Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №916/3763/25 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3763/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595)

до відповідача: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129)

про виселення, -

та позовні вимоги за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129)

до відповідача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595)

про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання продовжити договір оренди, -

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): Бондар А.Г., діє в порядку самопредставництва

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Поперецький О.В., адвокат, діє на підставі довіреності

Суть спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в якому просить суд виселити Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» з нежилих приміщень першого поверху №501, загальною площею 196,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 77-А, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Департамент комунальної власності Одеської міської ради посилається на закінчення строку дії договору оренди нежилого приміщення №10/95 від 31.03.1999 (у новій редакції від 04.07.2019), у зв`язку з чим у позивача виникло право для звернення до суду за захистом порушених прав та законних інтересів з позовними вимогами про виселення, оскільки Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» не має правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2025, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/3763/25; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.10.2025 о 14:30; запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву з доказами направлення позивачу - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

09.10.2025 за вх.№31459/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який прийнято судом до розгляду та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить суд відмовити у задоволенні первісного позову та зазначає, зокрема, наступне:

- АТ «Державний ощадний банк України» правомірно набув і продовжує користуватися майном на підставі договору оренди №10/95 від 31.03.1999, який у подальшому неодноразово продовжувався, а 04.07.2019 був викладений в новій редакції зі строком дії з 04.07.2019 по 04.07.2020; при цьому згідно з п.7.8 договору оренди за відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов протягом одного місяця після закінчення строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах; заяви про припинення від Департаменту у період з 05.07.2020 по 05.08.2020 Банк не отримував, у зв`язку з чим строк оренди тривав до 04.07.2021;

- надалі продовження терміну дії договору оренди мало місце також згідно прямих норм діючого законодавства; відповідно до Закону України від 04.12.2020 №1071-IX та постанов Кабінету Міністрів України №211, №392, №641, №651 строки дії договорів оренди комунального майна для суб`єктів, діяльність яких підпадала під обмежувальні карантинні заходи у період з 12.03.2020 по 30.06.2023, автоматично продовжуються на період карантину та протягом одного місяця з дня його закінчення; з огляду на запровадження в Банку спеціальних режимів та скорочення роботи продуктів/відділень, дія договору продовжилася в силу прямої норми закону; згідно з п.5 та п.16 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану (введеного з 24.02.2022), вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом 4 місяців з дати його припинення чи скасування; при цьому Банк не отримував від орендодавця/балансоутримувача повідомлення про непродовження договору за 30 днів до дати закінчення з підстав ст. 19 Закону №157-ІХ, а ретроактивна дія постанови №634 розповсюджується на спірні правовідносини;

- Банк своєчасно сплачує орендну плату та інші необхідні платежі, а також утримує орендоване приміщення, а вимога Департаменту про виселення є безпідставною;

- Банк своєчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату, а також уклав і виконує прямі договори з комунальними службами; Банком за власний кошт у приміщенні проведено реконструкцію, ремонт електромереж, поточні ремонти, підключення обладнання супутникового зв`язку та аварійного живлення для генератора, а також капітальний ремонт вхідної групи для забезпечення інклюзивності та доступності маломобільних груп населення;

- вчинення наведених вище дій не заперечувалося Департаментом та, відповідно, орендодавець не висловлював заперечень проти продовження користування Банком спірним приміщенням та сплати орендної плати; впродовж років використання, та в тому числі 2020-2025, орендодавець не заперечував щодо використання АТ «Ощадбанк» даного приміщення під відділення банку, не ставив вимогу про виселення із цього приміщення, а також не припинив приймання платежів у вигляді орендної плати за користування спірним приміщенням, тому орендні правовідносини між позивачем та Банком є чинними;

- АТ «Ощадбанк» впродовж 2020-2025 років неодноразово звертався до позивача з письмовими заявами про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна, укладених між сторонами, в т.ч. й щодо оренди приміщення, розташованого по просп. Добровольського, 77-А м. Одеса; зокрема, листом від 20.07.2020 №113.30/3122 Банк повідомив в черговий раз про свій намір продовжити договори оренди і просив Департамент повідомити своє рішення; відповідь на зазначений лист Банку Департамент надав лише 22.01.2022, чим проінформував Банк, що Департаментом комунальної власності Одеської міської ради проводиться відповідна робота щодо постановки на баланс приміщень комунальної власності територіальної громади м. Одеси і лише після визначення балансоутримувача приміщень Департаментом може бути проведена робота по укладенню договірних відносин на орендовані АТ «Ощадбанк» приміщення; 18.11.2024 АТ «Ощадбанк», з метою продовження договору оренди, у відповідності до ч.8 ст. 18 Закону №157-IX проведено оцінку орендованого приміщення, розташованого по просп. Добровольського, 77-А м. Одеса, та висновок (звіт) направлено Департаменту листом №72-09/151417/2024 від 11.12.2024, однак Департамент не вчинив дій щодо продовження договірних правовідносин по оренді даного приміщення та не продовжив договір оренди на новий строк;

- Департамент у листі від 31.05.2024 №01-131.1171 та листі від 03.03.2025 №01-13/390 підтвердив можливість продовження оренди без проведення аукціону та запропонував Банку сплатити авансові внески і прибути до нотаріуса для підписання додаткових угод, проте укладення угод не відбулося з невідомих для Банку причин, а 09.07.2025 тобто через 5 років з дати (на думку Департаменту) закінчення строку дії договору оренди спірного майна, повідомив АТ «Ощадбанк», що 5 договорів оренди комунального майна, в т.ч. і майна, розташованого за адресою просп. Добровольського, 77-А м. Одеса, припинили свою дію, з огляду на що Департаментом розпочато претензійно-позовну роботу щодо виселення Орендаря з нежитлових приміщень, що є комунальною власністю територіальної громади м. Одеси;

- поведінка Департаменту порушує принцип «належного урядування», доктрину заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium) та порушує «правомірні очікування» Банку, що суперечить ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та сталій практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Рисовський проти України», «Беєлер проти Італії», «Москаль проти Польщі» тощо)

- згідно з ч.2 ст. 18 Закону №157-ІХ та п.135 Порядку №483 (додаток 4), АТ «Ощадбанк» визначено установою, що надає соціально важливі послуги населенню, що надає йому законне право на продовження договору оренди комунального майна без проведення аукціону, а бездіяльність орендодавця та суперечлива поведінка останнього, пов`язана із ухиленням від продовження договору оренди, порушує права АТ «Ощадбанк».

09.10.2025 Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до Господарського суду Одеської області із зустрічним позовом за вх.№4227/25 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо неприйняття рішення про продовження згідно з п.2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договору оренди №10/95 від 31.03.1999 договору оренди нежилих приміщень першого поверху №501, загальною площею 196,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 77-А, незаконною;

- зобов`язати Департамент комунальної власності Одеської міської ради продовжити з Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» договір оренди №10/95 від 31.03.1999 нежилих приміщень першого поверху №501, загальною площею 196,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 77-А, на тих самих умовах без проведення аукціону.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Департамент комунальної власності Одеської міської ради безпідставно залишив без розгляду заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про продовження договору оренди та наявністю права на продовження договору оренди згідно з ч.2 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Ухвалою суду від 13.10.2025 прийнято зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за вх.№4227/25 від 09.10.2025 до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання продовжити договір оренди - до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом у справі №916/3763/25; підготовче засідання у справі №916/3763/25 за первісним і зустрічним позовами призначено на 23.10.2025 о 14:30.

20.10.2025 за вх.№32881/25 до суду позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив за первісним позовом, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) просить суд задовольнити первісний позов та зазначає, зокрема, наступне:

- майно за договором оренди нежитлового приміщення №10/95 від 31.03.1999 передавалося у строкове володіння та користування, а користування ним після спливу строку без належного правового оформлення не створює нових прав; п.1.3 договору оренди в новій редакції від 04.07.2019 чітко визначено строк його дії - 1 рік (з 04.07.2019 до 04.07.2020), і жодних додаткових угод після цієї дати сторонами не укладалося; згідно з абз. 3 п.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ та сталою практикою Верховного Суду, порядок продовження договорів за старим Законом №2269-XII та за умовою п.7.8 договору застосовується виключно до договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно; оскільки строк дії спірного договору закінчився 04.07.2020, підлягають застосуванню норми нового Закону №157-ІХ, який не передбачає автоматичної пролонгації;

- посилання на Закон №1071-IX є безпідставними, оскільки цей Закон втратив чинність; сам факт запровадження карантину чи воєнного стану не породжує автоматичного продовження договорів оренди комунального майна; постанова Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 про продовження договорів оренди має ретроактивну дію з 24.02.2022 та поширюється лише на ті договори, строк дії яких закінчився у період воєнного стану; оскільки договір припинився 04.07.2020 (задовго до введення воєнного стану), дія Постанови №634 на спірні відносини не розповсюджується;

- Банком надано докази у вигляді копій договорів із комунальними підприємствами та приватними суб`єктами господарювання, актів виконаних робіт, платіжних документів, що підтверджують сплату комунальних послуг, виконання ремонтних робіт тощо; однак зазначені документи не мають жодного відношення до предмета доказування у цій справі та не підтверджують наявності у відповідача чинного права користування спірним приміщенням після закінчення строку дії договору оренди; натомість надані Банком документи лише свідчать про фактичне користування приміщенням та укладення ним допоміжних (сервісних) договорів з третіми особами, що не породжує жодних орендних правовідносин із територіальною громадою міста Одеси і не може бути підставою для визнання оренди продовженою; сплата орендної плати або комунальних платежів не є доказами чинності договору оренди, якщо строк його дії сплив, а сторони не вчинили передбачених законом дій щодо його продовження або укладення нового договору;

- з припиненням договору у наймача (орендаря) виникає обов`язок негайно повернути об`єкт оренди, а не продовжувати ним користуватись, навіть за умови добровільної сплати коштів чи комунальних платежів; такі дії не створюють нових договірних зобов`язань, а навпаки підтверджують неправомірність користування майном після припинення строку оренди та є підставою для застосування до наймача майнової відповідальності у формі неустойки чи стягнення збитків;

- Банком не надано суду доказів скерування Департаменту заяви про намір продовжити строк дії договору у строк, передбачений чинним законодавством, а також доказів того, що відповідачем подано Департаменту документи, які підтверджують відповідність критеріям підприємства, що надає соціально важливі послуги; водночас навіть якби відповідач дійсно мав намір скористатися правом на продовження договору без проведення аукціону, таке право не є автоматичним, а виникає виключно за умови дотримання передбаченої законом процедури.

У підготовчому засіданні 23.10.2025 судом у протокольній формі продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 02.12.2025 о 14:00.

24.10.2025 за вх.№33763/25 до суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на відповідь на відзив за первісним позовом, які прийнято судом до розгляду. У поданих запереченнях відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить суд відмовити у задоволенні первісного позову та зазначає, зокрема, наступне:

- Департамент не спростував факту законодавчого унормування продовження строків дії договорів оренди комунального майна у період з 12.03.2020 на час карантину (Закон України від 04.12.2020 №1071-IX) та з 24.02.2022 на час воєнного стану (постанова від 27.05.2022 №634); Закон України №1071-IX втратив чинність лише 07.09.2023 (на підставі Закону від 09.08.2023), тобто вже у період дії правового режиму воєнного стану, що забезпечило безперервність дії договору; згідно з п.5 та п.16 Постанови №634 від 27.05.2022 договори оренди комунального майна вважаються продовженими на період воєнного стану та протягом 4 місяців з дати його припинення автоматично в силу імперативної норми права без вимоги подання заяви орендаря чи окремого рішення орендодавця;

- орендодавець за 30 днів до закінчення строку не направляв Банку повідомлення про непродовження договору; Банк правомірно користується приміщенням, розташованим за адресою просп. Добровольського, 77-А м. Одеса, а договір оренди є дійсним;

- Департамент у відповіді на відзив не спростував власної тривалої бездіяльності щодо документального оформлення продовження договору протягом 2020-2025 років, незважаючи на численні заяви Банку (листи від 20.07.2020, 30.01.2025, 30.06.2025) та подання звіту про оцінку майна від 18.11.2024; Департамент у листах від 31.05.2024 та від 03.03.2025 сам підтвердив право Банку на продовження оренди без аукціону, вимагав сплати авансових внесків і закликав прибути до нотаріуса для підписання договору, проте сам ухилився від його оформлення;

- АТ «Ощадбанк» визначено у додатку 4 до Постанови №483 від 03.06.2020 як установу, що надає соціально важливі послуги населенню, що надає йому право на продовження оренди без проведення аукціону відповідно до ч.2 ст. 18 Закону №157-ІХ; оскільки спеціальний Закон №157-ІХ врегульовує процедуру продовження договорів оренди лише до закінчення їх строку та не регламентує порядку продовження після його спливу у разі фактичного тривання відносин, застосуванню підлягає загальна норма ч.1 ст. 764 ЦК України та п.7.8 договору.

28.10.2025 за вх.№34091/25 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічний позов, який прийнято судом до розгляду. У поданому відзиві позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову та зазначає, зокрема, наступне:

- Банк є установою, яка відповідно до додатку 4 до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна надає соціально важливі послуги населенню, він дійсно має право на продовження строку дії договору оренди без проведення аукціону, водночас реалізація такого права можлива виключно за умови суворого дотримання визначеної законодавством процедури;

- листи АТ «Ощадбанк» про намір продовжити строк дії договорів оренди скеровані Департаменту поза межами строку, встановленого спеціальним законодавством та у неналежній формі, не відповідають вимогам до заяви про продовження договору оренди у розумінні частини третьої статті 18 Закону України №157-IX та пункту 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, оскільки його подано не в строк та без використання електронної торгової системи; невчинення орендодавцем фактичних дій щодо скерування орендарю не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомлення про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, порушує права орендаря, але таке порушення не є підставою для автоматичного продовження дії договору оренди комунального майна без аукціону в силу положень статті 764 ЦК України, бо інакше мета, принципи та положення спеціального Закону №157-IX будуть знівельовані;

- після закінчення строку дії договору 04.07.2020 орендні правовідносини між сторонами припинилися в силу прямої дії закону, а будь-яке подальше користування орендованим майном здійснювалося без належних правових підстав; оскільки Банк звернувся до Департаменту лише 20.07.2020, після спливу дії договору, заявивши про намір реалізувати своє переважне право щодо укладення нового договору оренди на новий строк, то слід вважати переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий термін втраченим;

- посилання Банку на продовження дії договору у зв`язку з подальшим перерахуванням орендної плати за вказаним договором, є хибними та безпідставними, оскільки проведення відповідної оплати не є безумовною підставою для продовження дії договору; платежі, які надходять від Банку, приймаються Департаментом виключно в якості погашення неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди.

03.11.2025 до суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов, яка прийнята судом до розгляду. У поданій відповіді на відзив відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить суд задовольнити зустрічний позов та зазначає, зокрема, наступне:

- відповідно до п/п. 6 п.3 Постанови №483 та п.1 Прикінцевих та перехідних положень Закону №157-ІХ вимоги щодо обов`язкового подання заяв про продовження оренди виключно через Електронну торгову систему (ЕТС) вводилися в дію лише з 01.10.2020, а до цього моменту заяви подавалися в паперовій або електронній формі без використання ЕТС; Банк протягом 2020-2025 років неодноразово направляв Департаменту письмові заяви про продовження договору та надав звіт про оцінку майна, дотримавшись порядку, визначеного Законом №157-ІХ та Порядком №483;

- АТ «Ощадбанк» підставно вважає, що всі доводи та обґрунтування Департаменту не ґрунтуються на нормах чинного в Україні законодавства та правовідносинах, які існують між сторонами, що, в свою чергу, слугує правовою підставою для відмови у задоволенні первісного позову Департаменту про виселення та у задоволенні заявленого Банком зустрічного позову до Департаменту про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання продовжити договір оренди.

У підготовчому засіданні 02.12.2025 судом у протокольній формі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.12.2025 о 13:45. У судовому засіданні 23.12.2025 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 202 ГПК України про відкладення судового засідання на 23.01.2026 о 10:00. Судове засідання 23.01.2026 о 10:00 не відбулось на підставі акту Господарського суду Одеської області від 22.01.2026, складеного керівником апарату і відповідальними працівниками суду із засвідченням того факту, що в будівлі суду сталась розгерметизація системи опалення і наступне різке охолодження повітря в адміністративній будівлі, у зв`язку з чим з 22.01.2026 до усунення відповідних несправностей було призупинено як реєстрацію вхідної кореспонденції, так і проведення призначених судових засідань. Ухвалою суду від 27.01.2026 судове засідання призначено на 13.02.2026 о 12:30. У судовому засіданні 13.02.2026 судом оголошено перерву до 05.03.2026 о 09:30. Ухвалою суду від 05.03.2026 відкладено розгляд справи на 25.03.2026 о 09:30. У судовому засіданні 25.03.2026 судом оголошено перерву до 16.04.2026 о 10:00. Судове засідання 16.04.2026 о 10:00 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги. Ухвалою суду від 22.04.2026 судове засідання призначено на 14.05.2026 о 12:00. У судовому засіданні 14.05.2026 судом оголошено перерву до 04.06.2026 о 12:00.

03.06.2026 за вх.№19380/26 до суду від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання, в якому заявник просив суд повернути на стадію підготовчого провадження справу №916/3763/25 з огляду на те, що у підготовчому провадженні у даній справі Департаментом свідомо та у власних інтересах замовчувалося невизнання ним укладеними додаткових договорів №1 від 28.02.2013, №2 від 09.09.2015, №3 від 11.10.2016 та №4 від 19.03.2018 до договору оренди у новій редакції; на думку АТ «Ощадбанк» у Господарського суду Одеської області наявні всі правові підстави для повернення справи на стадію підготовчого провадження, з метою з`ясування всіх дійсних обставин справи, які підлягають встановленню судом безпосередньо на стадії підготовчого провадження, в контексті вимог ст. 177 ГПК України; перевірці судом підлягають обставини, що вказують на те, що строк дії договору оренди у новій редакції сторонами встановлено з 21.04.2010 до 21.04.2015, тобто на 5 років, а з урахуванням п.7.8 договору оренди у новій редакції та за нікчемності додаткових договорів №1 від 28.02.2013, №2 від 09.09.2015, №3 від 11.10.2016 та №4 від 19.03.2018 до договору оренди у новій редакції, строк дії договору оренди автоматично пролонгувався з 21.04.2015 до 21.04.2020.

03.06.2026 за вх.№19397/26 до суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшли заперечення на клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, які залучено судом до матеріалів справи.

Судове засідання 04.06.2026 о 12:00 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони в Одеському районі повітряної тривоги, приймаючи до уваги також зміщення графіку судових засідань. Ухвалою суду від 04.06.2026 судове засідання призначено на 25.06.2025 о 12:30.

У судовому засіданні 25.06.2026 судом у протокольній формі відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про повернення до стадії підготовчого провадження, у зв`язку з тим, що заявник не вказав про необхідність вчинення додаткових дій, які можливі лише під час підготовчого провадження, а тому подане клопотання визнано судом необґрунтованим.

У судовому засіданні 25.06.2026 судом оголошено перерву до 17.07.2026 о 10:40. Судове засідання 17.07.2026 о 10:40 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони в Одеському районі повітряної тривоги, приймаючи до уваги також зміщення графіку судових засідань. Ухвалою суду від 21.07.2026 судове засідання призначено на 04.09.2026 о 10:40. Судове засідання на 04.09.2026 о 10:40 не відбулось у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони в Одеському районі повітряної тривоги. Ухвалою суду від 08.09.2026 судове засідання призначено на 22.09.2026 о 12:00.

