Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №922/1166/26 (626/1334/26) — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2026 р.Справа № 922/1166/26 (626/1334/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (адреса: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; код ЄДРПОУ 35625014)

доОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )

простягнення 29380,00 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - боржник) звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою, в якій просить суд:

1. Прийняти заяву до розгляду та відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

2. Ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

4. Призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Діденко Валерію Валеріївну, (свідоцтво № 2184 від 02.03.2026 р.), адреса: 02192, м. Київ, вул. Князя Романа Мстиславича, буд. 8.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.04.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду, підготовче засідання по справі призначено на "15" квітня 2026 р. о(б) 16:00 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.05.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючою реструктуризацією у справі про неплатоспроможність арбітражну керуючу Діденко Валерію Валеріївну (свідоцтво № 2184 від 02.03.2026; адреса: 02192, м. Київ, вул. Князя Романа Мстиславича, буд. 8), попереднє засідання господарського суду призначено на 27.05.2026.

Попереднє засідання неодноразово відкладалось.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.06.2026 завершено попереднє судове засідання у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; визначити розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 , а саме:

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс" у сумі 8443,44 грн (друга черга згідно з порядком визначеним ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства), а також у сумі судового збору за подання до господарського суду заяви в розмірі 5324,80 грн. (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів);

- грошові вимоги Акціонерного товариства "ПУМБ" у сумі 109073,21 грн (друга черга згідно з порядком визначеним ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства), а також у сумі судового збору за подання до господарського суду заяви в розмірі 5 324,80 грн. (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів);

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальність "Авентус Україна" у сумі 62613,32 грн (друга черга згідно з порядком визначеним ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства), а також у сумі судового збору за подання до господарського суду заяви в розмірі 5 324,80 грн. (відшкодовуються у до задоволення вимог кредиторів) та у сумі витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів);

Зобов`язано керуючу реструктуризацією включити визнані вимоги кредиторів до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, та надати суду реєстр вимог кредиторів. зобов`язано керуючу реструктуризацією повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення відповідно до вимог ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства; збори кредиторів мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали; зобов`язано керуючу реструктуризацією надати рішення зборів кредиторів, оформлене протоколом та прийняте відповідно до вимог ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства; засідання на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі призначено на "22" липня 2026 р. о 15:00.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2026 клопотання керуючої реструктуризацією Діденко В.В. (вх. № 17706/26 від 20.07.26) про затвердження плану реструктуризації боргів боржника задоволено та затверджено план реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) від 13.07.2026, затверджений рішення зборів кредиторів Боржника (шляхом опитування) від 20.07.2026, та погоджений ОСОБА_1

До Берестинського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі - позивач) в якій заявлено вимогу про стягнення з ОСОБА_1 (далі - відповідач) стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 29380 грн., в т.ч.:

- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням;

- 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 2700,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту;

- 11680,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

- 5000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

В обґрунтуванням своїх вимог позивач, зокрема, вказує на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення отриманого кредиту та сплати комісій за користування кредитними коштами.

Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 30.07.2026 матеріали цивільної справи № 626/1334/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи № 922/1166/26.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного зв`язку направлено копію ухвали від 21.08.2026.

Зокрема, копії ухвал доставлені до електронного кабінету позивача та представника відповідача в підсистемі “Електронний суд”, про що свідчить залучені до матеріалів справи довідки.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про відкриття провадження у справі, а останні в розумінні вимог ст. 120, 232 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи.

В процесі розгляду справи відповідач надав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 24316 від 02.10.2026), в якій просить суд:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 000 грн. або у будь-якому іншому розмірі.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у задоволені позовних вимог в частині стягнення комісії у загальному розмірі 14 380 грн. або у будь-якому іншому розмірі.

3. Судові витрати зі сплати судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що незважаючи на те, що Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено на підставі Закону № 3498-IX від 22.11.2023, норма щодо звільнення споживачів від сплати штрафних санкцій за невиконання Кредитного договору залишається чинною як така, що встановлена п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який має вищу юридичну силу, ніж Закон № 3498-IX від 22.11.2023 .

З огляду на викладене відповідач вказує, що у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій у зв`язку з тим, що, з урахуванням введеного воєнного стану 24.02.2022 р., нарахування штрафних санкцій (відсотків в порядку визначеному ст. 625 ЦК України ), є безпідставним.

Додатково відповідач зазначає, що стягнення комісій за надання та обслуговування кредиту в загальному розмірі 14 380 грн є безпідставним, оскільки відповідні дії належать до обов`язків банку та не становлять самостійних платних послуг, а умови договору щодо оплати послуг, які мають надаватися безоплатно, є нікчемними.

В процесі розгляду справи позивач не скористався своїм правом на подання відповіді на відзив в порядку та строк, встановлені ухвалою від 21.08.2026.

Розглянувши подані матеріали суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.09.2025 між ТОВ «Мілоан» (далі – первісний кредитор, кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі – позичальник) було укладено кредитний договір № 8332605 (далі – договір).

До підписання вищезазначеного договору позичальником надано кредитодавцю анкету-заяву на кредит № 8332605 від 10.09.2025 та заяву на отримання кредиту № 8332605 від 10.09.2025 (додаток № 2 до договору), які містять відомості про особу позичальника, його місце роботи, доходи, контактні дані та умови отримання кредиту в сумі 10 000,00 грн. У заяві на отримання кредиту зазначено загальний строк кредитування - 360 днів, процентну ставку протягом першого та решти розрахункових періодів - 0,0010 % річних, одноразову комісію за надання кредиту - 27 % від суми кредиту та комісію за обслуговування кредиту - 14,60 % від суми кредиту за кожний розрахунковий період, крім останнього. Періодичність здійснення платежів: перший період - 30 днів, надалі - кожні 15 днів згідно з графіком платежів. Водночас в анкеті-заяві зазначено строк кредиту 30 днів, дату повернення - 10.10.2025 та загальну суму до повернення - 44820,00 грн, з яких 10000,00 грн - сума кредиту, 34820,00 грн - комісія, а проценти - 0,00 грн. Крім того, у додатку № 3 до договору про споживчий кредит № 8332605 від 10.09.2025 зазначено додаткові контактні дані позичальника для взаємодії з кредитодавцем під час виконання договору.

Відповідно до п. 1.1 договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3 Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п 1.2 Договору у кредит (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до 1 рафіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволеній потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Пунктом 1.2 договору визначено, що Сума (загальний розмір) кредиту становить 10000.00 грн.

Згідно з п. 1.3 договору, кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 10.09.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 05.09.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до п. 1.5 договору, загальні витрати Позичальника за кредитом складають 34820.00 грн. Денна процентна ставка складає: (34820,00 грн. / 10000,00 грн.) / 360 днів * 100% = 0.97%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 2418,52 відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника складає 44820,00 грн. Загальні витрати Позичальника за кредитом, денна процентна ставка та орієнтована реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема здійснить періодичні платежі в останній день кожного розрахункового періоду (дату платежу) відповідно до Графіку платежів. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню, зокрема у випадку часткового дострокового погашення заборгованості, прострочення виконання або несвоєчасного виконання ним зобов`язань та в інших випадках, крім тих, коли законодавством прямо вимагається таке оновлення.

Згідно з п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 2700.00 грн., яка нараховується за ставкою 27.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Якщо згідно Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті частинами, сума комісії може складати менш ніж 27.00 відсотків від суми кредиту, якщо внаслідок поділу цієї суми на кількість розрахункових періодів/кількість платежів згідно графіку платежів, утворюється не ціле число (дріб). В такому разі дріб округлюється до цілого числа в меншу сторону. Сума цілого числа помножена на кількість платежів згідно графіку платежів становить розмір комісії за надання кредиту визначений цим пунктом.

Пунктом 1.5.2 договору встановлено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 32120.00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 0.0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (пункт 1.5.3 договору).

Відповідно до п 1.5.4 договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0.0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

Нараховані згідно п. 1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 0.00 грн.

Згідно з п. 2.1 договору Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 2.2.1 Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1.,1.5.2, 1.5.3,1.5.4 Договору відповідно.

