Рішення від 14 жовтня 2026 р. у справі №922/2906/26 — Господарський суд Харківської області

Суд: Господарський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 14 жовтня 2026 р.

Справа: №922/2906/26

Суддя: Мужичук Ю.Ю.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2906/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Мужичук Ю.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомКуп`янської окружної прокуратури Харківської області в особі Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Плесан"

про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Куп`янська окружна прокуратура Харківської області звернулась до Господарського суду Харківської області в інтересах держави в особі Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плесан" про стягнення з останнього на користь Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області в особі Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області заборгованості з орендної плати за землю у сумі 54 176 грн, 3% річних від простроченої суми заборгованості у сумі 506,78 грн. та втрат від інфляції у сумі 1949,3 грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди землі від 20.03.2006 щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого за 2025 рік та січень–червень 2026 року у останнього утворилася заборгованість у сумі 54 176 грн. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання за договором оренди землі від 20.03.2006 прокурор просить стягнути з відповідача також інфляційні втрати та 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2026 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2906/26. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у справі не скористався.

Оскільки відповідач не зареєстрований в системі "Електронний Суд", з метою повідомлення останнього про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі направлялась судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Втім, ухвала суду про відкриття провадження у справі була повернута до суду без вручення адресатові, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Отже, відомості про місцезнаходження відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, в силу п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно частин 1, 2 ст. 3 названого Закону, для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/2906/26 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, враховуючи сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз`яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.08.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.

Частиною 4 статті 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2006 між Шевченківською селищною радою, як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЛЕСАН», як орендарем укладено договір оренди землі, який зареєстровано 06.04.2006 за №040670400078 за умовами якого ТОВ «ПЛЕСАН» передано в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Шевченківської селищної ради Харківської області, с. Шевченкове біля перехрестя доріг Чугуїв-Мілове та Шевченкове-Куп`янськ.

Відповідно до п. 8 договору останній укладено строком на 25 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому paзi opендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Пунктом 15 договору визначено, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та експлуатації АЗС.

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 6325755100:07:000:0102 має площу 0,1022 га, її цільове призначення — «іншої комерційної діяльності, для будівництва та експлуатації АЗС», адреса: Харківська обл., Шевченківський р., смт Шевченкове.

19.04.2018 між Шевченківською селищною радою та ТОВ «ПЛЕСАН» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 20.03.2006, якою сторони за взаємною згодою внесли зміни до пунктів 5 та 9 договору та виклали їх у новій редакції.

Зокрема, пунктом 5 договору в редакції додаткової угоди сторони визначили, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 229 265,26 грн.

Пунктом 9 договору в редакції додаткової угоди сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі відповідно до рішення LI сесії УІ скликання Шевченківської селищної ради від 18.02.2015 та встановлюється у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі, при цьому загальна сума орендної плати на рік становить 27 511,83 грн.

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди остання набирає чинності після її підписання сторонами та державної реєстрації.

Пунктом 11 Договору встановлено, що Орендна плата вноситься y такі строки: щомісячно на прoтязі 30 послідуючих днів, або вноситься авансом за весь календарний рік.

Відповідно до витягу №НВ-6300084712024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 29.01.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6325755100:07:000:0102 у 2024 році становить 277 101,46 грн.

Згідно з витягом №НВ-6301497882025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованим 25.09.2025, нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки у 2025 році становить 310 353,64 грн.

Згідно з даними офіційного вебсайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік становить 1,08 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6325755100:07:000:0102 у 2026 році становить 335 181,93 грн.

З урахуванням встановленого договором розміру орендної плати — 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки — розмір орендної плати становить: за 2024 рік — 33 252,18 грн, за 2025 рік — 37 242,44 грн, за 2026 рік — 40 221,83 грн.

Згідно з листом Головного управління ДПС у Харківській області від 26.05.2026 №10254/5/20-40-24-15-11 ТОВ «ПЛЕСАН» (код ЄДРПОУ 31150619) обліковується платником орендної плати з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 6325755100:07:000:0102 площею 0,1022 га, розташовану у Шевченківській територіальній громаді (UA63080150000094794). За даними ІКП станом на 22.05.2026 ТОВ «ПЛЕСАН» має заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у сумі 57 550,25 грн, яку складає залишок несплаченої пені у сумі 204,18 грн та недоїмка по основному платежу, яка утворилась за рахунок нарахувань податкових зобов`язань за липень-грудень 2024 року - 16 379,39 грн, за 2025 рік - 40 966,68 грн.

Відповідно до листа Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 20.07.2026 №02-44/1721 станом на 01.07.2026 до бюджету Шевченківської селищної територіальної громади від ТОВ «ПЛЕСАН» за кодом доходів 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» надійшли кошти: за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 — 33 381,36 грн; за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 — 3 048,12 грн; за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 кошти не надходили.

З урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки у 2024 році в сумі 277 101,46 грн та встановленої договором ставки орендної плати у розмірі 12 % річний розмір орендної плати за 2024 рік становив 33 252,18 грн.Оскільки протягом 2024 року ТОВ «ПЛЕСАН» сплачено 33 381,36 грн, різниця між фактично сплаченими коштами та належною до сплати орендною платою становила 129,18 грн.

За 2025 рік, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 310 353,64 грн, розмір орендної плати становив 37 242,44 грн.

Враховуючи сплату відповідачем протягом 2025 року 3 048,12 грн та переплату за 2024 рік у сумі 129,18 грн, прокурором заборгованість з орендної плати за 2025 рік визначено в сумі 34 065,14 грн (37 242,44 грн - 3 048,12 грн - 129,18 грн).

За 2026 рік, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 335 181,93 грн, річний розмір орендної плати визначено у сумі 40 221,83 грн, а за період з січня по червень 2026 року — 20 110,91 грн. Кошти в рахунок орендної плати за вказаний період відповідачем не сплачувалися.

Прокурор, звертаючись з вказаним позовом до суду, зазначає, що відповідачем порушено умови договору оренди землі в частині своєчасної та повної сплати орендної плати, внаслідок чого за 2025 рік та період з січня по червень 2026 року утворилася заборгованість з орендної плати за землю.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання прокурор просить стягнути з останнього заборгованість з орендної плати за землю у сумі 54 176,00 грн., а також нараховані 3% річних від простроченої суми заборгованості у сумі 506,78 грн. та втрати від інфляції 1949,3 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до положень ч. ч. 3, 4, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6325755100:07:000:0102 зареєстровано за Шевченківською селищною радою, яка також є орендодавцем земельної ділянки за договором оренди землі від 20.03.2006.

Разом з цим, указом Президента України від 23.12.2022 № 875/2022 «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Харківській області» утворено Шевченківську селищну військову адміністрацію Куп`янського району Харківської області.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 06.02.2023 № 2897-IX, у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальник Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району крім повноважень, віднесених до його компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснює повноваження Шевченківської селищної ради, її виконавчого комітету та селищного голови, а також може затвердити тимчасову структуру виконавчого органу селищної ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду). За змістом вказаної Постанови апарат Шевченківської селищної ради, її виконавчий комітет, інші виконавчі органи (з урахуванням абзацу третього пункту 1 частини другої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»), комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади підпорядковуються начальникові військової адміністрації.

У зв`язку з викладеним, Шевченківська селищна військова адміністрація є належним позивачем у вказаній справі.

Прокурор у позові зазначив, що кошти, які належить сплатити ТОВ «ПЛЕСАН» як заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою, підлягають сплаті саме до бюджету Шевченківської селищної територіальної громади, з якого наразі фінансуються, серед іншого, і потреби селищної територіальної громади – жителів селища, комунальних служб, підприємств тощо, що забезпечують задоволення нагальних потреб функціонування громади в умовах воєнного стану, а також здійснюють заходи, спрямовані на подолання наслідків регулярних обстрілів як військової, так і цивільної, і критичної інфраструктури в умовах воєнного стану. У зв`язку із вказаним має місце порушення інтересів Шевченківської селищної територіальної громади, оскільки невирішеність Шевченківською селищною військовою адміністрацією питання щодо стягнення з ТОВ «ПЛЕСАН» заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності до бюджету Шевченківської селищної територіальної громади призводить до посилення дефіциту коштів у бюджеті територіальної громади.

Куп`янська окружна прокуратура на виконання вимог абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листами від 27.04.2026 № 60/3-1602вих-26, від 23.06.2026 № 60/3-2409вих-26, від 03.08.2026 № 60/3-3080вих-26 інформувала Шевченківську селищну військову адміністрацію про існування порушення інтересів держави у зв`язку з наявністю у ТОВ «ПЛЕСАН» заборгованості зі сплати орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 6325755100:07:000:0102.

Однак Шевченківською селищною військовою адміністрацією не вжито відповідних заходів та не здійснено захисту порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, селищної територіальної громади та, як наслідок, й інтересів держави в цілому.

Вказане є підставою для захисту порушених інтересів держави прокуратурою шляхом представництва в суді.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності до ч. 3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок комунальної власності юридичним особам у разі розташування на цих ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом, зокрема, укладення договору оренди земельної ділянки.

Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін щодо користування земельною ділянкою загальною площею 0.1022 га з кадастровим номером 6325755100:07:000:0102 врегульовані договором оренди землі від 20.03.2006.

Статтями 206 Земельного кодексу України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Отже, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов`язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24, від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, 09.06.2020 у справі № 911/2685/18.

Подвійна правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги ПК України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).

Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки.

Положеннями пункту 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26.05.2026 № 987), с-ще Шевченкове з 09.09.2022 по теперішній час перебуває на територіях можливих бойових дій.

Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції, чинній з 06 травня 2023 року, свідчить про те, що тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31.12.2022, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб (такий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 908/929/24).

За таких обставин перебування с-ща Шевченкове у спірний період у переліку територій можливих бойових дій не звільняло ТОВ «ПЛЕСАН» від обов`язку зі сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою.

Крім цього, розпорядженням Шевченківської селищної військової адміністрації від 14.07.2025 № 442 з 01.07.2025 встановлено податкові пільги зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) для юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у розмірі 20 % від ставок податку, діючих в 2025 році, які знаходяться у володіння та користуванні в межах старостинських округів на території Шевченківської селищної територіальної громади відповідно до Додатку пункту 1 цього розпорядження.

Судом встановлено, що орендована земельна ділянка знаходиться за адресою Харківська обл., Шевченківський р-н, смт Шевченкове. До переліку, встановленому в Додатку до розпорядження Шевченківської селищної військової адміністрації від 14.07.2025 № 442 цей населений пункт не включений.

Відповідно до листа Шевченківської селищної військової адміністрації від 20.07.2026 № 02-44/1721 вказані пільги щодо земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ТОВ «ПЛЕСАН» не застосовуються, оскільки вона не розташована на території обов`язкової евакуації населених пунктів Шевченківської селищної територіальної громади.

Відповідно до витягу №НВ-6300084712024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 29.01.2024, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6325755100:07:000:0102 у 2024 році становить 277 101,46 грн.

Згідно з витягом №НВ-6301497882025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованим 25.09.2025, нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки у 2025 році становить 310 353,64 грн.

За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з даними офіційного вебсайту Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2025 рік становить 1,08 (зазначений коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується для всіх категорій земель і видів земельних угідь).

Таким чином, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6325755100:07:000:0102 у 2026 році становить 335 181,93 грн.

З урахуванням встановленого договором розміру орендної плати — 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки — розмір орендної плати становить: за 2024 рік — 33 252,18 грн, за 2025 рік — 37 242,44 грн, за 2026 рік — 40 221,83 грн.

Відповідно до листа Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області від 20.07.2026 №02-44/1721 станом на 01.07.2026 до бюджету Шевченківської селищної територіальної громади від ТОВ «ПЛЕСАН» за кодом доходів 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» надійшли кошти: за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 — 33 381,36 грн; за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 — 3 048,12 грн; за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 кошти не надходили.

Враховуючи сплачену відповідачем протягом 2025 року орендну плату в сумі 3 048,12 грн, а також переплату, що утворилася за результатами 2024 року, в сумі 129,18 грн, розмір заборгованості з орендної плати за 2025 рік складає 34 065,14 грн.

За 2026 рік, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 335 181,93 грн та встановленої договором ставки орендної плати 12 % від нормативної грошової оцінки, річний розмір орендної плати становить 40 221,83 грн, у зв`язку з чим за період з січня по червень 2026 року розмір заборгованості з орендної плати складає 20 110,91 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості з орендної плати за 2025 рік та січень–червень 2026 року складає 54 176,05 грн (34 065,14 грн + 20 110,91 грн).

Разом з тим, оскільки прокурором до стягнення заявлено 54 176,00 грн заборгованості з орендної плати за землю, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості саме у заявленому розмірі — 54 176,00 грн.

Як установлено судом, відповідач належним чином свого грошового зобов`язання зі сплати орендної плати не виконав, у зв`язку з чим прокурором за період з 01.01.2026 по 30.06.2026 нараховано 3 % річних у розмірі 506,78 грн та інфляційні втрати в розмірі 1 949,30 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наведений прокурором у позовній заяві розрахунок, суд дійшов висновку, що що вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими, здійснені відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕСАН» (49051, місто Дніпро, вул. Винокурова, 3; код ЄДРПОУ 31150619) на користь Шевченківської селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області в особі Шевченківської селищної військової адміністрації Куп`янського району Харківської області ( 63601, вул. Василя Стуса (Лермонтова), 2, с-ще Шевченкове, Куп`янський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 45098470; населений пункт - Шевченківська селищна ТГ; отримувач - ГУК Харків обл/СТГ Шевченк/18010600; код отримувача - 37874947; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN) – UA048999980334149812000020641; код класифікації доходів бюджету – 18010600; найменування коду класифікації доходів бюджету - «Орендна плата юридичних осіб» ) заборгованість з орендної плати за землю у сумі 54 176,00 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості у сумі 506,78 грн. та втрати від інфляції у сумі 1949,30 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛЕСАН» (49051, місто Дніпро, вул. Винокурова, 3; код ЄДРПОУ 31150619) на користь Харківської обласної прокуратури (Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету – 2800) витрати по сплаті судового збору 2662,40 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяЮ.Ю. Мужичук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua