Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №5019/592/12(918/916/25) — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 5019/592/12(918/916/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2026

у справі №5019/592/12(918/916/25)

за позовом Фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радивилівмолоко",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Кольортех",

про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора

у межах справи № 5019/592/12

за заявою Приватного підприємства "Кольортех"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 у справі № 5019/592/12 (918/916/25) у задоволенні позову ФОП Ніколаєва Д.Б. до відповідача ТзОВ "Радивилівмолоко" про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора - відмовлено; cудові витрати у вигляді судового збору покладено на позивача.

2. Не погодившись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить поновити пропущений з поважних причин, які зазначено у клопотанні, процесуальний строк на подання апеляційної скарги ФОП Ніколаєвим Д.Б. на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 року у цій справі, скасувати останнє та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

3. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2026 визнано неповажними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 у справі № 5019/592/12 (918/916/25); апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 у справі № 5019/592/12 (918/916/25) - залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги із зазначенням інших підстав (за наявності таких) протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

4. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 у справі № 5019/592/12 (918/916/25).

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

5. До Верховного Суду від Фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2026 у справі №5019/592/12(918/916/25), а справу направити для розгляду до Північно-західного апеляційного господарського суду.

6. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи:

6.1. При винесенні оскаржуваної ухвали суду від 08 травня 2026 року, апеляційним судом не дотримано вимог п. 2 ч 1 ст. 234 ГПК України, оскільки в описовій частині суд апеляційної інстанції вказав данні з іншої справи, які не мають жодного відношення до цієї справи, в тому числі вказав сторін, які не є учасниками у цій справі, а отже, суд неповно, не всебічно, не об`єктивно дослідив та встановив фактичні обставини справи які поклав в суть винесеної ухвали, а відтак порушив норми процесуального законодавства, зокрема ст. 236 ГПК України та не дотримався основних завдань господарського судочинства та не дотримався положення п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 237 ГПК України.

6.2. Скаржник вказує, що доводи апеляційної інстанції в частині не визнання поважними причин пропуску ним строків на подання апеляційної скарги, порушують його гарантовані конституційні права на доступ до правосудця та справедливого судочинства, а відповідно суперечать положенням ч. 11 ст. 11 ГПК України.

6.3. Скаржник вважає, що твердження апеляційного суду, викладені в ухвалі від 08.05.2026 щодо підстав пропуску строку на апеляційне оскарження прямо суперечать положенням ст. ст. З, 8,9,21,22,24,28,48,49,55,64, 68 Конституції України.

Відзиви

7. Відсутні.

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

8. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

9. Суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини справи:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 у справі № 5019/592/12 (918/916/25) у задоволенні позову ФОП Ніколаєва Д.Б. до відповідача ТзОВ "Радивилівмолоко" про визнання недійсними та скасування рішень державного реєстратора - відмовлено; cудові витрати у вигляді судового збору покладено на позивача.

Не погодившись зі вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить поновити пропущений з поважних причин, які зазначено у клопотанні, процесуальний строк на подання апеляційної скарги ФОП Ніколаєвим Д.Б. на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 року у цій справі, скасувати останнє та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2026 визнано неповажними причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 у справі № 5019/592/12 (918/916/25); апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича на рішення Господарського суду Рівненської області від 05.03.2026 у справі № 5019/592/12 (918/916/25) залишено без руху; запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги із зазначенням інших підстав (за наявності таких) протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

27.04.2026 до суду апеляційної інстанції від скаржника на виконання вимог ухвали від 16.01.2026 надійшла заява про поновлення строків на подання апеляційної скарги.

У цій заяві апелянт обґрунтовує пропуск строку на апеляційне оскарження тяжким матеріальним становищем, зумовленим необхідністю термінового погашення заборгованості за електропостачання з метою недопущення відключення світла, здійсненням витрат на оплату судового збору (коштів для чого довелось позичати), а також значними та постійними витратами на лікування у зв`язку з наявністю хронічних захворювань, оплату комунальних послуг та забезпечення базових життєвих потреб; пояснює, що у зв`язку з відсутністю коштів він не мав можливості своєчасно укласти договір про надання правничої допомоги, який було укладено лише 13.04.2026, що, на його думку, є поважною причиною пропуску строку відповідно до ст. 119 ГПК України.