Пунктами 2.2.2 – 2.2.3 договору встановлено, що Комісія за надання кредиту нараховується Кредитодавцем одноразово в момент видачі кредиту. Строк сплати Позичальником загальної (всієї) суми комісії за надання кредиту настає в момент її нарахування і для кожної окремої частини комісії завершується у відповідну дату платежу - дату завершення розрахункового періоду, сума платежу за який включає цю частину комісії, відповідно до Графіку платежів, а якщо відповідно до Графіку платежів комісія за надання кредиту підлягає сплаті в повному обсязі в першу дату платежу, строк її сплати завершується в цю першу дату платежу. Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) нараховується Кредитодавцем в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів. Строк сплати Позичальником нарахованої суми комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) настає в момент її нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому така комісія була нарахована, згідно Графіку платежів. Нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату остаточного погашення заборгованості (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування. База для нарахування процентів: Фактична кількість днів в місяці, 365 днів в році. Строк сплати процентів настає в день їх нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому такі проценти були нараховані, згідно Графіку платежів. Строк сплати кожної окремої частини кредиту (тіла кредиту) настає та завершується у відповідну дату платежу, що передбачає сплату цієї частини (тіла) кредиту, згідно Графіку платежів. Якщо відповідно до Графіку платежів вся сума (тіло) кредиту підлягає сплаті одноразово, строк сплати всієї суми (тіла) кредиту настає та завершується у відповідну дату платежу, що передбачає сплату тіла кредиту, згідно Графіку платежів.

Проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена п. 1.5.4. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в п. 1.5.3 процентна ставка протягом встановленого Графіком платежів першого розрахункового періоду запропонована Позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну ставку визначену п. 1.5.4 Договору. Якщо визначена п. 1.5.3 процентна ставка є нижчою від стандартної ставки, то після завершення першого розрахункового періоду, проценти, починаючи з другого розрахункового періоду встановленого Графіком платежів, продовжують нараховуватись за стандартною ставкою, згідно п. 1.5.4. Договору. Стандартна процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом першого розрахункового періоду є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк та нарахованих на одну базу протягом будь-якого іншого періоду кредитування, це означає, що протягом першого розрахункового періоду Позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною ставкою встановленою п. 1.5.4. та процентною ставкою визначеною п. 1.5.3 Договору. Після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Згідно з п. 2.4.1 договору Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії за надання та обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі та у терміни, що встановлені у Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору, що є невід`ємною частиною Договору. Позичальник має сплачувати поточний загальний платіж за розрахунковий період в день закінчення розрахункового періоду (дату платежу), згідно Графіку платежів. Сплата заборгованості до настання дати платежу не звільняє Позичальника від необхідності сплати заборгованості в дату платежу, проте може зменшувати її розмір. Сплата заборгованості після спливу дати платежу призводить до прострочення і є підставою виникнення у Позичальника додаткових обов`язків щодо сплати штрафів та/або процентів, згідно розділу 4 Договору.

Пунктами 2.4.3-2.4.4 договору сторони погодили, що у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або процентів та/або комісії щонайменше на один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Кредитодавець у письмовій формі повідомляє Позичальника про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо Кредитодавець відповідно до умов Договору вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення кредиту, такі платежі або повернення кредиту здійснюються Позичальником протягом ЗО календарних днів. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов Договору, вимога Кредитодавця втрачає чинність.

З метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов`язань Позичальника по погашенню кредиту, комісій, процентів та неустойки, Позичальник підтверджує волевиявлення на списання коштів з його рахунків на умовах встановлених цим Договором та відповідно до вимог Закону України «Про платіжні послуги», надає згоди Кредитодавцю, надавачам платіжних послуг платника (Позичальника) та отримувача, учасникам платіжних систем та іншим суб`єктам платіжних операцій на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій зі здійснення дебетових та інших переказів для погашення боргу Позичальника за цим Договором) з усіх рахунків Позичальника, як платника, ініційованих Кредитодавцем, як отримувачем, як в межах платіжних систем так і поза ними, за умови настання строків виконання

Позичальником будь-яких грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, відповідно до Графіку платежів, доручає Кредитодавцю та надає згоду на ініціювання платежів Кредитодавцем через надавачів платіжних послуг з метою погашення заборгованості Позичальника за цим Договором, в тому числі процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пеня, штраф) та будь-яких інших передбачених Договором платежів, в разі їх наявності, за умови настання строків виконання таких зобов`язань згідно Графіку платежів, з платіжних карток Позичальника, зазначених ним особисто та добровільно в Особистому кабінеті. Позичальник надає згоди на виконання передбачених цим пунктом платіжних операцій, що ініціюються Кредитодавцем, в будь-якій сумі, що не перевищує суму, яка складається з орієнтовної загальної вартості кредиту для Позичальника, згідно п. 1.5 цього Договору, неустойки та процентів за порушення грошового зобов`язання, розмір яких визначається згідно з розділом 4 цього Договору. При цьому, разова сума списання на користь Кредитодавця не може бути більшою за розмір платежу Позичальника, визначеного актуальним Графіком платежів, та відбуватись раніше строку, що визначений таким графіком, а Кредитодавець може розпочати дії, спрямовані на реалізацію свого права вимагати повернення кредиту/сплати заборгованості, строк повернення (виплати) якого/якої настав, не пізніше дня, наступного за датою повернення (виплати) кредиту/заборгованості, визначеною в актуальному Графіку платежів. Позичальник може відмовитись від списання/припинити списання коштів з його рахунку(ів) на користь Кредитодавця, надіславши вимогу про це Кредитодавцю через чат служби підтримки Кредитодавця, електронну пошту Позичальника, відомості про яку надані Кредитодавцю до укладення цього Договору або будь-яку іншу електронну пошту за умови використання кваліфікованого електронного підпису Позичальника або письмово на поштову адресу Кредитодавця та/або відкликавши надану згідно цього пункту згоду на виконання платіжної операції (пов`язаних між собою платіжних операцій), повідомивши про це Кредитодавця через чат служби підтримки, письмово на поштову адресу або за допомогою електронної пошти в порядку наведеному вище, та/або надавача платіжних послуг платника (Позичальника).

Згідно з п. 2.7 договору усі платежі за кредитним договором повинні здійснюватись Позичальником шляхом переказу коштів Кредитодавцю у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим Договором.

Відповідно до п. 2.10 договору визначена Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» інформація щодо Позичальника та його кредиту за цим Договором, передається Кредитодавцем до наступного бюро кредитних історій: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українське бюро кредитних історій», код ЄДРПОУ 33546706.

Згідно з п. 3.1.1 договору, Кредитодавець зобов`язаний на умовах, передбачених п. 1.3, 2.1 цього Договору, в сумі, що передбачена п. 1.2 цього Договору, надати Позичальнику кредит в порядку, визначеному в цьому Договорі.

Пунктом 3.1.2 договору встановлено обов`язок Кредитодавця прийняти від Позичальника або іншої особи належне виконання зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 3.1.3 договору Кредитодавець зобов`язаний протягом всього строку кредитування надавати Позичальнику сервіси за які встановлена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості). Додатково до цього, на звернення Позичальника але не частіше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов Договору, Кредитодавець безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту повернутої Кредитодавцю, шляхом направлення інформації/документів через обрані/вказані Позичальником у зверненні канали комунікації.

Кредитодавець, колекторська компанія, в разі її залучення, а у випадку відступлення прав вимоги за цим Договором також і новий кредитор, зобов`язані здійснювати фіксацію кожної безпосередньої взаємодії з питань врегулювання простроченої заборгованості (у разі виникнення) з Позичальником, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем або третіми особами, взаємодія з якими передбачена Договором та які надали згоду на таку взаємодію, за допомогою відео- та/або звукозаписувального технічного засобу, та зобов`язані попередити зазначених осіб про таке фіксування. (пункт 3.1.6 договору).

Згідно з п. 3.3.3 договору, Позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. цього Договору та Графіком платежів.

Пунктом 3.4.7 договору сторони погодили, що протягом всього строку кредитування користуватись сервісами за які встановлена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), зокрема використовувати надані можливості особистого кабінету, знайомитись з інформацією та документами, що в ньому розміщені, а також в надісланих Кредитодавцем текстових повідомленнях, усно та/або письмово звертатись до Кредитодавця за отриманням консультацій та інформації з питань виконання сторонами умов Договору, зокрема за допомогою особистого кабінету, надіславши звернення на електронну поштову скриньку, зателефонувавши, чи з використанням інших визначених на сайті Кредитодавця каналів комунікації або письмово.

Відповідно до п. 4.1 договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Згідно до п. 4.2 договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів), Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку сплати чергового платежу, згідно Графіку платежів, має право (не обов`язок) нарахувати проценти за ставкою відсотків річних в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова Договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів відбувається (якщо Кредитодавець скористався правом) щоденно на суму простроченої заборгованості за кредитом. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.

Пунктом 6.1 договору сторони встановили, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до п. 6.3 договору приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього Кредитного договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами та Графіком платежів) Договору в цілому.

Укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки (пункт 6.4 договору).

Згідно з п. 7.1 договору цей Договір (з додатками №1, №2, №3 та Правилами), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що починається з моменту його укладення і закінчується в останній день строку кредитування (дату остаточного погашення заборгованості), згідно п.1.3, п.1.4. Договору. Якщо станом цю дату зобов`язання Позичальника та/або Кредитодавця залишаються невиконаними/неналежно виконаними - цей Договір діє до повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо зі сплавом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені Товариством та/або отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті.

