Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №760/513/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

12 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 760/513/24

провадження № 61-939св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко Ігор Станіславович, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та застосування наслідків недійсності правочину, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , на постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та застосування наслідків недійсності правочину.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 10 червня 2025 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та застосування наслідків недійсності правочину задоволено.

Визнано недійсним договір позики від 03 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У порядку застосування наслідків недійсності договору позики від 03 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 1 748 786,71 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7 246,80 грн з кожного.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики та застосування наслідків недійсності правочину.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 21 740,40 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 19 січня 2026 року заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Фещенка І. С. (представник відповідача-2) про розподіл судових витрат задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції та 7 000,00 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 22 липня 2026 року клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за участю її представника заявника залишено без розгляду.

Касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , залишено без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2026 року залишено без змін.

Короткий зміст заяви простягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

У серпні 2026 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко І. С., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій просить поновити строк, встановлений абзацом другим частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), ухвалити додаткове судове рішення у справі щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000, 00 грн, а також здійснені адвокатом витрати, необхідні для надання правничої допомоги, у розмірі 438, 00 грн. До заяви додано копію скрін-шота з електроної адреси на яку надійшов лист від Верховного суду, що текст постанови Верховного Суду від 22 липня 2026 року надійшов лише 30 липня 2026 року о 01:16 год.

Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 127 ЦПК України).

Зважаючи на те, що в електронному вигляді постанову Верховного Суду від 22 липня 2026 року доставлено до електронного кабінету адвоката Фещенко І. С., який діє в інтересах ОСОБА_3 , 30 липня 2026 року, а 04 серпня 2026 року він подав заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у цій справі з відповідними доказами, то колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що строк на подання такої заяви та доказів понесення судових витрат у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції пропущений заявником з поважних причин, а тому клопотання підлягає задоволенню, а строк - поновленню.

Заяву про ухвалення додаткової постанови обґрунтована тим, що поважними причинами неподання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу разом із відзивами на касаційну скаргу стала неможливість надання акту надання послуг (виконаних робіт) щодо надання правничої допомоги, визначеної Додатковою угодою від 03 лютого 2026 року № 3 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 30 жовтня 2023 року № 30102023 до закінчення касаційного перегляду справи.

У зв`язку з тим, що після підписання Додаткової угоди від 03 лютого 2026 року № 3 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 30 жовтня 2023 року № 30102023 було встановлено подання позивачем двох касаційних скарг, внаслідок чого обсяг надання правничої допомоги відповідачу-2 збільшився, до цієї заяви про розподіл судових витрат додається детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином розмір понесених витрат відповідачем-2 на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції становить - 100 000,00 грн, що підтверджується доданими до цієї заяви копіями документів.

Більш того, представником відповідача-2 понесені витрати, необхідні для надання правничої допомоги, у результаті направлення поштовими відправленнями відзивів на касаційні скарги та їх копій до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду і учасникам справи відповідно, на загальну суму 438,00 грн, що підтверджується поштовими накладними, які зберігаються у матеріалах справи № 760/513/24.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу заявником додано до заяви (копії): додаткової угоди від 03 лютого 2026 року № 3 до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 30 жовтня 2023 року № 30102023; акта надання послуг від 03 серпня 2026 року № 26-00803-1; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; поштової накладної щодо відправлення відзивів на касаційні скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду; доказів направлення заяви про розподіл судових витрат та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Вказана заява надіслана заявником через підсистему «Електронний суд» іншим учасникам справи.

22 вересня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4., подала до Верховного Суду клопотання про зменшення заявлених судових витрат на заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко І. С., про ухвалення додаткового судового рішення, у якому просить зменшити заявлені судові витрати до 3 000 грн.

Клопотання мотивоване тим, що заявлена представником відповідача-2 до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію співмірності, пропорційності та необхідності, а тому підлягає зменшенню, доводи представника відповідача-2, наведені у відзиві на касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року у цій справі, містили ті самі доводи, які були наведені у апеляційній скарзі відповідача-2 на рішення суду першої інстанції у цій справі. Правова позиція відповідача-2 у суді касаційної інстанції не змінювалася і не доповнювалася.

Що ж до відзиву представника відповідача-2 на касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2026 року у цій справі, зазначає, що питання розподілу судових витрат не стосується вирішення справи по суті, а тому усі питання, які стосуються розподілу судових витрат не підлягають окремій тарифікації в рамках визначення вартості послуг з правничої допомоги, а відшкодуванню підлягають виключно послуги з підготовки представником відповідача-2 відзиву на касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року у цій справі.

Крім того, витрати на поштові направлення відзивів на касаційні скарги у цій справі позивачу (146 грн) та до Верховного Суду (146 грн) відшкодуванню не підлягають як такі, що не відповідають критерію необхідності.

Рух заяви у Верховному Суді

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2026 року заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко І. С., про ухвалення додаткової постанови передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Листом судді Верховного Суду Гулейкова І. Ю. від 13 серпня 2026 року із Солом`янського районного суду міста Києва було витребувано матеріали справи № 760/513/24 для розгляду вказаної заяви ОСОБА_3 .

У вересні 2026 року матеріали справи № 760/513/24 надійшли до Верховного Суду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу Верховного Суду від 04 вересня 2026 року справу № 760/513/24 та заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко І. С., розподілено для розгляду судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи заяви ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко І. С. , про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді касаційної інстанції, а також клопотання про зменшення заявлених судових витрат ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , щодо задоволення такої заяви, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко І. С., частково.

Правове обґрунтування

Частиною першою статті 270 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

- стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

- суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

- судом не вирішено питання про судові витрати;

- суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та висновки за результатами розгляду заяви

Правничу допомогу на стадії касаційного перегляду справи № 760/513/24 ОСОБА_3 надавав адвокат Фещенко І. С., який діяв на підставі ордера про надання правничої допомоги від 23 лютого 2026 року серія АА № 16814850 та договору про надання юридичних послуг (професійної правничої допомоги)

від 30 жовтня 2023 року № 30102023.

У лютому 2026 року від ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко І. С., до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційні скарги ОСОБА_1 та відзив на касаційну скаргу ОСОБА_6 , у яких зазначив, що у зв`язку з касаційним переглядом справи № 760/523/24 очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 100 000,00 грн, докази на підтвердження чого будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 3 сторони погодили, що АО надає клієнту наступну правничу (правовому) допомогу протягом строку дії договору про надання правничої (правової) допомоги від 30 жовтня 2023 року № 30102023: ознайомлення з касаційною скаргою у справі № 760/513/24 й доданими до неї документами, а також правовий аналіз їх змісту; формування та визначення правової позиції Клієнта у справі № 760/513/24 у контексті касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року у справі № 760/513/24; складення відзиву на касаційну скаргу учасника справи № 760/513/24; представництво інтересів Клієнта під час касаційного перегляду справи № 760/513/24, зокрема, але не виключно, шляхом подання процесуальних документів та участі у судових засіданнях, а також здійснення будь-яких інших дій, спрямованих на забезпечення інтересів Клієнта у справі № 760/513/24.

За змістом пункту 2 пункту 1 додаткової угоди № 3 про надання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) від 30 жовтня 2023 року № 30102023 сторони домовилися, що за надання правничої (правової) допомоги в обсязі, передбаченому пунктом 1 цієї Додаткової угоди, Клієнт зобов`язується сплатити АО гонорар у такому розмірі: 100 000, 00 грн (сто тисяч гривень, нуль копійок), що сплачується протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня ухвалення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду рішення по суті вимог касаційної скарги та підписання акту надання послуг (виконаних робіт) сторонами цієї Додаткової угоди.

Відповідно до пункту 3 додаткової угоди № 3 про надання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) від 30 жовтня 2023 року № 30102023 всі інші умови Договору про надання правничої (правової) допомоги № 30102023 від 30 жовтня 2023 року залишаються без змін.

Відповідно до договору про надання правничої (правової) допомоги від 30 жовтня 2023 року № 30102023, за правничу допомогу клієнт може сплачувати АО гонорар, що узгоджується окремо (пункт 3.1. договору).

