Суд: Касаційний кримінальний суд Верховного Суду
Інстанція: Касаційна
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №368/222/26
Суддя: Макаровець Алла Миколаївна
Окрема думка
судді Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду
ОСОБА_1
справа № 368/222/26
провадження № 51- 3922ск26
12 жовтня 2026 року колегія суддів Верховного Суду у складі головуючого ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , перевіривши касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 серпня 2026 рокуу кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 про повернення апеляційної скарги, ухвалила рішення про відмову у відкритті касаційного провадження.
Колегія суддів, приймаючи рішення про відмову у відкритті касаційного провадження, зазначила, що статтями 393, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) участь потерпілого при розгляді судом питання, пов`язаного з виконанням вироку, зокрема, про заміну засудженому невідбутої частини покарання більш м`яким, не передбачено.
При цьому колегія суддів зазначила про таке, що ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 23 лютого 2026 року будь-які питання, які би безпосередньо стосувалися прав, обов`язків чи законних інтересів потерпілої чи виконання вироку в частині цивільного позову, судом першої інстанції не вирішувались.
Таким чином, колегія суддів погодилась з висновками судді апеляційного суду про таке:
- на стадії виконання вироку нормами КПК участь потерпілого при розгляді судом питання про заміну засудженому покарання або його невідбутої частини більш м`яким не передбачено;
- можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали про вирішення питань на стадії виконання вироку стосується тих осіб, які беруть чи мають право брати участь у судовому засіданні щодо розгляду такого питання;
- представник потерпілої ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 не є особою, яка має право оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу про заміну покарання або його невідбутої частини більш м`яким на стадії виконання вироку, в розумінні пункту 7 частини 1 статті 393, частини 6 статті 539 КПК.
Разом із тим, з такою позицією колегії суддів не погоджуюсь з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 537 КПК під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питання про заміну невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м`яким.
Так, Кагарлицький районний суд Київської області ухвалою від 23 лютого 2026 року задовольнив подання начальника ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)»: замінив ОСОБА_6 невідбуту частину строку призначеного судом основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці 11 днів на більш м`яке - пробаційний нагляд на строк 3 роки 3 місяці 11 днів.
Згідно з частиною 5 статті 539 КПК у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.
При цьому у частині 2 статті 24 КПК зазначено про те, що гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
З огляду на зазначене, вважаю, що апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу представника потерпілої, з тих підстав, що останній не є особою, яка має право оскаржувати в апеляційному порядку ухвалу суду про заміну покарання або його невідбутої частини більш м`яким, не обґрунтував свою позицію з огляду на положення частини 2 статті 24 КПК та з урахуванням того, що під час розгляду кримінального провадження по суті потерпілий (його представник) мають право висловлювати свою позицію щодо призначення покарання та оскаржувати вирок суду в цій частині.
На мою думку, посилання колегії суддів на практику Верховного Суду, відображену в ухвалах Касаційного кримінального суду від 23 січня 2018 року у справі
№ 545/2369/17 (провадження № 51-1456ск18), від 14 липня 2025 року у справі
№ 686/10605/23 (провадження № 51-2689ск25) не є релевантними, оскільки у цих провадженнях апеляційний суд повернув апеляційну скаргу: в першому випадку на рішення суду першої інстанції про звільнення особи від призначеного покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році»; а у другому - на рішення місцевого суду про звільнення особи від призначеного покарання на підставі статті 78 КК (правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням).
Тобто, у даних провадженнях суд першої інстанції, при наявності передбачених законом підстав, безальтернативно був зобов`язаний прийняти рішення по суті предмету розгляду.
Водночас у цьому провадженні стосовно ОСОБА_6 місцевий суд мав альтернативу: або відмовити, або задовольнити подання начальника ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№ 115)», а потерпілий, його представник, як вже зазначалося вище, мають право висловлювати свою позицію і оскаржувати рішення з цих підстав.
З огляду на зазначене, на мою думку, ухвала районного суду про заміну невідбутої частини більш м`яким може бути оскаржена потерпілим (його представником) в апеляційному порядку, а суд апеляційної інстанції при вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження повинен був прийняти рішення, в тому числі, з урахуванням положень, передбачених частиною 2 статті 24 КПК, а саме з урахуванням того, чи стосується вирішення цього питання інтересів потерпілої сторони, не залежно від того чи брала така сторона участь у судовому розгляді.
Відтак вважаю, що касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 серпня 2026 року підлягало відкриттю.
Суддя ОСОБА_7
Оригінал: reyestr.court.gov.ua