Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №134/808/26 — Крижопільський районний суд Вінницької області

Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/583/2026

Справа № 134/808/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 жовтня 2026 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.

з участю секретаря: Балух О.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та виселення без надання іншого житла,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та виселення без надання іншого житла, в якому просить усунути їй перешкоди в користуванні належним на праві приватної власності житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 без надання іншого житлового приміщення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 червня 2024 року в цивільній справі № 134/750/24, за нею визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . У вказаному будинку на даний час, крім неї, зареєстровані та проживають її донька ОСОБА_3 та її колишній чоловік ОСОБА_2 . На даний час вона має намір скористатись своїми правами власника в частині розпорядження належним їй майном, безперешкодно, з своєю донькою, проживати в будинку. Вона самостійно сплачує комунальні платежі, оплачує електропостачання, послуги провайдера тощо. Після розірвання шлюбу та розподілу майна відповідач не покинув належний їй будинок, чим створює, їй перешкоди та незручності в проживанні, належне йому майно захаращує житло, його присутність спричиняє їй додаткове нервове напруження. Між ними часто виникають сварки, які негативно впливають на її психічний стан та завдають шкоди здоров`ю.

Жодних правових підстав перебувати в належному їй будинку відповідач не має. Він не є членом її родини, тому не має передбаченого ст. 405 Цивільного кодексу України права на проживання. Ухвалою суду від 20 травня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду від 22 липня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду. Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, надіслали заяву про розгляд справи у їхню відсутність позовні вимоги підтримують та просять задовольнити, позивач проти заочного розгляду не заперечує. Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином в установленому законом порядку. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в шлюбі, який розірвано рішенням Крижопільського районного суду від 25.01.2024. Відповідно до актового запису про народження № 184 у сторін народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8,9). Згідно рішення Крижопільського районного суду від 25.06.2024 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, задоволено (а.с. 10). Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний № 389288832, право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 (а.с. 13). Відповідно до копії розписки від 30.07.2024 позивач ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_2 різницю вартості виділеного майна в сумі 184350,00 грн. Згідно ч.2 ст. 405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом. У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України, право власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. У відповідності до ст. 319 ЦК України, власник має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав. Відповідач не є членом сім`ї позивача, проживає за місцем реєстрації, чим чинить перешкоди позивачу у користуванні та розпорядженні її власністю. Згідно ч.2 ст. 34 Закону України «Про основні засади житлової політики» власник або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на житло відповідно до закону. Відповідно до ст. 36 Закону України «Про основні засади житлової політики» Житло вважається самовільно зайнятим, якщо особа вселилася до житла без належних правових підстав, відпали обставини, що були підставою для надання їй такого житла, та/або особа втратила право користування таким житлом. Вселення до житла без належних правових підстав забороняється. Самовільно зайняте житло підлягає негайному поверненню його власнику або особі, яка користується житлом на законних підставах. Фізична або юридична особа, яка самовільно зайняла житло, зобов`язана привести його у придатний для використання стан і відшкодувати завдані збитки власнику або користувачу житла. Згідно із ст.33 ЗУ «Про основні засади житлової політики» ніхто не може бути виселений із займаного ним приміщення або обмежений у праві користуватись жилим приміщенням інакше ніж за рішенням суду та з підстав і в порядку, встановлених законом. Згідно із ч.1 ст.40 ЗУ «Про основні засади житлової політики» спори, пов`язані із захистом права на житло незалежно від форми власності, вирішуються в судовому порядку відповідно до закону. Судом встановлено, що відповідно до рішення Крижопільського районного суду від 25.01.2024 позивач є власницею житлового будинку АДРЕСА_1 . На даний час позивач не може повноцінно реалізувати належне їй право власності, вільного користування та володіння належним будинок, оскільки після розподілу майна та виплати відповідачу коштів за половину майна, відповідач продовжує самовільно та протиправно проживати в будинку. Ст.15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захист. Суд приходить до висновку, що позивачем обрано правильний спосіб захисту свого порушеного права, позов є обґрунтованим, а отже таким, що підлягає до задоволення. Враховуючи положення ст. 141 ЦПК України та заважаючи на задоволення позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп. Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 316, 319, 391, 405 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні належним на праві приватної власності житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 без надання іншого житлового приміщення. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.(одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його отримання. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його отримання. Найменування сторін: Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 . Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .

Суддя