Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №916/2700/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2700/26

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р. В.,

розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ 30019801)

до відповідача - Обслуговуючого кооперативу "КНІЖНИЙ" (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 34, кв. 1; код ЄДРПОУ 35406176)

про стягнення 9 936,09 грн,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" вернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Обслуговуючого кооперативу "КНІЖНИЙ" 9 936,09 грн, з яких: 8 928,78 грн - компенсація вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за березень 2017 року; 236,35 грн 3% річних; 773,93 грн інфляційних втрат.

Ухвалою від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали шляхом зазначення правильної адреси місцезнаходження, а також відомої адреси електронної пошти відповідача.

10.07.2026 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 15.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2700/26, справу постановлено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, встановлено сторонам строки для подання до суду заяв по суті справи.

Цією ж ухвалою суд повідомив відповідача про передбачений частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через вказану систему або її окрему підсистему (модуль).

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 1-3, 5, 8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Ухвалу про відкриття провадження у справі суд направив відповідачу на адресу реєстрації місцезнаходження Обслуговуючого кооперативу "КНІЖНИЙ", яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 34, кв. 1, однак поштове відправлення повернулося до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зауважує, що, виходячи зі змісту диспозитивних положень пунктів 1-5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення може бути не лише день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (тобто день фактичного отримання рішення), а й день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 903/237/23).

Отже, ухвала суду про відкриття провадження у справі, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України вважається врученою відповідачу.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, враховуючи те, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та водночас був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, суд виснував про можливість її розгляду за наявними доказами.

При цьому суд враховує, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Разом з цим Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013, Папазова та інші проти України від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

З огляду на зазначене, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, постійні тривали повітряні тривоги, відключення електропостачання, приймаючи до уваги навантаження суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справу було розглянуто поза межами строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, але у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для вирішення справи та виконання завдань господарського судочинства.

Стислий виклад доводів позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач у березні 2017 року здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій в обсязі 4,949 тис. куб. м, щодо якого відсутні підписані постачальником акти приймання-передачі природного газу.

За твердженням позивача, загальна вартість зазначеного обсягу природного газу становить 30 612,72 грн. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» відповідач зобов`язаний компенсувати цю вартість протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісячними рівними платежами по 425,18 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 у справі № 916/3937/24 з відповідача на користь позивача вже стягнуто 14 881,30 грн заборгованості з компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за попередній період, а також 635,72 грн трьох процентів річних та 1 917,94 грн інфляційних втрат.

У цій справі позивач заявляє вимоги щодо наступного періоду невиконання зобов`язання - із вересня 2024 року по травень 2026 року включно. За цей період, як зазначає позивач, відповідач не сплатив 21 щомісячний платіж на загальну суму 8 928,78 грн (21 х 425,18 грн).

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач також просить стягнути 236,35 грн 3 % річних за період із 01.10.2024 по 19.06.2026 та 773,93 грн інфляційних втрат за період із 01.10.2024 по 31.05.2026.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні правовідносини щодо компенсації вартості природного газу, відібраного без номінацій, врегульовані спеціальними положеннями Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VIII.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» у відповідній редакції підприємства, які протягом періоду з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій та за відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу щодо таких обсягів, зобов`язані протягом 72 місяців, починаючи з 1 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, яка до 31 грудня 2019 року включно здійснювала функції оператора газотранспортної системи, вартість відповідних обсягів природного газу.

З матеріалів справи вбачається, що обставини відбору відповідачем у березні 2017 року природного газу в обсязі 4,949 тис. куб. м без поданих номінацій, відсутності підписаних актів приймання-передачі щодо відповідних обсягів, а також загальна вартість такого газу в сумі 30 612,72 грн були предметом дослідження Господарського суду Одеської області під час розгляду справи № 916/3937/24.

Рішенням суду від 03.12.2024 у справі № 916/3937/24, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто частину вартості зазначених обсягів природного газу - 14 881,30 грн, що відповідає 35 щомісячним платежам за період із жовтня 2021 року по серпень 2024 року включно.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються під час розгляду іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, встановлені рішенням у справі № 916/3937/24 обставини відбору відповідачем природного газу без номінацій, його обсяг та вартість, а також наявність передбаченого законом обов`язку з компенсації не потребують повторного доказування в цій справі в межах, визначених частиною четвертою статті 75 ГПК України.

Водночас предметом розгляду в цій справі є заборгованість за інший, наступний період - із вересня 2024 року по травень 2026 року.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк. Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Як зазначено в позовній заяві та підтверджується доданим до неї розрахунком, відповідач не здійснив оплату 21 щомісячного платежу за період із вересня 2024 року по травень 2026 року включно. Матеріали справи не містять доказів погашення заборгованості за цими платежами.

Розмір заявленої до стягнення основної заборгованості становить 8 928,78 грн і визначений позивачем шляхом множення суми щомісячного платежу 425,18 грн на кількість несплачених платежів за відповідний спірний період.

З огляду на встановлений законом обов`язок відповідача компенсувати вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу, настання строків виконання відповідних щомісячних платежів та відсутність доказів їх оплати, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення 8 928,78 грн основної заборгованості.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені цією нормою нарахування є спеціальними наслідками прострочення грошового зобов`язання. Вони спрямовані на компенсацію кредиторові втрат від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та на отримання компенсації за користування боржником коштами, які належать до сплати кредиторові.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання зі сплати щомісячних платежів, позивач має право вимагати застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач заявив до стягнення 236,35 грн 3 % річних, нарахованих за період із 01.10.2024 по 19.06.2026, та 773,93 грн інфляційних втрат, нарахованих за період із 01.10.2024 по 31.05.2026.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки трьох процентів річних та інфляційних втрат і визнає їх правильними. Розрахунки відповідають заявленим періодам нарахування та сумам прострочених грошових зобов`язань.

За таких обставин вимоги про стягнення 236,35 грн 3 % річних та 773,93 грн інфляційних втрат є обґрунтованими й підлягають задоволенню.

За ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч.1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

На підставі ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "КНІЖНИЙ" (65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 34, кв. 1; код ЄДРПОУ 35406176) на користь Акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) 8 928,78 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу, 236,35 грн 3% річних, 773,93 грн інфляційних втрат та 2 662,40 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 14 жовтня 2026 р.

Суддя Р.В. Волков