Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №125/1759/26 — Барський районний суд Вінницької області

125/1759/26

2/125/851/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.09.2026 року м. Бар

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого, судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Іщук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Свої вимоги до суду позивач мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_3 . На день її смерті відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,9996 га, розташованої на території колишньої Кузьминецької сільської ради Жмеринського (Барського) району Вінницької області, яку позивач має намір успадкувати. Однак він не може оформити спадщину, оскільки не подав вчасно заяву у нотаріальну контору про прийняття спадщини з поважних причин, а тому вимушений звертатись в суд із позовом про продовження строку для прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав у повному обсязі, не заперечував проти їх задоволення, просив справу розглядати без його участі, про що зазначив в письмовій заяві до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

Так, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

На день її смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 1,9996 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала їй на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ВН № 108038 від 29.11.2004 року, кадастровий номер 0520282400:01:004:0051.

Відповідно до довідки Кузьминецького старостинського округу Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області № 223 від 09.07.2026 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (актовий запис № 10 від 01 березня 2007 року), на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою станом на дату смерті ОСОБА_3 більше ніхто не зареєстрований та не проживав.

На випадок своєї смерті, ОСОБА_3 , розпорядилася спадковим майном, заповітом на ім`я ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено секретарем виконкому Кузьминецької сільської ради Барського району Вінницької області, 13.05.1998 року.

Через постійне проживання та роботу в м. Київ а також необізнаність про наявність заповіту позивач ОСОБА_1 після смерті баби ОСОБА_3 , не мав можливості вчасно подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Відповідач ОСОБА_2 , який також є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 не заперечує проти поновлення строку позивачу.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Таким чином, велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 проживає в м. Київ, був необізнаний про наявність заповіту, що є поважними причинами пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України, ст. 1272 ЦК України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю два місяці з моменту набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Суддя: