Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №925/473/26 — Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/473/26

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., представники сторін – не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Фермерського господарства «Добробут-Агро», с. Коврай, Золотоніський район, Черкаська область

до Гельмязівської сільської ради, с. Гельмязів, Золотоніський район, Черкаська область

про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Черкаської області розглядається справа за позовом Фермерського господарства «Добробут-Агро» (далі також – фермерське господарство, ФГ) до Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області (далі також – сільська рада, Рада) про:

визнання поновленим договір оренди землі від 22 грудня 2005 року, який був зареєстрований в Золотоніському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при держкомземі України» від 30 січня 2006 року за № 040678400001, щодо земельної ділянки площею 12,9868 га, кадастровий номер 7121585500:05:001:0537 (далі – договір);

визнання укладеною додаткової угоди № 4 від 14 січня 2026 року про поновлення договору у наведеній редакції:

« 1. Пункт 7 розділу «Строк дії договору» - « 7. Договір поновлено строком на 30 (тридцять) років. Дата закінчення дії 31.01.2026 рік.»

2. Пункт 8 розділу «Орендна плата» - « 8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік з урахуванням індексації.

Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в порядку переважного права на укладення договору оренди на новий строк звернувся до відповідача з проєктом додаткової угоди про поновлення договору. Відповідач у встановлений статтею 33 Закону України «Про оренду землі» місячний строк не надав відповіді. Натомість на адресу громадянина Жука В.В. відповідач надіслав неналежне рішення, згідно з яким орендарем земельної ділянки кадастровий номер 7121585500:05:001:0537 є Жук В.В., а не позивач, та якому сільська рада вирішила запропонувати внести зміни до умов договору в частині поновлення договору на 10 років та розміру орендної плати.

Без належного рішення сільською радою була виготовлена додаткова угода № 4 від 14 січня 2026 року до договору, яка була подана для проведення реєстраційних дій державному реєстратору. Останній відмов у їх проведенні та було припинено право оренди на земельну ділянку через внесення змін до умов договору оренди, а саме поновлення його строком на 10 років (потрібно було 30 років). Дана помилка призвела до незаконного виведення з користування земельної ділянки, що перебувала в оренді ФГ.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов не скористався; будь-які інші письмові заперечення, докази, що впливають на вирішення спору по суті, не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою від 13.04.2026 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 27.05.2026, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 23.06.2026. Ухвала оформлена окремим документом після закінчення судового засідання.

Призначене на 11 годину 00 хвилин 23 червня 2026 року судове засідання не відбулося через оголошення повітряної тривоги. Суд визначив дату судового засідання, ухвалою повідомив про неї учасників справи.

Представники позивача та відповідача у призначене судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання.

03 вересня 2026 року від голови фермерського господарства надійшла заява про розгляд справи без його участі, за наявними у справі матеріалами. Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач про причини неявки не повідомив.

Суд зазначає, що неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (п. 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України).

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.09.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач зазначає, що 22.12.2005 між сторонами було укладено договір оренди землі, відповідно до якого він прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 50 га, яка на момент звернення з позовом, у зв`язку з розпаюванням, трансформувалась в 12, 9868 га, кадастровий номер 7121585500:05:001:0537, строком на 20 років. Відповідно до договору, додаткових угод до нього, рішення Господарського суду Черкаської області від 08 вересня 2016 року, договір діяв до 31 січня 2026 року.

Позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором, орендну плату сплачував вчасно та в повному обсязі, земельною ділянкою користувався за цільовим призначенням.

18 вересня 2025 року (не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку договору) позивач направив відповідачу заяву (лист-повідомлення) про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк з проєктом додаткової угоди. Проте, відповідач у місячний строк не надав відповіді, чим порушив вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Натомість на адресу громадянина Жука Володимира Володимировича відповідач надіслав неналежне рішення за № 71-62/VIII, згідно з яким орендарем земельної ділянки площею 12,9868 га кадастровий номер 7121585500:05:001:0537 є вище вказана особа, а не позивач. Сільська рада вирішила запропонувати гр. ОСОБА_1 внести зміни до умов договору оренди в частині: строку оренди, а саме поновити договір оренди строком на 10 років; розміру орендної плати, а саме встановити ставку орендної плати у розмірі 12 % від НГО земельної ділянки з урахуванням інфляції.

Без належного рішення Гельмязівською сільською радою була виготовлена додаткова угода № 4 від 14 січня 2026 року до договору оренди землі від 22.11.2005, яка була подана для проведення реєстраційних дій Державному реєстратору прав на нерухоме майно Скляр Тетяні Анатоліївні.

02 лютого 2026 року заявник Жук В.В. отримав рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій. В автоматичному режимі Інформаційними системами Державного Реєстру Прав було припинено право оренди на земельну ділянку площею 12,9868 га кадастровий номер 7121585500:05:001:0537. Причиною стало внесення змін до умов договору оренди, а саме поновлення його строком на 10 років (потрібно було 30 років).

Дана помилка призвела до незаконного виведення з користування земельної ділянки, що перебувала в оренді ФГ «Добробут-Агро».

Договір від 22.12.2005, який діяв з дати державної реєстрації – 30.01.2006 по 30.01.2026 мав бути поновлений строком на 30 років або на 10 років з дати його закінчення.

Обґрунтовуючи викладеним та посилаючись на приписи статті 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладення договору оренди земельної ділянки, судову практику Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності, наведену у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, про застосовність редакції ст. 33 вказаного закону до спірних відносин, позивач просить суд визнати поновленим договір від 22.12.2005 щодо земельної ділянки кадастровий номер 7121585500:05:001:0537 та визнати укладеною додаткової угоди № 4 від 14.01.2026 про поновлення цього договору у наведеній ним редакції, строком на 30 років.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги про визнання поновленим договір оренди та визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі, якою пункт 7 розділу «Строк дії договору» та пункт 8 розділу «Орендна плата» викласти у запропонованій орендарем редакції.

22.12.2005 між Золотоніською районною державною адміністрацією (орендодавець) та громадянином ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі. За умовами договору орендодавець на підставі розпорядження голови райдержадміністрації від 16.12.2005 № 512 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для введення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Коврайської сільської ради за межами населеного пункту (пункт 1 договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 50 га ріллі із земель запасу (пункт 2 договору).

Договір укладено терміном на 10 років з дати реєстрації договору оренди. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 7 договору).

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 180,0 за 1 га ріллі і складає 9000 грн в рік (пункт 8 договору).

Земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства (пункт 13 договору).

Цільове призначення земельної ділянки – сільськогосподарського призначення (пункт 14 договору).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням технічної документації. Організація розроблення технічної документації земельної ділянки і витрати, пов`язані з цим, покладається на орендаря (пункт 16 договору).

Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв`язується у судовому порядку (пункт 31 договору).

30.01.2006 договір оренди землі був зареєстрований в книзі реєстрації договорів оренди за № 040678400001 у Черкаській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040678400001.

03.02.2006 ОСОБА_1 було створене та зареєстровано Фермерське господарство «Добробут-Агро», номер запису 10051020000000135.

04.06.2008 між Золотоніською районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої було змінено орендаря з ОСОБА_1 на Фермерське господарство «Добробут-Агро».

Орендодавець на підставі розпорядження голови Золотоніської райдержадміністрації № 306 від 06.07.2007, № 178 від 23.04.2008 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Каврайської сільської ради за межами населеного пункту (пункт 1 договору у редакції додаткової угоди від 04.06.2008).

17.02.2009 було укладено додаткову угоду про внесення змін до п. 8 Розділу «Орендна плата», до п. 11 Розділу «Орендна плата» та п. 25 Розділу «Інші права та обов`язки сторін».

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08.09.2016 у справі № 925/785/16 повністю задоволено позов Фермерського господарства «Добробут-Агро» до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області визнано поновленим на той самий строк і на тих самих умовах договір оренди землі від 22.12.2005 (з врахуванням дати державної реєстрації 30.01.2006 до 30.01.2016, про що в Державному реєстрі вчинено запис № 040678400001), який укладений між орендодавцем – Золотоніською районною державною адміністрацією Черкаської області та орендарем – Фермерським господарством «Добробут-Агро» (код 33978143) на право користування земельною ділянкою загальною площею 37,7510 га ріллі з кадастровим номером 7121585500:05:001:0502, із земель запасу державної власності для ведення фермерського господарства, що розташована в адміністративних межах Коврайської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Під час розгляду зазначеної справи судом встановлено, що відповідно до рішень органів державної влади в приватну власність членів ФГ «Добробут-Агро» було передано частину орендованої земельної ділянки загальною площею – 12,2490 га на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки.

Розпорядженням Золотніської РДА Черкаської області від 06.02.2012 № 42 позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі.

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-7103721212016 від 23.05.2016 вбачається, що межі земельної ділянки загальною площею становлять 37,7510 га земель державної власності для ведення фермерського господарства, яка залишилась в користуванні ФГ на умовах договору оренди землі від 30.01.2006 після 12.11.2012, встановлено в технічній документації із землеустрою, яку розроблено згідно розпорядження Золотоніської РДА Черкаської області від 06.02.2012 № 42.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7121585500:05:001:0502.

Факт перебування цієї земельної ділянки в оренді позивача на підставі договору з 30.01.2006 по 30.01.2016 підтверджується довідкою управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області.

Під час розгляду Господарським судом Черкаської області справи № 925/221/22 судом також встановлено, що Приватним підприємством «Землемір» у 2017 році було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121585500:05:001:0502, площею 37,7510 га, в результаті чого у власність членам Фермерського господарства «Добробут-Агро» були надані земельні ділянки: з кадастровим номером 7121585500:05:001:0519 площею 4,2056 га, з кадастровим номером 7121585500:05:001:0520 площею 3,5524 га, з кадастровим номером 7121585500:05:001:0521 площею 3,2694 га.

В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121585500:05:001:0502, площею 37,7510 га та виділенням у власність членам Фермерського господарства «Добробут-Агро» земельних ділянок площею 11,0274 га, була утворена земельна ділянка площею 26,7236 га з кадастровим номером 7121585500:05:001:0522, право оренди на яку було зареєстровано за Фермерським господарством «Добробут-Агро» 28.04.2017, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 107192939 від 12.12.2017.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-10828/14/17-СГ від 29.11.2017 припинено за згодою сторін право користування земельними ділянками загальною площею 11,0274 га, що перебувають в оренді відповідно до договору оренди землі від 22.12.2005, укладеного між Золотоніською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством «Добробут-Агро» з додатковою угодою до договору від 04.06.2008 та з урахуванням рішення суду від 08.09.2016 у справі № 925/785/16 та вирішено внести зміни до договору.

01.12.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області та Фермерським господарством «Добробут-Агро» було укладено додаткову угоду про поновлення та внесення змін до договору оренду землі від 22.12.2005, відповідно до якої сторони за договором дійшли згоди внести зміни до договору оренди землі від 22.12.2005, виклавши 2 пункт цього договору у такій редакції: «В оренду передається земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером 7121585500:05:001:0522 площею 26,7236 га, яка розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Коврайської сільської ради Золотоніського району Черкаської області».

У подальшому, за рахунок земельної ділянки площею 26,7236 га з кадастровим номером 7121585500:05:001:0522, у власність членам ФГ були надані земельні ділянки: з кадастровим номером 7121585500:05:001:0533 площею 3,4625 га, з кадастровим номером 7121585500:05:001:0534 площею 3,6274 га, з кадастровим номером 7121585500:05:001:0535 площею 3,4494 га, з кадастровим номером 7121585500:05:001:0536 площею 3,1975 га.

В результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 7121585500:05:001:0522, площею 26,7236 га та виділенням у власність членам Фермерського господарства «Добробут-Агро» земельних ділянок площею 13,7368 га, була утворена земельна ділянка площею 12,9868 га з кадастровим номером 7121585500:05:001:0537, право оренди на яку було зареєстровано за Фермерським господарством «Добробут-Агро» 18.01.2022, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 296036405 від 24.01.2022.

08.04.2019 в Державному земельному кадастрі була здійснена державна реєстрація земельної ділянки площею 11,7495 га з кадастровим номером 7121585500:05:001:0531 на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель (30.03.2019, Черкаська регіональна філія ДП «Центр ДЗК»).

14.07.2021 на земельну ділянку площею 11,7495 га з кадастровим номером 7121585500:05:001:0531 зареєстровано право комунальної власності за Гельмязівською сільською радою.

Отже, рішенням суду у справі № 925/221/22, предметом спору у якій є вимога позивача (ФГ) про визнання за ним права оренди на земельну ділянку площею 11,7495 га з кадастровим номером 7121585500:05:001:0531 на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди землі від 22.12.2005, встановлено, що громадянин ОСОБА_1 у 2005 році отримав у користування строком на 10 років земельну ділянку площею 50 га з метою створення фермерського господарства, яка знаходиться в адміністративних межах Коврайської сільської ради за межами населеного пункту відповідно до укладеного з райдержадміністрацією договору оренди. У 2006 року було зареєстровано Фермерське господарство «Добробут-Агро», яке відповідно до додаткової угоди було замінене, як орендар, у договорі від 22.12.2005.

Матеріалами справи підтверджено, що за рішенням суду строк дії цього договору було продовжено ще на 10 років.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що членам цього фермерського господарства у власність було передано 11 земельних ділянок. Перший поділ відбувся у 2010 році, в результаті якого було сформовано чотири земельні ділянки з кадастровими номерами: 7121585500:05:001:0014 площею 3,0359 га, власником якої є ОСОБА_2 , 7121585500:05:001:0012 площею 3,1105 га, 7121585500:05:001:0500 площею 3,0667 га, 7121585500:05:001:0011 площею 3,0359 га власником яких є ОСОБА_1 .

Другий поділ відбувся у 2017 році, в результаті якого було сформовано три земельні ділянки з кадастровими номерами: 7121585500:05:001:0519 площею 4,2056 га власником якої є ОСОБА_3 , 7121585500:05:001:0520 площею 3,5524 га власником якої є ОСОБА_4 , 7121585500:05:001:0521 площею 3,2694 га власником якої є ОСОБА_5 .

В результаті третього поділу було утворено чотири земельні ділянки з кадастровими номерами: 7121585500:05:001:0533 площею 3,4625 га власником якої є ОСОБА_6 , 7121585500:05:001:0534 площею 3,6274 га власником якої є ОСОБА_7 ; 7121585500:05:001:0535 площею 3,4494 га власником якої є ОСОБА_8 , 7121585500:05:001:0536 площею 3,1975 га власником якої є ОСОБА_1 .

Вказані земельні ділянки були сформовані за рахунок земельної ділянки, площею 50 га, яка була передана у користування позивача згідно з договором оренди від 22.12.2005.

Підсумовуючи загальну площу земельних ділянок, які були передані у приватну власність фізичних осіб, які є членами Фермерського господарства «Добробут-Агро», суд встановив, що вона становить 37,0132 га (3,0359+3,1105+3,0667+3,0359+4,2056+3,5524+3,2694+3,4625+3,6274+3,4494+3,1975), вказані дані підтверджені належними доказами, які містяться у матеріалах справи. Разом з тим, в оренді позивача перебуває земельна ділянка площею 12,9868 га, тобто загальна сума площ земельних ділянок, які перебувають у приватній власності громадян членів фермерського господарства та площа земельної ділянки, яка перебуває в оренді позивача якраз і становить 50 га.

Суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи № 925/221/22 судом, спірна земельна ділянка площею 11,7495 га з кадастровим номером 7121585500:05:001:0531 є частиною земельної ділянки, яка була надана позивачу у користування у 2005 році згідно з укладеним договором, але оскільки на день розгляду справи в оренді позивача перебуває земельна ділянка площею 12,9868 га, то визнання за ним права оренди на спірну земельну ділянку призвело б до збільшення площі земельних ділянок, які перебувають у користуванні позивача, тому позовні вимоги позивача про визнання права оренди за ним на спірну земельну ділянку є такими, що не призведуть до відновлення його порушеного права, тому у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі № 580/8595/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Гельмязівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування індивідуального акту, залишеним без змін Шостим апеляційним адміністративним судом, зокрема зобов`язано сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.07.2023 щодо проведення інвентаризації земельних ділянок площею 11,7495 га кадастровий номер 7121585500:05:001:0531 та площею 12,9868 га кадастровий номер 7121585500:05:001:0537.

В силу вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

19 вересня 2025 року позивач звернувся до сільської ради із заявою від 18 вересня 2025 року про поновлення строку дії договору з проєктом додаткової угоди від 18.09.2025 про поновлення договору, за яким сторони: Гельмязівська сільська рада в особі сільського голови Тітаренка І.М, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», надалі «Орендодавець» з одного боку, та Фермерське господарство «Добробут-Агро» в особі голови Жука Володимира Володимировича, який діє на підставі статуту, надалі «Орендар» з другого боку, виклавши пункти цього договору в такій редакції:

«Розділ «Строк дії договору» викласти в такій редакції:

Договір укладено терміном на 10 років з дати державної реєстрації даної додаткової угоди. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пункт 8 розділу «Орендна плата» викласти в такій редакції:

Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 8 % від нормативно-грошової оцінки земель.

Перегляд орендної плати проводиться при зміні нормативно-грошової оцінки указів президента України, рішень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, тощо.

Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору та діє з моменту її підписання до виконання сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі.

Інші умови договору, не порушені цією додатковою угодою залишаються без змін і сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

Кожна сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у цій додатковій угоді реквізитів, іншої інформації, та зобов`язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов`язаних з цим несприятливим наслідків.

Ставлячи свій підпис, сторони підтверджують згоду на укладення цієї додаткової угоди та факт повного розуміння її умов і термінології».

Як зазначає позивач, він належним чином виконував свої зобов`язання за договором, орендну плату сплачував вчасно та в повному обсязі, земельною ділянкою користувався за цільовим. Відповідні докази суду не надано та відповідачем вказане не спростовано.

Розглянувши звернення орендаря ОСОБА_1 щодо поновлення договору оренди землі б/н від 22.12.2005 на земельну ділянку площею 12,9868 га, кадастровий номер 7121585500:05:001:0537, керуючись статтею 26, частиною 1 статті 59 України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі», статтей 12, 93, 124 Земельного кодексу України, враховуючи рекомендації постійної депутатської комісії з питань земельних відносин природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою, сільська рада рішенням від 25.09.2025 № 71-62/VIII «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 » вирішила:

« 1. Запропонувати орендарю внести зміни до умов договору оренди в частині:

- строку оренди, а саме: поновити договір оренди строком на 10 років.

- розміру орендної плати, а саме: встановити ставку орендної плати у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації.

2. У разі письмової згоди орендаря уповноважити сільського голову підписати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки (Додаток 1).

3. У разі відсутності згоди орендаря на внесення змін до умов договору оренди, доручити виконавчому комітету підготувати на розгляд сесії сільської ради проект рішення відповідно до вимог чинного законодавства».

14 січня 2026 року орендодавець – власник земельної ділянки – Гельмязівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області та орендар – ФГ «Добробут-Агро» уклали додаткову угоду № 4 до Договору оренди землі б/н від 22.12.2005 року в редакції додаткових угод від 04.06.2008, 30.11.2017, 04.01.2022, об`єктом якого є земельна ділянка площею 12,9868 га з кадастровим номером 7121585500:05:001:0537 про наступне:

1. Сторони, діючи за взаємною згодою у межах повноважень, відповідно до рішення сільської ради № 71-62/VIII у спосіб і на підставі норм ст. 631, 639, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, дійшли до взаємної згоди внести зміни до окремих умов Договору оренди землі бн від 02.11.2009 (в редакції Додаткових угод від 04.06.2008, 30.11.2017, 04.01.2022), а саме:

Пункт 4. Розділу «Об`єкти оренди» викласти в такій редакції:

« 4. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки станом на 22.09.2025 року становить 511 486,77 (п`ятсот одинадцять тисяч чотириста вісімдесят шість грн. 77 коп. )».

Пункт 7 розділу «Строк дії договору» викласти в такій редакції:

« 7. Договір поновлено строком на 10 (десять) років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Пункт 8 розділу «Орендна плата» викласти в такій редакції:

« 8. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки в рік з урахуванням індексації».

2. Перегляд орендної плати проводиться при зміні нормативно-грошової оцінки, указів Президента України, рішень Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, тощо.

3. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною Договору та діє з моменту її підписання до виконання Сторонами своїх зобов`язань у повному обсязі.

4. Інші умови Договору, не порушені цією додатковою угодою, залишаються без змін і Сторони підтверджують по них свої зобов`язання.

5. Кожна сторона несе повну відповідальність за правильність вказаних нею у цій додатковій угоді реквізитів, іншої інформації, та зобов`язуються своєчасно у письмовій формі повідомляти іншу Сторону про їх зміну, а у разі неповідомлення несе ризик настання пов`язаних з цим несприятливих наслідків.

6. Ставлячи свій підпис, Сторони підтверджують згоду на укладення цієї додаткової угоди та факт повного розуміння її умов і термінології».

Як зазначає позивач, заявник Жук В.В. отримав рішення державного реєстратора про відмову в проведенні реєстраційних дій, оскільки договір мав бути поновленим строком на 30 років. Дана помилка призвела до незаконного виведення з користування земельної ділянки. Копію рішення державного реєстратора суду не надано.

Також зазначає позивач, що в автоматичному режимі Інформаційними системами Державного Реєстру Прав було припинено право оренди на земельну ділянку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» (Закон № 161-XIV) передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Суд встановив, що фермерське господарство набуло право оренди на земельну ділянку площею 12,9868 га, кадастровий номер 7121585500:05:001:0537 на строк до 31.01.2026, з правом пролонгації.

16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8 цього Закону, з урахуванням його прикінцевих та перехідних положень – з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України «Про оренду землі», яка регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» доповнено абзацами 3 і 4 такого змісту:

«Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 126-1 Земельного кодексу України.

Правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення».

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права – закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

За змістом статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зазначено, що частини п`ята та шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин.

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону України «Про оренду землі», орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень – вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Спеціальне правило, викладене у частині 6 статті Закону України «Про оренду землі», розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були, без прийняття орендодавцем земель державної та комунальної власності окремого рішення про таке поновлення.

Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18)».

Отже, статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено загальну процедуру дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі, за якої завершення процедури поновлення договору полягало в укладенні додаткової угоди (за згодою сторін чи за судовим рішенням).

Водночас Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» істотно змінено редакцію статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка тепер стосується лише переважного права орендаря (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»). Поновлення ж договору (частина шоста попередньої редакції статті 33) тепер регулюється статтею 126-1 Земельного кодексу України.

При цьому відповідно до абзацу 4 Розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться у абзаці 4 Розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» базується саме на положеннях стаття 126-1 Земельного кодексу України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться у абзаці 4 Розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» та поняття «поновлення договору оренди», яке містилось у Законі України «Про оренду землі» у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до правовідносин щодо процедури укладення договору оренди землі на новий строк в порядку реалізації переважного права орендаря на укладення договору оренди на новий строк шляхом судового розгляду такої вимоги не є застосовними положення абзацу 4 Розділу IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі». Натомість за загальним правилом дії законів у часі застосуванню підлягає стаття 33 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент звернення з такою вимогою, адже вказівки про інше положення законодавства не містять.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21 та постанові Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 918/614/25.

На час виникнення спірних правовідносин з поновлення договору та звернення позивача з позовом до суду діяла нова редакція Закону України «Про оренду землі» із внесеними змінами.

Фермерське господарство дотрималося процедури поновлення договору оренди на новий строк, завчасно повідомило орендодавця про намір продовжити орендні правовідносини з додаванням проєкту відповідної додаткової угоди, орендодавець розглянув таке звернення, прийняв рішення запропонувати внести зміни орендарю до умов договору в частині строку орендо (поновити на 10 років) та розміру орендної плати, у разі згоди орендаря – підписати додаткову угоду до договору.

Відповідне своєчасне повідомлення є необхідною передумовою як для виникнення у орендаря права на продовження договірних правовідносин, так і для покладення на орендодавця обов`язку розглянути таке звернення та надати відповідь у встановленому порядку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2025 у справі № 916/3404/24.

У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин.

Верховний Суд зауважував, що оскільки відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права.

При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що стаття 33 Закону України «Про оренду землі» визначає алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та певні правові запобіжники для захисту орендаря як більш уразливої сторони в цих правовідносинах від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.

Реалізація переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» пов`язується не лише з фактом направлення листа-повідомлення, але й з досягненням сторонами згоди щодо істотних умов договору.

В межах строку дії договору 14.04.2026 сторони підписали додаткову угоду. Орендар прийняв умови, запропоновані орендодавцем в проєкті, та уклав додаткову угоду. Отже сторони досягли домовленості й щодо нового строку договору оренди землі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду землі» при передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років, для земельних ділянок сільськогосподарського призначення, переданих в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може бути меншим як 25 років.

Відповідно до положень ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

В проведенні державної реєстрації укладеної та підписаної сторонами додаткової угоди було відмовлено державним реєстратором (рішення про відмову в проведенні реєстрації суду не надано).

Статтею 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачається, що документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Доказів звернення позивача до сільської ради з повідомленням про відмову в реєстрації додаткової угоди в зв`язку з невідповідністю діючому законодавству, внесення пропозицій щодо узгодження положень договору відповідно до закону, тощо матеріали справи не містять.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

З огляду на викладене, беручи до уваги встановлені при розгляді справи обставини, суд відхиляє як безпідставні доводи позивача про те, що відповідач у місячний строк не надав відповіді на його звернення про намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, про прийняття неналежного рішення відповідачем, помилку при внесенні змін до умов договору.

Крім того, виходячи із підстав та матеріально-правового регулювання позову, правових позицій Верховного Суду щодо застосування механізму реалізації переважного права, передбаченого ч. 1-5 ст. 33 цього Закону, відповідно до яких договори можуть укладатися на новий строк на тих самих умовах або на змінених умовах, на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 Земельного кодексу України, суд не наділений повноваженнями визнавати укладеною додаткову угоду в редакції позивача, на 30 років, за відсутності такого погодження орендодавцем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання укладеною додаткову угоду № 4 від 14.01.2026 про поновлення договору оренди землі від 22.12.2005, зареєстрованого 30.01.2006 за № 040678400001, щодо земельної ділянки площею 12,9868 га, кадастровий номер 7121585500:05:001:0537, в редакції додаткових угод від 04.06.2008, 30.11.2017, 04.01.2022 в редакції викладеній у прохальній частині позову.

Суд зазначає, що у суду відсутні процесуальні підстави для надання правової оцінки рішенню сільської ради чи державного реєстратора в межах розгляду позовних вимог, дані обставини не входили до предмета доказування у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд у позові відмовив повністю, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 14 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз