кредит №8512389 від 30.11.2019 - Графік платежів за договором про споживчий кредит, про що свідчать його копія (а.с. 24 зв.бік).

ТОВ "Мілоан" свої зобов`язання за договором про споживчий кредит №8512389 від 30.11.2019 виконало належним чином, перерахувавши відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн, про що свідчить копія платіжного доручення 3977762 від 30.11.2019 (а.с. 26 зв.бік).

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за користування кредитними коштами не виконував, про що свідчить копія відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №8512389 (а.с. 27).

05.03.2020 між ТОВ "Мілоан" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" був укладений договір відступлення права вимоги №48-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ "Мілоан" передало (відступило) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Права вимоги до Боржників які виникли у Кредитора внаслідок укладення з Боржниками Кредитних договорів та надання Кредитором Боржникам кредитних коштів, та які входять до Портфелю Заборгованості. Загальний розмір Портфеля Заборгованості Боржників, права вимоги до яких відступаються, складає 34 673 514,71 грн. Права Вимоги переходять до Нового Кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого Новий Кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. При цьому виконання Новим Кредитором та Кредитором умов, що визначені цим пунктом, є необхідною та достатньою підставою для оформлення відступлення Права Вимоги. Додаткового оформлення відступлення Права Вимоги у цих випадках не вимагається (а.с. 28 зв.бік-32).

Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру Боржників від 05.03.2020 до договору факторингу №48-МЛ від 05.03.2020, ТОВ "Мілоан" передало, а ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" прийняло Реєстр Боржників кількістю 2237 штук (а.с. 36 зв.бік).

Проведення фінансування за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції № 17824 від 05.03.2020 на суму 1698895,78 грн. (а.с. 37).

Відповідно до копії витягу Реєстру Боржників до договору відступлення права вимоги №48-МЛ від 05.03.2020 ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №8512389 від 30.11.2019 в розмірі 17610 грн., з яких: 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8010 грн - заборгованість за відсотками, 600 грн. – комісія, 3000 грн. – заборгованість за штрафами (а.с. 37 зв.бік).

З копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №8512389 від 30.11.2019 вбачається, що станом на 19.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №8512389 від 30.11.2019 в розмірі 17610 грн., з яких: 6000 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8010 грн - заборгованість за відсотками, 600 грн. – комісія, 3000 грн. – заборгованість за штрафами/пенею (а.с. 28).

19.04.2026 з метою досудового врегулювання спору представником позивача на адресу відповідача ОСОБА_1 було надіслано досудову вимогу, про що свідчить її копія вих.№ 19536417/1976 (а.с. 38), у якій останньому повідомлялось, що ТОВ "Мілоан" відступило ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" право вимоги за кредитним договором №8512389 від 30.11.2019, що укладений між ТОВ "Мілоан" та ним. Заборгованість за кредитним договором становить 17610 грн., яку вимагалось сплатити негайно.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить також із законодавчого врегулювання правовідносин, що склались між сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, з аналізу вказаних вище норм законодавства випливає, що при укладенні договору факторингу (відступлення права грошової вимоги) до фактора переходить право грошової вимоги первісного кредитора до третьої особи (боржника) у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8512389 від 30.11.2019 згідно укладеного договору факторингу №48-МЛ від 05.03.2020, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку зі зміною кредитора.

Крім того, сам кредитний договір № 8512389 від 30.11.2019 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання такого договору, оскільки без отримання реєстрації на сайті кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Вказаний кредитний договір містить персональні дані відповідача, зокрема, його паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону, адресу електронної пошти. Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Даний факт відповідачем не заперечено та не спростовано.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 8512389 від 30.11.2019, оскільки не в повній мірі надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до його умов.

З досліджених доказів суд дійшов переконання, що підлягають задоволенню вимоги позивача за кредитним договором № 8512389 від 30.11.2019 в частині основної суми боргу в розмірі 6000 грн., в частині суми заборгованості за відсотками 8010 грн., в частині суми заборгованості за комісією 600 грн.

Що стосується штрафу/пені в розмірі 3000 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, то суд вважає необхідним зазначити таке.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на території України з 24.02.2022 введено особливий режим воєнного стану, який на даний час не припинений.

На підставі вищевикладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу/пені в розмірі 3000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки вони нараховані у період дії в Україні воєнного стану

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

За приписами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит- Капітал» заборгованості за кредитним договором № 8512389 від 30.11.2019 в розмірі 14610 грн., з яких: 6000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 8010 грн. - заборгованість за відсотками, 600 грн. – заборгованість за комісією.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач сплатив за надання правової допомоги в сумі 8000 грн. (а.с. 1-4).

01.07.2025 між адвокатським об`єднанням «Апологет» та позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107, про що свідчить його копія (а.с. 39 зв.бік).

14.04.2026 між адвокатським об`єднанням «Апологет» в особі адвоката Усенка М.І. та позивачем ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" складено та підписано Акт №Д22879 наданих послуг (правової (правничої) допомоги), про що свідчить його копія (а.с. 39 зв.бік), згідно якого виконавцем надано, а клієнтом прийнято послуги згідно договіру про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025: боржник ОСОБА_1 кредитний договір № 8512389, сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн.

Згідно копії детального опису наданих послуг до Акту №Д22879 від 14.04.2026 за договором про надання послуг (правової (правничої) допомоги) №0107 від 01.07.2025 (а.с. 39), АО «Апологет» надано послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та

порядку стягнення заборгованості за кредитним договором – 30 хв., ознайомлення з матеріалами кредитної справи – 2 год., погодження правової позиції клієнта у справі – 30 хв., складення позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта – 3 год. 30 хв., подання заяви до суду від імені клієнта – 1 шт., усього годин – 6 год. 30 хв.

Судом встановлено, що у зв`язку з представництвом позивача Адвокатським об`єднанням «Апологет» надано вказані вище послуги згідно Акту №Д22879 від 14.04.2026.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем доведено належними доказами понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Водночас, оскільки позов ТОВ "Коллект Центр" до ОСОБА_1 задоволено частково, з урахуванням складності справи, часу, витраченого на виконання робіт з надання правничої допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, ціну позову і значення справи для сторін, суд вважає що витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 6637,15 грн., що, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2208,84 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст.ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 133, 137, 141, 223, 247, 263- 265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", місцезнаходження якого за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, 79018, код ЄДРПОУ 35234236, заборгованість за кредитним договором № 8512389 від 30.11.2019 в розмірі 14610 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот десять гривень), з яких: 6000 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 8010 грн. - заборгованість за відсотками, 600 грн. – заборгованість за комісією.

В решті позов залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" судовий збір в сумі 2208,84 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6637,15 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 15.10.2026.

Суддя Л.А. Штифурко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua