Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №760/2468/22 — Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Суд: Касаційний кримінальний суд Верховного Суду

Інстанція: Касаційна

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Злочини у сфері господарської діяльності

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №760/2468/22

Суддя: Білик Наталія Володимирівна

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 760/2468/22

провадження № 51-2937 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

особи, щодо якої закрито

кримінальне провадження ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження № 42020000000002569 відносно ОСОБА_8 .

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05 червня 2025 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

Органом досудового розслідування ОСОБА_8 було висунуто підозру у тому, що вона впродовж 2014-2017 років, займаючись підприємницькою діяльністю у вигляді систематичного продажу нерухомого майна (квартир та приміщень), розташованих у Київській області, достеменно знаючи про необхідність здійснення сплати податку на доходи фізичних осіб, від таких сплат ухилилась, чим призвела до фактичного ненадходження до бюджету коштів у загальній сумі 10 228 257,38 грн, що є особливо великим розміром.

Суд першої інстанції у судовому засіданні встановив, що обвинувальний акт у цьому провадженні був направлений до суду 02 лютого 2022 року поза межами строку досудового розслідування, який закінчився 11 грудня 2021 року. Тому дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що рішення суду про закриття кримінального провадження не відповідає фактичним обставинам, прийняте без детального дослідження усіх доказів та винесених у провадженні процесуальних рішень. Вважає, що суд в ухвалі не конкретизував, які саме слідчі дії повинна була здійснити сторона обвинувачення перед зупиненням досудового розслідування і оголошенням особи в розшук, а допит свідка ОСОБА_9 14 вересня 2021 року був здійснений саме з метою розшуку підозрюваної.

Прокурор заперечує висновки суду, що копія постанови про зупинення досудового розслідування від 13 вересня 2021 року не була направлена стороні захисту у передбачений законом строк. Вважає, що таке твердження суду суперечить матеріалам провадження.

Стверджує, що сторона захисту пропустила строк на оскарження вказаної постанови слідчого, а тому ухвала слідчого судді від 21 грудня 2021 року про скасування цієї постанови винесена з порушенням вимог КПК України, що суд належним чином не перевірив.

Також зазначає, що суди порушили вимоги ст. 439 КПК України, оскільки не виконали вказівок суду касаційної інстанції про детальну перевірку всіх доводів скарги прокурора.

Позиції інших учасників судового провадження

Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали заперечення на касаційну скаргу, в яких просили залишити судові рішення без зміни.

Прокурор у суді касаційної інстанції підтримав скаргу та просив її задовольнити.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , у судовому засіданні заперечували доводи прокурора, вважали судові рішення законними та обґрунтованими і просили залишити касаційну скаргу без задоволення.

ОСОБА_8 повністю підтримала своїх захисників.

Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді

Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Мотиви суду

Ухвала апеляційного суду - це рішення стосовно законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, що перевіряється в апеляційному порядку, і вона повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК України.

Відповідно до ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним та обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, тобто кожен доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Як визначено ч. 2 ст. 419 КПК України, у разі залишення апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені підстави, з яких апеляцію визнано необґрунтованою. Тобто суд апеляційної інстанції повинен перевірити і проаналізувати всі доводи, наведені в апеляційній скарзі, зіставити їх з наявними у справі матеріалами та дати на кожен вичерпну відповідь, пославшись на відповідну норму права.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення подала апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду, у якій, зокрема, вказувалося на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту встановлених судом обставин, які стосувалися неможливості прибуття ОСОБА_8 для проведення слідчих дій, наявність обґрунтованих підстав для зупинення досудового розслідування, що не було належним чином перевірено судом. Також прокурор зазначав про неналежну перевірку судом першої інстанції дотримання строку на оскарження постанови слідчого про зупинення досудового розслідування, порушення слідчим суддею розумних строків розгляду скарги на цю постанову та необґрунтованість висновків слідчого судді, що мало своїм наслідком безпідставне скасування постанови про зупинення досудового розслідування і неможливість звернення слідчого із клопотанням про продовження цього строку.