Сторони погодили, що гонорар адвоката за ведення справи, визначеної у пункту 2 пункту 1 додаткової угоди № 3, у суді 100 000,00 грн у Верховному Суді, що сплачується протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня ухвалення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду рішення по суті вимог касаційної скарги.

Згідно з актом наданих послуг (найменування робіт, послуг) від 03 серпня 2026 року № 26-00803-1, що ОСОБА_3., з одного боку, і представник Виконавця АО «Фещенко та партнери», з іншого боку, склали цей акт про те, що на підставі наведених документів правнича (правова) допомога згідно договору від 30 жовтня 2023 року № 30102023 та додаткової угоди від 03 лютого 2026року № 3. Загальна вартість робіт (послуг) склала 100 000,00 грн (сто тисяч гривень 00 копійок).

Згідно з детальним описом від 04 серпня 2026 року № 04/08 адвокат Фещенко І. С. надав ОСОБА_3 у справі № 760/513/24 правову допомогу з касаційного перегляду, а саме: ознайомлення з ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 січня 2026 року про відкриття касаційного провадження (10 хвилин); складення з використанням підсистеми «Електронний Суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи заяви про ознайомлення з матеріалами справи № 760/513/24 у частині поданої касаційної скарги та додатків до неї (20 хвилин); ознайомлення з матеріалами справи № 760/513/24 (касаційними скаргами та додатками до них), які надійшли з Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а також правовий аналіз їх змісту (120 хвилин); формування та визначення правової позиції Клієнта у справі № 760/513/24 у контексті касаційного оскарження постанови апеляційного суду від 18 грудня 2025 року та додаткової постанови апеляційного суду від 19 січня 2026 року (60 хвилин); складення відзиву на касаційну скаргу стосовно оскарження постанови апеляційного суду від 18 грудня 2025 року (300 хвилин); складення відзиву на касаційну скаргу стосовно оскарження додаткової постанови апеляційного суду від 19 січня 2026 року (180 хвилин). Загальний витрачений час на надання правничої допомоги становить 690 хв (або 11 год. 30 хв.).

Крім того, виокремлення здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги, згідно з детальним описом від 04 серпня 2026 року № 04/08 адвокат Фещенко І. С. надав ОСОБА_3 у справі № 760/513/24 правову допомогу з касаційного перегляду, а саме: поштове відправлення до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відзивів на касаційні скарги у справі № 760/513/24 та доданих до них документів (146 грн); поштове відправлення ОСОБА_2 копій відзивів на касаційні скарги у справі № 760/513/24 та доданих до них документів (146 грн); поштове відправлення ОСОБА_1 копій відзивів на касаційні скарги у справі № 760/513/24 та доданих до них документів (146 грн). Загальний сума здійснених адвокатом витрат становить 438 грн.

Таким чином, у додатковій угоді від 03 лютого 2026року № 3 до договору про надання юридичних послуг (професійної правничої допомоги) від 30 жовтня 2023 року № 30102023 сторони погодили фіксований розмір гонорару адвоката у розмірі 100 000,00 грн за надання ОСОБА_3 правничої допомоги під час перегляду справи судом касаційної інстанції та здійснених адвокатом витрат у розмірі 438 грн.

Водночас для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Надавши комплексну оцінку доказам щодо витрат ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції, врахувавши залишення без задоволення судом касаційної інстанції скарг ОСОБА_1 , співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони; часом, який міг бути витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); наявність заперечень сторони позивача щодо заявлених позивачем витрат, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_3 та стягнення із ОСОБА_1 на її користь 15 000,00 грн на відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції.

Витрати на професійну правничу допомогу в межах указаної суми є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом Фещенка І. С. відповідачу ОСОБА_3 обсягом послуг у суді касаційної інстанції, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись статтями 137, 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко Ігор Станіславович , про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Поновити ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко Ігор Станіславович, строк на подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу та доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.

Заяву ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко Ігор Станіславович, про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) 15 000,00 (п`ятнадцяти тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції.

У решті вимог заяви ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник Фещенко Ігор Станіславович , відмовити.

Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков

Р. А. Лідовець

Д. Д. Луспеник