Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №133/1016/24 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

справа №133/1016/24

08.09.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Пєтухової Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Даневської О.С.,

представника позивача - адвоката Кучер Г.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Козятин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області, третя особа: ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Козятинської міської ради, в якому просить визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис №6 виконкомом Бродецької селищної ради Козятинського району Вінницької області 09.02.2009 року та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , за життя 13.08.2004 року вона склала заповіт, посвідчений головою виконкому Бродецької селищної ради Козятинського району Вінницької області Лопатюком Я.С. та зареєстрований в реєстрі № 230, відповідно до якого все своє майно вона заповіла ОСОБА_1 .

На день смерті ОСОБА_3 , яка була бабою по лінії матері Позивача, була зареєстрована та проживала у смт.Бродецька - одна. На день смерті баби, залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1

Про вищевказаний заповіт Позивач не знав, з 2014 року перебував в АТО і лише після звільнення з військової служби в 2023 році за станом здоров`я, дізнався про нього випадково, приїхавши до старости села Бродецьке, с. Дубина та с. Жежелів Глуховецької селищної ради ОСОБА_4 для подання заяви про виділення земельної ділянки у приватну власність, де йому повідомили про те, що ОСОБА_3 склала заповіт на ім`я Позивача.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області Барської І.М., яка також повідомила про наявність заповіту на його ім`я та про відсутність у спадковому реєстрі інформації про заведену спадкову справу після смерті баби ОСОБА_3 та про необхідність звернення до суду за місцем знаходження нерухомого майна, так як строк на подачу заяви про прийняття спадщини, складає шість місяців який він пропустив, надавши йому письмове роз`яснення норм чинного законодавства від 04.04.2024 року № 88/01-16.

Враховуючи наведені вище обставини, позивачу необхідно визначити додатковий строк для прийняття спадщини в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій позовні вимоги визнає та просить справу слухати у його відсутності.

За таких обставин та у зв`язку з визнанням відповідачем позову, суд вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у даному судовому засіданні за наявними у справі доказами.

Третя особа в судове засідання не з`явився, 07.10.2025 подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо його задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача – ОСОБА_3 .

Як вбачається із заповіту наявного в матеріалах справи, ОСОБА_3 , 13.08.2024 на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження, яким все належне їй майно, заповіла ОСОБА_1 . Заповіт не змінено і не скасовано.

Відповідно до Довідки Глуховецької селищної ради Хмільницького району Вінницької області №2-45 від 08.02.2024, за ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно запису погосподарської книги №7 особового рахунку № НОМЕР_2 рахується житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,22 га, який знаходиться в АДРЕСА_1 . Житловий будинок побудований у 1930 році.

Позивач, як спадкоємець за заповітом після смерті спадкодавця звернувся до приватного нотаріуса Хмільницького районного нотаріального округу Барської І.О. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом. Однак йому було відмовлено через пропуск встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право па спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові від 28.03.2022 в справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Воля спадкодавця на випадок її смерті, викладена у формі заповіту, підлягає обов`язковій реалізації, оскільки свобода та реалізація положень заповіту після відкриття спадщини мають фундаментальне значення у спадкових правовідносинах.

Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності особи із існуванням заповіту вказано також у постановах Верховного Суду: від 17 березня 2021 року у справі № 308/4272/19 (провадження № 61-17072св20), від 15 квітня 2021 року в справі № 591/1271/18 (провадження № 61-195св21), від 26 липня 2021 року в справі 405/7058/19 (провадження № 61-18000св20), від 21 жовтня 2021 року в справі 643/13260/19 (провадження № 61-9552св21).

ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, тому суд вважає, що позивачу слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З урахуванням викладеного вище, а також зважаючи на те, що відповідач визнав позов у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищевикладені вимоги чинного законодавства України та ту обставину, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст. 1272 ЦК України, ст.ст. 200, 259,263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк терміном один місяць після набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повернути ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп., сплачений 04.04.2024 за квитанцією №9338-1682-9653-9349 на рахунок UA978999980313191206000002914, МФО 899998, одержувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Козятин/22030101.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталя ПЄТУХОВА