При перевірці цих доводів суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції щодо завершення строків досудового розслідування та відмовив у задоволенні апеляційної скарги, вказавши на те, що суд не вправі давати оцінку рішенню слідчого судді, пославшись на спеціальний порядок оскарження таких ухвал.

З таким висновком колегія суддів не погоджується.

Відповідно до ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 309 КПК України визначено перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, інші ухвали слідчого судді, які не зазначені в цій статті, оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала слідчого судді від 21 грудня 2021 року не підлягала оскарженню в апеляційному порядку, заперечення проти неї могли бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Цих вимог прокурором було дотримано. Під час підготовчого провадження прокурор висловив аргументи щодо незаконності ухвали слідчого судді від 21 грудня 2021 року про скасування постанови слідчого про зупинення досудового розслідування від 13 вересня 2021 року, посилався на те, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без належного з`ясування всіх обставин справи, наголошував на пропуск стороною захисту строку звернення до слідчого судді із відповідною скаргою, що було залишено поза увагою.

Суд першої інстанції під час судового розгляду залишив ці заперечення прокурора без належного дослідження та оцінки, не дав на них обґрунтованих відповідей.

У свою чергу суд апеляційної інстанції усупереч вимог ст. 419 КПК України замість наведення докладних мотивів свого рішення та оцінки доводів прокурора стосовно недотримання учасникам процесу визначених КПК України строків оскарження відповідних процесуальних рішень, приділив у своїй ухвалі значну увагу хронології подій, погодившись із твердженням суду першої інстанції про законність рішення слідчого судді від 21 грудня 2021 року про скасування постанови про зупинення досудового розслідування. При цьому апеляційний суд зазначив, що він не вправі давати оцінку рішенню слідчого судді з точки зору його законності, обґрунтованості та вмотивованості, оскільки оскарження таких ухвал передбачено у спеціальному порядку. Проте, доводів прокурора щодо невідповідності висновків суду першої інстанції про законність і обґрунтованість рішення слідчого судді апеляційний суд не спростував.

Таким чином, суд апеляційної інстанції фактично усунувся від перевірки доводів апеляційної скарги прокурора, в яких прямо вказувалося на неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які, на думку сторони обвинувачення, вплинули на законність рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що специфіка оскарження вищевказаної ухвали слідчого судді, а саме, шляхом подання на неї заперечень, зобов`язує суд першої інстанції належним чином розглянути такі заперечення. В свою чергу, під час апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має надати вмотивовані відповіді на доводи апеляційної скарги з цього питання. Тому ненадання вмотивованих відповідей на ці доводи апеляційної скарги прокурора є порушенням вимог ст. 419 КПК України.

Крім того, суд касаційної інстанції зауважує, що на необхідності перевірки доводів прокурора щодо незгоди із ухвалою слідчого судді, якою було скасовано постанову слідчого про зупинення досудового розслідування, у тому числі шляхом окремого дослідження питання дотримання учасниками процесу визначених КПК України строків на оскарження відповідних процесуальних рішень, наголошувалося в постанові ВС від 18 липня 2023 року у цьому кримінальному провадженні. Цією постановою рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо ОСОБА_8 були скасовані з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції. При винесенні постанови ВС надав вказівку здійснити належну оцінку доводів скарги прокурора, у тому числі щодо незаконності ухвали від 21 грудня 2021 року, безпідставного відхилення цих аргументів місцевим судом, а також зверталася увага на необхідність дотримання вимог ст. 419 КПК України при розгляді апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 439 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.

Цих вимог апеляційний суд не дотримався, а тому колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального розгляду, що перешкодило суду ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду.

З цих підстав суд ухвалив:

Касаційну скаргу прокурора задовільнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_3

Оригінал: reyestr.court.gov.ua