У судовому засіданні 22.09.2026 представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) просив суд задовольнити первісний позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 22.09.2026 просив суд відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 13.07.2026 №596/2026, затвердженим Законом України від 14.07.2026 №4928-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Справа №916/3763/25 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від учасників справи не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В судовому засіданні 22.09.2026 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 22.09.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Натомість повне рішення складено 13.10.2026 з урахуванням обставин введеного воєнного стану, обстрілів об`єктів критичної інфраструктури, масованих атак м. Одеси країною-агресором. Відповідні процесуальні строки на апеляційне оскарження вказаного рішення обчислюються з дати складання повного тексту (13.10.2026), на що суд звертає увагу сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

31.03.1999 між Представництвом по управлінню комунальною власністю (в подальшому перейменовано на Департамент комунальної власності Одеської міської ради) (орендодавець) та Державним спеціалізованим комерційним Ощадним банком України (в подальшому перейменовано на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України») (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №10/95.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування приміщення загальною площею 582 кв.м, 1-го поверху, за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, 77-А.

Згідно з п.1.2 договору цей договір діє з 25.07.1998 до 31.03.2004.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що вступ орендаря у володіння та користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами договору оренди та акту прийому-передачі вказаного приміщення; передача приміщення в оренду не спричиняє передачу орендарю права власності на це приміщення; власником орендованого приміщення залишається міська рада.

Відповідно до п.4.6 договору орендар зобов`язується в разі припинення договору оренди, повернути орендодавцеві орендоване приміщення у належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду.

За п.п. 9.1, 9.2, 9.4 договору умови договору зберігають силу протягом всього строку дії договору та у випадках, коли після його укладання, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря; зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін; одностороння відмова від виконання договору та внесених змін не допускається; після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.

Згідно з п.п. 9.6, 9.7 договору дія договору оренди припиняється внаслідок закінчення строку, загибелі об`єкта оренди, достроково за згодою сторін або за рішенням суду, банкрутства орендаря; взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством.

Додатковим погодженням від 17.03.2000 до договору №10/95 змінено назву орендаря у тексті договору на «Одеське міське відділення №7860 ВАТ «Державного ощадного банку України».

08.11.2000 між сторонами підписано акт прийому-здачі нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавцю передана частина нежитлового приміщення, площею 52,9 кв.м, розташована за адресою: проспект Добровольського, 77-А.

10.06.2003 між сторонами підписано акт приймання-передачі до договору №10/95, відповідно до якого орендодавцю передана частина нежитлового приміщення, площею 294,5 кв.м, розташована за адресою: проспект Добровольського, 77-А.

Додатковим погодженням від 05.05.2004 до договору №10/95 змінено п.1.2 договору в частині строку його дії: до 15.03.2005.

Додатковим погодженням від 07.04.2006 до договору №10/95 змінено п.1.2 договору в частині строку його дії: до 01.10.2006.

21.04.2010 Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (в подальшому перейменовано на Департамент комунальної власності Одеської міської ради) (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (в подальшому перейменовано на Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України») викладено договір оренди нежитлового приміщення №10/95 від 31.03.1999 у новій редакції (далі - договір оренди у новій редакції), який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кривотенко Л.І. та зареєстровано в реєстрі за №2607.

Відповідно до п.1.1 договору оренди у новій редакції орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху №501, загальною площею 196,1 кв.м, розташовані за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, 77-А.

Згідно з п.1.3 договору оренди у новій редакції строк дії договору оренди з 21.04.2010 до 21.04.2015.

Відповідно до п.4.1 договору оренди у новій редакції приміщення передаються орендарю виключно для використання під розміщення філії Одеського міського відділення №786 ВАТ «Ощадбанк».

Пунктом 7.5 договору оренди у новій редакції встановлено, що зміни та доповнення, які вносяться до договору, розглядаються сторонами протягом 20 днів і вносяться у тій самій формі, в якій укладено цей договір.

Згідно з п.7.8 договору оренди у новій редакції у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

В подальшому сторонами підписано низку додаткових договорів про внесення змін до договору оренди №10/95 від 31.03.1999, викладеного у новій редакції 21.04.2010, а саме:

- додатковий договір №1 від 28.02.2013, яким змінено назву орендодавця на «Департамент комунальної власності Одеської міської ради»; змінено назву орендаря на «Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»; внесено зміни в частині порядку розрахунків орендної плати та в частині виключного використання об`єкта оренди під розміщення структурного підрозділу філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк»;

- додатковий договір №2 від 09.09.2015, яким викладено в новій редакції пункт 1.3 договору: строк дії договору з 09.09.2015 до 09.09.2016; внесено зміни в частині порядку розрахунків орендної плати;

- додатковий договір №3 від 11.10.2016, яким викладено в новій редакції пункт 1.3 договору: строк дії договору оренди до 11.10.2017;

- додатковий договір №4 від 19.03.2018, яким продовжено на один рік термін дії договору з 19.03.2018 до 19.03.2019; внесено зміни в частині порядку розрахунків орендної плати.

04.07.2019 Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (орендар) договір оренди нежилого приміщення, який був посвідчений приватним нотаріусом 21.04.2010 за №2607, викладено в новій редакції, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі №1439 (далі - договір від 04.07.2019).

Відповідно до п.1.1 редакції договору від 04.07.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, а саме нежилі приміщення першого поверху №501, загальною площею 196,1 кв.м, розташовані за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, 77-А.

Пунктом 1.3 редакції договору від 04.07.2019 встановлено, що термін дії договору складає 1 рік, а саме: з 04.07.2019 до 04.07.2020.

Згідно з п.4.1 редакції договору від 04.07.2019 нежитлові приміщення передані орендарю виключно для розміщення фінансової установи та приймання комунальних платежів.

За п.4.7 редакції договору від 04.07.2019 після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю нежилі приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати об`єкта оренди.

Відповідно до п.п. 7.5, 7.7, 7.8, 7.11 редакції договору від 04.07.2019 зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами протягом 20 днів та підлягають нотаріальному посвідченню; після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на його продовження на нових умовах, у разі належного виконання ним умов договору та за відсутності у орендодавця наміру передачі об`єкта оренди на наступний термін на конкурсних засадах; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором; дія договору оренди припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

У листі №113.30/2849 від 06.07.2020 АТ «Ощадбанк» звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, в якому повідомило, що АТ «Ощадбанк» зверталось з проханням продовжити термін дії договорів оренди нежитлових приміщень, в тому числі й по приміщенню за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, 77-А, договір №10/95 від 01.04.2010.

У листі №113.30/3122 від 20.07.2020 АТ «Ощадбанк» повідомило Департамент комунальної власності Одеської міської ради про свій намір продовжити договірні правовідносини по 28 об`єктам оренди, які Банк орендує у Департаменту, в тому числі й по приміщенню за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, 77-А, договір №10/95 від 01.04.2010. У вказаному листі АТ «Ощадбанк» наведено таблицю договорів та дат їх закінчення, в тому числі по договору №10/95 від 01.04.2010 значиться строк закінчення - 04.07.2020.

У листі №01-13/215 від 27.01.2022 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив АТ «Ощадбанк» про те, що частина договорів оренди була пролонгована, однак інші договори оренди вважаються такими, що припинили свою дію, зокрема договір №10/95.

У акті обстеження нежилих приміщень, розташованих за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, 77-А від 09.04.2024, комісією встановлено, що нежилі приміщення першого поверху №501, загальною площею 196,1 кв.м, розташовані за адресою: місто Одеса, проспект Добровольського, 77-А, знаходяться в орендному користуванні ПАТ «Державний ощадний банк України», згідно з договором оренди від 31.03.1999 №10/95, викладеним у новій редакції від 21.04.2010, на строк до 04.07.2020; заборгованість з оплати орендних платежів відсутня.

У листі №01-13/1171 від 31.05.2024 Департамент комунальної власності Одеської міської ради повідомив АТ «Ощадбанк», із посиланням на норми законодавства, про те, що орендар, який має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди; Департаментом запропоновано Банку «з метою дієвої роботи щодо продовження договорів оренди у встановленому законом порядку направити представника філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до Департаменту за адресою вул. Артилерійська, 1 м. Одеса».

У листі №72-09/151417/2024 від 11.12.2024 АТ «Ощадбанк» надіслало Департаменту комунальної власності Одеської міської ради звіти про оцінку нежитлових приміщень, зокрема за адресою: пр-т Добровольського, 77-А.

У листі №72-06/11838/2025 від 30.01.2025 АТ «Ощадбанк» звернулось із проханням до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про надання пояснень щодо строків укладення договорів оренди, по яких були виконані незалежні оцінки, які були направлені до Департаменту 09.07.2024, в тому числі по приміщенню за адресою: пр-т Добровольського, 77-А (договір №10/95 від 01.04.2010).

У листі №01-13/390 від 03.03.2025 Департамент комунальної власності Одеської міської ради проінформував АТ «Ощадбанк» про необхідність сплати авансових внесків та депозитів по 16 договорах оренди майна комунальної власності, укладених між сторонами та необхідність прибути до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Чужовської Н.Ю. для підписання додаткових угод щодо підтвердження строків оренди та договорів оренди, викладених у новій редакції.

У акті обстеження нежилих приміщень, розташованих за адресою: місто Одеса, проспект Князя Володимира Великого (Добровольського), 77-А від 25.06.2025, комісією встановлено, що нежилі приміщення першого поверху №501, загальною площею 196,1 кв.м, розташовані за адресою: місто Одеса, проспект Князя Володимира Великого (Добровольського), 77-А, знаходяться в орендному користуванні АТ «Ощадбанк» згідно з договором оренди від 31.03.1999 №10/95, викладеним у новій редакції від 21.04.2010, на строк до 04.07.2020.

У листі №72/4-06/85535/2025 від 30.06.2025 АТ «Ощадбанк» звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з проханням повідомити про строки укладення нових договорів оренди або продовження строків дії раніше укладених договорів оренди приміщень, що знаходяться за наступними адресами, зокрема: м. Одеса, пр-т Князя Володимира Великого (Добровольського), 77-А (договір №10/95 від 01.04.2010).

Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» на підтвердження власних доводів надано та матеріали справи містять:

- меморіальні ордери про сплату оренди за договором №10/95 у 2021-2025 роках;

- договори АТ «Державний ощадний банк України» з постачальниками комунальних послуг: договір на постачання теплової енергії №5317 від 01.11.2006 з додатками та додатковими угодами; договір №38084 від 16.12.2021 про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з додатками та додатковими угодами; договір №ЕК/2023/46 від 08.06.2023 про постачання електричної енергії споживачу з додатком №19 (м. Одеса, просп. Добровольського, 77-А) та додаткова угода №2; договір №15/10 від 15.10.2020 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та повернення експлуатаційних витрат за адресою: просп. Добровольського, 77а; договір №01042024 від 01.04.2024 про забезпечення надання послуг з управління багатоквартирним будинком по просп. Добровольського, 77а; договори на вивіз твердих побутових відходів по просп. Добровольського, 77а за 2019-2021 роки; акти, рахунки, платіжні документи про сплату АТ «Державний ощадний банк України» отриманих послуг за вказаними договорами;

- план заходів з відновлення функціонування АТ «Ощадбанк» на випадок пандемії/епідемії коронавірусу COVID 19 зі змінами, затвердженими рішенням комітету управління операційними ризиками АТ «Ощадбанк» від 30.12.2020 №2012-47;

- лист АТ «Державний ощадний банк України» від 14.04.2021, в якому Банк повідомив Департамент про те, що планується проведення за власні кошти ремонтно-будівельні роботи, які дозволять адаптувати вхідну групу до приміщення (м. Одеса, вул. Добровольського, 77-а) під потреби осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, з огляду на що просив надати письмову згоду на дообладнання вхідної групи вказаного приміщення;

- лист Департаменту комунальної власності Одеської міської ради від 30.04.2021, в якому Департамент надав Банку згоду на проведення дообладнання під потреби осіб з обмеженими фізичними можливостями нежилих приміщень першого поверху, загальною площею 196,10 кв.м, розташованих за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 77А та повідомив, що після завершення ремонтних робіт необхідно надати копії документів, що підтверджують їх виконання (договір підряду. договірну ціну, акти виконаних робіт, довідку про вартість виконаних робіт, платіжні доручення щодо сплати за здійснені ремонтні роботи);

- довідку від 07.10.2025, якою Банк підтверджує, що по приміщенню за адресою: м. Одеса, пр-т Добровольського, 77-А проводився широкий спектр будівельних робіт за власні кошти в межах капітальних та поточних ремонтів.

Посилаючись на закінчення строку дії договору оренди нежилого приміщення №10/95 від 31.03.1999 (у новій редакції від 04.07.2019) та відсутність правових підстав для подальшого користування об`єктом оренди, Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду з первісним позовом до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про виселення.

Посилаючись на безпідставне залишення без розгляду заяви на продовження договору оренди та наявність права на продовження договору оренди, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до господарського суду із зустрічним позовом до Департамент комунальної власності Одеської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання продовжити договір оренди.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом та відмову у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з п.п. 5,6 ч.1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

За ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У відповідності до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Пункт 1 ч.1 ст. 208 ЦК України визначає, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.

Частина 1 ст. 209 ЦК України встановлює, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

За ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Частиною 2 статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

У частині другій статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992, який був чинним станом на момент укладення договору оренди у новій редакції від 21.04.2010, визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 (далі - Закон України №157-IX, новий Закон про оренду) визначає правові, економічні та організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.

Враховуючи опублікування тексту Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ в офіційному виданні «Голос України» 26.12.2019, цей Закон набрав чинності 27.12.2019 і відповідно до наведених приписів введений в дію з 01.02.2020, а отже із цієї дати підлягають застосуванню його приписи (за винятком норм, зазначених в розділі «Прикінцеві та перехідні положення»). Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №927/395/23, від 26.11.2024 у справі №927/394/23, від 07.02.2024 у справі №902/852/22.

Відповідно до п.п. 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року, крім: 1) положень статей 5, 6, 11, 14, частини восьмої статті 15, частини шостої статті 16 цього Закону (в частині роботи ЕТС), які стосуються внесення (включення) та опублікування інформації в ЕТС, подання заяв, у тому числі заяв на оренду, в ЕТС, опублікування в ЕТС Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, які вводяться в дію з 1 жовтня 2020 року. Внесення (включення) та опублікування інформації, оприлюднення Переліків, договорів оренди, укладених без проведення аукціону, змін і доповнень до договорів оренди, що передбачені статтями 5, 6, 14, частиною восьмою статті 15, частиною шостою статті 16 цього Закону, здійснюються на офіційних вебсайтах орендодавців, а також у друкованих засобах масової інформації, якщо це передбачено рішенням представницького органу місцевого самоврядування, до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом. Подання заяв, у тому числі заяв на оренду, передбачених статтями 6, 11, 14 цього Закону, здійснюється в паперовій або в електронній формі (без використання ЕТС) до моменту введення в дію положень, передбачених цим підпунктом пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень; 2) положень пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень, які вводяться в дію з дня набрання чинності цим Законом. Договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством. Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача, в якій зазначається інформація про: наявність або відсутність заборгованості зі сплати орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується, станом на дату подання довідки; факти суттєвого (більше ніж на три місяці) прострочення сплати орендної плати чи інших обов`язкових за договором платежів; результати перевірок, які балансоутримувач та/або орендодавець здійснювали протягом строку оренди, а також інформація про цільове призначення, за яким об`єкт оренди фактично використовувався протягом строку оренди. У разі якщо перевірками виявлено порушення умов договору оренди, зазначається інформація про вжиті орендарем заходи для припинення порушення або про те, що порушення тривало і після строку, визначеного орендодавцем або балансоутримувачем для усунення порушення. Строк на усунення виявлених порушень не може перевищувати 30 календарних днів з дати отримання орендарем відповідного припису. Порядком передачі майна в оренду можуть бути встановлені додаткові вимоги до довідки балансоутримувача та порядку її подання. Договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду. Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів: на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі; на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об`єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується. Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов`язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті. Після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону. Зміст оголошення, особливості проведення аукціону на продовження договору оренди, порядок компенсації вартості невід`ємних поліпшень та застосування переважного права чинного орендаря на продовження договору оренди в ході аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду. У разі якщо об`єкт не було передано в оренду за результатами аукціону, проведеного згідно з частиною десятою цього Закону, протягом п`яти робочих днів з дати формування протоколу про визнання аукціону таким, що не відбувся, публікується оголошення про проведення аукціону та здійснюється проведення аукціону відповідно до статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його укладено.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.

З метою конкретизації процедури передачі державного та комунального майна в оренду Кабінетом Міністрів України розроблено Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 (далі - Порядок), який визначає механізм передачі в оренду державного та комунального майна, включаючи особливості передачі його в оренду відповідно до положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до п.134 Порядку продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону або без проведення аукціону в передбачених Законом випадках, що кореспондується з ч.1 ст. 18 Закону України №157-IX.

Пунктом 135 Порядку визначено, що орендар, що має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості.

За п.136 Порядку заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Пунктом 137 Порядку встановлено, що якщо заява подається підприємством, установою, організацією, що надає соціально важливі послуги населенню, орендар подає також документи, що підтверджують відповідність критеріям, установленим абзацом другим цього пункту Порядку. Підприємства, установи, організації, що надають соціально важливі послуги населенню, визначаються згідно з додатком 4.

Відповідно до Переліку підприємств, установ, організацій, що надають соціально важливі послуги населенню (додаток 4 до Порядку) підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, є, зокрема, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк»), що є банківською установою державної власності, яка надає у касах банківських установ послугу із приймання і перерахування готівкових коштів за житлово-комунальні послуги під час забезпечення можливості не сплачувати комісію за надання такої послуги.

11.03.2020 у зв`язку з розповсюдженням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вказаною постановою на всій території України запроваджено карантин в період з 12.03.2020 по 03.04.2020, строк дії якого неодноразово продовжувався. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 строк карантину продовжено до 24.04.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №291 строк карантину продовжено до 11.05.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 04.05.2020 №343 строк карантину продовжено до 22.05.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 строк карантину продовжено з 22.05.2020 до 22.06.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 строк карантину продовжено до 31.07.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 строк карантину продовжено до 19.12.2020. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України установлено карантин до 30.04.2023.

17.03.2020 було прийнято Закон України №530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності з дня його опублікування.

В подальшому до вказаного Закону вносились відповідні зміни, зміст яких Банк також просить застосувати до спірних правовідносин.

Так, Законом України від 04.12.2020 №1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб`єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що цей Закон набирає чинності 10.12.2020) серед іншого внесено зміни до таких законів: у пункті 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» підпункт 4 виключено; доповнено підпунктами 5 та 6 такого змісту:

5) для суб`єктів господарювання, діяльність яких була заборонена/обмежена на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), строки дії договорів оренди державного та комунального майна, які закінчуються у цей період, продовжуються на період карантину та обмежувальних заходів, а також протягом одного місяця з дня його/їх закінчення;

6) суб`єктам господарювання, діяльність яких була заборонена у цей період, не нараховується та ними не сплачується орендна плата за договорами оренди державного або комунального майна" (п/п 6 п.2 Прикінцевих перехідних положень).

Тобто, Закон України №530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» у редакції від 04.12.2020 передбачив продовження строку дії договорів оренди державного та комунального майна для тих суб`єктів господарювання, діяльність яких була заборонена/обмежена на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Окрім того, 22.07.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі - Постанова №641).

Відповідно до п.2 постанови №641 (у редакції від 22.07.2020) залежно від епідемічної ситуації в регіоні або окремих адміністративно-територіальних одиницях регіону встановлюється «зелений», «жовтий», «помаранчевий» або «червоний» рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки).

Пунктом 3 постанови №641 (у редакції від 22.07.2020) встановлено, що рівень епідемічної небезпеки встановлюється за результатом оцінки епідемічних показників та визначається рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яке розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України (за посиланням http://covid19.gov.ua).

Відповідно до п.15 постанови №641 (у редакції від 22.07.2020) на території регіону (адміністративно-територіальної одиниці), на якій установлено «червоний» рівень епідемічної небезпеки, додатково до протиепідемічних обмежень, передбачених для «зеленого», «жовтого» та «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки, забороняються, серед іншого, провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп`ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об`єктів поштового зв`язку.

Постановою Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» установлено, що договори оренди державного та комунального майна, розташованого на визначених територіях, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації, строк дії яких завершується в період воєнного стану, вважаються продовженими до дати, що настає через шість місяців після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації та визначається із урахуванням переліку визначених територій.

Пунктом 41 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» затверджено перелік основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов`язані із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п.30, від 27 вересня 2001 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Господарський суд зазначає, що між сторонами у справі протягом тривалого часу діють/діяли орендні правовідносини щодо оренди приміщення першого поверху, розташованого за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 77-А.

Ключовим питанням у справі є строк дії неодноразово продовженого сторонами договору оренди нерухомого майна комунальної власності.

При цьому позиція позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) зводиться до закінчення строку дії укладеного між сторонами договору після набрання чинності новим Законом України «Про оренду державного та комунального майна» і запровадження нового порядку продовження договору оренди.

Позиція відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) натомість полягає у продовженні строку договору у зв?язку із вчиненням ним всіх необхідних дій в період карантину задля продовження договору і зволіканням орендодавця у вчиненні зустрічних дій, що на думку орендаря створило підстави для продовження орендних відносин.

Також одним з ключових питань є дослідження змісту і форми укладених сторонами додаткових договорів/угод задля визначення волі сторін та встановлення порядку укладення таких договорів/угод.

За таких обставин, вирішуючи питання щодо строку дії договору оренди нежилого приміщення №10/95 від 31.03.1999 (у новій редакції від 04.07.2019) щодо приміщення першого поверху №501, загальною площею 196,1 кв.м, розташованого за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 77-А, із урахуванням встановлених судом обставин на підставі наявних матеріалів справи господарський суд вбачає таке:

- 21.04.2010 сторонами викладено договір оренди нежитлового приміщення №10/95 від 31.03.1999 у новій редакції, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кривотенко Л.І. та зареєстровано в реєстрі №2607; згідно з п.1.3 договору оренди у новій редакції строк дії договору оренди визначений: з 21.04.2010 до 21.04.2015, тобто на 5 років;

- в подальшому сторонами укладалися додаткові договори до договору оренди №10/95 від 31.03.1999, викладеного у новій редакції 21.04.2010, якими продовжувались строки дії договору, останній додатковий договір №4 від 19.03.2018, яким продовжено на один рік термін дії договору з 19.03.2018 до 19.03.2019; разом з тим, вказані додаткові договори не містили нотаріального посвідчення, тобто зміни до договору (в тому числі в частині строків його дії) вносились не у тій самій формі, в якій укладено такий договір, що є порушенням норм ЦК України та п.7.5 договору №10/95 від 31.03.1999, викладеного у новій редакції 21.04.2010;

- станом на момент укладення договору оренди №10/95 від 31.03.1999 та договору оренди у новій редакції від 21.04.2010 діяв Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 за №2269-XII, який передбачав, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором; таким чином, договір оренди №10/95 від 31.03.1999 (в редакції 21.04.2010) до моменту укладення додаткового договору від 04.07.2019 та у разі неукладення сторонами договору від 04.07.2019 - то орендні правовідносини мали продовжуватися в порядку попереднього закону, а договір мав би строк дії до 21.04.2020;

- разом з тим, сторонами було реалізовано право на внесення змін/укладення додаткового договору 04.07.2019. Так, 04.07.2019 Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (орендар) укладено договір оренди нежилого приміщення (посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстровано в реєстрі №1439), яким викладено в новій редакції договір оренди, посвідчений приватним нотаріусом 21.04.2010 за №2607 (далі - договір від 04.07.2019). При цьому суд враховує, що вказаний додатковий договір від 04.07.2019 містить нотаріальне посвідчення, тобто фактично укладений у визначеній формі. Згідно з договором від 04.07.2019 сторонами визначено термін дії договору 1 рік, а саме: з 04.07.2019 до 04.07.2020;

- при цьому суд звертає увагу на право сторін внести зміни та/або укласти додатковий договір/угоду, а також скоригувати строк оренди внаслідок їхньої згоди, висловленої у певній формі;

- в наступному сторонами не укладено інших (більш пізніх) додаткових договорів/угод до договору оренди, такі в матеріалах справи відсутні.

За наслідками правового аналізу вищенаведених положень чинного законодавства, господарський суд встановив, що порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 №2269-XII (Закон втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) відповідно до вимог абзацу 3 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом України №157-ІХ. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 01.04.2025 у справі №916/4522/23, від 21.05.2024 у справі №908/1670/23, від 09.04.2024 у справі №916/2555/23.

Так, порядок продовження договору оренди врегульований ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (№157-IX від 03.10.2019), яка передбачає, зокрема, що договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди; орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов`язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт.

Натомість АТ «Державний ощадний банк України» не доведено та в матеріалах справи відсутні докази дотримання у спірних правовідносинах вимог ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX від 03.10.2019 щодо продовження спірного договору оренди та за відсутності будь-яких рішень орендодавця та укладених між сторонами додаткових угод щодо такого продовження господарський суд дійшов висновку, що строк дії договору оренди №10/95 (в редакції від 04.07.2019) сплив 04.07.2020.

Положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» в редакції Закону України №1071-IX від 04.12.2020 на правовідносини між сторонами щодо строку дії договору оренди не поширюються, оскільки договір оренди припинився 04.07.2020, тобто ще до набрання чинності вказаним законом, у зв`язку з чим посилання АТ «Державний ощадний банк України» на наведену норму закону як на підставу для пролонгації договору є необґрунтованими. Даний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.02.2022 у справі №911/836/21. Окрім того, суд приймає до уваги, що АТ «Державний ощадний банк України» не надано до суду та матеріали справи не містять доказів того, що у період липня 2020 року його діяльність у місті Одесі була обмеженою чи забороненою.

Господарський суд також не приймає до уваги посилань АТ «Державний ощадний банк України» на введення в Україні воєнного стану та положення постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022, оскільки зазначені норми регулюють особливості орендних правовідносин виключно щодо договорів оренди, строк дії яких закінчується/закінчився у період дії воєнного стану та за наявності визначених законодавством умов. Водночас, як встановлено вище, строк дії спірного договору оренди закінчився задовго до введення воєнного стану на території України. За таких обставин положення постанови Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022 не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Посилання АТ «Державний ощадний банк України» на те, що він впродовж 2020-2025 років неодноразово звертався до Департаменту з письмовими заявами про продовження строку дії договорів оренди нерухомого майна, укладених між сторонами, в тому числі і по договору №10/95, суд не може взяти до уваги в якості підстави для іншої оцінки припинених орендних правовідносин, оскільки з урахуванням положень Закону та пункту 135 Порядку заява про продовження договору повинна бути подана не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку його дії, тобто до 04.04.2020, проте листи, які були надані Банком, датовані та направлялися Департаменту після спливу строку, встановленого Законом для подання заяви щодо продовження дії договору. Окрім того, відповідно до пункту 136 Порядку така заява подається виключно шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі (ЕТС). Таким чином, наявні в матеріалах справи листи не відповідають вимогам законодавства та не можуть вважатися належним способом реалізації права на продовження договору оренди без проведення аукціону, адже було порушено і спосіб, і строк подання відповідних заяв. Натомість в матеріалах справи відсутні докази того, що Банк звернувся до Департаменту в межах встановленого спеціальним законом строку із заявою про намір продовжити строк дії договору.

Щодо посилань АТ «Державний ощадний банк України» на невиконання Департаментом вимог з повідомлення орендаря про припинення орендних відносин, господарський суд зазначає, що невчинення орендодавцем фактичних дій щодо скерування орендарю не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомлення про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, хоча й порушує права орендаря, але таке порушення не є підставою для автоматичного продовження дії договору оренди комунального майна без аукціону, в силу положень статті 764 ЦК України, бо інакше мета, принципи та положення спеціального Закону №157-IX будуть знівельовані. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.09.2024 у справі №902/489/23.

У спірних правовідносинах положення попереднього законодавства щодо можливості автоматичного (так званого «мовчазного») продовження договору оренди на той самий строк і на тих самих умовах застосуванню не підлягають, оскільки після 04.07.2020 продовження дії договору оренди могло здійснюватися виключно у порядку та на умовах, визначених Законом №157-ІХ. За таких обставин доводи АТ «Державний ощадний банк України» про продовження договору оренди в силу «мовчазної згоди» є необґрунтованими та не відповідають вимогам чинного законодавства України.

Посилання АТ «Державний ощадний банк України» на продовження дії договору у зв`язку з подальшим перерахуванням орендарем та прийняттям орендодавцем орендної плати за спірним договором також не створюють підстав для іншої оцінки судом строку дії договору оренди, оскільки проведення відповідних оплат автоматично не призводить до продовження дії договору.

Таким чином, оскільки продовження договору оренди повинно було відбуватися відповідно до норм Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ, водночас такого продовження здійснено не було, господарський суд дійшов висновку, що термін дії договору оренди №10/95 закінчився 04.07.2020 та не був продовжений в рамках нової запровадженої Законом процедури продовження договорів оренди комунального майна. В свою чергу, після закінчення строку дії договору 04.07.2020 орендні правовідносини між сторонами припинилися в силу прямої дії закону, а будь-яке подальше користування орендованим майном здійснювалося поза межами дії договору оренди та без належних правових підстав.

Натомість, проаналізувавши наявні матеріали справи, суд погоджується з доводами Банку про наявність в діях Департаменту «суперечливої поведінки», яка, разом з тим, не призвела і не могла призвести до іншого застосування прийнятого законодавцем нового Закону про оренду державного та комунального майна.

Так, виходячи з наявних матеріалів справи, Департаментом дійсно протягом всього часу з 04.07.2020 до теперішнього часу, зокрема, приймалися від орендаря відповідні платежі, сплачені Банком як орендна плата. Іншого орендодавцем не доведено. Більш того, вже після фактичного завершення між сторонами орендних правовідносин Департаментом у квітні 2021 року було надано Банку згоду на проведення дообладнання під потреби осіб з обмеженими фізичними можливостями орендованих нежилих приміщень.

Проте, приймання орендних платежів та/або надання згоди на поліпшення/ремонт/дообладнання орендованого приміщення не нівелює зміст діючого Закону про оренду, не створює і не може саме по собі створювати інших нормативних рамок для продовження договорів оренди. За таких обставин, незважаючи на встановлення судом специфічних обставин даної справи, суд не має правових підстав зробити інші висновки у спірних правовідносинах, ніж ті, які відповідають змісту нового Закону про оренду і знайшли своє відображення у вище процитованій судом практиці Верховного Суду.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи те, що після закінчення строку дії договору 04.07.2020 орендні правовідносини між сторонами припинилися в силу прямої дії закону, а будь-яке подальше користування орендованим майном здійснювалося без належних правових підстав, приймаючи до уваги відсутність доказів того, що АТ «Державний ощадний банк України» повернуло орендодавцю об`єкт оренди, господарський суд дійшов висновку про доведеність, підставність та необхідність задоволення первісного позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про виселення Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з нежилих приміщень першого поверху №501, загальною площею 196,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 77-А, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

Іншого відповідачем за первісним позовом не доведено.

Інші доводи відповідача за первісним позовом не спростовують вищевикладених висновків суду про наявність підстав для задоволення первісного позову.

Згідно з ч.2 ст. 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи задоволення первісного позову та вищенаведені висновки суду, приймаючи до уваги те, що строк дії договору оренди №10/95 закінчився 04.07.2020, а порядок продовження договору оренди державного та комунального майна, який визначений спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-IX та Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №483, у даному випадку не дотриманий, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ «Державний ощадний банк України» за зустрічним позовом про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання продовжити договір оренди є недоведеними та не підлягають задоволенню.

При цьому суд приймає до уваги, що АТ «Державний ощадний банк України» не надало до суду доказів того, що у період липня 2020 року його діяльність у місті Одесі була обмеженою чи забороненою, окрім того строк дії договору оренди закінчився 04.07.2020, натомість позивачем за первісним позовом не доведено суду нормативних та фактичних підстав для поширення на спірні правовідносини норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» у реакції від 04.12.2020.

За таких обставин відсутні підстав для задоволення зустрічного позову.

Іншого позивачем за зустрічним позовом не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом та за зустрічним позовом покладається на АТ «Державний ощадний банк України».

Керуючись ст.ст. 129, 180, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за первісним позовом - задовольнити повністю.

2.Виселити Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) з нежилих приміщень першого поверху №501, загальною площею 196,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Добровольського, 77-А, на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595).

3.Стягнути з Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595) 2422 /дві тисячі чотириста двадцять дві/ грн. 40 коп. судового збору.

4.У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за зустрічним позовом - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 13 жовтня 2026 р. з урахуванням обставин введеного воєнного стану, обстрілів об`єктів критичної інфраструктури, масованих атак м. Одеси країною-агресором.

Суддя Ю.С. Бездоля