Відповідно до п. 8.2 договору якщо Сторонам не вдається з будь-яких причин дійти згоди зі спірних питань шляхом проведення переговорів/листування, зокрема через небажання Позичальника, то такий спір вирішується у судовому порядку згідно з чинним законодавством України.

Згідно з графіком платежів (додаток № 1 до договору про споживчий кредит № 8332605 від 10.09.2025), позичальник має 10.10.2025 р. сплатити 2700,00 грн. комісії за надання кредиту, надалі, починаючи з 25.10.2025 р. до 21.08.2026 р. включно, кожні 15 днів сплачувати по 1 470,00 грн., з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту - по 10,00 грн., на погашення комісії за обслуговування кредитної заборгованості - по 1460,00 грн., а 05.09.2026 р. - сплатити останній платіж у розмірі 11250,00 грн., з яких 9790,00 грн. - на погашення основної суми (тіла) кредиту та 1460,00 грн. - на погашення комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником, складає 44820,00 грн., з яких 10000,00 грн. - на погашення основної суми (тіла) кредиту, 2700,00 грн. - комісія за надання кредиту та 32120,00 грн. - комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Проценти за користування кредитом у графіку визначено в розмірі 0,00 грн.

На виконання умов кредитного договору Кредитодавець відповідно до платіжного доручення № 161805332 від 10.09.2025 перерахував на карту 444111******4494 кошти у сумі 10000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 8332605.

В подальшому, 27.01.2026 між ТОВ «Мілоан» (далі – Клієнт) та ТОВ

"Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі – Фактор, позивач) укладено Договір факторингу № 27012026 (далі - договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ

"Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги за кредитним договором № 8332605 від 10.09.2025, а ТОВ

"Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до Боржника, вказаними у Реєстрі боржників

Згідно з п. 1.1 договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно

заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 1.3 договору встановлено, що Клієнт зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором Фактору, повідомити Боржників про факт відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних Фактору, а також надати інформацію, передбачену чинним законодавством про Фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Згідно п. 3.9. Договору факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього Договору, Клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов`язаний надати розшифровку платежів у вигляді електронного листа, а саме, вказати наступні данні Боржників: Прізвище, Ім`я, По батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.

Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до умов договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026 сторонам підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників.

Пунктом 1 акту Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників від «27» січня 2026 року кількістю 2025, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 27012026 від «27» січня 2026 року, від Клієнта до Фактора переходить права вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Згідно з п. 3 акту Реєстр Боржників від «27» січня 2026 року передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу № 27012026 від «27» січня 2026 року, будь-яких зауважень до зазначеного Ресстру немає.

Відповідно до Реєстру боржників від 27 січня 2026 до Договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8332605 від 10.09.2025 в сумі 29380,00 грн., з яких:

- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням;

- 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 2700,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту;

- 11680,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

- 5000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Як зазначає позивач, всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

З огляду на викладене позивач вказує, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 8332605 від 10.09.2025 в розмірі 29380,00 грн., з яких:

- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов?язанням;

- 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 2700,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту;

- 11680,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

- 5000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Обставини щодо стягнення наведеної заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За приписами ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За приписами ч. 1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів врегульовано Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до ст. 6 якого для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг регулюються Законом України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронний підпис це електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис; кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частина 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом, а також іншими актами законодавства.

В даному випадку, як вже зазначалося, 10.09.2025 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір № 8332605 (далі – договір).

Пунктом 6.1 договору сторони встановили, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Крім того, на виконання умов кредитного договору Кредитодавець відповідно до платіжного доручення № 161805332 від 10.09.2025 перерахував на карту 444111******4494 кошти у сумі 10000,00 грн, призначення платежу: кошти згідно договору 8332605.

Відповідно до п. 1.1 договору Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1 3.Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п 1.2 Договору у кредит (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом (далі - плата) відповідно до 1 рафіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволеній потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Пунктом 1.2 договору визначено, що Сума (загальний розмір) кредиту становить 10000.00 грн.

Згідно з п. 1.3 договору кредит надається загальним строком на 360 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 10.09.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Пунктом 1.4 договору сторони погодили, що повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісій та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 05.09.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Згідно з графіком платежів (додаток № 1 до договору про споживчий кредит № 8332605 від 10.09.2025), позичальник має 10.10.2025 р. сплатити 2700,00 грн. комісії за надання кредиту, надалі, починаючи з 25.10.2025 р. до 21.08.2026 р. включно, кожні 15 днів сплачувати по 1 470,00 грн., з яких на погашення основної суми (тіла) кредиту - по 10,00 грн., на погашення комісії за обслуговування кредитної заборгованості - по 1460,00 грн., а 05.09.2026 р. - сплатити останній платіж у розмірі 11250,00 грн., з яких 9790,00 грн. - на погашення основної суми (тіла) кредиту та 1460,00 грн. - на погашення комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Загальна сума, яка має бути сплачена позичальником, складає 44820,00 грн., з яких 10000,00 грн. - на погашення основної суми (тіла) кредиту, 2700,00 грн. - комісія за надання кредиту та 32120,00 грн. - комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Проценти за користування кредитом у графіку визначено в розмірі 0,00 грн.

Згідно з п. 3.3.3 договору Позичальник зобов`язаний повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.6. цього Договору та Графіком платежів.

Таким чином, укладаючи кредитний договір відповідач взяв на себе обов`язок повернути отриманий кредит та сплатити інші платежі.

Однак матеріали справи не містять та відповідачем суду не надано належних доказів виконання зобов`язання щодо сплати заборгованості за кредитним договором згідно зі встановленим графіком.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за Кредитним договором № 8332605 від 10.09.2025 в розмірі 29380,00 грн., з яких:

- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням;

- 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 2700,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту;

- 11680,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

- 5000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Зазначений розрахунок, зокрема, в частині заборгованості за сумою кредиту (тіло) відповідачем жодним чином не спростовується, доказів неправомірності або необґрунтованості суду також не надано.

Більше того, у відзиві на позовну заяву відповідач фактично не заперечує факт наявності боргу за сумою кредиту (тілом) за кредитним договором № 8332605 від 10.09.2025.

Згідно з вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як вже зазначалося, 27 січня 2026 між ТОВ «Мілоан» (далі – Клієнт) та позивачем укладено Договір факторингу № 27012026 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги за кредитним договором № 8332605 від 10.09.2025, а позивач приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до Боржника, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно

заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до умов договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026 сторонам підписано акт прийому-передачі Реєстру боржників.

Пунктом 1 акту Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників від «27» січня 2026 року кількістю 2025, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу № 27012026 від «27» січня 2026 року, від Клієнта до Фактора переходить права вимоги Заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Згідно з п. 3 акту Реєстр Боржників від «27» січня 2026 року передано в повному об`ємі відповідно до умов Договору факторингу № 27012026 від «27» січня 2026 року, будь-яких зауважень до зазначеного Ресстру немає.

Відповідно до Реєстру боржників від 27 січня 2026 до Договору факторингу № 27012026 від 27.01.2026, позивачем набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8332605 від 10.09.2025 в сумі 29380,00 грн., з яких:

- 10000,00 грн. - сума заборгованості за основним зобов?язанням;

- 0,00 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 2700,00 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту;

- 11680,00 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

- 5000,00 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

З огляду на викладене, враховуючи підтверджений належними доказами факт переходу до позивача права вимоги за кредитним договором № 8332605 від 10.09.2025, а також відсутність доказів погашення відповідачем заборгованості за основною сумою кредиту, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 10000,00 грн. та 2700,00 грн. комісії за надання кредиту.

Посилання відповідача щодо незаконності нарахування комісії за надання кредиту суд вважає безпідставними, оскільки нормами чинного законодавства, зокрема і Закон України «Про споживче кредитування» та Законі України «Про захист прав споживачів», на які посилається відповідач, не встановлено заборон на нарахування разової комісії саме за надання кредиту.

Винагорода кредитодавця за надані послуги має компенсаційний характер і її призначення полягає у тому, щоб покрити витрати, понесені ним у зв`язку з наданням кредиту. Це є безперечно дохід кредитодавця від проведення своєї діяльності, внаслідок чого правова природа такої винагороди залежить від індивідуальної правової регламентації.

За таких обставин, комісійна винагорода за надання кредиту є платежем, що визначений та узгоджений кредитодавцем та позичальником при підписанні Договору та при прийнятті позичальником запропонованих умов кредитного Договору.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредиту.

Згідно з визначенням, яке містить кредитний договір № 8332605 від 10.09.2025, Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) – встановлена п.1.5.2 цього Договору винагорода за обслуговуванням кредиту (кредитної заборгованості) Кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання Позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті Позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим Договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для Позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим Договором, надсилання Позичальнику текстових повідомлень з нагадуваннями про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього Договору службами підтримки Кредитодавця, тощо, яка нараховується Кредитодавцем та сплачується Позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

Пунктом 1.5.2 договору встановлено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 32120.00 грн., що нараховується за ставкою 14.60 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.2.1 Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.п. 1.5.1.,1.5.2, 1.5.3,1.5.4 Договору відповідно.

Пунктами 2.2.2 – 2.2.3 договору встановлено, що Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) нараховується Кредитодавцем в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів. Строк сплати Позичальником нарахованої суми комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) настає в момент її нарахування і триває до дати платежу (включно), з настанням якої завершується розрахунковий період, в якому така комісія була нарахована, згідно Графіку платежів.

Разом з тим, 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частини першої, другої та п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

За пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Пунктом 5 Правил про споживчий кредит передбачено, що банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що після укладення на договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20. 30.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково- касове обслуговування).

При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частиною 1 та частиною 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15-ц викладено висновок про те, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як обслуговування кредитної заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.

Таким чином, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованими з вищевказаних підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

До загальних засад цивільного законодавства належать справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1ст. 3 ЦК України).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного право-відношення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 серпня 2022 року у справі № 180/1434/20 (провадження № 61-9418св21) зазначено, що «оцінюючи зміст оспорюваного положення пункту 1.2 кредитного договору, яким передбачено сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту - 3,5 % від суми кредиту, та зміст положень пункту 6.9.3 Загальних умов кредитування розділу 6 «Умови надання споживчих кредитів» Універсального договору банківського обслуговування клієнтів - фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» версія 13.0, чинними на час укладення оспорюваного договору, якими визначено, що послуга банку по обслуговуванню кредиту полягає у тому, що банк здійснює нагадування про дати сплати заборгованості за кредитом та суму заборгованості, шляхом направлення SMS - повідомлень; вносить зміни до графіку погашення у випадку здійснення клієнтом часткового дострокового погашення кредиту, за письмовою вимогою клієнта надає оновлений графік погашення або інформацію про залишок заборгованості, тощо, Верховний Суд дійшов висновку, що дії банку, які складають обслуговування кредиту, відповідають зобов`язанням банку, визначеним пунктом 6.9.7 Загальних умов кредитування, про надання не частіше одного разу на місяць безоплатно інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, надання виписок по рахунку, щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за договором, які сплачені та які належить сплатити і дати сплати, та зобов`язанням кредитодавця про надання інформації споживачу, визначених статтею 11 Закону України «Про споживче кредитування», а тому такі послуги не можуть бути оплатними.

За таких обставин положення кредитного договору № 8332605 від 10.09.2025 щодо встановлення комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) – ( п. 1.5.2 цього Договору) є нікчемними відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, в даному випадку нарахування позивачем 11680,00 грн комісії за обслуговування кредиту є незаконним, оскільки таке нарахування суперечать вищенаведеним вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, позовні вимоги у зазначеній частині задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про стягнення неустойки.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 4.1 кредитного договору № 8332605 від 10.09.2025 у разі прострочення Позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього Договору та Графіку платежів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

В даному випадку відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за кредитним договором, оскільки не виконав їх в строк, встановлений його умовами.

Разом з тим суд враховує, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також зазначеною нормою встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані починаючи з 24.02.2022 за прострочення виконання таких договорів, підлягають списанню кредитодавцем.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває станом на момент розгляду справи.

Судом встановлено, що заявлений позивачем до стягнення штраф нарахований у період дії в Україні воєнного стану.

Отже, незважаючи на наявність факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо звільняють відповідача від обов`язку сплати штрафу, нарахованого за кредитним договором у період дії воєнного стану.

За таких обставин, позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн. штрафу також не підлягає задоволенню.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, у зв`язку зі зверненням позивача до суду з позовом у даній справі, та зумовленої у зв`язку з цим необхідності в судовому захисті, відповідач (далі – клієнт), уклав з адвокатом Савченко (дошлюбне прізвище Войтович) Людмилою Василівною (далі – адвокат) договір про надання правової допомоги № 26/102Ф від 02.10.2026 (далі – договір).

Відповідно до п. 1.1. договору за даною угодою Адвокат приймає доручення Клієнта щодо надання правової допомоги з питань захисту прав і представництва інтересів Клієнта у справі № 922/1166/26 (626/1334/26) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату за надані юридичні послуги гонорар, а також відшкодувати фактичні витрати Адвоката, пов`язані з виконанням доручення Клієнта.

Пунктом 1.2 договору Адвокат надає Клієнту наступні послуги: консультування Клієнта, визначення правової позиції, складання (написання) Відзиву на Позовну заяву та подача його до суду.

Згідно з п. 3.1 договору за послуги щодо надання правової допомоги Клієнт виплачує Адвокату гонорар у розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.

В подальшому сторони уклали Акт прийому - передачі наданих послуг № 1 від 02.10.2026 згідно з яким на виконання умов Договору про надання правової допомоги № 26/102Ф від 02.10.2026 Адвокат надав наступні послуги:

1. Усна консультація – 1 година – 2000,00 грн.

2. Складання Відзиву на Позовну заяву у справі № 922/1166/26 (626/1334/26) – 5 годин – 8000,00 грн.

Загальна сума наданих послуг становить 10000,00 грн.

Також, в матеріалах справи міститься підписаний Сторонами детальний опис робіт (наданих послуг) № 1, виконаних адвокатом Савченко (дошлюбне прізвище Войтович) Л.В. на виконання умов Договору про надання правової допомоги № 26/102Ф від 02.10.2026 р, яким підтверджується інформація щодо наданих послуг зазначена у акті прийому - передачі наданих послуг № 1 від 02.10.2026.

Суд констатує, що позивач клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат не заявляв.

Разом з тим, при вирішенні даного питання судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок позивача, відповідно до положень ст. 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 06.11.2022 у справі № 922/1964/21 та об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформували правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, який судом враховується при розподілі судових витрат в межах даної справи.

Зокрема, за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, зокрема, у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі № 908/2348/18.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

У даному випадку, як зазначалось, позивач просить суд за наслідками розгляду справи стягнути з відповідача на свою користь 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд констатує, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19, від 03.02.2022 № 640/19536/18.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В даному випадку, підготовка відзиву на позовну заяву та юридичний супровід даної справи не вимагали від адвоката, як фахівця в галузі права, великого обсягу юридичної та технічної роботи, та відповідно не потребувала значної затрати часу.

З цього приводу суд також враховує, що спірні правовідносини не можуть характеризуватися особливою складністю для адвоката Савченко (дошлюбне прізвище Войтович) Людмили Василівни, оскільки вона здійснює юридичний супровід відповідача, як боржника, в межах справи про банкрутство, в межах якої вже неодноразово вирішувалися подібні питання щодо заборгованості боржника перед іншими кредиторами за іншими кредитними договорами, тобто в подібних правовідносинах. При цьому, зазначені у позовній заяві по даній справі спірні питання не потребували дослідження значного обсягу доказів, вирішення складних або нетипових правових питань, а також вчинення адвокатом додаткових процесуальних дій, які б об`єктивно зумовлювали необхідність понесення витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі.

Окремо суд також враховує, що дана справа є малозначною, та в зв`язку з цим, розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справи. Позивач після подання позовної заяви будь-яких заяв по суті спору або додаткових доказів суду не надавав.

Сумою заявленого позову по даній справі є 29380 грн., тоді як відповідачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн., що становить більше 30% від суми заявленого позову, що не відповідає критеріям спів розмірності, тобто є завищеними щодо іншої сторони спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 70% від заявленої до стягнення суми, тобто до 3000 грн., оскільки саме така сума, на погляд суду, відповідає критеріям визначеним ст. 126 ГПК України.

Даним рішення заявлений позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з даним рішенням заявлений позов задоволено частково (43,23 % від заявленої до стягнення суми).

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1150,78 грн. витрат по сплаті судового збору.

При цьому, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню 1703,10 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до ч. 11 ст. 129 ГПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням вимог даної статті, суд покладає на позивача обов`язок сплатити відповідачу різницю судових витрат, яка становить 552,32 грн.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"(адреса: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; код ЄДРПОУ 35625014):

10000,00 грн - заборгованості за основним зобов`язанням;

2700,00 грн. - заборгованості по комісії за надання кредиту;

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (адреса: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2; код ЄДРПОУ 35625014) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адреса: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ):

552,32 грн. - судових витрат.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак