Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №910/14980/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/14980/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Баранець О. М., Студенець В.І.

розглянувши в порядку письмового провадження Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіслізинг"

про ухвалення додаткового рішення

у справі №910/14980/25

за позовом Фізичної особи-підприємця Тіхонової Світлани Андріївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімлізинг"

про визнання недійсним положення Загальних умов до Договору фінансового лізингу № 1218-ЛД від 29.01.2024 та стягнення компенсації,

ВСТАНОВИВ:

1. У зв`язку із запланованим відрядженням судді Мамалуя О.О. склад судової колегії суду касаційної інстанції змінився, що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 08.10.2026.

Історія справи

2. Фізична особа-підприємець Тіхонова Світлана Андріївна (далі - позивач, ФОП Тіхонова С.А.) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ?Ексімлізинг? (далі - відповідач, ТОВ ?Ексімлізинг?) про визнання недійсними положення Загальних умов до Договору фінансового лізингу №1218-ЛД від 29.01.2024 в частині:

- пункту 8.21: ?Лізингові платежі, сплачені Лізингоодержувачем за договором фінансового лізингу до дати односторонньої відмови Лізингодавця від договору фінансового лізингу або його розірвання, не підлягають поверненню Лізингоодержувачу, крім випадків, коли одностороння відмова від договору фінансового лізингу або його розірвання здійснюється до моменту передачі Об`єкта фінансового лізингу Лізингоодержувачу?;

- пункту 15.6: (останній абзац) ?Сторони погодили, що в разі знаходження Об`єкта фінансового лізингу на зберіганні у інших осіб в рамках оперативно-господарських санкцій, Лізингодавець на підставах, передбачених Договором, прийме рішення про розірвання або відмову від Договору та вилучення Об`єкта фінансового лізингу, Об`єкт фінансового лізингу не повертається Лізингоодержувачу, і Лізингодавець має право розпоряджатися ним на власний розсуд?;

- пункту 17.8 (абзац другий): ?При цьому, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю всі лізингові платежі та інші платежі за цим Договором на дату розірвання Договору, та усі раніше сплачені Лізингоодержувачем лізингові платежі та інші платежі поверненню не підлягають?";

- пункту 18.2: ?У випадку припинення дії або розірвання цього Договору, усі раніше сплачені Лізингоодержувачем Лізингодавцю будь-які платежі в межах цього договору, поверненню не підлягають?;

та стягнення компенсації частини вартості предмета лізингу в сумі 492 805, 54 грн.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2026, залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026, в позові відмовлено повністю.

4. Постановою Верховного Суду від 03.09.2026 касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Тіхонової Світлани Андріївни залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі №910/14980/25 залишено без змін.

Стислий виклад вимог заяви та аргументи учасників справи

5. 10.09.2026 відповідач звернувся до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14980/25, у якій відповідач просить стягнути з позивача 70 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката, понесених у суді касаційної інстанції. Разом з заявою відповідачем подано докази понесення таких витрат, а саме: договір про надання правничої допомоги від 20.12.2025, додаткову угоду № 1 від 05.02.2026, додаткову угоду № 2 від 08.04.2026, додаткову угоду № 3 від 06.07.2026, платіжну інструкцію від 17.07.2026 № 1357 на суму 70 000, 00 грн, акт прийому передачі наданих послуг за договором від 07.09.2026.

6. 22.09.2026 позивачем подано заперечення на заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. У запереченнях позивач, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість заяви про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, просить зменшити розмір заявлених витрат до розумного, справедливого обсягу.

Щодо суті поданої заяви про ухвалення додаткового рішення

7. Проаналізувавши доводи поданої відповідачем заяви, касаційний суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

8. За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

9. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

10. Відповідно до частини першої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

11. Згідно з частиною другою статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

12. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

13. Згідно з частиною четвертою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

14. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 ГПК України).

15. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

16. Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

17. Відповідачем у відзиві на касаційну скаргу заявлено попередній (орієнтовний), розрахунок витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді касаційної інстанції, у розмірі 70 000,00 грн.

18. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

19. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

20. У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи

21. Аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

22. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

23. Тобто, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

24. З урахуванням вищевказаних критеріїв касаційний суд зазначає наступне.

