Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №903/806/21 (903/24/26) — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 903/806/21 (903/24/26)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026

(Колегія суддів у складі: Розізнана І.В. - головуюча, Павлюк І.Ю., Тимошенко О.М.)

у справі № 903/806/21 (903/24/26)

за позовом Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до 1)Головного управління Державної податкової служби України у Волинській області, 2) Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - розпорядник майна боржника Мучінський Ігор Дмитрович, Акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія автомобільні дороги України"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство Акціонерний Банк "Укргазбанк",

про заборону вчиняти дії та стягнення коштів

у межах справи №903/806/21

за заявами Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Статусінвестгруп"

до Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 29.01.2026 року у справі № 903/80/21 (903/24/26) заяву Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про забезпечення позову від 13.01.2026 року (вх.№01-87/196/26) задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ПАТ АБ "Укргазбанк" вчиняти дії по списанню коштів з розрахункового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ АБ "Укргазбанк" (МФО 320478; ЄДРПОУ 23697280) за вимогами ГУ ДПС України у Волинській області.

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

2. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу Господарського суду Волинської області від 29.01.2026 року про забезпечення позову у справі № 903/806/21 (903/24/26) задоволено. Скасовано ухвалу Господарського суду Волинської області від 29.01.2026 року про забезпечення позову у справі № 903/806/21 (903/24/26) та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено Дочірньому підприємству "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у задоволенні заяви про забезпечення позову від 13.01.2026 року (вх. №01-87/196/26).

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

3. До Верховного Суду від Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 року у справі №903/806/21 (903/24/26), а ухвалу Господарського суду Волинської області від 29.01.2026 року у справі №903/806/21 (903/24/26) залишити в силі.

4. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження:

4.1. Скаржник вказує, що апеляційним судом не взято до уваги та не застосовано висновків Верховного Суду, де він неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника ( висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 918/420/16, постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 року у справі № 911/2043/20, від 23.09.2021 року у справі №904/4455/19)та зазначає, що апеляційним судом не враховано висновки ВС щодо застосування приписів ст. 1,2,7,39,41,45 КУзПБ.

4.2. У касаційній скарзі зазначено, що в цих справах Верховний суд вказав, що провадження у справі про банкрутство, на відміну від позовного, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможним боржником. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності вимог кредиторів в порядку черговості встановленому законом. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкуренції кредиторів. Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, в тому числі і процедури санації.

4.3. Скаржник зазначає, що висновки Верховного Суду в зазначених справах є релевантними з цією справою, оскільки застосування таких заходів повинно застосовуватись на кожному з етапів процедур банкрутства. Однак всупереч цій позиції, суд апеляційної інстанції розмежовує ці процедури та вказує, що це не етапи процедури банкрутства, а різні процедури та різні правовідносини і тому на думку апеляційного суду до таких етапів не можуть застосовуватись вказані висновки ВС та ці справи не є релевантними, не враховує те, що всі етапи процедури банкрутства здійснюються в одному провадженні із застосуванням лише КУзПБ.

4.4. Також, Скаржник посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 грудня 2020 року у справі № 904/1693/19: при визначенні статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання.

Зважаючи на це, при визначенні статусу кредиторських вимог контролюючого органу необхідно враховувати саме період виникнення грошового зобов`язання платника податків, а не строк сплати чи дату виявлення контролюючим органом заборгованості чи дату прийняття податкового рішення .

Таким чином, на підставі вказаних в касаційній скарзі фактів вказані борги не можуть визнаватись, як поточні, а рішення відповідача про списання з рахунків Підприємства податкових боргів, як поточних є незаконними, у зв`язку з чим апеляційний суд незаконно відніс ці податкові борги до поточних.

4.5. Скаржник посилається на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 08.10.2018 року у справі №913/257/18, відповідно до якого під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, в першу чергу, суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

4.6. Водночас Скаржник вказує, що апеляційним судом всупереч вимогам законодавства та висновкам Верховного Суду скасовано ухвалу суду першої інстанції лише на підставі того, що ним скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову, оскільки позовні вимоги є безпідставними. Ніяких інших обґрунтувань про підстави скасування ухвали в рішенні апеляційного суду не наведено.

4.7. Апеляційним судом не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування статті 137 ГПК України, викладені у постанові від 22.07.2021 року у справі №910/4669/21 щодо співмірності вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

4.8. Апеляційним судом взагалі не наведено обґрунтування відмови у забезпеченні позову, не досліджувались взагалі докази та не застосовувались висновки Верховного Суду про застосування норм права в таких правовідносинах.

Відзиви

5. Від ПАТ Банк "УКРГАЗБАНК" надійшов відзив на касаційну скаргу у якому наводяться аргументи щодо того, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 року у справі № 903/806/21 (903/24/26), якою скасовано ухвалу Господарського суду Волинської області від 29.01.2026 про забезпечення позову у даній справі та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, а вказану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Розгляд касаційної скарги Верховним Судом

6. Верховний Суд, перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи дійшов висновку про залишення без задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

7. Суди попередніх інстанцій встановили наступні обставини справи:

Як зазначає Дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" Головним управлінням ДПС у Волинській області було прийнято рішення від 12.06.2023 року № 28/4-0320 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 4 902 775,30 гривень та рішення від 27.02.2024 року № 5/4-0320 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 5 349 742 гривень.

Підставою для прийняття рішень були самостійно задекларовані ДП "Волинський облавтодор" податкові зобов`язання з податку на додану вартість, земельного податку з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які не були сплачені у визначеному законодавством порядку.

11.12.2025 в АТ "Перший український міжнародний Банк" та 30.12.2025 року в АБ "Укргазбанк" надійшли вимоги ГУ ДПС України у Волинській області про списання з рахунку підприємства-боржника понад 9 млн. грн податкових зобов`язань.

02.01.2026 року ПАТ АТ "Укргазбанк" було списано з рахунку Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" 191 082, 88 грн в Державний бюджет України згідно з вимогою ГУ ДПС України.

Таким чином, з рахунку підприємства-боржника в процедурі розпорядження майном відбулося списання коштів в рахунок погашення податкових зобов`язань на суму 191 082, 88 грн.

В свою чергу, Дочірнє підприємство "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить суд:

- Заборонити Головному управлінню Державної податкової служби у Волинській області та Управлінню Державної казначейської служби у Волинській області накладати на рахунки Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" будь-які обмеження щодо розпорядження належним боржнику Дочірньому підприємству "Волинський облавтодор" акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" майном, у тому числі - списання коштів Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", які знаходяться у банківських установах та зареєстровані за Дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та його філіями;

- Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 191 082, 88 грн списаних коштів .

Також 13.01.2026 року від ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Господарського суду Волинської області надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ПАТ АБ "Укргазбанк" вчиняти дії по списанню коштів з розрахункового рахунку НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ АБ "Укргазбанк" за вимогами ГУ ДПС України у Волинській області.

8. Місцевий господарський суд оцінив доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, та дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

9. Суд апеляційної інстанції врахував, що за наслідками апеляційного перегляду постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 року рішення Господарського суду Волинської області від 29.01.2026 року у справі № 903/802/21(903/24/26) скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено повністю.

10. У постанові Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 року колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що:

- Арешти та обтяження з розрахункового рахунку ДП "Волинський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України UA483204780000026006212004447 відкритого в ПАТ АБ "Укргазбанк" були зняті з метою як виплати заробітної плати працівникам боржника, так і сплати обов`язкових поточних податкових платежів у державний та місцеві бюджети;

- ГУ ДПС України у Волинській області ухвалило рішення № 5/4-0320 від 27.02.2024 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу у порядку абз. 2 п. 95.5 ст. 95 ПК України. Рішення контролюючого органу не є предметом спору у даній справі;

- Податковий борг, який було стягнуто, виник після відкриття провадження у справі про банкрутство. Згідно ч. 5 ст. 41 КУзПБ дані вимоги є поточними і як наслідок, на ці вимоги не поширюється дія мораторію. Іншого розрахунку або доводів, що кошти, які стягнуті з боржника є конкурсними матеріали справи не містять.

11. Суд апеляційної інстанції на підставі викладеного зазначив, що місцевим господарським судом під час розгляду заяви позивача про забезпечення позову сформовано помилковий висновок про імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав позивача. Судом апеляційної інстанції ухвалено нове рішення у справі № 903/806/21 (903/24/26) та відмовлено у задоволенні позову повністю. Колегія суддів апеляційної інстанціїї надавши оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи крізь призму доводів учасників справи та норм чинного законодавства, дійшла інакшого правового висновку та зазначила, що відповідачі не порушили приписи КУзПБ, а позов є безпідставним.

12. Колегія суддів суду касаційної інстанції бере до уваги ті обставини, що постановою Верховного Суду від 02 вересня 2026 року серед іншого, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 року у справі № 903/806/21 (903/24/26) залишено без змін.

13. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

14. Згідно із ч.ч. 1, 3, п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

15. За приписами ч. 1 та ч. 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

16. Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

17. Частиною 1 ст. 137 ГПК України закріплено вичерпний перелік заходів забезпечення позову.

18. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

19. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

20. Вказані вище обставини свідчать про помилковість висновку суду першої інстанції щодо того, що наявна імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав позивача, оскільки податковий борг, який було стягнуто, виник після відкриття провадження у справі про банкрутство. Згідно ч. 5 ст. 41 КУзПБ дані вимоги є поточними і як наслідок, на ці вимоги не поширюється дія мораторію.

21. З урахуванням того, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо того, що наявна імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав позивача, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про правильне застосування приписів ст. ст. 136, 137 ГПК України при ухваленні постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 у справі № 903/806/21 (903/24/26), що спростовує доводи касаційної скарги.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Відповідно статті 300 ГПК України до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

25. За таких обставин, з урахуванням того, що при ухваленні постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 у справі № 903/806/21 (903/24/26) було правильно застосовано положення ст. ст. 136, 137 ГПК України, колегія суддів суду касаційної інстанції, на підставі статті 309 ГПК України дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та про залишення без змін вказаної постанови.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Волинський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2026 у справі № 903/806/21 (903/24/26) залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий C.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік