Рішення від 22 липня 2026 р. у справі №925/754/26 — Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/754/26

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Вовчанській К.Ю., за участі заступника начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Бутар В.С., без участі представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу №925/754/26 за позовом Керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави до Тальнівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області звернувся, через систему “Електронний суд”, в Господарський суд Черкаської області з позовом в інтересах держави до Тальнівської міської ради (далі – відповідач), в якому просить суд:

визнати незаконним та скасувати рішення Тальнівської міської ради від 30.10.2025 №81/8-7 “Про доповнення переліку об`єктів комунальної власності Тальнівської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронних аукціонах в 2025 році”;

відшкодувати судові витрати.

Позов мотивовано тим, що в порушення ч.1 ст 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», ч.4 ст 80 Закону України «Про освіту», ч.4 ст 52 Закону України «Про дошкільну освіту» Тальнівська міська рада прийняла спірне рішення від 30.10.2025 №81/8-7 “Про доповнення переліку об`єктів комунальної власності Тальнівської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронних аукціонах в 2025 році” щодо включення закладу освіти, а саме: будівлі дитячого садка з господарськими спорудами (загальна площа 440,9 кв. м, с. Глибочок) до переліку об`єктів приватизації. Спірне рішення підлягає скасуванню оскільки порушує державні гарантії щодо забезпечення належних умов для розвитку та дошкільної освіти громадян.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/754/26 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.07.2026.

Відповідач в особі представника подав, через систему “Електронний суд”, 02.07.2026 відзив на позовну заяву (вх. №11253/26, а.с. 66-71), в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами. Обґрунтовуючи правову позицію, викладену у відзиві на позовну заяву, відповідач зазначив таке:

позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що спірна нежитлова будівля, розташована за адресою: вул. Шевченка, 20, с. Глибочок, входила до складу майна Глибочківського навчально-виховного комплексу, перебувала на його балансі або була закріплена за вказаним закладом на праві оперативного управління;

зміст Акта приймання-передачі № 11 та положення Статуту Глибочківського навчально-виховного комплексу беззаперечно свідчать, що майновий комплекс закладу освіти розташований за іншою адресою, а саме: вул. Героїв Небесної Сотні, 23, будь-які правові чи фактичні підстави для включення спірної будівлі до складу зазначеного майнового комплексу відсутні;

доводи прокурора ґрунтуються на помилковому ототожненні фактичного історичного використання будівлі як дитячого садка з її юридичною належністю до майнового комплексу закладу освіти, що прямо суперечить вимогам чинного законодавства;

оскаржуване рішення Тальнівської міської ради за своєю правовою природою не є актом відчуження майна, а є виключно розпорядчим документом, який ініціює (започатковує) процедуру приватизації у відповідності до норм Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»;

при прийнятті спірного рішення Тальнівська міська рада діяла виключно в межах повноважень, у спосіб та на підставі, що передбачені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна»;

прокурором не обґрунтовано та не доведено належними доказами факт порушення конкретного інтересу держави, а також не підтверджено наявності виключних підстав для здійснення процесуального представництва у суді, як того вимагають приписи статті 23 Закону України «Про прокуратуру»;

прокурором обрано неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права (інтересу). Застосування обраного позивачем способу захисту не здатне забезпечити реального та ефективного поновлення або захисту будь-яких суб`єктивних прав чи законних інтересів у цих правовідносинах;

у позовній заяві відсутні будь-які правові обґрунтування та докази, які б підтверджували наявність визначених ст.21 ЦК України підстав для визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення Тальнівської міської ради.

Ухвалою суду від 02.07.2026 підготовче провадження у справі № 925/754/26 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 23.07.2026.

23.07.2026 в судове засідання відповідач явку свого представника не забезпечив, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання відповідно до довідки про доставку ухвали суду від 02.07.2026 до його електронного кабінету (а.с.85), причини неявки не повідомив.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.07.2026 прокурор позов з підстав, викладених у позовній заяві, підтримала і просила суд задовольнити повністю.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України у судовому засіданні 23.07.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши позовну заяву, наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Під час моніторингу електронної торгової системи «Прозорро.Продажі» прокурором виявлено оголошення органу місцевого самоврядування про продаж на аукціоні комплексу будівель колишнього дитячого садка загальною площею 440,9 кв.м за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, с. Глибочок, вул. Шевченка, 20 (https://sale.ueex.com.ua/auction/SPD001-UA-20260426-64626).

Правовою підставою для проведення аукціону є рішення Тальнівської міської ради від 30.10.2025 № 81/8-7 «Про доповнення переліку об`єктів комунальної власності Тальнівської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронних аукціонах в 2025 році під номером 6» (а.с.34), п.1 якого вирішено доповнити перелік об`єктів комунальної власності Тальнівської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронних торгах в 2025 році, затвердженого рішенням сесії Тальнівської міської ради від 27.01.2025 №70/8-21 «Про затвердження об`єктів комунальної власності Тальнівської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронних торгах в 2025 році» об`єктом під номером 6 згідно з додатком. До рішення долучено додаток – Перелік об`єктів комунальної власності Тальнівської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронних торгах в 2025 році (а.с. 35), який містить об`єкт - нежитлова будівля дитячого садка (літ. «А-1») площею 364,1 кв.м, прибудова (літ. «а1»), ґанок, погріб (літ. «Б»), котельня (літ. «В») площею 69,3 кв.м, сарай (літ. «Г») площею 7,5 кв.м, ворота з хвірткою (№ 1) та огорожа (№ 2), загальною площею 440,9 кв.м, що розташована за адресою: вулиця Шевченка, будинок 20, село Глибочок, Звенигородського району, Черкаської області.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 471333073 від 22.10.2025, № 471333073 від 03.04.2026 та матеріалів інвентаризаційної справи, в актуальній інформації про об`єкт речових прав наявний реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 3163602571020 – нежитлова будівля, дитячий садок (літ. «А-1») площею 364,1 кв.м, прибудова (літ. «а1»), ґанок, погріб (літ. «Б»), котельня (літ. «В») площею 69,3 кв.м, сарай (літ. «Г») площею 7,5 кв.м, ворота з хвірткою (№ 1) та огорожа (№ 2), загальною площею 440,9 кв.м; в актуальній інформації про речове право наявний запис 60497450 про право власності на об`єкт територіальної громади в особі Тальнівської міської ради (а.с.25-30).

Із технічного паспорта реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:8055-8194-0614-8980 від 29.05.2025(а.с.25 на звороті, 230) наданого КП « Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» вбачається, що за адресою: вулиця Шевченка, будинок 20, село Глибочок (станом на 01.01.2021), Звенигородського району, Черкаської області зареєстровано об`єкт нерухомого майна «нежитлова будівля, дитячий садок».

КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» листом №6 від 06.04.2026 (а.с.17) повідомило Звенигородську окружну прокуратуру на її запит від 06.04.2026, що станом на 01.01.2013 право власності на нежитлову будівлю дитячого садка по вул. Шевченка в с. Глибочок Звенигородського району Черкаської області не оформлювалось та не реєстровано у КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації». До листа долучено копії документів з матеріалів інвентаризаційної справи об`єкта нерухомого майна за адресою: вул. Шевченка, буд. 20, с. Глибочок, Звенигородського району Черкаської області, у яких цей об`єкт зазначено як будівлю дитячого садка (а.с.18-21).

10.04.2026 Тальнівська міська рада листом № 01-09/3155 повідомила Звенигородську окружну прокуратуру на її запит від 03.04.2026(а.с.36), що будівля колишнього дитячого садка не функціонує з 2008 року, об`єкт понад 15 років не використовується за цільовим призначенням, не залучений до освітнього процесу та перебуває у занедбаному технічному стані.

Прокурор зазначив, що згідно відомостей з Реєстру суб`єктів освітньої діяльності Єдиної державної електронної бази з питань освіти (https://registry.edbo.gov.ua/school/136863/), діяльність зазначеного закладу освіти припинено.

Факт державної реєстрації припинення юридичної особи підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.37-40).

Відповідно до листа Тальнівської міської ради№ 01-09/4676 від 25.05.2026 (а.с.53), зазначений об`єкт нерухомого майна продовжує перебувати у комунальній власності Тальнівської міської територіальної громади, а його балансоутримувачем є Виконавчий комітет Тальнівської міської ради, окреме рішення про ліквідацію (припинення діяльності) цього закладу освіти Тальнівською міською радою як засновником не приймалося.

На підставі передавального акта від 31.12.2020 (а.с.54), затвердженого в процесі реорганізації, Глибочівська сільська рада передала до комунальної власності Тальнівської міської ради майно та земельні ділянки, зокрема згідно з порядковим номером 5 додатка № 1 до Передавального акта, правонаступнику було передано приміщення дитячого садка (а.с.55).

Довідка Виконавчого комітету Тальнівської міської ради за № 671/01-21 від 22.05.2026 підтверджує перебування на його балансі нежитлової будівлі дитячого садочка, який розташований за адресою вул. Шевченка, 20, с. Глибочок, Звенигородського району Черкаської області (а.с.56).

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 25.05.2026 № 10-23-0.2-3170/2-26 (а.с.57) за адресою: вул. Шевченка, 20, с. Глибочок, Звенигородського району Черкаської області, сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 7124081600:02:001:0418 площею 0,5098 га, зареєстровано на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а право власності на неї оформлено за Тальнівською міською радою.

Згідно відомостей Державного земельного кадастру, об`єкт має такі характеристики:

категорія земель: землі житлової та громадської забудови;

цільове призначення: 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.

Прокурор вважає, що Тальнівська міська рада, приймаючи спірне рішення, перевищила межі встановленої компетенції та порушила вимоги ч.3 ст.52 Закону України «Про дошкільну освіту», ч.4 ст. 80 Закону України «Про освіту».

Отже, предметом позову у справі є визнання незаконним та скасування рішення Тальнівської міської ради від 30.10.2025 № 81/8-7 «Про доповнення переліку об`єктів комунальної власності Тальнівської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронних аукціонах в 2025 році», як такого, що прямо порушує державну політику щодо забезпечення належних умов для здобуття громадянами дошкільної освіти, а також спрямоване на обмеження гарантій їхнього фізичного, інтелектуального, морального, культурного і соціального розвитку.

Статтею 53 Конституції України передбачено, що держава забезпечує розвиток дошкільної освіти.

Закону України «Про освіту» регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти та визначає, зокрема, наступне:

заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність (п.6ч.1ст.1);

невід`ємним складником системи освіти є дошкільна освіта (п.1 ч. 1 ст. 10);

метою дошкільної освіти є забезпечення цілісного розвитку дитини, її фізичних, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок. Органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти (ч.ч. 1, 5 ст. 11);

до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства. Надання в оренду об`єктів та майна державних і комунальних закладів освіти з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, та які відповідно до абзацу першого цієї частини можуть надаватися орендарями державного і комунального майна з використанням майна, що належить закладу освіти, здійснюється за цільовим призначенням, визначеним Кабінетом Міністрів України. Майно закладів освіти, яке не використовується для провадження видів діяльності, передбачених спеціальними законами, може бути вкладом у спільну діяльність або використане відповідно до статті 81 цього Закону (ч.ч.1,4,6 ст. 80).

Закону України «Про дошкільну освіту» визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування системи дошкільної освіти з метою забезпечення цілісного та всебічного розвитку дитини шляхом виховання, навчання, соціалізації та формування необхідних життєвих навичок і компетентностей та визначає, зокрема, наступне:

держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття (ч.1 ст.3 );

Державна політика та освітня діяльність у сфері дошкільної освіти ґрунтуються на засадах та принципах, визначених цим Законом і статтею 6 Закону України "Про освіту"(ч.2 ст.5 );

кошти, рухоме і нерухоме майно, майнові та немайнові права закладу дошкільної освіти належать йому на правах, визначених законодавством. Матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, приміщення, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності. Об`єкти та інше майно державних і комунальних закладів дошкільної освіти використовуються (зокрема на умовах оперативного управління, господарського відання, оренди тощо) виключно для провадження освітньої діяльності та надання послуг, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу та/або обслуговуванням учасників освітнього процесу, зокрема для харчування, проведення заходів з охорони здоров`я, медичного обслуговування, охорони, господарського обслуговування тощо. Майно державних і комунальних закладів дошкільної освіти, яке не використовується для провадження освітньої діяльності, а також майно, у тому числі земельні ділянки, ліквідованих державних, комунальних закладів дошкільної освіти або тих закладів, діяльність яких припинена, відповідно до рішення засновника використовується, як правило, для забезпечення здобуття освіти інших рівнів та/або видів освіти, а також може бути використане для надання послуг у сферах соціального захисту, культури, спорту та охорони здоров`я, зокрема на засадах державно-приватного партнерства.У разі неможливості використання майна ліквідованих комунальних закладів дошкільної освіти у сільській місцевості для цілей, зазначених в абзаці першому цієї частини, відповідна місцева рада після громадського обговорення може прийняти обґрунтоване рішення про використання такого майна для інших потреб суспільного життя, у тому числі шляхом передачі його в оренду. Майно, у тому числі земельні ділянки, державних, комунальних закладів дошкільної освіти, зокрема ліквідованих або тих, діяльність яких припинена, не підлягає приватизації та не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які інші дії, наслідком яких може бути припинення державної, комунальної власності на таке майно (ч.ч.1-4 ст.52).

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні встановлено що:

місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ч. 1 ст. 2);

сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11);

відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом (ч. 1 ст. 18);

виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (виключна компетенція) вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26);

до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у межах та порядку, встановлених законом (підпункти 9, 10 пункту «б» ч. 1 ст. 33);

рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59);

рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.ч. 1, 10 ст. 59);

територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч.ч. 1, 2, 5 ст. 60).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Отже, у розумінні ч. 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» іншим законом України, який містить пряму заборону приватизації об`єктів та майна державних і комунальних закладів освіти є Закон України «Про освіту». Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 918/572/19.

З огляду на викладені обставини справи та наведені приписи законодавства, суд зауважує, що у власності територіальної громади в особі відповідача Тальнівської міської ради перебуває нежитлова будівля, дитячий садок (літ. «А-1») площею 364,1 кв.м, прибудова (літ. «а1»), ґанок, погріб (літ. «Б»), котельня (літ. «В») площею 69,3 кв.м, сарай (літ. «Г») площею 7,5 кв.м, ворота з хвірткою (№ 1) та огорожа (№ 2), загальною площею 440,9 кв.м.. що розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7124081600:02:001:0418 площею 0,5098 га, зареєстрованої на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), категорія земель: землі житлової та громадської забудови;цільове призначення: 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти. Балансоутримувачем нерухомого майна є Виконавчий комітет Тальнівської міської ради.

Суд враховує, що вказаний заклад освіти не використовується власником для провадження видів діяльності, не функціонує з 2008 року, однак, рішення про ліквідацію (припинення діяльності) цього закладу освіти Тальнівською міською радою не приймалося. Невикористання певного приміщення навчальним закладом не свідчить про неприналежність цього приміщення до об`єкта освіти. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 905/1266/17, від 10.04.2018 у справі № 906/165/17, від 04.07.2018 у справі № 902/653/17, у справі № 913/152/18 від 05.08.2020, від 15.06.2018 у справі № 906/164/17).

Приписи частини шостої статті 80 та статті 81 Закону України «Про освіту» не передбачають правових підстав чи умов для приватизації об`єктів та майна державних і комунальних закладів освіти, навіть у разі їхнього тимчасового невикористання в освітньому процесі.

В силу вимог частин 3,4 статті 52 Закону України «Про дошкільну освіту», об`єкти та інше майно комунальних закладів дошкільної освіти використовуються виключно для провадження освітньої діяльності та надання пов`язаних із цим послуг. Майно, придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, має використовуватись виключно для роботи з дітьми. Тобто, імперативними вимогами частини п`ятої статті 52 Закону України «Про дошкільну освіту» встановлено абсолютну заборону на приватизацію майна, у тому числі земельних ділянок, державних і комунальних закладів дошкільної освіти, зокрема ліквідованих або тих, діяльність яких припинена.

Майно, у тому числі земельні ділянки, державних, комунальних закладів дошкільної освіти, зокрема ліквідованих або тих, діяльність яких припинена, не підлягає приватизації та не може бути предметом застави, стягнення, джерелом погашення боргу, щодо такого майна не можуть вчинятися будь-які інші дії, наслідком яких може бути припинення державної, комунальної власності на таке майно.

Суд враховує усталену правову позицію Верховного Суду, зокрема у постановах від 03.04.2018 у справі № 925/748/17, від 30.01.2018 у справі № 905/1266/17, від 10.04.2018 у справі № 906/165/17, від 04.07.2018 у справі № 902/653/17, від 05.08.2020 у справі № 913/152/18, від 15.06.2018 у справі № 906/164/17 та від 10.01.2024 у справі № 924/391/23, яка полягає в тому, що комунальне та державне майно об`єктів освіти має використовуватись виключно за цільовим призначенням. Касаційний господарський суд наголошував, що недостатнє фінансування закладу або тимчасове невикористання ним певних приміщень не є правовою підставою для вилучення чи відчуження такого майна для цілей, не пов`язаних з освітньою діяльністю, оскільки на державу покладено обов`язок забезпечувати належні умови для розвитку освіти.

Разом з тим, відповідач всупереч вимогам ч.1 ст 4. Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», ч.4 ст 80 Закону України «Про освіту», ч.4 ст 52 Закону України «Про дошкільну освіту» 30.10.2025 прийняв спірне рішення № 81/8-7 «Про доповнення переліку об`єктів комунальної власності Тальнівської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронних аукціонах в 2025 році під номером 6» де об`єктом під номером 6 є нежитлова будівля дитячого садка (літ. «А-1») площею 364,1 кв.м, прибудова (літ. «а1»), ґанок, погріб (літ. «Б»), котельня (літ. «В») площею 69,3 кв.м, сарай (літ. «Г») площею 7,5 кв.м, ворота з хвірткою (№ 1) та огорожа (№ 2), загальною площею 440,9 кв.м, що розташована за адресою: вулиця Шевченка, будинок 20, село Глибочок, Звенигородського району, Черкаської області. Отже це рішення відповідача суперечать наведеним нормам Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», Закону України «Про освіту», Закону України «Про дошкільну освіту» тому вимога прокурора про визнання вказаного рішення незаконним та його скасування є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо належності звернення Керівника заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, то захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду у і від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц ).

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 , ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

Згідно положень статті 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Конституцією України кожному гарантовано право на освіту. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам (ст. 53).

У відповідності до п. 4.1. рішення Конституційного Суду України від 04.03.2004 № 1-4/2004 освіта визнається однією з пріоритетних сфер соціально економічного, духовного та культурного розвитку суспільства.

Захист прав дітей на освіту є загальнодержавним пріоритетом, реалізація якого прямо залежить від збереження належної матеріально-технічної бази навчальних закладів.

У цих правовідносинах інтереси держави полягають у забезпеченні безпечних і належних умов для функціонування закладу. Відповідно до ст. 143 Конституції України та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органом, уповноваженим державою управляти цим комунальним майном та представляти інтереси територіальної громади, є Тальнівська міська рада, яка здійснює право власності на комунальне майно виключно від імені, в інтересах громади та у межах, визначених законом. Натомість, оскаржуваним рішенням рада порушила вимоги чинного законодавства, діючи всупереч інтересам територіальної громади та принципам належного управління.

Вищевказане свідчить про відсутність у цих правовідносинах інтересів іншого органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави, що покладає на прокурора обов`язок звернення до суду з цим позовом.

З огляду на викладене, дана позовна заява подана прокурором як самостійним позивачем з метою захисту порушених інтересів держави у сфері охорони дитинства до органу місцевого самоврядування, який допустив порушення вимог чинного законодавства

З матеріалів справи вбачається, що порушення інтересів держави у цих правовідносинах полягає у недотриманні Тальнівською міською радою вимог ст. 19 Конституції України, ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» та ч. 3 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» при ухваленні спірного рішення.

Отже, враховуючи протиправні дії відповідача, які безпосередньо посягають на гарантоване державою право громадян на здобуття дошкільної освіти у належних умовах та обмежують можливості для всебічного розвитку дітей, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Відтак, з огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи, вказаним вище нормам чинного законодавства та приписам судової практики.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідачів на користь Черкаської обласної прокуратури підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Тальнівської міської ради від 30.10.2025 №81/8-7 «Про доповнення переліку об`єктів комунальної власності Тальнівської міської територіальної громади, що підлягають приватизації шляхом продажу на електронних аукціонах в 2025 році під номером 6».

Стягнути з Тальнівської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 36566327; місцезнаходження: 20401, Черкаська область, Звенигородський район, м.Тальне, вул.Соборна, буд.28 на користь Черкаської обласної прокуратури, код ЄДРПОУ 02911119, місцезнаходження: 18015, Черкаська область, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 286-2662 грн 40 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.10.2026.

Суддя В.М. Грачов