10. З вказаних обставин, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що наведені Скаржником обставини щодо тяжкого матеріального становища, необхідності здійснення витрат на лікування, оплату комунальних послуг, погашення заборгованості за електропостачання, забезпечення базових життєвих потреб, а також відсутності можливості своєчасного укладення договору про надання правничої допомоги, на думку суду, не свідчать про існування об`єктивних та непереборних перешкод для реалізації права на апеляційне оскарження.

11. Відповідно до положень ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

12. Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає за необхідне звернутися до висновків про застосування приписів ст. 119 ГПК України, які викладені у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2026 року у справі № 904/3830/19, відповідно до яких:

- Аналіз норми статті 119 ГПК України дає підстави для висновків, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

- Тобто для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки норма про можливість поновлення процесуальних строків по своїй суті є винятком із загального правила, адже в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

13. Окрім того, колегія суддів суду касаційної інстанції бере до уваги ті обставини, що суд апеляційної інстанції дотримався алгоритму дій, який є необхідним під час розгляду апеляційної скарги, поданої учасником справи з пропуском строку на апеляційне оскарження.

14. Також варто зазначити, що переглядаючи справу в касаційному порядку, суд касаційної інстанції виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. Суд касаційної інстанції позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

15. Доводи касаційної скарги по суті зводяться до заперечення Скаржником установлених судом апеляційної інстанції обставин справи та тверджень про недослідження апеляційним судом доказів і надання доказам неправильної оцінки, без урахування меж касаційного перегляду та повноважень суду касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України.

16. Щодо тверджень Скаржника про те, що суд апеляційної інстанції в ухвалі від 08.05.2026 року допустився описок, які потім було виправлено відповідно до ухвали про виправлення описки від 11.05.2026 року, що у свою чергу, на переконання Скаржника, свідчить про неповне та не всебічне і необ`єктивне дослідження та встановлення фактичних обставин справи, колегія суддів зазначає, що зазначені описки стосувалися не безпосередньо змісту клопотання Скаржника про поновлення строку на подання апеляційної скарги, а стосувалися описової частини ухвали, яка вказувала про те, яке рішення було прийнято судом першої інстанції і хто подав апеляційну скаргу на таке рішення.

17. Вказане свідчить про необґрунтованість доводу касаційної скарги про те, що при винесенні оскаржуваної ухвали суду від 08 травня 2026 року, апеляційним судом не дотримано вимог п. 2 ч 1 ст. 234 ГПК України, оскільки в описовій частині суд апеляційної інстанції вказав данні з іншої справи, які не мають жодного відношення до цієї справи, в тому числі вказав сторін, які не є учасниками у цій справі, а отже, суд неповно, не всебічно, не об`єктивно дослідив та встановив фактичні обставини справи які поклав в суть винесеної ухвали, а відтак порушив норми процесуального законодавства, зокрема ст. 236 ГПК України та не дотримався основних завдань господарського судочинства та не дотримався положення п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 237 ГПК України.

18. Згідно з ч. 4 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

19. З урахуванням того, що доводи касаційної скарги по суті зводяться до заперечення Скаржником установлених судом апеляційної інстанції обставин справи та тверджень про недослідження апеляційним судом доказів і надання доказам неправильної оцінки, без урахування меж касаційного перегляду та повноважень суду касаційної інстанції, визначених у статті 300 ГПК України, а також зважаючи на те, що є необґрунтованим довід касаційної скарги, щодо того, що суд апеляційної інстанції допустивши описку при виготовленні повного тексту ухвали від 08.05.2026 року неповно та не всебічно і необ`єктивно дослідив та встановив фактичні обставини справи, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про правильне застосування положень ст.ст. 119, 261 ГПК України при постановленні ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2026 у справі № 5019/592/12(918/916/25).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Відповідно статті 300 ГПК України до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

21. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

23. За таких обставин, з урахуванням того, що при постановленні ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2026 року у справі № 5019/592/12(918/916/25) було правильно застосовано положення ст. ст. 119, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі статті 309 Господарського процесуального кодексу України, дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича та про залишення без змін вказаної ухвали суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Ніколаєва Давида Борисовича залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.05.2026 у справі № 5019/592/12(918/916/25) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий C.В. Жуков

Судді В.І. Картере

В.Я. Погребняк