25. Як вбачається з поданої відповідачем заяви про ухвалення додаткового рішення, відповідач просить стягнути з позивача 70 000,00 грн витрат на правову допомогу адвоката. На підтвердження понесення таких витрат, відповідачем надано договір про надання правничої допомоги від 20.12.2025, додаткову угоду № 1 від 05.02.2026, додаткову угоду № 2 від 08.04.2026, додаткову угоду № 3 від 06.07.2026, платіжну інструкцію від 17.07.2026 № 1357 на суму 70 000, 00 грн, акт прийому - передачі наданих послуг за договором від 07.09.2026.

26. Як вбачається з поданого відповідачем договору від 20.12.2025 ТОВ ?Ексімлізинг? в особі директора Фоміна Андрія Олександровича, який діє на підставі Статуту, надалі- ?Клієнт?, з однієї сторони, та Адвоката Корнієнко Леся Василівна, надалі- ?"Адвокат?, яка здійснює свою адвокатську діяльність на підстав Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1164 від 09.06.2017, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Закарпатської області від 06.06.2017 року № 298, з другої сторони, які надалі іменуються ?Сторони?, а окремо - ?Сторона?, уклали цей договір про надання правової допомоги, надалі - ?Договір?.

27. Пунктом 1.1. договору передбачено, що Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надавати в обсязі та на умовах передбачених цим Договором правову допомогу у справі № 910/14980/25, що перебуває у провадженні Господарського суду міста Києва за позовом Фізичної особи-підприємця Тіхонової Світлани Андріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімлізинг" про визнання недійсним положення Загальних умов до Договору фінансового лізингу № 1218-ЛД від 29.01.2024 та стягнення компенсації (надалі - послуги);

п.1.1.1 Представляти інтереси Клієнта в Господарському суді міста Києва, в судах апеляційної та касаційної інстанцій, Верховному Суді, з усіма правами та обов`язками наданими позивачу, відповідачу, особі , яка притягується до адміністративної відповідальності, третій особі, іншому учаснику провадження з правом вживати заходів досудового врегулювання спору, подавати, підписувати заяви по суті справи, (позовні заяви, в тому числі позовні заяви про розлучення, відзиви на позовні заяви (відзиви), відповіді на відзив, заперечення, пояснення третьої особи у справах про банкрутство та заяви з вимогами до боржника у справах про банкрутство, клопотання, заяви до суду, апеляційні та касаційні скарги та інші необхідні документи, завіряти копії документів, змінювати підставу або предмет позову, збільшувати розмір позовних вимог, одержувати рішення, ухвали, постанови, виконавчі листи (накази) та інші документи.

28. Додатковою угодою № 3 від 06.07.2026 сторони домовились доповнити розділ ?1 Предмет договору? пунктом 1.3 в наступній редакції: « 1.2. КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТ бере на себе зобов`язання надавати в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором правову допомогу по справі Nє910/14980/25, що перебуває в провадженні Верховного Суду за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Тіхонової Світлани Андріївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 та рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2026 у справі Nє910/14980/25 ухваленого за позовом Фізичної особи-підприємця Тіхонової Світлани Андріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімлізинг» визнання недійсним положення Загальних умов до Договору фінансового лізингу Nє 1218-ЛД від 29.01.2024 та стягнення компенсації, (надалі - ПОСЛУГИ)»

2. Сторони домовились доповнити пункт 3.1. розділу « 3. ГОНОРАР ТА ПОРЯДОК ЙОГО ОПЛАТИ» пунктом 3.1.2. Договору в наступній редакції: 3.1.1. За надання послуг АДВОКАТОМ КЛІЄНТУ по справі Nє910/14980/25, що перебуває в провадженні Верховного Суду за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Тіхонової Світлани Андріївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 та рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2026 у справі Nє910/14980/25, КЛІЄНТ сплачує АДВОКАТУ грошові кошти в сумі 70 000,00 (сімдесят тисяч гривень) 00 копійок відповідно до умов цього Договору».

29. У акті прийому передачі наданих послуг від 07.09.2026 вказано: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АКСІСЛІЗИНГ», що є правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІЛАЛЬНІСТЮ «ЕКСІМЛІЗИНГ», у зв`язку із зміною найменування, Код ЄДРПОУ 34492788, місцезнаходження: Україна, 01033, місто Київ, вул. Статуту, надалі - «Клієнт», з однієї сторони, та Короленківська, будинок 3, офіс 704, в особі Директора Фоміна Андрія Олександровича, та Адвоката Корнієнко Леся Василівна, надалі- ?Адвокат?, яка здійснює свою адвокатську діяльність на підстав Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1164 від 09.06.2017, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Закарпатської області від 06.06.2017 року № 298, з другої сторони, які надалі іменуються ?Сторони?, уклали цей акт прийому- передачі наданих послуг від 07.09.2026.

30. У акті прийому - передачі наданих послуг за договором від 07.09.2026 сторони погодили наступний опис та вартість наданої адвокатом професійної правничої допомоги Клієнту у справі № 910/14980/25 за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Тіхонової Світлани Андріївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 та рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2026, саме:

- ознайомлення з касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Тіхонової Світлани Андріївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 та рішення Господарського суду м. Києва від 02.03.2026 у справі Nє910/14980/25 ухвалених за позовом фізичної особи-підприємця Тіхонової Світлани Андріївни до Товариства з обмеженою відповідальністю визнання недійсним положення Загальних умов до Договору фінансового лізингу Nє 1218-ЛД від 29.01.2024 та стягнення компенсації - витрачений час 4 год, загальна вартість 7 000,00 грн;

- дослідження правових висновків Верховного Суду, на які посилається Скаржник в касаційній скарзі. Дослідження правових висновків Верховного Суду. що підлягають застосування у даних правовідносинах між учасниками справи та формування правової позиції Клієнта у вказаній судовій справі, витрачений час 16 год, загальна вартість 16 000,00 грн;

- підготовка (складення) відзиву ТОВ «АКСІСЛІЗИНГ» на касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Тіхонової Світлани Андріївни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 по справі Nє910/14980/25. прав в судовому засіданні 03.09.2026 у справі № 910/14980/25, витрачений час 24 год, загальна вартість 35 000,00 грн;

- представництво інтересів ТОВ ?Аксіслізинг?" та захист його прав в судовому засіданні 03.09.2026 у справі № 910/14980/25, загальна вартість 12 000,00 грн.

31. З урахуванням вищезазначених положень законодавства, у справі, що розглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та значенням справи для сторін), констатує, що відсутні підстави для присудження відповідачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всіх його витрат на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення у суді касаційної інстанції.

32. У п.6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 визначено, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи".

33. Дослідивши подані відповідачем докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката, касаційний суд зазначає, що поданий відповідачем відзив складається з 24 аркушів, на 2 аркушах розмішено вступну та прохальну частини відзиву, заперечення щодо доводів касаційної скарги вміщено на 22 аркушах, при цьому, такі заперечення містять велику кількість цитат з постанов Верховного Суду, та відповідних положень законодавства, які розміщено загалом на 15 аркушах, тобто, такий відзив не потребував багато часу та зусиль адвоката для його виготовлення, враховуючи предмет, підстави позову та відповідну судову практику у подібних справах, яка є сталою. Суд вважає завищеним час дослідження правових висновків Верховного Суду (16 год) зазначений у акті, зважаючи, що спір у справі не є складним і правові висновки щодо визнання недійсним положень договору фінансового лізингу викладались Верховним Судом.

Справа об`єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою.

З урахуванням вищезазначеного, є завищеним час підготовки (написання) відзиву (24 год).

34. З огляду на викладене, вирішуючи питання, чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованими та пропорційними до предмета спору, з урахуванням складності та значення справи для сторін, Суд враховує, що під час розгляду цієї справи в судах попередніх інстанцій позиція відповідача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатом, судова практика в аналогічних спорах є сталою та послідовною, спір у справі не є складним, зважаючи на клопотання позивача про зменшення заявлених відповідачем витрат, Суд зазначає про покладення на позивача витрати на професійну правничу допомогу, які понесені відповідачем у суді касаційної інстанції, у розмірі 5 000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіслізинг" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/14980/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Тіхонової Світлани Андріївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіслізинг" (01033, м. Київ, вул. Короленківська, 3, офіс 704, ЄДРПОУ 34492788) 5 000,00 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. В решті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аксіслізинг" про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити.

4. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді О. М. Баранець

В.І. Студенець